Рішення № 45707117, 17.06.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 14/87/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2015 Справа № 908/2589/15-г

Суддя господарського суду Запорізької області Сушко Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджи Груп» (адреса - 50036 м. Кривий Ріг, вул. Софії Петровської, б. 5)

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» (адреса - 84305 м. Краматорськ Донецької області, вул. Орджонікідзе, б. 5)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Металург» (адреса - 83045 м. Донецьк, вул. Воровського, б. 9)

про стягнення вартості неповернутого майна

За участю уповноважених представників сторін:

від позивача: Купрієнко А.М., довіреність № 1 від 27.04.2015р.

від відповідача: Савченко Н.М., довіреність № 009/юр-8 від 08.01.2015р.

від третьої особи: не з'явився

Суть спору:

15 квітня 2015 року Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджи Груп» (далі за текстом ТОВ «Енерджи Груп») звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Відповідача - Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» (далі за текстом ПАТ «НКМЗ») про стягнення вартості неповернутого майна.

Системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл справи для розгляду між суддями та справу призначено до розгляду головуючому судді Сушко Л.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.04.2015р. порушено провадження у справі №908/2589/15-г, судове засідання призначено на 30.04.2015р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.04.2015р. до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Металург». На підставі клопотання Відповідача у відповідності до ст. 69 ГПК України строк розгляду спору продовжено на 15 днів до 30.06.2015р. Розгляд справи відкладено до 02.06.2015р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.06.2015р. розгляд справи відкладено до 17.06.2015р.

В судовому засіданні 17.06.2015р. справу розглянуто, на підставі ст.ст. 82-85 ГПК України, за згодою представників Позивача та Відповідача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено про час складання повного рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що у відповідності до положень Контракту № 23/71-06 від 26.05.2006р. ЗАТ «НКМЗ» виготовив та надав ТОВ «Торговий дім «Металург» продукцію (Механічну частину ШПМ БЦК-8/5х2,7), а останній сплатив вартість продукції в розмірі 9 408 720 грн.

Через деякий час, у відповідності до умов Договору комісії на купівлю № 01/08-02 від 01.08.2008р. ТОВ «Ніка Груп» взяло на себе обов'язок за дорученням «ТОВ «Міленіум Груп» і за його рахунок придбати для останнього Механічну частину ШПМ БЦК-8/5х2,7 за 10 200 000 грн.

На виконання вищевказаного договору комісії ТОВ «Ніка Груп» у відповідності до положень Договору № 07/08-01 від 07.08.2008р. купило у ТОВ «Торговий дім «Металург» Механічну частину ШПМ БЦК-8/5х2,7 за 10 200 000 грн.

При цьому, 11.08.2008р. ЗАТ «НКМЗ», ТОВ «Торговий дім «Металург» та ТОВ «Ніка Груп» склали зберігальну розписку про те, що ТОВ «Торговий дім «Металург» передає ТОВ «Ніка Груп» відповідно до акту № 1 (акт приймання-передавання товару за договором № 07/08-01 від 07.08.2008р. між ТОВ «Торговий дім «Металург» та ТОВ «Ніка Груп») обладнання, яке виготовлене у відповідності до умов Контракту № 23/71-06 від 26.05.2006р. за рахунками № 2-76429 від 27.06.2007р., № 2-76493 від 31.07.2007р., № 2-76745 від 31.10.2007р., № 2-86125 від 31.03.2008р., № 2-86264 від 31.07.2008р. на загальну суму 10 080 000 грн. і яке знаходиться в цехах ЗАТ «НКМЗ» на відповідальному зберіганні.

Зрештою, у відповідності до умов Договору № 1-03/МГ від 29.06.2010р. ТОВ «Енерджи Груп» купило у ТОВ «Міленіум Груп» Механічну частину ШПМ БЦК-8/5х2,7 за 10224000 грн.

Бажаючи фактично отримати обладнання, власником якого воно стало, ТОВ «Енерджи Груп» надіслало на адресу відповідального зберігача (ПАТ «НКМЗ») листа від 28.10.2014р. №1-28/10, в якому вказало про те, що право власності на Механічну частину ШПМ БЦК-8/5х2,7 належить йому за договором № 1-03/МГ від 29.06.2010р., укладеним між ТОВ «Енерджи Груп» та ТОВ «Міленіум Груп».

Окрім того, ТОВ «Енерджи Груп» в цьому листі просило ПАТ «НКМЗ» підготувати вказану продукцію до відвантаження.

Листом від 27.01.2015р. № 1-27/01 ТОВ «Енерджи Груп» просило ПАТ «НКМЗ» документально підтвердити наявність на складі ПАТ «НКМЗ» механічної частини ШПМ БЦК-8/5х2,7 протягом 10 днів з моменту отримання вказаного листа.

