Ухвала суду № 45710814, 25.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3905/15 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

25 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Старушкевич У.М.

пр-к позивача Севостянов С.С., Сергієнко А.В.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Виробничо-енергетичного об'єднання «Вітроенергопром», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітряний парк Новоазовський» до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, треті особи: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Державне підприємство «Енергоринок» про визнання протиправним та скасування наказу -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися в суд з позовом до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про визнання незаконними та скасування наказів від 12.02.2015 року №88 та від 18.02.2015 року №100 в частині, що стосується позивачів.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення судом першої інстанції матеріального та процесуального права та просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 12.02.2015 року № 88 визначено перелік виробників електричної енергії, установки (устаткування та/або енергетичне обладнання) яких знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Також, Міністерством енергетики та вугільної промисловості України прийнято наказ від 18.02.2015 року №100, яким станом на 18.02.2015 року визначено перелік виробників електричної енергії, установки (устаткування та/або енергетичне обладнання) яких знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Накази є ідентичними за змістом та згідно додатків до наказів, позивачів включено до переліку виробників електричної енергії, установки (устаткування та/або енергетичне обладнання) яких знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржені накази в частині віднесення позивачів до переліку виробників електричної енергії, установки (устаткування та/або енергетичне обладнання) яких знаходиться на території, де органи державної влади не здійснюють, або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження є безпідставними.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1, 3, 8 Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 №382/2011 Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (Міненерговугілля України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Міненерговугілля України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному та нафтогазовому комплексах (далі - паливно-енергетичний комплекс).

Міненерговугілля України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.

Міненерговугілля України у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Накази Міненерговугілля України, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електроенергетику» державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться шляхом формування тарифної політики відповідно до законодавства, надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, здійснення контролю за діяльністю суб'єктів електроенергетики та інших учасників ринку електричної енергії та встановлення відповідальності за порушення умов і правил здійснення ними діяльності в електроенергетиці та на ринку електричної енергії.

Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про електроенергетику» купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких перевищують граничні показники (крім випадків, передбачених цим Законом), та весь її оптовий продаж здійснюються на оптовому ринку електричної енергії України.

Позивачі є учасниками оптового ринку електроенергії України.

Закон України «Про електроенергетику» визначає обов'язкове здійснення продажу електроенергії на оптовому ринку електричної енергії України та виплату Виробникам за продану електричну енергію на підставі та за умовами двосторонніх договорів.

Разом з тим, згідно із ч. 1 ст. 29 Закону України «Про засади функціонування ринку електричної енергії» у разі тривалого порушення нормальної роботи ринку електричної енергії внаслідок виникнення аварійних ситуацій в об'єднаній енергетичній системі України, викликаних пошкодженням електроенергетичних установок, їхніх елементів, споруд, або внаслідок надзвичайних ситуацій Кабінет Міністрів України має право приймати рішення щодо вжиття тимчасових надзвичайних заходів із подолання наслідків такої ситуації відповідно до затвердженого ним порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 №372 затверджено Порядок вжиття тимчасових надзвичайних заходів з подолання наслідків тривалого порушення нормальної роботи ринку електричної енергії, згідно якого тимчасові надзвичайні заходи на ринку електричної енергії можуть передбачати, зокрема, вжиття інших заходів в межах повноважень Кабінету Міністрів України, Міненерговугілля, НКРЕ з метою забезпечення надійної роботи об'єднаної енергетичної системи України.

Рішення про вжиття тимчасових надзвичайних заходів приймається Кабінетом Міністрів України за поданням Міненерговугілля або НКРЕ.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №36-р метою забезпечення надійної, безперебійної (стабільної) роботи об'єднаної енергетичної системи України, запобігання аварійним ситуаціям та пошкодженню електроенергетичних установок, їх елементів та споруд погодитися з пропозицією Міністерства енергетики та вугільної промисловості щодо вжиття на ринку електричної енергії таких тимчасових надзвичайних заходів: державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» за погодженням з Міністерством енергетики та вугільної промисловості виходячи з наявних запасів палива для виробництва електричної енергії тепловими електростанціями енергогенеруючих компаній залежно від марок вугілля, стану електричних мереж та іншого енергетичного обладнання, зокрема, встановлення тимчасових обмежень виробництва електричної енергії, зокрема виробникам з альтернативних джерел енергії.

Указом Президента України від 14.02.2015 №85 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25.01.2015 «Про надзвичайні заходи протидії російській загрозі та проявам тероризму, підтримуваним Російською Федерацією», яким запропоновано Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за участю ДП «Енергоринок» вжити заходів щодо виключення із розрахунків на ринку електричної енергії підприємств, які виробляють електричну енергію на тимчасово неконтрольованій території.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р ( як в редакції від 07.11.2014 року, так і в редакції, що діє з 18.02.2015 року) затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, відповідно до якого до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження відносяться наступні населені пункти Новоазовського району, а саме: с. Красноармійське, м. Новоазовськ, с. Приморське.

Крім того, постановою Верховної Рада України Постановою від 11.12.2014 № 32-УІІІ змінено межі Волноваського, Новоазовського та Тельманівського районів збільшивши територію Волноваського району на 70124 гектари земель за рахунок передачі до його складу частини земель Новоазовського району, із них: 2282,7 гектара земель, що знаходяться у віданні Виноградненської сільської ради (в тому числі території села Виноградне, села Піонери села Приморське), 4348,2 гектара земель - Комінтернівської сільської ради (в тому числі - території села Комінтернове, села Водяне, села Заїченко), 4928,3 гектара земель - Лебединської ради (в тому числі території села Лебединське, селища Калинівка, села Сопине), 4928,7 гектара земель - Павлопільської сільської ради (в тому числі території села Павлопіль, Іищевик, села Черненко), 917,8 гектара земель - Широкинської сільської ради (в тому числі території села Широкине, села Бердянське).

