Ухвала суду № 45710423, 11.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 червня 2015 рокусправа № 804/19915/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання:Новошицької О.О.

представників сторін:

позивача :- ОСОБА_2 (дов. від 01.12.2014 р.)

відповідача:- не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2015 р. у справі № 804/19915/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОБУДМЕХАНІЗАЦІЯ"

до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 3091-25 від 14.11.2014 року, визнання протиправним та скасування рішення про опис майна № 20562/10/04-66-25-25 від 18.11.2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

"03" грудня 2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОБУДМЕХАНІЗАЦІЯ" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу № 3091-25 від 14.11.2014 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна № 20562/10/04-66-25-25 від 18.11.2014 р.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю винесення спірних рішень податковим органом, оскільки земельна ділянка, податковий борг зі сплати орендної плати за яку нараховано відповідачем, вибули з користування позивача внаслідок продажу обєктів нерухомості, розташованих на даній ділянці, відповідно, нарахування орендної плати, податкового боргу та подальший арешт майна в податкову заставу є протиправним та необґрунтованим.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2015 р. у справі № 804/19915/14 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОБУДМЕХАНІЗАЦІЯ" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 3091-25 від 14.11.2014 року, визнання протиправним та скасування рішення про опис майна № 20562/10/04-66-25-25 від 18.11.2014 року - задоволено.

Постанову суду мотивовано безпідставністю нарахування податкового боргу позивачу, що в свою чергу свідчить про протиправність винесення спірної податкової вимоги та рішення про опис майна в податкову заставу.

Не погодившись з постановою суду, Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2015 р. у справі № 804/19915/14, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не вірно встановив факт припинення договору оренди земельної ділянки. Скаржник вказує на те, що згідно до норм земельного законодавства, договір оренди земельної ділянки припиняється, зокрема, судовим рішенням. Посилається на наявність судового рішення яким визнано припиненим договору оренди земельної ділянки ТОВ «ЖИТЛОБУДМЕХАНІЗАЦІЯ» від 21.01.2015 року та зазначає, що саме з цього часу позивач не повинен сплачувати орендну плату за землю, а всі нарахування здійснені до фактичного припинення договору оренди є правомірними та обґрунтованими.

Позивач надав в справу письмові заперечення, в яких вказуючи на обґрунтованість прийнятої судом першої інстанції постанови просить залишити без змін постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання зявився представник позивача. Представник відповідача не зявився. Перед судовим засіданням від представника ДПІ у Красногвардійському районі надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, незявлення в судове засідання представника ДПІ у Красногвардійському районі не перешкоджає розгляду скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 14.11.2014 року відповідачем винесена податкова вимога № 3091-25 за формою «Ю», відповідно до якої позивачу висунена вимога по сплаті податкового боргу, включаючи штрафні (фінансові) санкції та пеню.

Крім цього позивачу направлено рішення податкового органу від 18.11.2014 р. №20562/10/04-66-25-25 про опис майна у податкову заставу.

Винесення податкової вимоги та застава майна позивача обумовлена не сплатою позивачем податку з оренди землі.

Так 19.06.2002 року на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 254/2 позивачу передано в оренду строком на пятнадцять років земельну ділянку по вул. Академіка Янгеля, 32 загальною площею 0,3935 га.

30.10.2013 року на підставі договору купівлі-продажу позивачем передано у власність ОСОБА_3 обєкти нерухомого майна розташовані на зазначеній земельній ділянці, а саме: майстерні ліпніх робіт літ. А-1, загальною площею 177,3 кв.м., побутового приміщення літ. Б-1 загальною площею 106,5 кв.м., деревообробної та слюсарної майстерні літ. В-1. Загально. Площею 106,5 кв.м., деревообробної та слюсарної майстерні літ. В-1, загальною площею 210,0 кв.м.

Право власності на зазначені обєкти нерухомості ОСОБА_3 набув 14.11.2014 р., що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

З урахуванням переходу права власності на земельну ділянку до іншої особи позивач подав 29.10.2014 р. до ДПІ уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2014 р. у якій виключив нарахування податку на земельну ділянку.

Перехід права власності на зазначений об'єкт нерухомості до ОСОБА_3 підтверджено Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.11.2014 р. (а.с. 30), згідно якого 14.11.2014 року на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна з відстрочкою платежу від 30.10.2013 року, Договору про внесення змін від 30.10.2013 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

29.01.2014 року позивачем подано до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, з самостійно нарахованою сумою орендної плати, яка підлягає сплаті: за січень 2014 року - 8412,83 грн., за лютий 2014 року - 8412,83 грн., за березень 2014 року - 8412,83 грн., за квітень 2014 року - 17506,52 грн., за травень 2014 року - 17506,52 грн., за червень 2014 року - 8412,83 грн., за липень 2014 року - 8412,83 грн., за серпень 2014 року - 8412,83 грн., за вересень 2014 року - 8412,83 грн., за жовтень 2014 року - 8412,83 грн., за листопад 2014 року - 8412,83 грн., за грудень 2014 року - 8412,87 грн.

Так, позивач самостійно декларував та сплатив у 2013 році та січні-серпні 2014 року орендну плату за землю за вищенаведеною земельною ділянкою.

Проте, 29.10.2014 року позивачем до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік, якою уточнено в бік зменшення податкове зобов'язання по орендній платі у листопаді 2013 року - 3925,99 грн., а сума переплати податкового зобов'язання по орендній платі за листопад 2013 року становить 4486,84 грн., у грудні 2013 року - 8412,87 грн., а сума переплати податкового зобов'язання по орендній платі за грудень 2013 року становить 8412,87 грн.

При цьому податковий орган вважає, що зменшення суми нарахованої орендної плати до нульових показників з боку позивача є неправомірним, оскільки договір оренди між міською радою та позивачем не розірвано в установленому законом порядку, а до розірвання договору оренди ТОВ "ЖИТЛОБУДМЕХАНІЗАЦІЯ" залишається платником податку за оренду земельної ділянки.

В результаті чого ДПІ у Красногвардійському районі донараховано за грудень 2014 року суму податкового боргу з орендної плати за землю у розмірі 8 412,83 грн., не сплата якої позивачем стала підставою винесення податкової вимоги № 3091-25 від 14.11.2014 р. та рішення про опис майна № 20557/10/04-66-25-25 від 18.11.2014 р.

Не погодившись з такими діями податкового органу позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спірні правовідносини суд дійшов до висновку щодо безпідставністі нарахування податкового боргу позивачу, що в свою чергу свідчить про протиправність винесення спірних податкової вимоги та рішення про опис майна в податкову заставу.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пункт 59.1. ст. 59 Податкового кодексу визначає, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України)

Підпункт 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України визначає, що однією з підстав виникнення права податкової застави є несплата у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Отже, обовязковою умовою виникнення права податкової застави та податкового боргу є наявність грошового зобовязання, яке не сплачено платником податків та самостійно визначене контролюючим органом.

Відповідно п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

При цьому, визнаючи самостійно суму грошових зобовязань ДПІ у Красногвардійському районі прийшла до помилкового висновку про заниження позивачем податкового зобовязання при зменшенні суми нарахованої орендної плати до нульових показників з грудня 2014 р. з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частина 1 ст. 120 Земельного кодексу України визначає, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

З урахуванням того, що право на користування земельною ділянкою перейшло до ОСОБА_4, то і відповідно дії позивача по припиненню сплати податку за оренду цієї ділянки є цілком правомірними.

При цьому доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі про те що суд не вірно встановив факт припинення договору оренди земельної ділянки колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне. Скаржник посилається на позицію Державного комітету України із земельних ресурсів, так «у разі придбання обєкта нерухомості до набувача переходить право користування земельною ділянкою, яке він має оформити згідно з чинним законодавством. До оформлення договору оренди з одночасним розірванням старого договорю орендар сплачує орендну плату».

Отже, доводи ДПІ у Красногвардійському районі зводиться до того, що моментом припинення плати оренди за землю орендарем є саме розірвання договору оренди земельної ділянки.

Моментом розірвання договору оренди відповідач вважає 21.01.2015 року, дату прийняття рішення Господарського суду Дніпропетровської області.

З даними доводами колегія суддів не може погодитись з огляду на положення ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі», так до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Таким чином законодавець визначає момент припинення договору оренди не момент його розірвання, як вважає податковий орган, а момент реєстрації договору, який передбачає набуття права власності на обєкти нерухомості розміщені на земельній ділянці.

Аналогічна правова позиція закріплена ст. 31 Закону України «Про оренду землі», так договір оренди припиняється у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з моменту набуття права власності ОСОБА_3 на обєкт нерухомості, а саме з 14.11.2013 р., договір оренди земельної ділянки від 10.09.2002 р. є припиненим.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2015 р. у справі № 804/19915/14 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2015 р. у справі № 804/19915/14 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий:Н.А. Бишевська

Суддя:І.Ю. Добродняк

Суддя:Я.В. Семененко