Рішення № 45707388, 15.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2015Справа №910/10367/15

За позовомПублічного акціонерного товариства «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів»ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Адвокатське бюро «Легрем» Про визнання недійсним договоруЗа зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Адвокатське бюро «Легрем» ДоПублічного акціонерного товариства «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів»Простягнення 1 515 000,00 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача за первісним (відповідача за зустрічним): не з'явився;

від відповідача за первісним (позивача за зустрічним): Пісна Д.В. - дов. № б/н від 20.05.2015 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвокатське бюро «Легрем» про визнання недійсним договору № 01-11/2014 про надання юридичних послуг від 01.11.2014 року.

Ухвалою суду від 24.04.2015 року було порушено провадження у справі № 910/10367/15 та призначено її до розгляду на 22.05.2015 року.

Представник позивача в судове засідання 22.05.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвокатське бюро «Легрем» 22.05.2015 року через канцелярію суду подано зустрічну позовну заяву до Публічного акціонерного товариства «Хорольський молоконсервний комбінат дитячих продуктів» про стягнення 652 281,46 грн.

Зустрічні позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем за зустрічним позовом не оплачено юридичні послуги, надані Товариством з обмеженою відповідальністю «Адвокатське бюро «Легрем» за додатковою угодою № 1 до договору № 01-11/2014 про надання юридичних послуг від 01.11.2014 року.

Ухвалою від 22.05.2015 року було прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду разом із первісним позовом.

Враховуючи викладене, суд відклав розгляд справи на 15.06.2015 року.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) через канцелярію суду подав письмові пояснення на зустрічний позов, в яких просив суд відмовити в задоволенні зустрічного позову в повному обсязі.

В судовому засіданні 15.06.2015 року представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надав усні заперечення на відзив по зустрічному позову, в якому просив суд задовольнити зустрічний позов в повному обсязі.

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд, з метою дотримання строку вирішення спору, визначеного статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка представників позивача в судове засідання, про яке позивач був обізнаний, не перешкоджає вирішенню справи по суті в даному судовому засіданні.

В судовому засіданні 15.06.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом), Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Адвокатське бюро «Легрем» (надалі - «Фірма»), в особі директора Мурильової Антоніни Олександрівни, яка діяла на підставі статуту, та Публічним акціонерним товариством «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів», в особі в.о. генерального директора Кузьменка Артема Вікторовича, який діяв на підставі статуту (надалі «замовник») було укладено договір № 01-11/2014 про надання юридичним послуг, відповідно до п. 1.1 якого фірма зобов'язувалась надати замовнику юридичні послуги, опис та обсяг яких визначено в додаткових угодах до даного договору, а замовник зобов'язувався притяти та оплатити послуги в порядку, строки та на умовах, визначених цим договором.

У відповідності до п. 2.3 договору, строк надання послуг за відповідною додатковою угодою визначається сторонами у самій додатковій угоді, якщо такий строк не визначено, то послуги надаються у розумний строк, але в будь-якому випадку до закінчення строку дії договору.

Умовами п. 10.1 договору встановлено, договір набуває сили з моменту підписання його сторонами і діє до 01 листопада 2016 р. В будь-якому разі строк дії договору продовжується до повного виконання кожною зі сторін своїх зобов'язань за цим договором.

01.11.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Адвокатське бюро «Легрем» (надалі - «Фірма»), в особі директора Мурильової Антоніни Олександрівни, яка діяла на підставі статуту, та Публічним акціонерним товариством «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів», в особі в.о. генерального директора Кузьменка Артема Вікторовича, який діяв на підставі статуту (надалі «замовник») було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 01-11/2014, за умовами п. 1.1 якої сторони погодили, що вартість юридичних послуг за представництво інтересів у судових справах у першій, апеляційній та касаційній інстанції по справах № 917/1686/214, № 917/2060/14 та № 914/429/13-г становить 522 500,00 грн. Оплата юридичних послуг здійснюється замовником на підставі виставленого фірмою рахунку.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання договору недійсним на підставі статей 215 та 227 Цивільного кодексу України, посилаючись на те, що спірний договір про надання юридичних послуг № 01-11/2014 від 01.11.2014 р. зі сторони Публічного акціонерного товариства «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів» був укладений неуповноваженою особою.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що зі сторони Публічного акціонерного товариства «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів» спірний договір був підписаний в.о. генерального директора Кузьменком Артемом Вікторовичем, який діяв на підставі статуту товариства. Разом з тим, в порушення п.п. 21 п. 10.1.3 статуту товариства та статті 70 Закону України «Про акціонерні товариства», в.о. генерального директора Кузьменко Артем Вікторович попередньої згоди Загальних зборів учасників чи Наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів» на укладення договору, загальна сума якого перевищує 25 % вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності, не отримав.

Враховуючи вищезазначене, позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) просить господарський суд визнати недійсним договір про надання юридичних послуг № 01-11/2014 від 01.11.2014 р., що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Адвокатське бюро «Легрем» та Публічним акціонерним товариством «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів».

Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвокатське бюро «Легрем» ґрунтуються на наступному.

Умовами п. 1.1 додаткової угоди № 1 до договору встановлено, що вартість юридичних послуг за представництво інтересів у судових справах у першій, апеляційній та касаційній інстанції по справах № 917/1686/214, № 917/2060/14 та № 914/429/13-г становить 522 500,00 грн. Оплата юридичних послуг здійснюється замовником на підставі виставленого фірмою рахунку.

Як стверджує позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом), 13.01.2015 р. ТОВ «Адвокатське бюро «Легрем» було виставлено ПАТ «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів» рахунок № 1 на загальну суму 150 000,00 грн., як авансовий платіж за надання вище вказаних юридичних послуг.

10.02.2015 р. відповідач за зустрічним позовом (позивач за первісним позовом) перерахував на поточний банківський рахунок ТОВ «Адвокатське бюро «Легрем» грошові кошти у розмірі 50 000,00 грн., в якості часткової оплати рахунку № 1 від 13.01.2015 р.

Пунктом 1.2 зазначеної додаткової угоди до договору встановлено, що підписання акту здавання-приймання наданих послуг представником замовника є підтвердження відсутності претензій з його боку.

На виконання умов пункту 1.2 додатку № 1 до договору, сторонами 03.03.2015 р. було підписано акт здавання-приймання наданих послуг на суму 522 500,00 грн. без зауважень та заперечень сторін.

На підставі вище вказаного акту, ТОВ «Адвокатське бюро «Легрем» було виставлено ПАТ «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів» рахунок № 2 від 03.03.2015 р. на загальну суму 372 500,00 грн.

Разом з тим, в порушення умов договору, ПАТ «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів» за надані послуги розрахувався частково на суму 50 000,00 грн. згідно рахунку № 1 від 13.01.2015 р., інша частина грошових коштів у сумі 100 000,00 грн. за зазначеним рахунком не плачена, так як і несплаченими залишились кошти по рахунку № 2 від 03.03.2015 р. на суму 372 500,00 грн.

10.03.2015 р. ТОВ «Адвокатське бюро «Легрем» звернулося з претензією до ПАТ «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів» про стягнення заборгованості по оплаті юридичних послуг у розмірі 472 500,00 грн.

Зазначена вимога отримана ТОВ «Адвокатське бюро «Легрем» 11.03.2015 р., проте залишена останнім без належного на те реагування.

Враховуючи вищенаведене, позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом 470 500,00 грн. основного боргу, 52 816,44 грн. пені, 2 640,82 грн. три відсотки річних та 124 324,20 грн. інфляційних нарахувань.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні первісних позовних вимог, а зустрічні позовні вимоги задовольняє частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Вирішуючи спір про визнання угоди (правочину) недійсною, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як підстава для визнання договору про надання юридичних послуг № 01-11/2014 від 01.11.2014 р. недійсним, позивач за первісним позовом посилається на те, що спірний договір зі сторони Публічного акціонерного товариства «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів» укладений неуповноваженою особою, оскільки Кузьменком Артемом Вікторовичем не було отримано, а ні попередньої згоди Загальних зборів учасників, а ні Наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів» на укладення договору, загальна сума якого перевищує 25 % вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності.

Згідно з ч. 3 ст. 237 Цивільного кодексу України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Тож наведене свідчить, що представництво виникає, зокрема, з актів органу юридичної особи (призначення на посаду, трудовий договір тощо).

У відповідності до ч. 2 ст. 87 Цивільного кодексу України установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

У статуті товариства, відповідно до ч. 1 ст. 88 Цивільного кодексу України, вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом.

Таким чином, статут є установчим документом товариства, у якому поряд з іншими, вказуються органи управління юридичної особи та їх компетенція, а відтак - він є актом юридичної особи, на підставі якого виникає представництво.

Договір про надання юридичних послуг № 01-11/2014 від 01.11.2014 р. від імені Публічного акціонерного товариства «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів» підписаний Кузьменком Артемом Васильовичем, який у відповідності до преамбули вказаного договору є виконуючим обов'язки генерального директора підприємства.

Наведене свідчить, що підписуючи договір про надання юридичних послуг № 01-11/2014 від 01.11.2014 р. Кузьменко А.В. діяв як представник Публічного акціонерного товариства «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів» за актом юридичної особи, повноваження щодо представництва якого виникли на підставі статуту даного підприємства.

Положеннями статті 241 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається (банківської виписки по рахунку), що Публічним акціонерним товариством «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів» 10.02.2015 р. на рахунок ТОВ «Адвокатське бюро «Легрем» було перераховані кошти у розмірі 50 000,00 грн. з призначенням платежу «за юридичні послуги згідно договору № 01-11/2014 від 01.11.2014 р. за рахунком № 1 від 13.01.2015 р.». Таким чином, договір про надання юридичних послуг № 01-11/2014 від 01.11.2014 р. був схвалений сторонами шляхом вчинення дій, що свідчить про його прийняття до виконання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Публічне акціонерне товариство «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів» не довело та не надало суду жодних доказів, які підтверджують, що в момент вчинення правочину стороною (сторонами) були недодержані вимоги, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України, тобто не довело підстав, в силу яких спірний договір має бути визнаний недійсним. Більше того, судом встановлено та враховано, що спірний правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 Цивільного кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину, тому позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів» про визнання недійсним договору надання юридичних послуг № 01-11/2014 від 01.11.2014 р. задоволенню не підлягають.

