Постанова № 45710254, 25.06.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2015 р.Справа № 916/5193/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.,

суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С

за участю представників сторін:

від позивача: Єгоров В.С. довіреність № 14-137 від 13.05.14

від відповідача: Клочко І.В. довіреність № б/н від 01.09.14

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення господарського суду Одеської області від 20.05.2015р.

по справі № 916/5193/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Комунального виробничого експлуатаційного підприємства "Котовськтеплокомуненерго"

про стягнення 54819,57 грн.

В С Т А Н О В И В :

24.12.14р. Публічне акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" (далі по тексту - ПАТ „НАК „Нафтогаз України") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до комунального виробничого експлуатаційного підприємства „Котовськтеплокомуненерго" (далі по тексту - КВЕП „Котовськтеплокомуненерго") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 54 819,57 грн., яка складається із суми збитків від інфляції в розмірі 20 988,92 грн., трьох відсотків річних в сумі 6 312,70 грн. та пені в сумі 27 517,95 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу № 13/3115-БО-23 від 28.12.2012р. щодо своєчасної та в повному обсязі оплати вартості поставленого позивачем протягом періоду січня-квітня та жовтня-грудня 2013 року природного газу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.05.15 р. (суддя Желєзна С.П.) позов ПАТ „НАК „Нафтогаз України" задоволено частково, з КВЕП „Котовськтеплокомуненерго" на користь позивача стягнуто пені в сумі 3 000 грн. 00 коп., три відсотки річних в сумі 6161 грн. 49 коп., збитки від інфляції в сумі 20 802 грн. 15 коп., судовий збір в сумі 1792 грн. 47 коп. В решті позову відмовлено.

Задовольняючи частково позов ПАТ „НАК „Нафтогаз України" щодо стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат, суд 1 інстанції виходив з того, що позивач довів належними доказами факт несвоєчасної оплати відповідачем вартості поставленого газу у січні-квітні, жовтні-грудні 2013 р.

При цьому суд 1 інстанції дійшов висновку, що позивач неправильно розрахував суми 3% річних і пені, включивши в періоди прострочення дні фактичних оплат відповідачем. За розрахунком суду 3% річних складають 6161,49 грн., пені - 26819,99 грн. Неправильним за висновком суду 1 інстанції є і розрахунок позивача щодо інфляційних втрат, оскільки позивач неправильно визначив суму основного боргу, яка існувала станом на кінець березня 2014 р. За розрахунком суду 1 інстанції інфляційні втрати у спірний період складають 20802,15 грн.

Крім того, вирішуючи спір щодо стягнення з відповідача 27 517,95 грн. пені, місцевий господарський суд керуючись приписами ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України зменшив її розмір до 3000 грн., посилаючись на право суду по зменшенню розміру штрафних санкцій, заявлених до стягнення, а також приймаючи до уваги неподання позивачем будь-яких доказів понесення ним збитків внаслідок допущеного з боку КВЕП "Котовськтеплокомуненерго" порушення власних грошових зобов'язань, враховуючи причини неналежного виконання відповідачем власних грошових зобов'язань у вигляді несвоєчасного отримання бюджетного відшкодування різниці між розміром затверджених та економічно обґрунтованих тарифів, істотну соціальну роль, яку відіграє господарська діяльність відповідача, з метою недопущення погіршення фінансового стану КВЕП "Котовськтеплокомуненерго".

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Одеської області від 20.05.15 р., ПАТ НАК «Нафтогаз України» через господарський суд Одеської області звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду в частині відмови у стягненні 24517,95 грн. пені, решту рішення залишити без змін, оскільки зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають істотне значення для розгляду справи.

В обґрунтування апеляційної скарги ПАТ НАК «Нафтогаз України» посилається на те, що суд 1 інстанції зменшуючи розмір стягуваної пені не дотримався принципу рівності сторін перед законом і судом, а саме врахував лише доводи та доказі надані відповідачем, проігнорувавши доводи позивача.

На думку скаржника суд 1 інстанції неправильно оцінив наявні матеріали справи і дійшов помилкового висновку про наявність виняткового випадку, який відповідно із п.3 ст.83 ГПК України надає право суду зменшувати розмір неустойки.

