Рішення № 45707410, 22.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2015Справа №912/1361/15

За позовом Фізичної особи-підприємця Голованя Дениса Юрійовича до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про розірвання договору та зобов'язання вчинити дії Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Чернова В.І. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець Головань Денис Юрійович звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про розірвання договору та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором на розрахунково-касове обслуговування №20457 від 06.11.2014, фізична особа-підприємець Головань Денис Юрійович звертався до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» із заявою про закриття поточного рахунку №26009034887701 і перерахування залишку коштів на його власний рахунок №2600700018237 в іншому банку. Однак, відповідачем залишок коштів не перерахований, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 17.04.2015 порушено провадження у справі №912/1361/15, розгляд справи призначено на 07.05.2015.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 07.05.2015 справу №912/1361/15 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2015 розгляд справи призначено на 08.06.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2015, в зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання, розгляд справи відкладено на 22.06.2015.

22.06.2015 позивач через відділ діловодства суду подав додаткові документи, а також заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив розірвати договір на розрахунково-касове обслуговування №20457 від 06.11.2014 та стягнути з відповідача грошові кошти по рахунку №26009034887701 шляхом перерахування грошових коштів в сумі 58711,40 грн. на розрахунковий рахунок №2600700018237, МФО що відкритий на ім'я Фізичної особи-підприємця Голованя Дениса Юрійовича в філії АТ «Укрексімбанк» в м. Кіровограді.

Розглянувши в судовому засіданні 22.06.2015 заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, суд дійшов наступного висновку.

Частина 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України визначає права, які належать лише позивачу. Відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до абз. 1 п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Враховуючи те, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні 22.06.2015 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з урахуванням поданої заяви про збільшення розміру позовних вимог.

В свою чергу, представник відповідача в судове засідання не з'явився повторно, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 22.06.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, який приймав участь в розгляді справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

06.11.2014 між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (банк) та фізичною особою-підприємцем Головань Денисом Юрійовичем (клієнт) укладено Договір на розрахунково-касове обслуговування №20457, відповідно до умов якого банк викриває клієнту поточний рахунок №26009034887701 в гривнях; та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку відповідно до тарифів банку на розрахунково-касове обслуговування рахунків в порядку і на умовах, визначених договором (п. 1.1. Договору).

За умовами п. 2.1. Договору банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунків в операційний день банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами.

Відповідно до п. 2.2 Договору списання банком грошових коштів з рахунку здійснюється за дорученням клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Накладення арешту на рахунки або припинення операцій за ними, що обмежує право клієнта на розпорядження коштами, можливе тільки у випадках, встановлених чинним законодавством України (п. 2.3 Договору).

Пунктом 3.1.1 Договору сторони погодили, що банк має право використовувати грошові кошти на рахунках, гарантуючи при цьому право клієнта безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Клієнт, за змістом п. 3.2.1 Договору, має право самостійно розпоряджатися грошовими коштами на рахунках, окрім випадків обмеження такого права, встановлених чинним законодавством України.

В свою чергу, банк зобов'язується вести комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунку та виконувати за дорученням клієнта розрахункові, касові і інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду рахунків чинним законодавством України та банківськими правилами. Надання інших послуг, що безпосередньо не відносяться до розрахунково-касового обслуговування (кредитування, операції з цінними паперами, факторинг, лізинг та інші операції), здійснюється на підставі окремих договорів, укладених між банком та клієнтом (п. 3.3.2 Договору).

Згідно з п.п. 3.3.3, 3.3.4. Договору, банк зобов'язаний здійснювати розрахунково-касове обслуговування рахунків у визначений внутрішніми документами банка робочий час крім суботи, неділі та святкових і неробочих днів, а також забезпечувати своєчасне зарахування грошових коштів на рахунки.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін, і діє протягом невизначеного строку. Договір може бути розірваний за заявою будь-якої із сторін, а також в інших випадках та з підстав, передбачених договором та чинним законодавством України. При розірванні договору клієнт зобов'язаний закрити рахунки, подавши в банк документи, що передбачені чинним законодавством України для закриття рахунку. Закриття рахунку здійснюється виключно за умови повного розрахунку клієнта перед банком по сплаті послуг за розрахунково-касове обслуговування рахунків (п.п. 8.1.-8.3. Договору).

В зв'язку з неналежним виконанням банком Договору на розрахунково-касове обслуговування №20457 від 06.11.2014, позивач звернувся до відповідача з заявою від 10.04.2015 про закриття поточного рахунку №26009034887701 та перерахування грошових коштів в сумі 54339,00 грн. на рахунок №2600700018237, МФО 323389 що відкритий на ім'я ФОП Головань Д.Ю.

Вказана заява була отримана відповідачем, проте залишена ним без виконання, в зв'язку з чим фізична особа-підприємець Головань Денис Юрійович звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором банківського рахунку, а відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

За приписами частини 3 статті 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно зі ст. 8.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів (п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні").

Статтею 1074 Цивільного кодексу України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Положеннями ч. 1 ст. 1075 Цивільного кодексу України передбачено, що договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта у будь-який час.

