Рішення № 45706928, 26.06.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.06.15р. Справа № 904/5382/14

Судова колегія господарського суду Дніпропетровської області у складі: головуючий - суддя Новікова Р.Г., судді - Юзіков С.Г., Ярошенко В.І., при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення 34 803,39 грн.

Представники:

Від позивача: Зарянова В.Г. дов. №2343-К-Н-О від 06.06.2015р.

Від відповідача: ОСОБА_1

ОСОБА_3, договір №03/13-2 від 04.03.2013р.

на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях проголошувалась перерва з 22.09.2014р. по 07.10.2014р., з 16.06.2015р. по 23.06.2015р.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «Приватбанк» м. Дніпропетровськ звернулось до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Дніпродзержинськ з позовом про стягнення 18988грн.59коп. заборгованості за кредитом, 9722грн.16коп. заборгованості за процентами, 3700грн.04коп. пені, 2392грн.60коп. заборгованості з комісії за користування кредитом.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем договору банківського обслуговування б/н від 11.09.2012р., «Умов та правил надання банківських послуг», тарифів банку; довідку про розміри встановлених кредитних лімітів; виписку по рахунках відповідача; претензію №10221DDE0S01E від 17.10.2013р.

Позивач вказує, що відповідачу на поточний рахунок НОМЕР_1 було встановлено кредитний ліміт в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта. Внаслідок порушення зобов'язань за договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку відповідача наявна заборгованість за кредитом в розмірі 18988грн.59коп.

Позивач також нарахував та заявив до стягнення суму боргу зі сплати процентів в розмірі 9722грн.16коп. за період з 07.05.2013р. по 15.05.2014р., суму пені в розмірі 3700грн.04коп. за період з07.05.2013р. по 15.05.2014р. та заборгованість з оплати комісії за користування кредитом в розмірі 2392грн.60коп.

У відзиві, наданому до суду 07.10.2014р., відповідач не погодився із позовними вимогами з наступних підстав.

Відповідач не причетний до операції зі списання коштів в розмірі 16500грн., тому не може нести відповідальність за цей факт та сплачувати проценти за користування кредитними коштами.

В провадження Дніпродзержинського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження за фактом несанкціонованого доступу 11.01.2013р. третіх осіб в роботу електронних розрахунково-інформаційних програмних продуктів, які належать та адмініструються ПАТ КБ «Приватбанк», та крадіжки грошових коштів з банківського рахунку шляхом списання грошових коштів в сумі 16500грн. в межах овердрафтового ліміту на рахунок третьої особи.

Згідно висновку про результати службового розслідування №ZAKL-2013/1-6535508 від 31.01.2013р., проведеного фахівцями позивача за заявою відповідача, платіж з референсом JBKLD0111L1JYR.1 від 11.01.2013р. на суму 16500грн. з рахунку НОМЕР_1 був сформований та відправлений з використанням ключів електронного цифрового підпису і паролів відповідача з ІР-адреси 93.74.231.27 (яка відрізняється від ІР-адреси відповідача). За даними логів «Приват-24» вхід до аканту ZolotTV з вказаної ІР-адреси здійснений 11.01.2013р. о 16год17хв., провайдер - компанія «Воля» м. Київ.

Згідно довідки Центру первинної медико-санітарної допомоги №3 відповідач 11.01.2013р. з 14год. до 15год. знаходився у хірурга в приміщенні Центру. Тобто відповідач фізично не мав можливості здійснити дистанційне розпорядження з міста Києва о 16год.29хв.

Відповідач зазначає, що не отримував та не розпоряджався грошовими коштами в сумі 16500грн., не давав дозволу на їх списання на користь третіх осіб.

Докази компрометації відповідачем третім особам відомостей про засоби верифікації (логіків, паролів, ключів електронного підпису) за допомогою яких міг бути здійснений несанкціонований доступ третіх осіб до системи дистанційного обслуговування позивач не надав.

Чинним законодавством на банківську установу покладений обов'язок забезпечити функціонування своєї платіжної системи, яка б забезпечувала збереження грошових коштів клієнта та оперативний їх переказ чи зарахування на рахунок клієнта.

Посилаючись на пункт 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004р. (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за №377/8976), відповідач вказує, що позивач має довести той факт, що списання коштів 11.01.2013р. відбулось саме за дорученням відповідача.

Також, на думку відповідача, позивачем не доведено факт укладення угоди між сторонами про застосування системи дистанційного обслуговування «Приват-24». Додана до позову заява від 11.09.2012р. не містить інформації про підписання її відповідачем.