Стосовного зустрічних позовних вимог ТОВ «Адвокатське бюро «Легрем», то вони підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Умовами п. 1.1 додаткової угоди № 1 до договору встановлено, що вартість юридичних послуг за представництво інтересів у судових справах у першій, апеляційній та касаційній інстанції по справах № 917/1686/214, № 917/2060/14 та № 914/429/13-г становить 522 500,00 грн. Оплата юридичних послуг здійснюється замовником на підставі виставленого фірмою рахунку протягом 3 (трьох) робочих днів з дня його отримання.

Пунктом 1.2 зазначеної додаткової угоди до договору передбачено, що підписання акту здавання-приймання наданих послуг представником замовника є підтвердження відсутності претензій з його боку.

На виконання умов пункту 1.2 додатку № 1 до договору, сторонами 03.03.2015 р. було підписано акт здавання-приймання наданих послуг на суму 522 500,00 грн. без зауважень та заперечень сторін.

13.01.2015 р. ТОВ «Адвокатське бюро «Легрем» було виставлено ПАТ «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів» рахунок № 1 на загальну суму 150 000,00 грн., як авансовий платіж за надання вище вказаних юридичних послуг.

10.02.2015 р. відповідач за зустрічним позовом (позивач за первісним позовом) перерахував на поточний банківський рахунок ТОВ «Адвокатське бюро «Легрем» грошові кошти у розмірі 50 000,00 грн., в якості часткової оплати рахунку № 1 від 13.01.2015 р.

Решту суми у розмірі 100 000,00 грн. відповідач за зустрічним позовом (позивач за первісним позовом) на рахунок ТОВ «Адвокатське бюро «Легрем» не сплатив.

З умов договору вбачається, що строки здійснення оплати за надані юридичні послуги залежать від моменту надіслання на адресу ПАТ «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів» рахунку на оплату.

В матеріалах справи відсутні докази надіслання на адресу ПАТ «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів» рахунку № 2 від 03.03.2015 р. на загальну суму 372 500,00 грн., у зв'язку з чим суд приходить до висновку про помилкове твердження позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) про початок прострочення оплати зазначеного рахунку з 09.03.2015 р.

В матеріалах справи наявна претензія ТОВ «Адвокатське бюро «Легрем» № 01-03/ПЛ від 10.03.2015 р. про стягнення заборгованості по оплаті юридичних послуг у розмір 472 500,00 грн. з якої вбачається, що остання вручена ПАТ «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів» 11.03.2015 р., у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що прострочення з оплати 372 500,00 грн.(з урахуванням трьох робочих днів відведених на оплату) розпочалося з 17.03.2015 р.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що матеріалами справи підтверджується надання позивачем за зустрічним позовом юридичних послуг, господарський суд приходить до висновку, що зустрічні позовні вимоги про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню повністю в сумі 472 500,00 грн.

Позивач за зустрічним позовом за прострочення строків сплати коштів за надані послуги, керуючись пунктом 5.3. договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 52 816,44 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що в разі порушення строків оплати замовник сплачує на користь фірми пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, від суми простроченого платежу.

З урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами (з урахуванням того, що прострочення по сплаті 372 500,00 грн. розпочалося лише 17.03.2015 р.), господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково у розмірі 47 917,81 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Адвокатське бюро «Легрем» просить суд також стягнути з відповідача 124 324,20 грн. інфляційної складової боргу та 2 640,82 грн. три відсотки річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами (з урахуванням того, що прострочення по сплаті 372 500,00 грн. розпочалося лише 17.03.2015 р.), господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню частково у розмірі 2 395,89 грн. та 76 950,00 грн. відповідно.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за первісним позовом покладаються на ПАТ «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів», а за зустрічним позовом на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. Зустрічний позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів» (місцезнаходження: 37800, Полтавська обл., м. Хорол., вул. Молодіжна, 17 , код ЄДРПОУ 00418113) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвокатське бюро «Легрем» (місцезнаходження: 03115, м. Київ, пр-т Перемоги, 104, код ЄДРПОУ 37012729) 472 500 (чотириста сімдесят дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 2 395 (дві тисячі триста дев'яносто п'ять) грн. 89 коп. три відсотки річних, 76 950 (сімдесят шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп. інфляційних нарахувань, 47 917 (сорок сім тисяч дев'ятсот сімнадцять) грн. 81 коп. пені та 11 995 (одинадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 27 коп. судового збору.

4. В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

22.06.2015 року

Суддя О.М. Спичак