Ухвала суду № 45710523, 25.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4550/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

25 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Гнідіній М.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2,

від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Цуканова С.Г.,

від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича Башаров В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - відповідач-1) та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича (далі - відповідач-2), в якому просила суд:

- визнати протиправною (незаконною) бездіяльність відповідача-1 щодо невключення позивача - ОСОБА_6 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за вкладом за договором банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» № 45166 від 10.07.14 р.;

- визнати протиправною (незаконною) бездіяльність відповідача-2 щодо невключення позивача - ОСОБА_6 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за вкладом за Договором банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» № 45166 від 10.07.2014 р.;

- зобов'язати відповідача-2 надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо вкладника ОСОБА_6 стосовно якої необхідно здійснити виплату відшкодування коштів у розмірі 200 000 грн. за вкладом за договором банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» № 45166 від 10.07.2014 р.;

- зобов'язати відповідача-1 включити ОСОБА_6 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, на виплату за вкладом за Договором банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» № 45166 від 10.07.2014 р. у розмірі 200 000 грн. за рахунок Фонду.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 травня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та постановити нову, якою позов задовольнити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийняте з помилковим застосуванням Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та правильність застосування судом першої інстанції при вирішенні справи норм процесуального та матеріального права, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зупинення провадження у справі з огляду наступне.

Предметом спору у даній справі є оскарження рішень та дій відповідачів, що пов'язані з відшкодуванням позивачу коштів за договором банківського вкладу за рахунок Фонду.

Обґрунтовуючи вимоги адміністративного позову, позивач, зокрема, посилається на ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до положень якої Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом.

В доводах щодо правомірності оскаржуваних рішень та дій відповідачі зазначають про необхідність застосування до спірних правовідносин положень ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо визнання договорів банківського вкладу, укладених фізичними особами з банком, що перебуває в стані ліквідації, нікчемними.

Таким чином, при вирішенні справи судом застосуванню підлягають положення Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яким згідно преамбули цього Закону встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.04.2015 р. зупинено провадження у справі № 826/9693/13-а за позовом ОСОБА_7 до Національного банку України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення шкоди та вирішено звернутись до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Приймаючи рішення про необхідність звернення до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» суд касаційної інстанції виходив з того, що, на думку колегії суддів, попри встановлену мету Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» - захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України (ст. 2 Закону), його практичне застосування до неплатоспроможних банків ставить вкладників банку в нерівні умови при відшкодуванні депозитних коштів, допускає застосування до неплатоспроможних банків різних підходів в зобов'язальних відносинах з кредиторами та позичальниками банку.

У даному спорі договір банківського вкладу між позивачем та банком був укладений до набрання чинності деяким положеннями Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», які стали підставою для визнання договору нікчемним і позбавлення вкладника права на відшкодування коштів за рахунок Фонду. Цим самим створено умови позбавлення громадян права на розпорядження своєю власністю, гарантованого ст. 41 Конституції України.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КАС України у разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.

Наведену правову норму застосував Вищий адміністративний суд України при винесенні ухвали від 02 квітня 2015 року у справі № 826/9693/13-а, згідно з якою вирішено звернутись до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Зважаючи на те, що предметом даного закону є встановлення правових, фінансових та організаційних засад функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулювання відносин між Фондом, банками, Національним банком України, визначення повноважень та функцій Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків (у відповідності до ст. 1 Закону № 4452), колегія суддів приходить до висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі до вирішення Вищим адміністративним судом України справи № 826/9693/13-а по суті.

Керуючись ст. ст. 156, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Зупинити апеляційне провадження в адміністративній справі № 826/4550/15 за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії до вирішення Вищим адміністративним судом України справи № 826/9693/13-а.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. ГубськаПовний текст ухвали виготовлено 25.06.2015