При цьому, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року №15-пр/2002 недотримання позивачем вимог закону щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує, та не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом подання позову до відповідача про розірвання договору.

Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду України від 19 вересня 2011 року №3-74гс11.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо розірвання Договору на розрахунково-касове обслуговування №20457 від 06.11.2014.

За приписом ч. 3 ст. 1075 ЦК України залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Пунктами 20.1, 20.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492, також визначено, що поточні рахунки клієнтів банків закриваються, зокрема, на підставі заяви клієнта, яка складається в довільній формі із зазначенням таких обов'язкових реквізитів: найменування банку; найменування (прізвища, ім'я, по батькові), коду за ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) власника рахунку; номера рахунку, який закривається; дати складання заяви. Заява про закриття поточного рахунку юридичної особи підписується керівником юридичної особи або іншою уповноваженою на це особою і засвідчується відбитком печатки юридичної особи.

При цьому, банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком (з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо).

Датою закриття поточного рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день.

Якщо на поточному рахунку власника немає залишку коштів, а заява подана в операційний час банку, то датою закриття поточного рахунку є день отримання банком цієї заяви.

У заяві про закриття поточного рахунку (паперовій копії заяви в електронній формі) головний бухгалтер банку або інша уповноважена особа банку зазначає дату та час отримання заяви, дату закриття рахунку та засвідчує це своїм підписом (пункт 20.6 Інструкції).

Отже, згідно норм чинного законодавства України, для закриття рахунку за ініціативою клієнта, достатньо подання клієнтом банку відповідної заяви. При цьому, згода банку не вимагається, оскільки чинним законодавством визначено лише дії банку, які він повинен вчинити за наслідками подання клієнтом заяви про закриття рахунку.

З виписки по особовому рахунку фізичної особи-підприємця Голованя Дениса Юрійовича №26009034887701 за період з 01.05.2015 по 16.06.2015, вбачається, що вихідний залишок коштів складає 58711,40 грн.

Позивач користуючись своїм правом на закриття рахунку, 10.04.2015 подав відповідачу заяву про закриття поточного рахунку №26009034887701, яка містила всі необхідні реквізити, в тому числі вимогу про перерахування залишку коштів на рахунок №2600700018237, МФО 323389 що відкритий на ім'я ФОП Головань Д.Ю.

Позаяк відповідач, після отримання заяви на закриття поточного рахунку, всупереч вимогам чинного законодавства, поточний рахунок позивача № 26009034887701 не закрив та залишок коштів не перерахував на поточний рахунок № 2600700018237 позивача в АТ «Укрексімбанк».

Під час розгляду справи жодних доказів того, що станом на момент подання до банку заяви про закриття поточного рахунку, у останнього були правові підстави для її не виконання, суду не надано.

Вказаним невиконанням було порушене майнове право позивача на вільне володіння та розпорядження належним останньому майном, яким, у розумінні статей 177, 190 Цивільного кодексу України, є грошові кошти.

Тоді як, статтею 41 Конституції України та частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Конституцією України закріплений обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів по рахунку №26009034887701 шляхом перерахування 58711,40 грн. на розрахунковий рахунок №2600700018237, МФО що відкритий на ім'я Фізичної особи-підприємця Голованя Дениса Юрійовича в філії АТ «Укрексімбанк» в м. Кіровограді, є законними, обґрунтованими і також підлягають задоволенню.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, оскільки, позивач при поданні позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 1218,00 грн. за немайнову вимогу (розірвання договору), а з позовної заяви вбачається, що позивачем фактично заявлено дві позовні вимоги, друга з яких майнова (стягнення грошових коштів в сумі 58711,40 грн.), з урахуванням п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якого за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, суд визнав за необхідне стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1827,00 грн. на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір на розрахунково-касове обслуговування №20457 від 06.11.2014.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04054, м. Київ, вул. Артема, буд. 60; ідентифікаційний код 09807856) грошові кошти по рахунку №26009034887701 шляхом перерахування грошових коштів в сумі 58711 (п'ятдесят вісім тисяч сімсот одинадцять) грн. 40 коп. на розрахунковий рахунок №2600700018237, МФО 323389 що відкритий на ім'я Фізичної особи-підприємця Голованя Дениса Юрійовича (28400, Кіровоградська область, Компаніївський район, смт. Компаніївка, вул. Леніна, 276, ідентифікаційний код 3316401170) в філії АТ «Укрексімбанк» в м. Кіровограді.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04054, м. Київ, вул. Артема, буд. 60; ідентифікаційний код 09807856) на користь Фізичної особи-підприємця Голованя Дениса Юрійовича (28400, Кіровоградська область, Компаніївський район, смт. Компаніївка, вул. Леніна, 276, ідентифікаційний код 3316401170) 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04054, м. Київ, вул. Артема, буд. 60; ідентифікаційний код 09807856) на користь Державного бюджету України 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

6. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Повне рішення складено: 24.06.15

Суддя О.А. Грєхова