Відповідач надав клопотання від 22.09.2014р. про покладення на позивача витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката в розмірі 6000грн. у разі відмови в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вказаного клопотання було надано договір про надання правової допомоги №03/13-2 від 04.03.2013р., додаткову угоду №14-1 від 11.08.2014р. до договору №03/13-2 від 04.03.2013р., свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №2510, платіжне доручення №71 від 19.09.2014р. на суму 6000грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2014р. провадження у справі було зупинено, копії матеріалів справи №904/5382/14 направлено для перевірки до прокуратури Дніпропетровської області.

В листі прокуратури м. Дніпродзержинська №71-881-15 від 06.04.2015р., направленому на адресу суду, було зазначено наступне.

17.06.2013р. до Слідчого відділу Дніпродзержинського міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області звернулась ОСОБА_1 із заявою, в якій просить подальше розслідування за фактом її заяви від 18.01.2013р. не проводити у зв'язку з відсутністю заподіяної їй матеріальної шкоди. Грошові кошти, які перебували на її рахунку, є овердрафтом та належать саме банківській установі. Службові особи ПАТ «Приватбанк» відмовились звертатись до правоохоронних органів за фактом порушень в розрахунково-електронному продукті «Приват-24».

Особа, яка зазначена одержувачем грошових коштів, знаходилась на стаціонарі КЗ «Дніпропетровський протитуберкульозний диспансер», проходила лікування в КЗ «ДОКЛПО» Фтизіатрія» ДОР», де і померла 15.03.2013р.

Кримінальне провадження №12013040160000016 від 18.01.2013р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України, за фактом несанкціонованого втручання в роботу комп'ютерної мережі та незаконних дій з документами на переказ грошових коштів, де невідома особа здійснила незаконну операцію з використанням електронно-обчислювальної техніки, внаслідок чого заволоділа грошовими коштами на загальну суму 16665грн., які належать ОСОБА_1, закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, після повернення матеріалів справи з касаційної інстанції, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2015р. було поновлено провадження у справі та призначене судове засідання.

В судовому засіданні від 16.06.2015р. представник відповідача продовжував заперечувати проти задоволення позовних вимог. В якості додаткового обґрунтування своєї правової позиції надав до суду копію Висновку експерта №70/39-5 від 07.06.2013р., складеного на підставі постанови про призначення експертизи, винесеної слідчим Слідчого відділу Дніпродзержинського міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області від 04.02.2013р. за кримінальним провадженням №12013040160000016.

За результатами комп'ютерно-технічної експертизи системного блоку персонального комп'ютеру типу ноутбук «DELL LBL MF457» програм та файлів, які містять код вірусу не виявлено; копій програмних продуктів з функціями віддаленого керування банківськими рахунками системи «клієнт-банк» не виявлено; виявлено копію програмного продукту з функціями віддаленого керування комп'ютером «Удаленный рабочий стол», яка входить до стандартного функціонального набору копії операційної системи, встановленої на ноутбуці. ІР-адреса, яка використовувалась для доступу до системи віддаленого управління рахунками під час проведення несанкціонованого списання коштів, експертом не встановлена, оскільки вказана інформація зберігається на серверах банківських установ.

У письмових поясненнях, наданих до суду 23.06.2015р., представник позивача вказав, що згідно умов договору та підпунктів 1.1.5.5, 1.1.5.14, 2.3.2.7.3.1.12, 2.3.2.7.3.1.13 «Умов і правил надання банківських послуг» банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки клієнта, карти, контрольну інформацію клієнта, ідентифікатор користувача, паролі системи Приват24, паролі MobileBanking або проведених клієнтом операціях стане відомою іншим особам внаслідок несумлінного виконання клієнтом умов їх зберігання та використання і/або прослуховування або перехоплення інформації в каналах зв'язку під час використання цих каналів. Клієнт несе відповідальність за всі операції, що проводяться в підрозділах банку через пристрої самообслуговування, систему MobileBanking, систему Приват24 з використанням цими Умовами засобів його ідентифікації і аутентифікації. Банк не несе відповідальності за несанкціонований доступ до ПІН-коду клієнта під час реєстрації в системі Приват24 в разі відсутності ліцензійного програмного забезпечення, відсутності антивірусних і антишпіонських програм, що забезпечують захист від несанкціонованого доступу до інформації клієнта на персональному комп'ютері клієнта, з якого здійснюється реєстрація.

Також у поясненнях було зазначено, що компрометація статичних і ОТП-паролів сталася в результаті вірусного зараження, внаслідок чого всі запити на Приват24 були спрямовані на шахрайський сервер (фарминг).

Кримінальне провадження за заявою відповідача було закрите, факт несанкціонованого втручання в роботу електронних розрахунково-інформаційних програмних продуктів, які належать та адмініструються позивачем, не було встановлено.

У додаткових поясненнях відповідач звернув увагу на те, що підписував договір №dz0EWG від 30.03.2007р. та заяву від 11.03.2011р. лише на відкриття поточного рахунку 26000051800894. В матеріалах справи відсутня заява відповідача на відкриття інших рахунків. Позивачем не надано доказів дотримання встановленого порядку відкриття рахунку НОМЕР_1. Враховуючи це, на думку відповідача, існують сумніви щодо відповідності процедури відкриття рахунку правилам захисту інформації в системах дистанційного обслуговування клієнтів банків.

Також відповідач посилається на правові висновки, викладені в постанові Верховного суду України від 13.05.2015р. у справі №6-71цс15.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство «Приватбанк» м. Дніпропетровськ наполягає на стягненні з відповідача 18988грн.59коп. заборгованості за кредитом, заборгованості зі сплати процентів в розмірі 9722грн.16коп., нарахованих за період з 07.05.2013р. по 15.05.2014р., суми пені в розмірі 3700грн.04коп., нарахованої за період з 07.05.2013р. по 15.05.2014р., та заборгованості з оплати комісії за користування кредитом в розмірі 2392грн.60коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на укладення з відповідачем договору банківського обслуговування б/д від 11.09.2012р. шляхом підписання заяви про відкриття поточного рахунку, згідно якої відповідач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» (далі - Умови), Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua. Вказана заява містить інформацію про те, що клієнтом накладений електронно-цифровий підпис у системі Інтернет - клієнт - банкінгу Приват24 11.03.2011р.

Відповідач стверджує, що не підписував вказану заяву, натомість він підписував 11.03.2011р. заяву про відкриття поточного рахунку та карту зі зразками підписів та відтисків печаток та договір №dz0EWG від 30.03.2007р. на відкриття поточного рахунку 26000051800894 та карткового рахунку 26055051802160.

Разом з тим, зміст виписки по рахунку НОМЕР_1 з 11.03.2011р. по 30.07.2014р. свідчить про те, що починаючи з 12.09.2012р. відповідач використовував вказаний рахунок для сплати страхових внесків, оплати послуг та товарів, зарахування власних коштів тощо.

Згідно довідки ПАТ «Приватбанк» №08.7.0.0.0/140703101617 від 03.07.2014р. розмір встановленого кредитного ліміту для рахунку НОМЕР_1 дорівнював: на 11.09.2012р. - 29800грн., на 05.11.2012р. - 29500грн., на 08.11.2012р. - 29800грн. на 21.01.2013р. - 39800грн., на 04.02.2013р. - 49800грн.

Як вбачається з пояснень представника позивача та наданих до суду розрахунку заборгованості за договором від 11.09.2012р., виписки по рахунку НОМЕР_1 з 27.12.2012р. по 15.05.2014р., виписки по рахунку НОМЕР_1 з 11.03.2011р. по 30.07.2014р., довідки №Э.DD.0.0.0.0/2-514 від 28.01.2013р. заявлена до стягнення сума заборгованості за кредитом в розмірі 18988грн.59коп. виникла внаслідок:

- переказу 11.01.2013р. суми 16500грн. з призначенням платежу «111203969 Переказ коштів на ОСОБА_4 повернення матеріальної допомоги згідно договору №29 від 27.12.2012р.» за рахунок кредитного ліміту;

- нарахування та погашення за рахунок кредитного ліміту комісії в розмірі 165грн. за відомість 111203969 Переказ коштів на ОСОБА_4 повернення матеріальної допомоги згідно договору №29 від 27.12.2012р. та в розмірі 495грн. за переказ коштів;

- нарахування та погашення за рахунок кредитного ліміту процентів за користування кредитним лімітом в розмірі вище перелічених сум згідно тарифів банку.

Відповідно до розділу 3.18.4. Умов за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом із моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Відповідно до п. 3.18.1.17 Умов при перерахуванні клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь-які рахунки або пластикові картки, утримувачем яких є сам власник поточного рахунку або пов'язані з ним фізичні особи (за виключенням зарахувань заробітної плати), із суми кожного проведеного за рахунок кредитного ліміту перерахувань, стягується комісійна винагорода у розмірі 3% від суми перерахувань.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

В подальшому, на вказану суму заборгованості зі сплати кредиту позивачем були нараховані проценти в розмірі 9722грн.16коп., пеня в розмірі 3700грн.04коп. та комісія за користування кредитом в розмірі 2392грн.60коп.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає про несанкціонований переказ невстановленими особами коштів в розмірі 16500грн. та відсутність його обов'язку повертати банку зазначену суму та нараховані платежі.

