Ухвала суду № 45710489, 18.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 червня 2015 року

справа № 804/1454/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізький маслоекстраційний завод" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2014 року у справі № 804/1454/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізький маслоекстраційний завод" до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Криворізький маслоекстраційний завод" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.07.2013 року №0001812203.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2014 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізький маслоекстраційний завод" відмовлено повністю.

Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Товариство з обмеженою відповідальністю "Криворізький маслоекстраційний завод" вважає, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2014 року суперечить нормам процесуального та матеріального права, у зв’язку з чим, на думку позивача, підлягає скасуванню.

Представник відповідача у судовому засіданні просив залишити вимоги апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Позивач не направив у судове засідання свого представника, про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що у період з 07.06.2013 року по 13.06.2013 року відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю “Криворізький маслоекстракційний завод” з питань дотримання вимог валютного законодавства України за договором від 26.10.2012 року №26102012 за період з 26.102.2012 року по 17.05.2013 року.

Результати проведеної перевірки були зафіксовані в акті перевірки від 20.06.2013 року №1689/223/38031810.

Під час перевірки відповідачем було встановлено порушення ст.2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” в частині несвоєчасного повернення коштів за імпортним контрактом, перерахованих на користь нерезидента 29.10.2012 року у сумі 350000,00дол.США, а саме: 350000,00дол.США отримано – 29.04.2013 року, граничний термін повернення, 180-й день – 27.04.2013 року, прострочення складає – 2 дні.

На підставі акту перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 11.07.2013 року №0001812203, відповідно до якого позивачу була нарахована сума грошового зобов’язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов’язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства у розмірі - 16785,30грн.

До податкового повідомлення-рішення позивачем було надано розрахунок, за яким: період нарахування пені складає 2 дні (28.04.2013 року – 29.04.2013 року), сума валютних коштів, що надійшли з порушенням законодавчо встановленого терміну – 350000,00дол.США, курс долара США на 28.04.2013 року – 7,993, сума розрахованої пені – 16785,30грн.

Позивач оскаржував рішення в адміністративному порядку, проте його скарги було залишено без задоволення.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з вимогами про його скасування.

Суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з наступного.

За даними акту перевірки у періоді, що перевірявся, позивачем перераховано по передплаті за межі України в оплату за продукцію 350000,00дол.США, що в перерахунку в національну валюту становить 2797550,00грн. Повернено нерезидентом з порушенням законодавчо встановлених термінів 350000,00дол.США, що в перерахунку в національну валюту становить 2797550,00грн.

Імпортний контракт від 26.10.2012 року №26102012 укладено між позивачем - “Покупець”, та Компанією “Tugmad Turkkan Gida Maddeleri San.ve Tic.A.S.”, Стамбул, Турція (юридична адреса: Barbaras Bulvari Hos Sohbet sokak no 1/15 34349 Balmumcu, Besiktas. Dilovasi Organize Sanayi Bolgesi 2.kisim D 2003 sokak No 4 Dilovasi Gebze Kocaeli Turkey. Банківські реквізити: T.Garanti Bankasi A.S. 34340 ISTANBUL GENEL MUDURLUK NISPETIYE MAH. AYTAR CAD. N0:2 ZINCIRLIKUYU ISTANBUL Swift : TGBATRISXXX

USD IBAN NO: TR49 0006 2000 4240 0009 0932 15 Accaunt No: 9093215 (USD) Tugmad Turkkan Gida Mad.San.ve Tic.A.S) - “Продавець”, на придбання “Гексану”.

Відповідно до п.2.1. Контракту валютою контракту є долар США.

Відповідно до п.2.2. Контракту Продавець продає, а Покупець купляє Товар у кількості та за цінами, що вказуються в Специфікаціях до цього контракту.

Відповідно до п.5.1. Контракту Товар буде поставлений на базисі DDU (Кривий Ріг, Україна).

Згідно п.7.1. Контракту строки оплати за кожну партію Товару вказуються в Специфікаціях.

Відповідно до п.7.4. Контракту Банківські витрати банка Покупця та його банка- кореспондента є витратами Покупця, а витрати банка Продавця та його банка- кореспондента є витратами Продавця.

Відповідно до п. 10.1.-10.3. Контракту Сторони будуть прагнути вирішити спори і розбіжності, що можуть виникнути з цього Контракту чи у зв’язку з ним, шляхом переговорів і консультацій. При недосягненні Сторонами згоди, спори підлягають розгляду у суді м.Стамбул, Турція. Місце проведення засідань Арбітражного суду - м. Стамбул.

Відповідно до п.12 Контракт діє з моменту підписання до 31.12.2017 року, а в частині взаєморозрахунків - до їх остаточного завершення.

Специфікацією №1 від 26.10.2012 року до Контракту поставки встановлено: Продавець продає “Гексан” кількістю 212 тон за ціною 1650,94339 дол.США за тону, загальною вартістю 350000,00 дол.США. Порядок оплати - попередня оплата.