Скаржник також вважає, що суд 1 інстанції зменшуючи розмір пені врахував лише майновий стан та інтереси відповідача, залишивши поза увагою майновий стан та інтереси позивача, який у зв'язку із несвоєчасною сплатою контрагентами поставленого їм природнього газу зазнає значних збитків. Судом 1 інстанції також не враховано особливі обставини щодо діяльності позивача, тобто неможливість останнього відмовитися від постачання газу незалежно від фінансового становища.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, але в судовому засіданні просив залишити її без задоволення, рішення місцевого господарського суду - без змін, вважаючи його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

28.12.2012р. між ПАТ „НАК „Нафтогаз України" (Продавець) та КВЕП „Котовськтеплокомуненерго" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 13/3115-БО-23, у відповідності до п.п. 1.1, 1.2 якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України „Про засади функціонування ринку природного газу", а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ (далі по тексту - газ), на умовах цього договору. Газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами (далі по тексту - споживачі Покупця).

Згідно з п. 2.1 - 2.3 договору купівлі-продажу природного газу № 13/3115-БО-23 від 28.12.2012р. Продавець передає Покупцеві з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. газ обсягом до 2269 тис. куб.м., в тому числі по місяцях кварталів: січень - 457 тис. куб.м.; лютий - 393 тис. куб.м.; березень - 335 тис. куб.м.; квітень - 105 тис.куб.м.; травень - 5 тис.куб.м.; червень - 5 тис.куб.м.; липень - 5 тис.куб.м.; серпень - 5 тис.куб.м.; вересень - 5 тис.куб.м.; жовтень - 164 тис.куб.м.; листопад - 341 тис.куб.м.; грудень - 449 тис.куб.м. Обсяги газу, що планується передати за цим договором (далі - планований обсяг), можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку. Допускається відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі +-5% (плюс/мінус п'ять відсотків) від узгодженого сторонами згідно з п. 2.1 договору планового обсягу продажу газу без коригування планованого обсягу. За розрахункову одиницю переданого газу приймається один кубічний метр (куб. м.), приведений до стандартних умов (t-20 град. за Цельсієм, Р = 760 мм ртутного стовпчика).

Відповідно із п.п. 3.1, 3.3, 3.4 договору купівлі-продажу природного газу № 13/3115-БО-23 від 28.12.2012р. Продавець передає Покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі Покупця. Право власності на газ переходить від Продавця до Покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ. Приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість.

Наявні матеріали справи свідчать про те, що позивачем прийняті на себе за договором купівлі-продажу природного газу № 13/3115-БО-23 від 28.12.2012р. зобов'язання щодо постачання відповідачу природного газу протягом періоду з січня-квітня та жовтня-грудня 2013 року включно виконувались належним чином, а відповідачем було прийнято від ПАТ „НАК „Нафтогаз України" поставлений протягом вищезазначеного періоду природний газ в загальному обсязі 1 457,188 тис. куб. м., що підтверджується копіями актів приймання-передачі природного газу від 21.10.2013р., від 31.10.2013р., від 30.11.2013р. та від 31.12.2013р.

Положеннями п.п. 5.1 - 5.3, 6.1 договору купівлі-продажу природного газу № 13/4038-БО-23 від 30.09.2013р. передбачено, що ціна (граничний рівень ціни) на природний газ та послуги з його транспортування встановлюються НКРЕ. Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3 509 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ в розмірі 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 305,60 грн., крім того ПДВ - 20% - 61,12 грн., всього з ПДВ - 366,72 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3 884,78 грн., крім того ПДВ - 20% - 776,96 грн., всього з ПДВ - 4661,74 грн. У разі зміни НКРЕ ціни на природний газ та/або тарифів на транспортування, розподіл і постачання, вони є обов'язковими для сторін за цим договором з момент введення їх в дію. Оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

На підставі додаткової угоди № 1 від 19.07.2013р. сторонами було викладено пункти 5.2 та 5.5 договору № 13/3115-БО-23 від 28.12.2012р. в наступних редакціях: ціна за 1000 куб.м. газу становить 3 459 грн. без урахуванням податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 295,30 грн., крім того ПДВ - 20% - 59,12 грн., всього з ПДВ - 354,72 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3823,78 грн., крім того ПДВ - 20% - 764,76 грн., всього з ПДВ - 4588,54 грн. Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу".