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувані накази було прийнято на виконання розпоряджень КМУ № 36-р від 14.01.2015 року та № 1085 від 07.11.2014 року.

Інші підстави прийняття наказів ( в тому числі і ті на які посилається апелянт) не зазначені.

Як встановлено судом першої інстанції, Виробничо-енергетичного об'єднання «Вітроенергопром» реалізовує на землях Розівської сільської (селищної) ради проект будівництва вітряної електростанції «Новазовська ВЕС», у зв'язку з чим між позивачем та Донецькою обласною державною адміністрацією 14.01.2001 укладено договір концесії, відповідно до якого позивачу надано право добудови та експлуатації «Новоазовської ВЕС».

Розпорядженням Голови Донецької обласної державної адміністрації від 01.07.2004 №268 та від 06.08.2012 №532 позивачу надано в оренду земельні ділянки строком на 49-50 років на території Розівської сільської ради.

«Новоазовська ВЕС» (енергетичне устаткування та обладнання) знаходиться за адресою: Донецька область, Новоазовський район територія Розівської сільської ради.

Також, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітряний парк Новоазовський» реалізовує на землях Розівської сільської (селищної) ради проект будівництва вітряної електростанції «Новоазовська ВЕС», у зв'язку з чим між позивачем та Донецькою обласною державною адміністрацією укладено договори оренди земельної ділянки строком на 49 років.

«Новоазовська ВЕС» (енергетичне устаткування та обладнання) знаходиться за адресою: Донецька область, Новоазовський район територія Розівської сільської ради.

Наразі, землі Розівської сільської ради Новоазовського району Донецької області не відносяться до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач 02.02.2015 року звернувся із запитом до НЕК «Укренерго» про надання інформації щодо переліку установок (устаткування та/або енергетичного обладнання) виробників, які знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або не здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Факсограмою від 04.02.2015 року ДП «НЕК «Укренерго» на виконання зазначеного доручення надало перелік виробників електричної енергії, що знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до якого включено і позивачів, якій містить лише інформацію про назву підприємства, встановлену потужність та стан роботи.

Втім, жодних відомостей щодо місця знаходження зазначених об'єктів, та який саме об'єкт (виробник чи устаткування та/або енергетичного обладнання такого виробника) зазначений перелік не містить.

Разом з тим, апелянт стверджує, що ним не включалося до Переліку ВЕО «Вітроенергопром» та Новоазовська ВЕС, а лише фактично затверджено Перелік, відповідно до наданої ДП «НЕК «Укренерго» факсограми від 04.02.2015 року № Ѕ-2-3-1/1238, із зазначеному в ньому переліку виробників електричної енергії.

Зазначене свідчить, що відповідачем взагалі не з'ясовувалося дійсне фактичне місцезнаходження виробничих потужностей позивачів згідно до адміністративно-територіального устрою України та можливе їх знаходження на (або знаходження за межами) території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Твердження апелянта, що саме ДП «НЕК «Укренерго» є відповідальним в даному випадку, колегія суддів відхиляє, оскільки саме Міненерговугілля наділено повноваженнями щодо вжиття на ринку електроенергії тимчасових надзвичайних заходів у вигляді встановлення тимчасових обмежень виробництва електричної енергії, зокрема виробникам з альтернативних джерел енергії.

Отже, оскаржуваними наказами безпідставно віднесено позивачів до виробників електроенергії, з якими обмежено здійснення виплат за поставлену електроенергію.

Крім того, розпорядженням КМУ від 07.11.2014 року № 1085-р, постановою Верховної Ради України від 17.03.2015 року № 254-VІІІ було віднесене до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють або здійснюють в неповному обсязі свої повноваження - с. Розівка Шахтарського району Донецької області, а не населений пункт Новоазовського району.

Також, посилання апелянта, як на встановлений факт знаходження вітрових установок позивачів на території, де органи державної влади не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, на лист Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 08.04.2015 № 33/3289, судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки віднесення населених пунктів, до території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, є компетенцією саме Кабінету Міністрів України, який затверджується за внесеними щомісяця в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України пропозицій Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки за поданням Антитерористичного центру при Службі безпеки щодо внесення змін до переліків, затверджених цим розпорядженням від 07.11.2014 року №1085-р .

Апелент стверджує про те, що оскаржуваними наказами не віднесено позивачів до переліку виробників, а лише фактично визначено перелік згідно додатку, що вказує на невірно обраний спосіб захисту.

Разом з тим, зазначені доводи не відповідають змісту оскаржуваних наказів від 12.02.2015 року №88 та від 18.02.2015 року №100, оскільки зі змісту останніх вбачається, що ними визначено саме перелік виробників електричної енергії, установки (устаткування та/або енергетичного обладнання) яких знаходяться на території, де органи державної влади не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження ( станом на 11.02.2015 та на 18.02.2015 року), відповідно до додатку.

Додатками до зазначених наказів є Перелік виробників електричної енергії, установки (устаткування та/або енергетичного обладнання) яких знаходяться на території, де органи державної влади не здійснюють, або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, до якого включено ВЕО Вітроенергопром та Новоазовську ВЕС.

Отже, вказані додатки є невід'ємною складовою оскаржуваних наказів, а не є окремим актом, а тому позивачами вірно обраний спосіб захисту своїх прав та інтересів.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 26.06.15 р.

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.