Рішення № 45707599, 16.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2015Справа №927/264/15

За позовом Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального

страхування з тимчасової втрати працездатності

до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі

відділення № 13 філії ПАТ «КБ «Надра» Чернігівське РУ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

від третьої особи не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду Чернігівської області були передані вимоги Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі відділення № 13 філії ПАТ «КБ «Надра» Чернігівське РУ про зобов'язання виконати платіжні доручення про перерахування коштів, а саме:

№ 430 від 03.02.2015 на суму 202,14 грн.,

№ 431 від 03.02.2015 на суму 18 848,61 грн.,

№ 181496773 від 02.02.2015 на суму 136,09 грн.,

№ 181574470 від 03.02.2015 на суму 66,22 грн.,

№ 181698377 від 03.02.2015 на суму 1 799,56 грн., внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору банківського рахунку № 13/2011/13337/2560 від 26.10.2011.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.02.2015 порушено провадження у справі № 927/264/15 та призначено її до розгляду на 17.03.2015.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.03.2015 справу № 927/264/15 направлено за встановленою підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 (суддя Пригунова А.Б.) розгляд справи призначено на 20.04.2015.

Відповідач у поданому 16.04.2015 до відділу діловодства суду відзиві проти позову заперечує посилаючись на те, що в ПАТ «КБ «Надра» з 06.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію під час якої в силу Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, а отже заявлена позивачем вимога про зобов'язання виконати платіжні доручення не підлягає задоволенню. Крім цього, зазначає, що платіжні доручення №№ 181496773, № 181574470, 181698377 фактично є виконаними.

В судому засіданні 20.04.2015 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 05.05.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2015 продовжено строк вирішення спору у справі № 927/264/15 на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 927/264/15 від 05.05.2015 до участі у справі залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та відкладено розгляд справи на 27.05.2015.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 28.05.2015 за № 04-23/577 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, призначено проведення повторного автоматичного розподілу даної справи, за результатом проведення якого справа № 927/264/15 передана на розгляд судді Сіваковій В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 927/264/15 від 02.06.2015 розгляд справи було призначено на 16.06.2015.

Позивач в судове засідання 16.06.2015 не з'явився.

Позивач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали від 02.06.2015) позивачу 05.06.2015.

Відповідач в судовому засіданні 16.06.2015 не з'явився.

Відповідач у поданих 16.06.2015 до відділу діловодства суду додаткових поясненнях просить розглядати справу без участі представника відповідача та зазначив, що окрім доводів викладених у відзиві повідомляє, що 05.06.2015 рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 113 від 05.06.2015 на підставі постанови Правління Національного банку України № 356 від 04.06.2015 розпочато ліквідацію ПАТ «КБ «Надра», призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку. Відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлений спеціальний порядок здійснення ліквідації банку та проведення розрахунків з його кредиторами, що унеможливлює задоволення вимог кредиторів банку поза мажами ліквідаційної процедури та визначеної черговості. У зв'язку з цим відповідач не має прав та можливості виконувати розрахункові документи, в тому числі по рахунках позивача.

Третя особа в судове засіданні 16.06.2015 не з'явилась.

Третя особа у поданих 27.05.2015 до відділу діловодства поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що здійснення тимчасової адміністрації н ПАТ «Комерційний банк «Надра» на момент даного спору, зумовило для Позивача настання відповідних правових наслідків, зокрема, виникнення спеціальної процедури заявления майнових вимог до банку та їх задоволення и порядку та черговості, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», при цьому задоволення вимог окремого кредитора-юридичної особи, заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, не допускається, оскільки в такому випадку активи з банку виводяться, а заборгованість третіх осіб перед банком збільшується, що порушує принцип пріоритетності зобов'язань неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського сулу України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представників сторін.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.06.2015, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.10.2011 між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» в особі відділення № 13 філії ПАТ «КБ «Надра» Чернігівське РУ (Банк) та Чернігівською міжрайонною виконавчою дирекцією Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Клієнт) було укладено договір банківського рахунку № 13/2011/1333/2560 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору Банк відкриває Клієнту поточні рахунки (№№ 25608013337001, 25607013337002, 25606013337003) у гривнях для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та законодавства України, та зобов'язується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування та видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком, що передбачені чинним законодавством України.

Крім того, між сторонами укладено додатковий договір № 1 від 26.10.2011 до договору, відповідно до умов якого Клієнт доручає Банку, а Банк бере на себе зобов'язання щоденно здійснювати договірне списання 100 % залишку грошових коштів станом на 17 год. 30 хв. з поточного рахунку Клієнта № 25607013337002 в Банку шляхом оформлення меморіального ордеру.

Згідно з п. 8.1. договору договір укладений на невизначений строк та набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками.

Відповідно до п. 4.1 договору Банк здійснює розрахункові операції відповідно до чинного законодавства України та зокрема, нормативно-правових актів Національного банку України, за умови належного оформлення Клієнтом розрахункових документів. Платежі з рахунку Клієнта Банк виконує у межах залишку коштів на початок операційного дня з урахуванням надходжень протягом операційного дня.

Згідно з п. 4.2. договору операції за розрахунковими документами в гривнях, що надійшли до Банку в операційний час (до 17 год. 30 хв.), виконуються Банком того ж дня. Документи, отримані після операційного часу, відмічаються штампом «Вечірня» та «післяопераційний час» та проводяться Банком до 12 год 00 хв. наступного робочого дня.