Як вбачається із змісту актів приймання-передачі газу, складених за фактом поставки на користь КВЕП „Котовськтеплокомуненерго" природного газу протягом періоду з січня-квітня та жовтня-грудня 2013р., загальна вартість поставленого позивачем природного газу складає 6 754 097,56 грн.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

З наданої позивачем банківської виписки видно, що відповідач здійснював оплату вартості природного газу, поставленого позивачем протягом періоду з січня-квітня та жовтня-грудня 2013 року, із порушенням строків здійснення платежів, встановлених договором купівлі-продажу природного газу № 13/3115-БО-23 від 28.12.2012р., що є порушенням покладених на КВЕП „Котовськтеплокомуненерго" за умовами даного договору грошових зобов'язань.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості природного газу, поставленого на виконання умов договору купівлі-продажу природного газу № 13/3115-БО-23 від 28.12.2012р., позивачем в порядку ст. 625 ЦК України було нараховано КВЕП „Котовськтеплокомуненерго" до сплати 3% річних в суму 6 312,70 грн. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок відсотків річних, господарський суд 1 інстанції дійшов правильного висновку про допущення позивачем помилки при його здійсненні, а саме включення днів фактичної оплати вартості поставленого природного газу до періоду часу, за який здійснюється нарахування трьох відсотків річних.

З огляду на викладене, суд 1 інстанції здійснив власний розрахунок 3% річних і дійшов правильного висновку щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 6 161,49 грн.

Крім того, з посиланням на положення ст. 625 ЦК України позивачем було нараховано відповідачу до сплати інфляційні втрати в сумі 20 988,57 грн. через порушення останнім власних зобов'язань у спірних правовідносинах.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок збитків від інфляції, господарський суд 1 інстанції дійшов правильного висновку висновку про допущення позивачем помилки при його здійсненні, яка укладається у неправильному визначенні суми основного боргу, що існувала станом на кінець березня 2014 року, щодо якої здійснювався розрахунок інфляційних збитків.

За власним розрахунком суду 1 інстанції інфляційні втрати у спірний період правильно визначені у сумі 20 802,15 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення із КВЕП „Котовськтеплокомуненерго" збитків від інфляції місцевим господарським судом правомірно задоволені частково на суму 20 802,15 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч.1 - 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Положеннями п. 7.2 договору купівлі-продажу природного газу № 13/3115-БО-23 від 28.12.2012р. передбачено, що у разі невиконання Покупцем умов п. 6.1 цього договору Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем п. 6.1 умов цього договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

З посиланням на положення п. 7.2 договору купівлі-продажу природного газу №13/3115-БО-23 від 28.12.2012р. позивачем було нараховано КВЕП „Котовськтеплокомуненерго" до сплати пеню в сумі 27 517,95 грн.

Однак, суд 1 інстанції перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафної санкції, заявленої до стягнення, дійшов правильного висновку про допущення позивачем помилок при його здійсненні, що є аналогічними за змістом тим, що були допущені при здійсненні нарахувань трьох відсотків річних. З огляду на викладене, суд 1 інстанції зробив правильний розрахунок пені за спірний період і дійшов правильного висновку про правомірність нарахування відповідачу до сплати пені в сумі 26 819,99 грн.

В ході розгляду даної справи КВЕП „Котовськтеплокомуненерго" заявив клопотання про зменшення штрафних санкцій, а саме пені до 3000 грн., інфляційних втрат до 3000 грн., у зв'язку із складним фінансовим станом підприємства, невідповідністю тарифів на послуги теплопостачання фактичним витратам підприємства, несвоєчасним відшкодуванням між тарифної різниці по послугам теплопостачання.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 83 Господарського кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України, частиною першою статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (пункт 3.17.4 постанови пленум Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. № 18).

Враховуючи вищенаведене, суд 1 інстанції дійшов правильного висновку, що даний випадок є винятковим з урахуванням наступного.