Додатковою угодою №1 від 11.02.2013 року до Контракту поставки внесено зміни до п.7.4., а саме: Банківські витрати банка Покупця та його банка-кореспондента є витратами Покупця, а витрати банка Продавця та його банка-кореспондента є витратами Продавця. При поверненні коштів Продавцем Покупцю, комісія іноземних банків сплачується за рахунок Покупця.

На виконання умов даного контракту TOB “Криворізький маслоекстракційний завод” було перераховано з валютного рахунку №26001010375787 ПАТ “Укрсоцбанк”, МФО - 300023, на розрахунковий рахунок Компанії “Tugmad Turkkan Gida Maddeleri San.ve Tic.A.S.”, Стамбул, Турція, вказаний в імпортному договорі, валютних коштів в сумі 350000,00дол.США (29.10.2012 року), що в перерахунку в національну валюту становить 2797550,00грн. У перевіряємому періоді повернено нерезидентом на розподільчий рахунок №26032010916933 у ПАТ “Укрсоцбанк” валютних коштів у сумі 350000,00дол.США (29.04.2013 року), що в перерахунку в національну валюту становить 2797550,00грн. (у тому числі утримано 29.04.2013 року банком-кореспондентом комісії в сумі 35,80дол.США, що передбачено умовами Додаткової угоди до Контракту та відповідає положенням п.1.8 “Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями” від 24 березня 1999 року №136).

Відповідачем вказано, що в ході перевірки були дослідженні такі первинні документи: банківські первинні документи, зовнішньоекономічний контракт від 26.10.2012 року №26102012. За результатами такого дослідження було встановлено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічного контракту від 26.10.2012 року №26102012, а саме: в перевіряємому періоді повернено валютних коштів у сумі 350000,00дол.США/2797550,00грн. з порушенням законодавчо встановленого терміну (29.04.2013 року).

Такий термін встановлено у ст.2 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, відповідно до якої імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Колегія суддів погоджується з тим, що в ході перевірки позивач не надав такий висновок на підтвердження правомірності своїх заперечень.

Також позивач не надав суду належних доказів на підтвердження факту повернення суми авансового платежу у розмірі – 350000,00дол.США – 26.04.2013 року, тобто у встановлений строк, на чому наполягав у позові.

За копією листа з Дніпропетровського відділення ПАТ “Укрсоцбанк” від 07.05.2013 року, банком зазначена примітка: заборгованість погашено – 29.04.2013 року.

Тому, судом першої інстанції вірно не взято до уваги не підтверджені посилання відповідача на те, що авансовий платіж у розмірі – 350000,00дол.США було повернуто – саме 26.04.2013 року.

Відповідно до ст.4 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” порушення резидентами строків, передбачених статтею 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача податковим органом виявлено негативну курсову різницю в загальній сумі 15341,30 грн., що виникла у зв’язку з поверненням попередніх оплат за імпортним контрактом від 26.10.2012 року №26102012 через те, що зобов’язання по поставці товару не виконане:

- 29.10.2012 року валюта для перерахування нерезиденту у сумі 350000,00дол.США придбана за курсом 8,18 грн. за 1 дол.США, в перерахунку в національну валюту становить 2863000,00 грн.;

- 29.04.2013 року повернено попередню оплату за імпортним контрактом від 26.10.2012 року №26102012 через те, що зобов’язання по поставці товару не виконане, у сумі 350000,00дол.США та здійснено обов’язковий продаж валюти 29.04.2013 року загальною сумою 349964,20дол.США за курсом 8,137грн. за 1 дол.США, що в перерахунку в національну валюту становить 2847658,70грн. (суму валюти до продажу на міжбанківському валютному ринку зменшено у зв'язку з утриманням банком-кореспондентом комісії в сумі 35,80 євро, що передбачено умовами Додаткової угоди до Контракту та відповідає положенням п.1.8 “Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями” від 24 березня 1999 року №136).

В результаті здійснених операцій було отримано негативну курсову різницю в сумі 15341,30 грн. Дана сума виникла як різниця між гривневим еквівалентом валюти, отриманим від її продажу після повернення та гривневим еквівалентом валюти, попередньо витраченим для її купівлі на міжбанківському валютному ринку України для здійснення попередньої оплати за вказаними контрактами, що є порушенням приписів ст.5 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.94 №185/94-ВР та п.7 III Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 року № 281 (далі – Положення №281).

Відповідно до ст.3 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” Національний банк України має право встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку.

На підставі ст.5 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, у разі порушення резидентами строків, установлених Національним банком України відповідно до статті 3 цього Закону, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

Згідно п.7 р. III Положення №281, суб'єкт ринку зобов'язаний продати без доручення клієнта-резидента не пізніше ніж на наступний робочий день (з 16.11.12 згідно постанови НБУ №475) після дня зарахування на розподільчий рахунок повернені на адресу резидента у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково або повністю не виконані, кошти в іноземній валюті, які були куплені та перераховані на користь нерезидента. Позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щокварталу перераховується до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідачем доведено правомірність оскарженого рішення, з огляду на що є обґрунтованою відмова суду у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування законної постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізький маслоекстраційний завод" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2014 року у справі № 804/1454/14 – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 25.06.2015р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак