Рішення № 45707571, 22.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2015Справа №910/9551/15

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське»до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»про відшкодування в порядку регресу 29715,84 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Чекалов А.В. - представник за довіреністю;

від відповідача: Космина О.В. - представник за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Іллічівське» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» про відшкодування в порядку регресу 29175,84 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком, на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту «VIP» №ЦО-05-012771 від 14.03.2014, виплачено страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача, в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до відповідача про відшкодування в порядку регресу 29175,84 грн., як до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2015 порушено провадження у справі №910/9551/15, розгляд справи призначено на 25.05.2015.

06.05.2015 через відділ діловодства суду надійшла довідка з Моторного (транспортного) страхового бюро України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2015, в зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи відкладено на 15.06.2015.

В судовому засіданні 15.06.2015 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню розмірі 15748,40 грн., оскільки автомобіль марки «Nissan», реєстраційний номер АА8362ІМ раніше вже був учасником ДТП, в той час як позивачем взагалі не враховано коефіцієнт фізичного зносу пошкодженого авто. Крім того, наголосив на тому, що сума страхового відшкодування має бути обчислюватись без урахування ПДВ та Приватним акціонерним товариством «Страхове товариство «Іллічівське» не надано акту виконаних робіт. Також позивачем, всупереч умов договору, суму страхового відшкодування виплачено на СТО - ТОВ "ВІДІ Санрайз Моторз", а акт огляду транспортного засобу проводився у відсутність представника відповідача, що є порушенням п. 5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2015 задоволено клопотання представників сторін про продовження строку вирішення спору.

В судовому засіданні 15.06.2015 у відповідності до вимог ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 22.06.2015.

22.06.2015 представник відповідача через відділ діловодства суду подав додаткові документи та письмові пояснення, в яких він вказав, що матеріали справи не містять фактичних даних, які б вказували, що в попередньому ДТП пошкоджень зазнали саме кузов автомобіля і проводився його відновлювальний ремонт, а тому відсутні підстави для застосування коефіцієнту фізичного зносу. Щодо того, що представник відповідача не викликався на огляд пошкодженого автомобіля при проведенні автотоварознавчого дослідження вартості матеріального збитку, відзначив, що відповідно до Методики експерт викликає заінтересованих осіб лише у разі потреби.

Також, 22.06.2015 представник позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача відшкодування збитків понесених внаслідок ДТП в сумі 29715,84 грн.

Розглянувши в судовому засіданні 22.06.2015 заяву про збільшення розміру позовних вимог, суд дійшов наступного висновку.

Частина 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України визначає права, які належать лише позивачу. Відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до абз. 1 п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Враховуючи те, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.

Отже, оскільки збільшення розміру позовних вимог, викладене позивачем у його письмовій заяві, прийняте господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 29715,84 грн.

Представник позивача в судове засідання 22.06.2015 з'явився та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, з урахуванням поданої заяви про збільшення розміру позовних вимог.

В свою чергу, представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в частині стягнення 15748,40 грн., в решті позовних вимог просив відмовити.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 22.06.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

14.03.2014 між Приватним акціонерним товариством «Страхове товариство «Іллічівське» (далі - позивач) та Страшним Андрієм Івановичем (далі - страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «VIP» №ЦО-05-012771 (далі - договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки «Nissan», реєстраційний номер АА8362ІМ, 2008 року випуску.

Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП, а вигодонабувачем є страхувальник.

Строк дії договору встановлено з 17.03.2014 до 16.03.2015.

27.08.2014 о 14 год. 27 хв. по проспекту Глушкова в м. Києві, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля марки «Nissan», реєстраційний номер АА8362ІМ та автомобіля марки "Peugeot", реєстраційний номер АІ1004ЕК, а саме: водій Яценко В.П., керуючи автомобілем марки "Peugeot", реєстраційний номер АІ1004ЕК, не врахував дорожньої обстановки та не витримав безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Nissan», реєстраційний номер АА8362ІМ. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.09.2014 у справі №369/8959/14-п встановлено порушення Яценком Віталієм Петровичем вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України, Яценка В.П. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

29.08.2014 власник застрахованого автомобіля марки «Nissan», реєстраційний номер АА8362ІМ звернувся до позивача із Заявою про подію, що має ознаки страхової, в якій просив виплатити страхове відшкодування відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту «VIP» №ЦО-05-012771 від 14.03.2014 на рахунок СТО для здійснення ремонту.

Згідно рахунку № СНзС-0007906 від 05.09.2014, складеного СТО - Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІДІ Санрайз Моторз", вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Nissan», реєстраційний номер АА8362ІМ, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 29715,84 грн. з ПДВ.

При цьому, як вбачається з наявної в матеріалах справи копії Свідоцтва Державної податкової адміністрації України №100320474, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІДІ Санрайз Моторз" є платником податку на додану вартість.

Відповідно до Звіту про оцінку транспортного засобу №467 від 08.09.2014, складеного оцінювачем Гляцевичем Олегом Ігоровичем (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №6347 від 04.10.2008 ФДМУ) вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Nissan», реєстраційний номер АА8362ІМ внаслідок пошкодження при ДТП складає 30363,89 грн. з ПДВ.

