Ухвала суду № 45710646, 28.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/244/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

28 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український кардан" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Український кардан" звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0002282200 від 04.08.2014р.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заявлених позивачем вимог.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, працівниками ДПІ у м. Чернігові було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Український кардан» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 18.02.2014 року по 09.07.2014 року по експортному договору № 655 від 21.03.2013 року.

За результатами перевірки було складено акт № 1684/22/33800101 від 16.07.2014 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002282200 від 04.08.2014 року, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 3 334 872,18 грн.

Позивач не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням відповідача розпочав процедуру його адміністративного оскарження.

За результатом розгляду скарг позивача, Головним управлінням ДФС в Чернігівській області та Державною фіскальною службою України були прийняті рішення від 11.11.2014 року № 165/10/25-01-10-05-15 та від 14.01.2015 року № 405/6/99-99-10-01-04-25 відповідно, якими скарги позивача залишені без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові - без змін.

Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Положеннями ст.ст. 1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" визначено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

На виконання вказаних положень Правлінням Національного банку України 14.05.2013 було прийнято Постанову № 163, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 14 травня 2013 р. за № 718/23250 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», за змістом пункту 1 якої розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Вказані положення також узгоджуються із постановою правління Національного банку України від 14.11.2013 р. № 453 «Про зміну строків розрахунків за операції з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» (чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, пунктами 1 і 9 Постанови Національного банку України від 14.05.2013 року № 163 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Постанова набирає чинності з 20 травня 2013 року, крім пунктів 4 та 5, які набирають чинності з 28 травня 2013 року.

Водночас, положеннями частини 1 статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Досліженням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що 21.03.2013 року між позивачем та нерезидентом РУП «Мінський тракторний завод» було укладено експортний договір № 655, за умовами якого ТОВ „Український кардан" зобов'язувалося відвантажити шарніри здвоєні сталеві та карданні вали нерезиденту РУП «Мінський тракторний завод» (Республіка Білорусія) згідно наявних в справі ВМД. Загальна сума договору складає 1828370,00 дол. США. Постачання товару здійснюється на умовах СРТ м. Мінськ, згідно правил «Інкотермс-2000».

За висновками попереднього акту документальної позапланової виїзної перевірки від 13.03.2014 року № 663/22/33800101 вбачається наявність дебіторської заборгованості за період з 12.02.2014 року по 17.02.2014 року в сумі 384 399,00 дол. США, в тому числі прострочена дебіторська заборгованість в сумі 149005,00 дол. США та дебіторська заборгованість, строк погашення якої не настав, - 235394,00 дол. США.

Підставою для виникнення даної заборгованості стало несвоєчасне надходження від нерезидента РУП «Мінський тракторний завод» (Республіка Білорусь) оплати за відвантажений товар на розрахункові рахунки ТОВ «Український кардан» згідно меморіальних ордерів, а саме:

№5565 від 25.02.2014 року на суму 796 935,18 грн., що становить 86155,00 дол. США - еквівалент української гривні по курсу Національного банку Республіки Білорусь на момент оплати 24.02.2014 року;

№5778 від 28.03.2014 року на суму 31425,00 дол. США, що становить за офіційним курсом НБУ 340 967,54 грн.;

№16499 від 31.03.2014 року на суму 31425,00 дол. США, що становить за офіційним курсом НБУ 344 248,31 грн.;

№4485 від 19.05.2014 року на суму 109415.00 дол. США, що становить за офіційним курсом НБУ 1 285 851,32 грн.;

№5231 від 09.07.2014 року на суму 46064.50 дол. США, що становить за офіційним курсом НБУ 537 025,93 грн.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висвітленої у Постанові №21-422а11 від 13 лютого 2012 року у справі №21-422а11, підставою для зупинення строків, передбачених статтями 1, 2 Закону "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків рішення суду про задоволення позову.

Верховний Суд України вважає, що аналогічні наслідки мають наставати у разі, коли провадження у справі припиняється за заявою резидента про відмову від позову у зв'язку з тим, що нерезидент виконав зобов'язання за експортно-імпортним контрактом після подання позовної заяви до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, що є підтвердженням правомірності поведінки резидента.

Таким чином, підставою для нарахування пені за порушення термінів має визначатися з урахуванням підстав припинення провадження у справі. Зокрема, якщо такою підставою є заява позивача про відмову від позовних вимог у зв'язку з виконанням відповідачем умов контракту, що свідчить про порушення відповідних строків нерезидентом, підстави для поновлення строків та нарахування резиденту пені відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові №21-387а11 від 27 лютого 2012 року у справі, де, зокрема, зазначається, що підстава для нарахування пені за порушення термінів має визначатися з урахуванням причин припинення провадження у справі. Зокрема, якщо провадження у справі припинено за заявою позивача про відмову від позовних вимог у зв'язку з виконанням відповідачем умов контракту, що свідчить про порушення відповідних строків нерезидентом, підстав для поновлення строків та нарахування резиденту пені немає.

Як свідчать матеріали даної справи, ТОВ «Український кардан» 10 лютого 2014 року звернулось з позовною заявою до Економічного суду м. Мінськ про стягнення боргу з нерезидента РУП «Мінський тракторний завод» (Республіка Білорусь) за експортним договором №655 від 21.03.2013 року в сумі 194 864,68 США. (86 155,00 дол. США + 62 850,00 дол. США + 45 665,00 дол. США - борг та 194,68 дол. США - пеня за несвоєчасну сплату).

18 лютого 2014 року Економічним судом міста Мінськ було винесено Ухвалу про прийняття позовної заяви, порушення провадження у справі № 54-25/2014.

18 березня 2014 року позивач звернувся із заявою до Економічного міста Мінськ про збільшення позовних вимог за експортним договором №655 від 21.03.2013 року суму 79 097,04 дол. США (63 750,00 дол. СЛІА - борг. 63,75 дол. США - пеня за несвоєчасну сплату та 15 283,29 дол. США - збитки). Таким чином, сума позовних вимог складає 258 614.68 дол. США (258 420,00 дол. СІЛА - борг та 258.43 дол. США - пеня), 15 283.29 дол. США понесені збитки та 308 739,37 руб. РФ витрат на сплату держаного мита за подачу позовної заяви.

Рішенням Економічного суду міста Мінськ від 21 травня 2014 року по справі №54-25/2014 за позовом ТОВ «Український кардан» стягнуто з РУП «Мінський тракторний завод» (Республіка Білорусь) 258,42 дол. Пені та 148837,21 руб. РФ відшкодування витрат позивача по сплаті державного мита. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

8 квітня 2014 року позивач звернувся з позовною заявою до Економічного суду міста Мінськ про стягнення боргу з нерезидента РУП «Мінський тракторний завод» за експортним договором № 655 від 21.03.2013 року в сумі 92 221.13 дол. США. (92 129,00 дол. США - борг та 93,13 дол. США пеня за несвоєчасну сплату). 12 травня 2014 року Економічним судом міста Мінськ винесено ухвалу про прийняття позовної заяви, порушення провадження у справі №° 159-25/2014.

16 травня 2014 року позивач звернувся з позовною заявою до Економічного суду міста Мінськ про стягнення боргу з нерезидента РУП «Мінський тракторний вод» (Республіка Білорусь) за експортним договором № 655 від 21.03.2013 року в сумі 85 744.86 дол. США (33 850,00 дол. США + 52 009.00 дол. США - борг та 85.86 дол. США - пеня за несвоєчасну сплату). Економічним судом міста Мінськ 20 травня 2014 року винесено ухвалу про прийняття позовної заяви та порушення провадження у справі № 185-3/2014.

8 липня 2014 року позивач звернувся з позовною заявою до Економічного суду міста Мінськ про стягнення боргу з нерезидента РУП «Мінський тракторний вод» (Республіка Білорусь) за експортним договором № 655 від 21.03.2013 року в сумі 87 549,46 дол. США. (30350,00 дол. США + 48 112,00 дол. США + 9 000,00 дол. СІІІА - борг та 87.46 дол. США пеня за несвоєчасну сплату). Економічним судом міста Мінськ 12 липня 2014 року винесено ухвалу про прийняття позовної заяви та порушення провадження у справі № 37-22/2014.

Враховуючи те, що рішенням Економічного суду міста Мінськ від 21 травня 2014 року по справі №54-25/2014 за позовом ТОВ «Український кардан» про стягнення з РУП «Мінський тракторний завод» (Республіка Білорусь) заборгованості в сумі 258678,43 дол. США було частково задоволено позовні вимоги ТОВ «Український кардан», що в подальшому призвело до часткового погашення РУП «Мінський тракторний завод» суми заборгованості, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність нарахування позивачу пені за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД з огляду на відсутність підстав для поновлення строків, встановлених статтями 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та нарахування пені ТОВ «Український кардан».

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги колегія суддів знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Петрик І.Й.

Борисюк Л.П.