Відповідно до пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення додержання дисципліни газопостачання та поліпшення розрахунків за використаний природний газ" від 15.04.1999 № 594, з подальшими змінами та доповненнями, запроваджено для комунальних підприємств теплоенергетики, водопостачання і водовідведення, міського електротранспорту схеми розрахунків, у яких передбачено, що кошти, які надходять на рахунки теплопостачальних підприємств за теплоносії, підприємств водопостачання і водовідведення, міського електротранспорту за надані послуги, розподіляються у відсотковому відношенні вартості спожитого природного газу та електроенергії до вартості виробленої теплоенергії та наданих послуг з водопостачання і водовідведення та міського електротранспорту та спрямовуються на розподільчі рахунки газозбутових підприємств Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" і енергопостачальних компаній.

Згідно із пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Питання удосконалення схем розрахунків за використану електроенергію та природний газ" від 03.12.2008 № 1082, яка була чинною фактично за увесь спірний період та пунктів 1, 3, 6 Порядку відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за послуги з теплопостачання, та проведення розрахунків за спожитий природній газ, затвердженого вказаною постановою, які діяли у періоді за який нарахована неустойка, плата за теплову енергію від усіх категорій споживачів зараховувалась виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за використаний природний газ комунальними підприємствами теплоенергетики, тепловими електростанціями, теплоелектроцентралями, котельнями та іншими суб'єктами господарювання, які провадять діяльність, пов'язану з постачанням теплової енергії, крім підприємств, що належать до системи автономного та децентралізованого теплопостачання. Суб'єктів господарювання, що провадять діяльність, пов'язану з постачанням теплової енергії зобов'язано відкрити поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за послуги з теплопостачання. Норматив відрахування коштів на рахунок дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", визначений з урахуванням базового нормативу відрахування коштів, нормативу відрахування коштів, скоригованого Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", та частини виручки, яка підлягає обов'язковому перерахуванню на поточний рахунок підприємства теплоенергетики, затверджується Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Міністром енергетики та вугільної промисловості, погоджується віце-президентом Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування "Асоціація міст України та громад". Усі категорії споживачів теплової енергії сплачують вартість отриманих ними послуг з теплопостачання шляхом перерахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в установах уповноваженого банку.

Отже, вказаними нормативними актами встановлений спеціальний порядок отримання та розподілу виручки за поставлену теплову енергію, відповідно до якого Відповідач обмежений у вільному розпорядженні коштами, які надходять на його рахунок від споживачів, нормативом, що встановлюється Позивачем.

Окрім того, на можливість своєчасних розрахунків із Позивачем за отриманий природній газ суттєво впливає збитковість тарифів на теплову енергію, встановлених для населення, і постійна наявність заборгованості по компенсації пільг та різниці у цих тарифах.

З огляду на вищенаведене, враховуючи інтереси Позивача, ступень виконання Відповідачем зобов'язання зі сплати вартості природного газу, а також незначний строк прострочення виконання грошового зобов'язання, суд 1 інстанції дійшов правильного висновку про зменшення суми пені до 3000 грн.

При цьому слід зазначити на те, що суд 1 інстанції хоча і не зазначив в оскарженому рішенні про врахування матеріального стану позивача, фактично врахував матеріальний стан позивача та його інтереси, зменшивши частково розмір пені, заявленого до стягнення, тобто фактично суд 1 інстанції врахував матеріальний стан та інтереси обох сторін, незважаючи на те, що позивач не надав жодного доказу на обґрунтування своїх доводів в суді 1 інстанції. Надані позивачем до суду апеляційної інстанції копії звіту про фінансові результати та баланс підприємства, як докази тяжкого матеріального стану його підприємства, судовою колегією до уваги не прийняті, оскільки скаржник не надав відповідних доказів про неможливість їх надання до суду 1 інстанції, з врахуванням того, що клопотання відповідача про зменшення розміру пені було заявлено 15.04.15 р. і представник позивача приймав участь у розгляді даної справи та мав можливість своєчасно надати докази на обґрунтування своїх доводів щодо вказаного клопотання відповідача.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія дійшла висновку про залишення апеляційної скарги ПАТ НАК «Нафтогаз України» без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 20.05.15 р. - без змін.

Згідно із ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 20.05.2015р.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 26.06.2015р.

Головуючий суддя Петров М.С.

Суддя Разюк Г.П.

Суддя Колоколов С.І.