У відповідності до норм чинного законодавства, з урахуванням умов договору, позивач склав страховий акт №ЦО-49358-ЦО-05-0000012771-01 від 17.09.2014, згідно з яким пошкодження транспортного засобу автомобіля «Nissan», реєстраційний номер АА8362ІМ, внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 29715,84 грн.

На підставі складеного страхового акту №ЦО-49358-ЦО-05-0000012771-01 від 17.09.2014 Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Іллічівське», виконуючи свої зобов'язання за Договором добровільного страхування наземного транспорту «VIP» №ЦО-05-012771 від 14.03.2014, сплатило суму страхового відшкодування в розмірі 29715,84 грн. на рахунок СТО - ТОВ "ВІДІ Санрайз Моторз", що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №9128 від 18.09.2014.

14.11.2014 Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІДІ Санрайз Моторз" складено та підписано Акт виконаних робіт №ІС3СА-000100 на суму 29715,84 грн. з ПДВ.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» перейшло в межах виплаченої суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб - автомобіль "Peugeot", реєстраційний номер АІ1004ЕК, яким спричинено ДТП, належить Яценку Віталію Петровичу та знаходився під його керуванням.

Згідно із ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина Яценка В.П. встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля "Peugeot", реєстраційний номер АІ1004ЕК відшкодовується Яценком В.П. як власником цього транспортного засобу.

Цивільно-правова відповідальність Яценка В.П., як власника автомобіля "Peugeot", реєстраційний номер АІ1004ЕК, застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська охоронно-страхова компанія» на підставі договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/825710, що підтверджується довідкою МТСБУ.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

При цьому, за умовами п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Вказаним договором (поліс №АІ/825710) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50000,00 грн., франшиза - 1000,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Nissan», реєстраційний номер АА8362ІМ, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 29715,84 грн. з ПДВ, а до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» перейшло право зворотної вимоги в межах виплаченої суми.

Позивач заявою про виплату суми страхового відшкодування в порядку регресу №14996 від 04.12.2014 звернувся до відповідача з проханням виплатити суму страхового відшкодування у розмірі 29715,84 грн., втім відповідач відповіді не надав та виплату не здійснив.

За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, а також визначені полісом №АІ/825710 розміри лімітів відповідальності (50000,00 грн.) та франшизи (1000,00 грн.), суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 28715,84 грн. (29715,84 грн. (сума страхового відшкодування) - 1000,00 грн. (франшиза) = 28715,84 грн.).

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, а його доводи щодо того, що в порушення п. 5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, акт огляду пошкодженого транспортного засобу проводився у відсутність представника відповідача, спростовується наступним.

За змістом пункту 5.1. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 №1335/5/1159) технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна.

У разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату (п. 5.2. Методики).

Відтак, проведення технічного огляду за відсутності відповідача не свідчить про порушення Приватним акціонерним товариством «Страхове товариство «Іллічівське» пункту 5.2. Методики, оскільки даною нормою не передбачено обов'язку замовника дослідження викликати заінтересованих осіб для огляду.

Суд також не приймає до уваги доводи Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» щодо безпідставного не врахування позивачем коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого автомобіля, який раніше перебував в ДТП.

Так, судом було встановлено, що правовідносини позивача - Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» і страхувальника - Страшного Андрія Івановича, виникли на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту «VIP» №ЦО-05-012771 від 14.03.2014. Тобто, правовідносини за даним договором не регулюються нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Добровільне страхування, згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про страхування" - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Суд звертає увагу, що статтею 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Законами України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.

А тому, наявність рахунку № СНзС-0007906 від 05.09.2014, страхового акту №ЦО-49358-ЦО-05-0000012771-01 від 17.09.2014 та платіжного доручення №9128 від 18.09.2014, є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2015 року в справі №3-50гс15.

Не заслуговують на увагу також і доводи відповідача щодо того, що позивачем, всупереч умов договору, виплачено суму страхового відшкодування на СТО - ТОВ "ВІДІ Санрайз Моторз" та сума страхового відшкодування має бути обчислена без урахування ПДВ.

Суд виходить з того, що за змістом п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

В матеріалах справи наявна заява про подію, що має ознаки страхової від 29.08.2014, з якої вбачається, що власник застрахованого автомобіля «Nissan», реєстраційний номер АА8362ІМ, просив виплатити страхове відшкодування саме на рахунок СТО - ТОВ "ВІДІ Санрайз Моторз", а наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №9128 від 18.09.2014 підтверджується факт виплати Приватним акціонерним товариством «Страхове товариство «Іллічівське» суми страхового відшкодування на рахунок визначеного страхувальником СТО.

За таких обставин, відсутні підстави зменшення суми страхового відшкодування на суму нарахованого податку на додану вартість.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача, в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145; ідентифікаційний код 23734213) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 38Б; ідентифікаційний код 25186738) страхове відшкодування в сумі 28715 (двадцять вісім тисяч сімсот п'ятнадцять) грн. 84 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1765 (одну тисячу сімсот шістдесят п'ять) грн. 52 коп.

3. В решті позову відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 25.06.2015

Суддя Грєхова О.А.