Ухвала суду № 45710673, 25.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 379/156/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Зінкін В.І. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

25 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді: Ганечко О.М.

суддів: Коротких А.Ю., Літвіної Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області на постанову Таращанського районного суду Київської області від 21.04.15 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області про перерахунок пенсії ЧАЕС, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області про перерахунок пенсії ЧАЕС.

Постановою Таращанського районного суду Київської області від 21.04.15 року позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати позивачу доплати до пенсії та додаткової пенсії в розмірах, передбачених статтями 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 23 липня 2014 року по 02 серпня 2014 року, включно.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 4 категорії, відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 15 % від мінімальної пенсії за віком, за період з 23 липня 2014 року по 02 серпня 2014 року, включно, з урахуванням фактично виплачених сум.

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії.

09.01.2015 року позивач звернувся до відповідача із проханням провести перерахунок його пенсії, відповідно до статтей 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Листом № 436/03 від 16.01.2015 року, відповідач відмовив позивачу в доплаті, посилаючись на норми ст. 116 Бюджетного кодексу України та постанову Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року № 745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету".

Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 виходив з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Частиною 3 ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що особам, віднесеним до 4-ої категорії щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 цього Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу, а також відповідно ч. 5 ст. 55 вказаного Закону призначення та виплата пенсій названим категоріям (в т.ч. і тим, які віднесені до 4-ої категорії) провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Постановою КМ України № 1210 від 23.11.2011 року, всупереч Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановлено конкретні розміри таких компенсацій, зокрема:

- підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 5,20 грн.;

- щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 4 категорії - 56,94 грн..

Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року за № 3-рп/2012, дано тлумачення, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України під час вирішення справ про соціальний захист підлягають застосуванню тоді, коли вони видані у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Закони України «Про Державний бюджет на 2011 рік», «;Про Державний бюджет на 2012 рік» та «;Про Державний бюджет на 2013 рік», встановлювали обмеження, щодо виплат додаткових пенсій, доплат особам постраждалих, внаслідок аварії на ЧАЕС.

Законом України «Про Державний бюджет на 2014 рік» від 16 січня 2014 року № 719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 року (п. 1 Прикінцевих положень Закону) такі обмеження не встановлені.

Натомість на підставі Закону України від 31 липня 2014 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», який набув чинності 3 серпня 2014 року, «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» були доповнені п. 6-7, за яким було встановлено, що норми і положення ст.ст. 39, 51 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що починаючи з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року є чинними і підлягають застосуванню норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без будь-яких обмежень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що починаючи з 03.08.2014 року , Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 р. в редакції Закону України від 03.08.2014 р. № 1622-18, встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Також колегія суддів зазначає, що починаючи з .03.08.2014 року розміри пенсій передбачених ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обмежується вимогами Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 р. в редакції Закону України від 03.08.2014 р.

Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана вірна правова оцінка на підставі чинного законодавства України.

Доводи апеляційної скарги, не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 21.04.2015 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області - залишити без задоволення.

Постанову Таращанського районного суду Київської області від 21.04.15 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Ганечко О.М.

Коротких А.Ю.

Судді: Літвіна Н.М.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Літвіна Н. М.