Рішення № 45707640, 18.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2015Справа №910/13911/15

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Дворченко О.О.

розглянувши справу № 910/13911/15

за позовом державного підприємства «Одеська залізниця»

до товариства з обмеженою відповідальністю «НФ Трейдінг Україна»

про стягнення 16785,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Кравченко Є.О., довіреність № 385 від 20.04.2015р.;

від відповідача: Шепеляк С.В., довіреність № 169 від 16.06.2015р.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось державне підприємство «Одеська залізниця» (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «НФ Трейдінг Україна» (надалі - відповідач) про стягнення 16785,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач неправильно зазначив у накладній № 44285302 масу та кількість місць вантажу у вагоні № 56722515, що відповідно до положень ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, є підставою для застосування штрафу в п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення вагону.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2015р. порушено провадження у справі № 910/13911/15 та призначено її розгляд на 18.06.2015р.

Присутнім у судовому засіданні 18.06.2015р. представником позивача повністю підтримано позовні вимоги, з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на обставини, наведені у відзиві на позовну заяву.

У відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно залізничної накладної №44285302 та відомості вагонів, яка згідно п.п.6.6, 6.7 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції Укра їни 24.11.2000 за № 863/5084, додається до накладної та є її невід'ємною частиною, відповідач відвантажив зі станції Кочубіївка Південної залізниці вагон № 56722515 з ван тажем - нітроамофоска, а залізниця зобов'язалась доставити вагон на станцію призна чення Звенигородка Одеської залізниці, вантажоодержувач - ПрАТ «Науково- виробнича фірма «Урожай».

Згідно з приписами ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Так, відповідно до ст. 37 Статуту залізниць України, маса та кількість місць ванта жів визначається відправником.

04.01.2015р. після прибуття вагонів з вантажем на станцію Звенигородка Одеської залізниці, на підставі актів загальної форми ГУ-23 №№ 9,10 та відповідно до ч. 2 ст. 24 Статуту залізниць України, в якій передбачене право залізниці перевіряти правиль ність кількості місць вантажу, зазначених у накладній, під час комісійної ви дачі вантажу було перевірено кількість місць вантажу у вагоні №56722515.

При комісійній перевірці вагона №56722515 було встановлено, що фактична кількість місць 78; по документу кількість місць 77; фактично нетто - 70200 кг., по документу нетто - 69300 кг., що більше перевізного документа на 1 місце, про що складено комерційний акт № 122819/3 від 05.01.2015р.

Кількість місць вантажу в вагоні №56722515 повторно була перевірна експертом, про що зазначено в акті експертизи № В-1 від 05.01.2015р., та вдруге встановлено надлишок одного місця вантажу.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" перед бачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Аналогічну норму містить також стаття 129 Статуту залізниць, відпові дно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного пе ревезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складе ними станціями залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зок рема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у транспортних документах.

04.01.2015р. станцією Звенигородка Одеської залізниці на станцію Кочубіївка Південної залізниці була відправлена оперативна телеграма №2 про прибуття поїзда №8851 та про виявлення різної кількості місць в вагонах.

Також станцією Звенигородка Одеської залізниці була відправлена оперативна телеграма від 05.01.2015р. за № 4, якою доведено до відома станцію Кочубіївка Південної залізниці (станція відправлення) про результати проведення комісійної видачі вантажу в вагоні №56722515.

Згідно з ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповіда льність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначе них ним у накладній.

Відповідно до вимог ст. 118, ст.122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені в накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу оде ржувача з відправника стягується штраф у розмірі п'ятикратної вартості провізної плати за всю відстань перевезення.

За даними, що містяться у відомості вагонів, яка є н?евід'ємною частиною наклад ної №44285302, вартість перевезення за вагон складає - 3357,00 грн.

Таким чином, розмір штрафу складає 16 785,00 грн. (3357,00 грн. х 5 = 16 785,00 грн.).

Водночас, відповідачем під час розгляду справи, згідно з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, належними та допустимими доказами не було спростовано позовні вимоги державного підприємства «Одеська залізниця».

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Проте, під час розгляду справи представник відповідача заявив усне клопотання про зменшення розміру штрафу, посилаючись на те, що порушення зобов'язання ТОВ «НВФ Трейдінг Україна» не завдало збитків позивачу та ніяким чином не вплинуло на його майновий стан.

Відповідно до ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Приписами статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

У п. 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Суд враховує, що дії відповідача не завдали збитків позивачу та ніяким чином не вплинули на майновий стан останнього. Крім того, відповідач повністю розрахувався за перевезення вантажу, здійснено на підставі залізничної накладної №44285302.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає за необхідне реалізувати надане йому право та зменшити розмір штрафу, що підлягає стягненню з відповідача до 3357,00 грн., що становить вартість перевезення одного вагону вантажу.

Як передбачено абз.3 п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у резолютивні частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір підлягає віднесенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «НФ Трейдінг Україна» (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2; код ЄДРПОУ 37883328) на користь державного підприємства «Одеська залізниця» (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19; код ЄДРПОУ 01071315) 3357,00 грн. - штрафу та 1827,00 грн. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині вимог в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 23.06.2015р. Суддя А.І. Привалов А.І. Привалов