Стаття 38 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» №2346-III від 05.04.2001р. (із змінами та доповненнями) передбачає, що система захисту інформації повинна забезпечувати безперервний захист інформації щодо переказу коштів на усіх етапах її формування, обробки, передачі та зберігання.

Електронні документи на переказ, розрахункові документи та документи за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, що містять банківську таємницю, під час їх передавання засобами телекомунікаційного зв'язку повинні бути зашифровані згідно з вимогами відповідної платіжної системи, а за їх відсутності - відповідно до законів України та нормативно-правових актів Національного банку України.

Пункт 11.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004р. (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за №377/8976), визначає, що під час використання систем "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк" клієнт має дотримуватися всіх вимог, що встановлює банк, з питань безпеки оброблення електронних розрахункових документів.

Відповідно до статті 39 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» №2346-III від 05.04.2001р. (із змінами та доповненнями) суб'єкти переказу зобов'язані виконувати встановлені законодавством України та правилами платіжних систем вимоги щодо захисту інформації, яка обробляється за допомогою цих платіжних систем. При проведенні переказу його суб'єкти мають здійснювати в межах своїх повноважень захист відповідної інформації від

1) несанкціонованого доступу до інформації щодо переказу, що є банківською таємницею або є інформацією з обмеженим доступом, осіб, які не мають на це прав або повноважень, визначених законодавством України, а також якщо це не встановлено договором;

2) несанкціонованих змін інформації - внесення змін або часткового чи повного знищення інформації щодо переказу особами, які не мають на це права або повноважень, визначених законодавством України, а також встановлених договором;

3) несанкціонованих операцій з компонентами платіжних систем - використання або внесення змін до компонентів платіжної системи протягом її функціонування особами, які не мають на це права або повноважень, визначених законодавством України, а також встановлених договором.

Суб'єкти переказу зобов'язані повідомляти платіжну організацію відповідної платіжної системи про випадки порушення вимог захисту інформації. У разі виявлення при цьому ознак, що можуть свідчити про вчинення злочину, суб'єкти переказу та інші учасники платіжних систем зобов'язані повідомити про такий випадок порушення вимог захисту інформації відповідні правоохоронні органи.

Як вбачається з матеріалів службового розслідування фахівцями позивача обставин, викладених у заяві відповідача щодо здійснення несанкціонованого платежу 11.01.2013р., платіж в сумі 16500грн. було сформовано з використанням логіну ZolotTV та паролю доступу до платіжної системи «Приват24» згідно платіжного доручення №269 від 11.01.2013р., час здійснення платежу 16год29хв.

Референс JBKLD0111L1JYR.1 був проведений за рахунок коштів кредитного ліміту з рахунку НОМЕР_1 на транзитний рахунок НОМЕР_2 з призначенням платежу « 111203969 Переказ коштів на ОСОБА_4 повернення матеріальної допомоги згідно договору №29 від 27.12.2012р.»

З транзитного рахунку кошти в розмірі 16500грн. о 16год.30хв. були зараховані на розрахункову карту ОСОБА_4, які того ж дня в проміжок часу з 17год.20хв. по 17год.28хв. були зняті невстановленою особою в банкоматі ПАТ «Приватбанку», розташованому за адресою - м. Київ, вул. Труда, 1/1.

Також було встановлено, що платіж з референсом JBKLD0111L1JYR.1 від 11.01.2013р. на суму 16500грн. був сформований та направлений з використанням ключів електронного цифрового підпису та паролів відповідача з ІР-адреси 93.74.231.27 (яка відрізняється від ІР-адреси відповідача). За даними логів «Приват-24» вхід до акаунту ZolotTV з вказаної ІР-адреси здійснений 11.01.2013р. о 16год17хв., провайдер - компанія «Воля» м. Київ.

За результатами службового розслідування було зроблено висновок про підтвердження заяви відповідача щодо несанкціонованого платежу 11.01.2013р. в "Приват24" на суму 16500грн.

Також за заявою відповідача було порушено кримінальне провадження №12013040160000016 від 18.01.2013р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України, за фактом несанкціонованого втручання в роботу комп'ютерної мережі та незаконних дій з документами на переказ грошових коштів, де невідома особа здійснила незаконну операцію з використанням електронно-обчислювальної техніки, внаслідок чого заволоділа грошовими коштами на загальну суму 16665грн., які належать ОСОБА_1

Було встановлено, що особа яка зазначена одержувачем грошових коштів, знаходилась на стаціонарі КЗ «Дніпропетровський протитуберкульозний диспансер», проходила лікування в КЗ «ДОКЛПО» Фтизіатрія» ДОР», де і померла 15.03.2013р.