Відповідно до п. 4.3. договору Клієнт може подавати до Банку розрахункові документи як у паперовій формі, так із використанням електронних розрахункових документів, відповідно доокремо укладеного договору

У пункті 4.6. договору визначено операційний час Банку, а саме з 09:00 до 17:30.

Згідно з п. 2.2.1. договору Клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства України, крім випадків обмеження права розпорядження коштами на рахунку за рішенням суду у випадках встановлених законом.

Умовами п. 2.2.3. договору визначено, що Клієнт має право вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків за інших, обумовлених цим договором послуг.

Згідно з п. 2.3.3. договору Банк зобов'язався своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування Клієнта у відповідності з чинним законодавством України. У разі відсутності або недостатності коштів на рахунку клієнта для здійснення операції та сплати відповідної комісії за РКО на момент подання розрахункових документів до банку, здійснювати списання коштів з рахунку в межах суми встановленого овердрафту, якщо це обумовлено окремо укладеним договором між клієнтом та банком, в іншому випадку повертати розрахункові документи без виконання не пізніше наступного робочого дня з відміткою про причини повернення.

Позивач вказує на те, що ним було оформлено та надано відповідачу наступні платіжні доручення № 430 від 03.02.2015 на суму 202,14 грн., № 431 від 03.02.2015 на суму 18 848,61 грн., № 181496773 від 02.02.2015 на суму 136,09 грн., № 181574470 від 03.02.2015 на суму 66,22 грн., № 181698377 від 03.02.2015 на суму 1 799,56 грн. Проте, відповідач платіжні доручення не виконав, у зв'язку з чим спір переданий на вирішення суду.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором банківського рахунку.

Статтею 1066 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

За статтею 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. При цьому банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до норм статті 341 Господарського кодексу України розрахункові операції банків спрямовані на забезпечення взаємних розрахунків між учасниками господарських відносин, а також інших розрахунків у фінансовій сфері. Установи банків забезпечують розрахунки відповідно до законодавства та вимог клієнта, на умовах договору на розрахункове обслуговування.

Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», а саме статтею 8 встановлено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому пункту 8.1. статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», строки виконання доручень клієнтів.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.

Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2004, передбачено наступне:

- Інструкція встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків (пункт 1.2. Інструкції);

- вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та обов'язкові для виконання ними (пункт 1.3. Інструкції);

- доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків банки приймають до виконання виключно в межах залишку коштів на цих рахунках або якщо договором між банком та платником передбачено їх приймання та виконання в разі відсутності/недостатності коштів на цих рахунках (п. 1.9. Інструкції);

- доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, установлений законодавством України (пункт 1.15. Інструкції);

- розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня (пункт 2.19. Інструкції);

- платежі з рахунків клієнтів банк здійснює в межах залишків коштів на цих рахунках на початок операційного дня (пункт 2.25. Інструкції);

- платіжне доручення від платника банк приймає до виконання за умови, що його сума не перевищує суму, яка є на рахунку платника. Договором між банком та платником може бути передбачено інший порядок приймання та виконання платіжних доручень (пункт 3.6. Інструкції).

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі постанови Правління Національного банку України № 83 від 05.02.2015 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» до категорії неплатоспроможних», Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.02.2015 прийнято рішення № 26 про запровадження з 06.02.2015 по 06.05.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.

При розгляді справи судом встановлено, що відповідно до постанови Правління Національного банку України № 356 від 04.06.2015 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 113 від 05.06.2015 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра».

Положеннями статті 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Нормами статті 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що цим законом встановлються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Метою цього закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Статтею 17 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачена заборона на здійснення банківської діяльності без банківської ліцензії.

Крім того, порядок ліквідації банку регулюється розділом VIII Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Частиною 5 статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.

З дня призначення уповноваженої особи Фонду:

1) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється;

2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

3) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;

4) припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку;

5) відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю;

6) укладення правочинів, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону;

7) втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.

Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури (частини 2 та 3 статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів»).

Положеннями статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено повноваження уповноваженої особи Фонду, зокрема, відповідно до пункту 4 частини 1 вказаної статті, уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження складає реєстр акцептованих вимог кредиторів та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи:

1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;

2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;

3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду (частина 1 та 2 статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Частиною 4 вказаною вище статті передбачено, що будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.

Отже, з огляду на зазначене вище, та враховуючи прийняте рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про ліквідацію Публічного акціонерного товариства «КБ «Надра» задоволення вимог кредиторів банку, здійснюється виключно у межах процедури ліквідації банку та у порядку передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відкликання Національним банком України на момент вирішення спору банківської ліцензії відповідача та ініціювання процедури його ліквідації як юридичної особи, зумовило для позивача настання відповідних правових наслідків, зокрема, виникнення спеціальної процедури пред'явлення майнових вимог до банку та їх задоволення в порядку та черговості, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», при цьому задоволення вимог окремого кредитора-юридичної особи, заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, не допускається, оскільки в такому випадку активи з банку виводяться, а заборгованість третіх осіб перед банком збільшується, що порушує принцип пріоритетності зобов'язань неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.

З огляду на викладене, позовні вимоги Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про зобов'язання відповідача виконати платіжні доручення необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 23.06.2015.

СуддяВ.В.Сівакова