Рішення № 45706602, 01.02.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" лютого 2010 р. Справа № 6/128-38

за позовом Державного підприємства Волиньторф

до ОСОБА_1 підприємця ОСОБА_2

про стягнення 182 762, 96 грн.

Суддя Пахолюк В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 директор,

ОСОБА_4 юрисконсульт, доручення № 138 від 29.01.2010 року,

від відповідача: не прибув.

Суть спору:

Позивач Державне підприємство Волиньторф, звернувшись з позовом до господарського суду просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 підприємця ОСОБА_2 182 762, 96 грн. боргу за неналежне виконання договірних зобовязань, в т.ч. 154 050, 00 грн. попередньої оплати товару, 22 680, 00 грн. штрафних санкцій, 2 181, 71 грн. 3% річних, 3 851, 25 грн. інфляційних нарахувань.

В обґрунтування позовних вимог посилається на укладений між позивачем та відповідачем договір № 228 від 19.08.2008 р., платіжні доручення № 959 від 20.08.2008 р., № 1028 від 29.08.2008 р., № 1180 від 09.10.2008 р., № 1246 від 24.10.2008 р., претензію № 596 від 25.03.2009 р.

Ухвалою суду від 25.11.2009 р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду; позивача зобовязано: подати додаток №1 до договору № 228 від 19.08.08 р.; копії виставлених до оплати відповідачем рахунків; додаткові письмові обгрунтування правових підстав перерахування попередньої оплати в сумі 103 050, 00 грн.; чіткий розгорнутий розрахунок суми заборгованості з зазначенням платіжних доручень щодо перерахованих сум; чіткий розгорнутий розрахунок нарахованої суми штрафу. Відповідача зобовязано: подати письмові обгрунтовані доводи та заперечення по суті та предмету спору, копію свідоцтва про державну реєстрацію.

Представник позивача в судовому засіданні подала клопотання з уточненням позовних вимог, і просить долучити до матеріалів справи розрахунок нарахованих сум штрафних санкцій, в якому просить стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 суму попередньої оплати 145050 грн., штрафні санкції згідно умов договору № 228 від 19.08.2008 року 22680,00 грн., 3% річних 2181,71 грн.,індекс інфляції 3626,25 грн.

Відповідач в судове засідання не зявився, але на адресу господарського суду 01.02.2010 року надіслав заперечення на позовну заяву в якому повідомляє про причини своєї неявки. Відповідач проти позову заперечує посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

В запереченні пояснив, що приватний підприємець ОСОБА_5 використовуючи його реквізити уклав з підприємством 19.08.2008 року договір № 228, і поставив в 2008 році підкладки Р-24 в кількості 10889 шт. та підкладки Р-50 в кількості 554 шт. на загальну суму 263033 грн.

Позивач в 2008 році оплатив за поставлені підкладки в сумі 145050 грн., заборгованість станом на даний час позивача за поставлені підкладки становить 117983 грн.

Згідно повідомлення прокурора від 18.01.2010 року прокуратурою Маневицького району проведено перевірку на державному підприємстві «Волиньторф». Встановлено, що станом на 31.12.2007 року на підприємстві утворилась недостача підкладки рейки Р-24 в кількості 17869 тонн на суму 179556,22 грн. як наслідок недопостачання ПП «Енергоресурси» продукції технічного призначення, передбаченої договором № 270 від 22.11.2007 року, на суму 339140,59 грн.

З метою приховати вказану недостачу колишній директор ДП «Волиньторф» ОСОБА_6 уклав угоду про поставку невизначеної партії підкладки рейки Р-24 з приватним підприємцем ОСОБА_5 Однак, на той час ОСОБА_5 тимчасово припинив діяльність в звязку з тим, що сума оборотів досягла 500000 грн. В звязку з цим ОСОБА_5 надав для укладання договору на поставку рейки Р-24 ОСОБА_6 реквізити приватного підприємця ОСОБА_2

На підставі наданих ОСОБА_5 реквізитів приватного підприємця ОСОБА_2 ОСОБА_6, з метою покриття недостачі підкладки рейки Р-24 ПП «Енергоресурси» в кількості 17869 тонн на суму 179556,22 грн., уклав договір № 228 від 19.08.2008 року на поставку підкладок рейки р-24 на суму 89250 грн., договірні зобовязання за якими виконував підприємець ОСОБА_5 останній за власні кошти поставив бувші у використанні підкладки на ДП «Волиньторф». Таким чином, директор ДП «Волиньторф» ОСОБА_6 вчинив розтрату державних коштів ДП «Волиньторф» у сумі 89250 грн. та службове підроблення.

За результатами перевірки прокуратурою району 22.12.2009 року порушено кримінальну справу відносно колишнього директора ДП «Волиньторф» ОСОБА_6 за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України.

Між тим, суд приходить до висновку про розгляд справи по суті, що не позбавляє відповідача у випадку закінчення розслідування кримінальної справи звернутись до господарського суду з заявою про перегляд рішення за ново виявленими обставинами.

Розглянувши наявні матеріали справи та заслухавши представника позивача, судом встановлено наступне.

Між державним підприємством «Волиньторф» та приватним підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір № 228 від 19.08.2008 року згідно з умовами якого відповідач зобовязується поставити позивачу матеріали (підкладки) на загальну суму 42000,00 грн.