Проте, відповіді на свої листи до теперішнього часу товариство не отримало.

З урахуванням зазначених обставин, на підставі ст. 224, 950, 951 ЦК України Позивач просить стягнути з ПАТ «НКМЗ» на користь ТОВ «Енерджи Груп» вартість неповернутого зі зберігання майна в розмірі 10 224 000,00 грн. та покласти на Відповідача судові витрати.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, який надійшов на адресу суду 02.06.2015р. в обґрунтування заперечень посилається на те, що з аналізу норм чинного законодавства України вбачається, що підставою виникнення зобов'язання щодо зберігання є наявність господарського договору, укладеного між сторонами в письмовій формі. Договір зберігання механічної частини ШПМ БЦК-8/5х2,7 між позивачем та відповідачем не укладався.

Позивачем доказів наявності у відповідача механічної частини ШПМ БЦК-8/5х2,7 не надано.

Крім того, відшкодування збитків за умовами ст. 224 ЦК України можливо за умови існування між сторонами господарських зобов'язань. Позивачем не доведено існування між ним та Відповідачем господарських зобов'язань.

Враховуючи викладене, Відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

За клопотанням Відповідача запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

Судом у відповідності з вимогами статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників Сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

26.05.2006р. між ЗАТ «НКМЗ» - Постачальник та ТОВ «Торговий будинок «Металург» - Покупець укладено Контракт №23/71-06 (далі Контракт), за умовами п. 1.1. якого сторони зобов'язані: Покупець - оплатити продукцію, зазначену в специфікаціях №1, №2, №3 (додаток №1, що є невід'ємною частиною контракту); Постачальник - поставити її Покупцеві; Покупець - прийняти продукцію.

Вид продукції - млини, до в подальшому іменуються продукція (п. 1.2. Контракт).

Відповідно до п. 3.3. Контракту загальна сума цього контракту, з урахуванням ПДВ складає 9 408 720,00 грн.

Контракт набуває чинності з дати підписання сторонами та діє до 30.06.2007р.

01.08.2008р. між ТОВ «Міленіум Груп» - Комітент та ТОВ «Ніка Груп» - Комісіонер укладено Договір комісії на купівлю №01/08-02 (далі Договір комісії), за умовами п. 1.1. якого Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за винагороду вчинити за рахунок Комітента і від свого імені право чини щодо придбання механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2,7 (далі - товар), за цінами не вище погоджених Сторонами в Додатку №1 до цього Договору, у строки і в обсягах, передбачених Додатком №1, що є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до Специфікації, що є Додатком №1 до Договору комісії, товаром є Механічна частина ШПМ БЦК 8/5х2,7 в кількості 1 шт. вартістю 10 200 000,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 5.1. Договору комісії, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту повного та належного виконання сторонами усіх своїх зобов'язань за цим Договором.

ТОВ «Міленіум Груп» прийнято від ТОВ «Ніка Груп» Товар на підставі видаткової накладної №РН-0000012 від 18.08.2008р.

07.08.2008р. між ТОВ «Торговий будинок «Металург» - Постачальник та ТОВ «Ніка Груп» - Покупець укладено Договір №07/08-01, за умовами п. 1.1. якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупцю товар згідно з Додатком-Специфікацією до Договору, а Покупець зобов'язався прийняти зазначений товар та оплатити його на умовах, передбачених даним Договором.

Згідно Специфікації, що є Додатком №1 до Договору №07/08-01 від 07.08.2008р., товаром є Механічна частина ШПМ БЦК 8/5х2,7 в кількості 1 шт. вартістю 10 200 000,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до Накладної №15 від 08.08.2008р. ТОВ «Торговий будинок «Металург» передав, а ТОВ «Ніка Груп» прийняв товар - Механічну частину ШПМ БЦК 8/5х2,7 в кількості 1 шт. вартістю 10 200 000,00 грн. з ПДВ., про що свідчать підписи уповноважених представників та печатки підприємств на накладній.

Крім того, Сторонами підписано та скріплено печатками Акт №1 приймання-передачі товару по Договору №07/08-01 від 07.08.2008р.

11.08.2008р. між ЗАТ «НКМЗ», ТОВ «Торговий будинок «Металург» та ТОВ «Ніка Груп» підписано та скріплено печатками підприємств зберігальну розписку, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий будинок «Металург» передає обладнання, виготовлене відповідно до Контракту №23/71-06 від 26.05.2006р., по рахункам №2-76429 від 27.06.2007р., №2-76493 від 31.07.2007р., №2-76745 від 31.10.2007р., №2-86125 від 31.03.2008р., №2-86264 від 31.07.2008р. на загальну суму 10080000 грн. з ПДВ та знаходиться в цехах ЗАТ «НКМЗ» на відповідальному зберіганні ТОВ «Ніка Груп» згідно Акту №1 (акт приймання-передачі товару по Договору №07/08-01 від 07.08.2008р. між ТОВ «Торговий будинок «Металург» та ТОВ «Ніка Груп»).

