КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 750/237/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Ляміна Н.Ю.
Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 червня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Мамчура Я.С.,
Бистрик Г.М.,
при секретарі: Оліщук А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Чернігівській області на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови, визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до Головного управління юстиції у Чернігівській області та просив визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Курильця В.І. щодо невжиття заходів примусового виконання рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 01.12.2010; скасувати постанову відповідача від 03.02.2012 про закінчення виконавчого провадження №30276482; зобов'язати державного виконавця здійснити всі необхідні заходи для примусового виконання рішення суду в частині виплати заборгованості, що виникла в результаті невиконання рішення Європейського суду з прав людини по справі №36762/06 від 31.07.2014 «Штефан та інші проти України».
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 лютого 2015 року позов задоволено частково: визнано незаконною постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Курильця В.І. про закінчення виконавчого провадження ВП № 30276482 від 03 лютого 2012 року та зобов'язано відповідача здійснити всі необхідні заходи для примусового виконання рішення суду в частині виплати заборгованості, що виникла в результаті невиконання рішення Європейського суду з прав людини, по справі №36762/06 від 31.07.2014 «Штефан та інші проти України». В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що постанова про закінчення виконавчого провадження є обґрунтованою, оскільки судове рішення фактично виконано боржником, - ГУПФУ в Чернігівській області, - в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області перебував виконавчий лист № 2-а-2808/10, виданий 18.10.2011 Деснянським районним судом м. Чернігова, згідно якого Головне Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області було зобов'язане здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, ОСОБА_3 відповідно до вимог статі 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, обчисленої з дотриманням положень статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 з 27.03.2010, з урахуванням сум, виплачених за вказаний період.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Курилець В. І. від 08.12.2011 відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаного виконавчого листа та надано боржнику семиденний строк для самостійного виконання.
16 Грудня 2011 року ГУПФУ у Чернігівській області листом за вх.№3428/03 повідомило про повне виконання рішення суду, а саме: ОСОБА_3 здійснено перерахунок додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, відповідно до вимог статі 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, обчисленої з дотриманням положень статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 за період з 27.03.2010 та нарахована різниця до пенсії в розмірі 2396,37 грн.
Водночас повідомлено, що виплата вказаних виплат не проведена, оскільки рішення суду не містить такого зобов'язання.
03 Лютого 2012 року відповідачем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст. 49, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення згідно виконавчого документа.
Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що фактично неправомірні дії державного виконавця виразились у винесенні протиправної постанови про закінчення виконавчого провадження, а тому вважає за необхідне визнати незаконною саме зазначену постанову. Разом з тим, адміністративний позов в частині скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області Курильця В.І. про закінчення виконавчого провадження відхилене, оскільки скасування постанови не входить до компетенції суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 6 вказаного Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.
Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України. Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі України «Про виконавче провадження», спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
З матеріалів справи вбачається, що ГУПФУ у Чернігівській області ОСОБА_3 був зроблений перерахунок пенсії відповідно до виконавчого листа №2-а-2808/10, виданого18.10.2011 Деснянським районним судом м. Чернігова.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що висновки суду першої інстанції щодо необхідності відповідача, окрім іншого, здійснити заходи для примусового виконання рішення суду в частині виплати заборгованості, що виникла в результаті невиконання рішення Європейського суду з прав людини, по справі №36762/06 від 31.07.2014 «Штефан та інші проти України», яким зобов'язано здійснити відповідні виплати ОСОБА_3, є необґрунтованими, з огляду на наступне.
Порядок виконання рішень ЄСПЛ регулюється Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV (далі - Закон №3477-IV), Законом України «Про виконавче провадження» та іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачених Законом України № 3477-IV.
Відповідно до ст. 2 Закону України №3477-IV рішення ЄСПЛ є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Згідно ст.7 Закону України №3477-IV протягом десяти днів від дня отримання повідомлення Суду про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва:
а) надсилає Стягувачеві повідомлення з роз'ясненням його права подати до державної виконавчої служби заяву про виплату відшкодування, в якій мають бути зазначені реквізити банківського рахунка для перерахування коштів;
б) надсилає до державної виконавчої служби оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України. Автентичність перекладу засвідчується Органом представництва.
Державна виконавча служба упродовж десяти днів з дня надходження зазначених документів відкриває виконавче провадження.
Протягом одного місяця з дня відкриття виконавчого провадження за Рішенням Орган представництва надсилає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, постанову про відкриття виконавчого провадження та документи, передбачені у пункті «б» частини першої статті 7 цього Закону (ч.3 ст.8 України № 3477-IV).
Виплата відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк із моменту набуття Рішенням статусу остаточного, або у строк, визначений у рішенні. У випадку порушення строку на суму відшкодування нараховується пеня.
Аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє дійти висновку про те, що рішення ЄСПЛ підлягає виділенню в окреме виконавче провадження, що позбавляє державного виконавця вживати заходи щодо його виконання в межах іншого виконавчого провадження.
З метою повного та всебічного з'ясування обставин справи, судом апеляційної інстанції було витребувано від Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини відомості щодо стадії виконання рішення Європейського суду з прав людини по справі №36762/06 від 31.07.2014 «Штефан проти України».
На виконання вимог суду в.о. Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини було повідомлено, що 29.08.2014 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень щодо виконання рішення Європейського суду в частині заяв ОСОБА_3№8397/13 та №8398/13.
Належне позивачу відшкодування на виконання зазначеного рішення Європейського суду в частині заяви №8397/13 було сплачено платіжними дорученнями Міністерства юстиції України від 26.09.2014 №6442 у розмірі 32220,81 (еквівалент 2000 євро) та платіжним дорученням від 08.10.2014 №7355, яким було перераховано заборгованість за постановами Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11.07.2011 та від 26.08.2011 у розмірі 7789,37 грн.
Також вказано, що в межах заяви №8398/13 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України рішення Європейського суду з прав людини виконано фактично в повному обсязі.
Справедливу сатисфакцію було сплачено ОСОБА_3 платіжним дорученням Міністерства юстиції України від 26.09.2014 №6455 у розмірі 32220,81 (еквівалент 2000 євро).
Постанова Деснянського районного суду м. Чернігова від 01.12.2010, згідно з інформацією Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області виконано в повному обсязі, у зв'язку з чим 30.10.2014 державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відомостей про оскарження вищевказаної постанови державного виконавця від 30.10.2014 матеріали справи не містять.
Таким чином, частково задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції не врахував той факт, що і постанова Деснянського районного суду м. Чернігова від 01.12.2010 і рішення Європейського суду з прав людини по справі №36762/06 від 31.07.2014 «Штефан проти України» на час розгляду справи були виконані повністю, а зобов'язання державного виконавця повторно провести виконавчі дії призведе до подвійного виконання судового рішення.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів приходить висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги, які повністю спростовують висновки суду першої інстанції.
Таким чином, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, а тому, у відповідності до ст.202 КАС України, - підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Чернігівській області задовольнити.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 лютого 2015 року скасувати.
ОСОБА_3 в задоволенні адміністративного позову до Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови, визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча:
Судді:
Повний текст постанови виготовлено 23 червня 2015 року.
Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.
Судді: Бистрик Г.М.
Мамчур Я.С
Судове рішення № 45710735, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.06.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 750/237/15-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: