Ухвала суду № 45710590, 24.06.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кошкош О.О.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2015 року справа №805/1101/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Чебанова О.О., при секретарі судового засідання Томах О.О., представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 р. у справі № 805/1101/15-а (головуючий І інстанції Кошкош О.О.) за позовом Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Публічного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Мангуська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі позивач,інспекція)звернулась до Публічного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" (далі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 255 325,46 грн., мотивуючи вимоги тим, у відповідача існує заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 255 325,46 грн., яка виникла внаслідок несплати узгодженого податкового зобовязання з податку, зазначеного у податковій декларації.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року в задоволені позовних вимог було відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що ст.6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 №1669-VII є нормою прямої дії, її застосування Закон не ставить у залежність від наявності чи відсутності відповідних змін у Податковому кодексі. Враховуючи, що позивач здійснює свою господарську діяльність на території с.Юріївка, який віднесено до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, то їх звільнено від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивачу в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що на сьогоднішній день розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року №1079 є чинним. Також апелянт зазначив, що ст.10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України, який ПАТ «МЗВМ» до Мангуської ОДПІ не надавався.

Отже у Мангуської ОДПІ відсутні підстави для звільнення ПАТ «МЗВМ» від виконання податкових зобовязань, а також для нездійснення інспекцією заходів, передбачених законодавством, направлених на стягнення податкового боргу з підприємства.

Представник відповідача зазначила, що суд першої інстанції прийняв рішення з дотримання норм матеріального та процесуального права. Просила залишити апеляційну скаргу без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник позивача у судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання. Колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність особи, яка не зявилась.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство «Маріупольський завод важкого машинобудування» (код за ЄДРПОУ 20355550, 87535, Донецька область, місто Маріуполь, площа Машинобудівельниів, будинок 1) є юридичною особою, що підтверджується витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

5 лютого 2014 року ПАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» до ДПІ у Першотравневому районі подана податкова декларація з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, відповідно до якої відповідач щомісячно зобовязаний сплачувати по 63 831,35 грн., а у грудні 63831,41 грн. нарахованої орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2014 рік.

З розрахунку вбачається, що заборгованість утворилась в результаті несплати орендної плати з юридичних осіб за вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року кінцевими термінами сплати яких є 30.10.2014 року, 30.11.2014 року, 30.12.2014 року, 30.01.2015 року відповідно.

З Додатку № 1 до податкової декларації плати за землю, земельні ділянки належать підприємству на праві користування згідно договорів оренди, що укладені з Першотравневою РДА та Ялтинськю селищною радою, місце знаходження земельних ділянок с. Юрївка.

Відповідно до п.286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченомустаттею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Як передбачено п. 287.3 ст. 287 цього Кодексу, податкове зобовязання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельних ділянок за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Однак, статтею 6 Закону України від 02.09.2014 року №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (у подальшому - Закон №1669) передбачено звільнення суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності під час проведення антитерористичної операції.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст.1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02 вересня 2014 року № 1669-VII ( надалі Закон №1669) період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014року.

Статтею 6 Закону № 1669 встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено субєктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Згідно до частини 3 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення наведеного Закону, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Суд апеляційної інстанції вважає, що Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02 вересня 2014 року № 1669 є спеціальним законом у спірних правовідносинах, а тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

Відповідно до п.5 ст.11 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 1669, Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" N 405/2014 від 14.04.2014, у період з 14.04.2014 до її закінчення.

На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 р. N 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. N 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/18330/14 від 09 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року, розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 5 листопада 2014 року визнано нечинним.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2015 року зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року до закінчення касаційного провадження у Вищому адміністративному суді України

Частиною 1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції Кабінет Міністрів України не уповноважений зупиняти дію переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція,

Перелік, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року на виконання Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, не скасований.

Згідно з додатком до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року, до зазначених населених пунктів належить, зокрема, Першотравневий район с. Юр'ївка.

Суд першої інстанції вірно вважав, що оскільки позивач здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції, то він згідно до вимог ст.6 Закону N 1669 звільнений від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності .

За приписами ст.10 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Статтею 6 цього Закону встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено субєктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, який зазначив, що зазначена норма має пряму дію та не вимагає додаткове отримання сертифіката про засвідчення форс-мажорних, а тому посилання апелянта про те, що позивачем не надано сертифікату Торгово-промислової палати України, колегія суддів вважає помилковим.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Повний текст ухвали складений 25 червня 2015 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 р. у справі № 805/1101/15-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 р. у справі № 805/1101/15-а - залишити без змін.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк до 5 днів.

Рішення може бути оскаржена протягом двадцяти днів після складення постанови в повному обсязі.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

ГоловуючийО.О.Шишов

СуддіІ.В.Сіваченко

ОСОБА_3