20.08.2008 року платіжним дорученням № 959 була проведена оплата в сумі 42000,00 грн.

Згідно п. 3.1 укладеного договору продавець зобовязаний після отримання оплати у строк не пізніше ніж за 2 календарні дні передати покупцеві товар. Всупереч умовам договору поставки товару відповідач не провів.

Відповідно до п. 6.1 договору № 228 від 19.08.2008 року при затримці передачі товару покупцю у строк, передбачений п. 3.1 цього договору продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 0,3% від вартості затриманого товару за кожний день прострочення. Відповідно до ст. 232 ГПК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких, які йому не суперечать

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, зобов"язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Згідно розрахунку позивача, відповідач має сплатити штраф в сумі 22680,00 грн. згідно умов договору № 228 від 19.08.2008 року.

Між тим, згідно п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Водночас, враховуючи, що даний випадок щодо неналежного виконання зобовязання зі сторони відповідача підприємця ОСОБА_2 є винятковим у звязку з розслідуванням кримінальної справи, щодо бувшого директора ДП «Волиньторф» ОСОБА_6 за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України та вплинув на неналежне виконання зобовязань зі сторони відповідача, суд приходить до висновку про зменшення нарахованого розміру штрафу та стягнення його в сумі 2268 грн., що складає 10% від нарахованої суми 22680 грн. (42000 х 10%).

Щодо факту неналежного оформлення посадовими особами ДП «Волиньторф» поставлених підкладок та зловживання посадових осіб позивача щодо розрахунку за поставлені підкладки, то у випадку встановлення таких обставин у ході розслідування кримінальної справи, відповідач не позбавлений права звернутися до господарського суду про перегляд прийнятого ним рішення за ново виявленими обставинами, як це визначено розділом ХІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Крім цього державним підприємством «Волиньторф» проведена оплата ОСОБА_2 за товар відповідно до таких документів без достатньої правової підстави:

-29.08.2008 року оплата в сумі 47250,00 грн. згідно платіжного доручення № 1028 (оплата за матеріали згідно договору № 228 від 19.08.2008 року),

-09.10.2008 року оплата в сумі 15000,00 грн. згідно платіжного доручення № 1180 (оплата за накладки Р-50 у зборі, підкладка Р-50 згідно зг. рах. факт. № НС-0000028 від 01.10 2008 року),

-24.10.2008 року оплата в сумі 40800,00 грн. згідно платіжного доручення № 1246 (оплата за шпали деревяні просочені зг. додатку № 1 до дог. № 228 від 19.08.2008 року) на загальну суму 103050 грн.

Враховуючи те, що позивачем ДП «Волиньторф» грошові кошти в сумі 103050 грн. були перераховані без достатньої правової підстави. Водночас, між сторонами цивільні права та обовязки виникли на підставі встановленого юридичного факту, як це визначено п. 4 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Станом на день подання позову відповідач поставку товару не провів, грошові кошти не повернув.

Таким чином, на день подання позову за підприємцем ОСОБА_2 рахується борг перед державним підприємством «Волиньторф» на суму 145050,00 грн.

25.03.2009р. відповідачу направлена претензія № 596 з вимогою провести поставку товару передбаченого договором, яка залишена відповідачем без розгляду.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежів, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Простроченим рахувати зобов'язання через сім днів з дня пред'явлення вимоги - 25.03.2009р.

Станом на день подання позову 3% річних складають 2181,71 грн. з наступного розрахунку:

Сума заборгованості - 145050,00, період, за який нараховується 3% річних 1.04.2009р. 30.09.2009р., кількість днів прострочки 183, розрахунок 145050x3% /365x183, сума 2181,71 грн.

Станом на 01.02.2010 року сума збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції становить 3626,25 грн.

Таким чином, станом на день подання позову загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 153125,96 грн., включаючи основний борг - в сумі 145050 грн., штрафні санкції в сумі 2268,00 грн., сума заборгованості з врахуванням індексу інфляції в розмірі 3626,25 грн. та 3% річних складає 2181,71 грн., яка підлягає до стягнення.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідачів, то судові витрати покласти на нього.

Господарський суд, керуючись керуючись ст. ст. 625, 655, 549, 1212 Цивільного кодексу України, ст. 144, 224 ГК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2, м. Нововолинськ, вул. Кропивницького,13 (р/р 2600001023580 в Волинській філії ВАТ «Кредобанк», МФО 303224, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь державного підприємства «Волиньторф», 44614, с. Прилісне Маневицького району Волинської області (р/р 260033021560 в ВОУ ВАТ «Ощадбанк» м. Луцьк, МФО 303398, код ЄДРПОУ 00426302) 153125,96 грн, в т. ч. 145050 грн. основного боргу, 3626,25 грн. індексу інфляції, 2181,71 грн. 3% річних, 2268,00 грн. штрафних санкцій та 1735,38 грн. витрат по оплаті державного мита, 236 грн. витрат на ІТЗ.

3. В позові на суму 29637 грн. відмовити.

Суддя В.А.Пахолюк

Дата підписання

повного тексту рішення

від 05.02.2010 року.

Суддя Пахолюк В. А.