29.06.2010р. між ТОВ «Міленіум Груп» - Постачальник та ТОВ «Енерджи Груп» - Покупець укладено Договір №1-03/МГ, за умовами п. 1.1. якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця товар згідно Додатку-Специфікації до Договору, а Покупець зобов'язався прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах, передбачених даним Договором.

Згідно Специфікації №1, що є Додатком №1 до Договору №1-03/МГ від 29.06.2010р., товаром є Механічна частина ШПМ БЦК 8/5х2,7 в кількості 1 шт. вартістю 10 224 000,00 грн. з ПДВ.

Товар ТОВ «Енерджи Груп» прийняло на підставі видаткової накладної №РН-000005 від 01.07.2010р., яка підписана представниками Сторін та скріплена печатками підприємств.

Листом вих. №1-28/10 від 28.10.2014р. ТОВ «Енерджи Груп» повідомило ПАТ «НКМЗ» про перехід до нього права власності на Механічну частину ШПМ БЦК 8/5х2,7, виготовлену по Контракту №23/71-06 від 26.05.2006р. для ТОВ «ТД «Металург», згідно Договору №07/08-01 від 07.08.2008р. придбану ТОВ «Ніка Груп» для ТОВ «Міленіум Груп» (договір комісії №01/08-02 від 01.08.2008р.) та залишену на відповідальному зберіганні в цехах ПАТ «НКМЗ» (зберігальна розписка №б/н від 11.08.2008р.).

Також в листі ТОВ «Енерджи Груп» міститься вимога підготувати до відвантаження зазначене обладнання.

Листом вих.№1-27/01 твід 27.01.2015р. ТОВ «Енерджи Груп» повторно звернулося до ПАТ «НКМЗ» з вимогою повідомити про наявність на складі механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2,7.

У зв'язку з тим, що відповіді на листи надано не було ТОВ «Енерджи Груп» звернулося до суду з позовом до ПАТ «НКМЗ» з вимогою про стягнення вартості неповернутого зі зберігання майна в розмірі 10 224 000,00 грн.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів - підстав позову та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Матеріалами справи встановлено, що предметом судового розгляду є вимога ТОВ «Енерджи Груп» до ПАТ «НКМЗ» про стягнення вартості неповернутого майна у сумі 10 224 000,00 грн.

Підставою позову ТОВ «Енерджи Груп» визначено невиконання ПАТ «НКМЗ» -зберігачем, зобов'язань з повернення майна переданого на зберігання згідно з зберігальною розпискою 11.08.08р., за умовами якої ТОВ «Торговий будинок «Металург» передає обладнання, виготовлене відповідно до Контракту №23/71-06 від 26.05.2006р., по рахункам №2-76429 від 27.06.2007р., №2-76493 від 31.07.2007р., №2-76745 від 31.10.2007р., №2-86125 від 31.03.2008р., №2-86264 від 31.07.2008р. на загальну суму 10080000 грн. з ПДВ та знаходиться в цехах ЗАТ «НКМЗ» на відповідальному зберіганні ТОВ «Ніка Груп» згідно Акту №1 (акт приймання-передачі товару по Договору №07/08-01 від 07.08.2008р. між ТОВ «Торговий будинок «Металург» та ТОВ «Ніка Груп»)..

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Взаємовідносини сторін за договором зберігання регулюються главою 66 Цивільного кодексу України, також, на них поширюються норми глави 63 цього ж Кодексу "Послуги. Загальні положення", оскільки послуга зберігача зі зберігання є такою, що споживається у процесі її здійснення і не призводить до певного матеріалізованого новоствореного об'єкта.

Відповідно до статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона, зберігач, зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною, поклажодавцем, і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до статті 942 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Приписами статті 949 Цивільного кодексу України визначено обов'язок зберігача повернути річ.

Статтею 953 названого Кодексу унормовано, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

У разі відмови зберігача від повернення прийнятої на зберігання речі та наявності доказів втрати, нестачі або пошкодження спірного майна, поклажодавець має право вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до статті 950 Цивільного кодексу України за втрату, нестачу або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Зберігач відповідає за втрату, нестачу або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.

Згідно зі статтею 951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Згідно зі статтею 937 Цивільного кодексу України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відтак, додержання вимоги щодо форми договору не свідчить одночасно про досягнення сторонами згоди щодо всіх його істотних умов, тобто про укладення договору.

До істотних умов будь-якого цивільно-правового договору ЦК України відносить умову про предмет договору та решту умов, що визначені істотними законом, сторонами, або є істотними внаслідок необхідності для договорів відповідного виду.

Більшість відносин зберігання, в яких зберігачем є професійний зберігач, належать до господарсько-правових, у зв'язку з чим учасники цих відносин зобов'язані додержуватись вимог, в тому числі, Господарського кодексу України. Останнім істотними умовами будь-якого господарського договору встановлено умови про предмет, ціну та строк дії договору.

Таким чином, відсутність у підписаному зберігачем документі положень щодо предмета, ціни або строку дії договору зберігання свідчитиме про недосягнення сторонами договору згоди щодо його істотних умов, тобто про неукладеність договору зберігання з усіма відповідними правовими наслідками.

Проаналізувавши норми діючого законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, підстави позову та факти, якими Відповідач обґрунтовує заперечення проти позову, суд приходить що позовна заява ТОВ «Енерджи Груп» не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, насамперед слід зазначити, що ТОВ «Енерджи Груп» обґрунтовує позовні вимоги, зокрема, положеннями ст.ст. 224, 950, 951 Цивільного кодексу України, проте, приписами вказаних статей Цивільного кодексу України, передбачена можливість відшкодування збитків у розмірі вартості втраченого майна, а не стягнення із зберігача вартості неповернутої продукції, як то зазначено в прохальній частині позовної заяви ТОВ «Енерджи Груп».

Крім того, підставою позову ТОВ «Енерджи Груп» визначено невиконання ПАТ «НКМЗ» - зберігачем, зобов'язань з повернення майна переданого на зберігання згідно з зберігальною розпискою 11.08.08р.

Однак, зі змісту зберігальної розписки від 11.08.2008р., не вбачається, що саме ПАТ «НКМЗ» є зберігачем механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2,7, а ТОВ «Енерджи Груп» є поклажодавцем спірного майна. За вказаною зберігальною розпискою ТОВ «Енерджи Груп» взагалі не є стороною з визначеними правовими обов'язками.

Разом з тим, зберігальна розписка від 11.08.08р. не містить в собі істотних умов Договору, як то ціни та строку дії договору, тобто вказана зберігальна розписка не є договором зберігання в розумінні ст.ст. 936, 937, 938, 946 ЦК України та ст. 180 ГК України.

Таким чином, Позивачем не надано доказів укладання Договору зберігання механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2,7 між ТОВ «Енерджи Груп» та ПАТ «НКМЗ», тобто Позивачем не доведено наявності між ним та Відповідачем господарсько-правових відносин, а відтак не доведено виникнення між ними господарсько-правових зобов'язань.

За приписами господарського процесуального законодавства рішення господарського суду має ґрунтуватися, зокрема, на тому, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються, чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з приписами статті 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 вказаного Кодексу унормовано, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Також, слід зазначити, що в судових засіданнях Відповідачем ставилося питання щодо існування та дійсності Контракту №23/71-06 від 26.05.2006р., Договору комісії на купівлю №01/08-02 від 01.08.2008р., Договору №07/08-01 від 07.08.2008р., зберігальної розписки укладеної 11.08.2008р., Договору №1-03/МГ від 29.06.2010р., та інших документів доданих до позовної заяви, на які ТОВ «Енерджи Груп» посилається як на підставу своїх вимог.

При цьому, Відповідач посилався на той факт, що на теперішній час на його Підприємстві взагалі відсутні відомості щодо укладання між ЗАТ «НКМЗ» та ТОВ «Торговий будинок «Металург» Контракту №23/71-06 від 26.05.2006р., та підписання уповноваженими представниками ПАТ «НКМЗ» зберігальної розписки від 11.08.08р.

У зв'язку із зазначеними обставинами ухвалами господарського суду Запорізької області від 16.04.2015р., від 30.04.2015р., та від 02.06.2015р. Позивача було зобов'язано надати суду для огляду оригінали всіх документів, доданих до позовної заяви.

Проте, вимоги суду в цій частині ТОВ «Енерджи Груп» не виконані, з переліку всіх документів доданих Позивачем до позовної заяви та наданих в процесі розгляду справи, суду для огляду було надано лише оригінал Договору №1-03/МГ,29.06.2010р. укладеного між ТОВ «Міленіум Груп» та ТОВ «Енерджи Груп».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність вимог Позивача, відтак позов ТОВ «Енерджи Груп» про стягнення з ПАТ «НКМЗ» вартості неповернутого зі зберігання майна в розмірі 10 224 000,00 грн. задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на Позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України господарський суд Запорізької області, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджи Груп» до Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» про стягнення вартості неповернутого майна відмовити.

Суддя Л.М. Сушко

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 22.06.2015р.