17.06.2013р. до Слідчого відділу Дніпродзержинського міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області звернулась ОСОБА_1 із заявою, в якій просить подальше розслідування за фактом її заяви від 18.01.2013р. не проводити у зв'язку з відсутністю заподіяної їй матеріальної шкоди. Грошові кошти, які перебували на її рахунку, є овердрафтом та належать саме банківській установі. Службові особи ПАТ «Приватбанк» відмовились звертатись до правоохоронних органів за фактом порушень в розрахунково-електронному продукті «Приват-24».

Посилаючись на те, що з приводу належності предмету злочину (грошових коштів) між ОСОБА_1 та ПАТ «Приватбанк» виникли цивільно-правові відносини, які вирішуватимуться в судовому порядку, кримінальне провадження №12013040160000016 було закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідач зазначає, що не отримував та не розпоряджався грошовими коштами в сумі 16500грн., не давав дозволу на їх списання на користь третіх осіб.

Згідно довідки Центру первинної медико-санітарної допомоги №3 відповідач 11.01.2013р. з 14год. до 15год. знаходився у хірурга в приміщенні Центру. Тобто відповідач фізично не мав можливості здійснити дистанційне розпорядження коштами з міста Києва о 16год.29хв.

Докази компрометації відповідачем третім особам відомостей про засоби верифікації (логіків, паролів, ключів електронного підпису) за допомогою яких міг бути здійснений несанкціонований доступ третіх осіб до системи дистанційного обслуговування позивач не надав.

Та обставина, що операція щодо переказу спірної суми супроводжувались правильним введенням ключів електронного цифрового підпису та паролів відповідача, а умовами договору та положеннями «Умов і правил надання банківських послуг» передбачено обов'язок відповідача щодо нерозголошення даної інформації, не свідчить про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Позивач зазначає про несення споживачем ризиків за використання інформаційних ресурсів Інтернету та вказує, що компрометація статичних і ОТП-паролів сталася в результаті вірусного зараження, внаслідок чого всі запити на Приват24 були спрямовані на шахрайський сервер.

З приводу цього суд зазначає, що в матеріалах справи наявний Висновок експерта №70/39-5 від 07.06.2013р., складений в межах кримінального провадження №12013040160000016, згідно якого за результатами комп'ютерно-технічної експертизи системного блоку персонального комп'ютеру відповідача типу ноутбук «DELL LBL MF457» не виявлено програм та файлів, які містять код вірусу; не виявлено копій програмних продуктів з функціями віддаленого керування банківськими рахунками системи «клієнт-банк.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав покладення на відповідача обов'язку погашати суму боргу з кредиту, яка утворилась внаслідок несанкціонованого переказу коштів 11.01.2013р. Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні вимог про стягнення суми заборгованості з оплати кредиту в розмірі 18988грн.59коп.

Оскільки на суму заборгованості зі сплати кредиту в розмірі 18988грн.59коп. позивачем були нараховані проценти в розмірі 9722грн.16коп., пеня в розмірі 3700грн.04коп. та комісія за користування кредитом в розмірі 2392грн.60коп., позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.

Судові витрати, понесені позивачем, розподіляються відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Що стосується клопотання відповідача про розподіл витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 6000грн., понесених під час провадження у справі, суд зазначає наступне.

За приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові - на позивача.

При цьому, розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову.

Відповідно до частини третьої статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Таким чином, стягнення витрат на адвоката має обґрунтовуватись відповідними документами, що підтверджують їх розумність. Самі лише фінансові документи, що підтверджують відповідні виплати, є недостатніми.

Відповідачем не було надано суду доказів, які підтверджують розумність витрат в розмірі 6000грн., тому суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про віднесення на позивача витрат з оплати послуг адвоката.

Керуючись нормами Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» №2346-III від 05.04.2001р. (із змінами та доповненнями), Цивільного кодексу України, положеннями Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004р. (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за №377/8976), ст.ст. 1, 2, 4, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Приватбанк» м. Дніпропетровськ до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Дніпродзержинськ про стягнення 18988грн.59коп. заборгованості за кредитом, 9722грн.16коп. заборгованості за процентами, 3700грн.04коп. пені, 2392грн.60коп. заборгованості з комісії за користування кредитом - відмовити.

В судовому засіданні від 23.06.2015р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 26.06.2015р.

Головуючий колегії, суддя Р.Г. Новікова

Суддя С.Г. Юзіков

Суддя В.І. Ярошенко