Ухвала суду № 45710548, 24.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3637/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Вівдиченко Т.Р., Гром Л.М. Доценку О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АБЦ Центр К» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АБЦ Центр К» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

2 березня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «АБЦ Центр К» (далі Товариство або позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві (далі ДПІ або відповідач), у якому просило:

- визнати протиправною відмову відповідача винести податкове повідомлення-рішення за актом перевірки від 29.01.2013 №197/22-521-36405283 або відновити задекларовані податкові зобов'язання ПДВ за липень 2012 року;

- зобов'язати відповідача відновити задекларовані податкові зобов'язання з податку на додану вартість позивача за липень 2012 року;

- зобов'язати відповідача винести податкове повідомлення-рішення за актом перевірки від 29.01.2013 №197/22-521-36405283.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі про скасування постанови Товариство посилається на те, що неприйняття відповідачем податкових повідомлень-рішень за результатами перевірок суперечить приписам Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо взаємовідносин з ТОВ «Постач буд Опт» за період липень 2012 року.

За результатами перевірки складено Акт №197/22-521-36405283 від 29 січня 2013 року (далі Акт перевірки), яким встановлено порушення пунктів 1, 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, пункту1 статті 216, статі 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.6 Податкового кодексу, України в частині недодержання вимог вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем, що призвело до завищення податкових зобов'язань за липень 2012 року на загальну суму 155 655 грн. та до завищення податкового кредиту за липень 2012 року на загальну суму 110 655 грн.

ТОВ «АБЦ Центр К» звернулось до ДПІ із листом від 06 лютого 2015 року, в якому просило прийняти податковим органом на підставі Акта перевірки відповідне податкове повідомлення-рішення або відновити в Автоматизованій системі «Податковий блок» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту ПДВ за липень 2012 року в розрізі контрагентів, задекларованих ТОВ «АБЦ Центр К».

Листом №3828/10/26-53-22-04 від 18 лютого 2015 року відповідач повідомив ТОВ «АБЦ Центр К», що за результатами Акту перевірки податкові повідомлення-рішення не передбачені.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача, в даному спорі, по суті, є лише збиранням доказової інформації податковим органом, що фіксується в акті перевірки, який виступає носієм цієї доказової інформації, та жодним чином не породжує для позивача будь-яких правових наслідків.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 21.12.2010 року, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно із підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: 1) платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; 2) дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 58.1 статті 58 ПК України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно із пунктом 2.1 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1236 від 28.11.2012 року, зареєстрованого в Мін'юсті України № 2135/22447 від 20.12.2012 року, орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо: а) платник податків не подає в установлені строки податкову декларацію; б) дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках; в) згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є орган державної податкової служби; ґ) рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; г) дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, таким податковим агентом; д) в інших випадках, коли здійснення такого розрахунку передбачено статтею 58 глави 4 розділу II Кодексу.

З наведених норм права вбачається, що дії податкового органу щодо складання акта перевірки та фіксації в ньому виявлених порушень ще не свідчать про зміну податкових зобов'язань платника податків, адже наслідком розрахунку контролюючим органом податкового зобов'язання платника податків є прийняття та надсилання останньому податкового повідомлення-рішення.

А відтак, висновки податкового органу щодо порушення позивачем законодавства, викладені в акті перевірки, не тягнуть для нього негативних наслідків до прийняття на підставі такого акта перевірки податкового повідомлення-рішення.

Оскільки позивачем не доведено, які саме його права та охоронювані законом інтереси порушені контролюючим органом у зв'язку з не прийняттям податкового повідомлення-рішення, за наслідками проведеної перевірки, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів не знайшла підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АБЦ Центр К» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Судді:

.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Гром Л.М.

Бєлова Л.В.