Рішення № 45706528, 25.06.2015, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 червня 2015 р. Справа № 902/607/15

Господарський суд Вінницької області у складі судді Колбасова Ф.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння", код ЄДРПОУ 30674952 (юр. адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 18, кв. 3; поштова адреса: 03141, м. Київ, вул. Клінічна 25)

до: Фермерського господарства "Корделівка", код ЄДРПОУ 37663004 (22445, Вінницька область, Калинівський район, с. Корделівка, вул. Кірова, 35)

про стягнення 91898,46 грн.

при секретарі судового засідання Здорик Я.С.

представники сторін:

позивача: Добровольський Є.О. - довіреність №б/н від 29.12.11;

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Фермерського господарства "Корделівка" 91898,46 грн, з яких: 55105,92 грн. - основний борг, 11457,50 грн. - пеня, 8265,89 грн. - штраф, 16136,13 грн. - інфляційні втрати, 933,02 грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 28.04.2015 року за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/607/15 та призначено її до розгляду на 21.05.2015 року.

У зв'язку з перебуванням судді Колбасова Ф.Ф. на лікарняному, розгляд справи, на визначену судом дату, не відбувся.

Ухвалою суду від 03.06.2015 року справу призначено до розгляду на 25.06.2015 року.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснюється в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі просив їх задовольнити. Довідкою № 1-4/256 від 24.06.2015р. позивач повідомив, що станом на 24.06.2015 року сума заборгованості відповідача перед позивачем згідно договору №2-0304/пр901х від 03.04.2014 року складає 55105,92 грн.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, визначених судом доказів не надав, про поважність причини своєї неявки суду не повідомив. Хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином - ухвалою від 03.06.2015р., яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією і факт отримання якої підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 2244540042679.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано клопотання, заяви в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

03.04.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння" (продавець, позивач) та фермерським господарством "Корделівка" (покупець, відповідач) укладено договір №2-0304/пр901х, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язався в строки визначені договором, передати у власність покупця (поставити) товар, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість (а.с. 9-12).

Згідно із п. 2.1. Договору розгорнутий асортимент та кількість товару, що поставляється, визначається у додатках до договору.

Відповідно до розділу 4 Договору термін поставки визначається в додатках до договору. Допускається дострокова поставка товару. У разі дострокової поставки продавець зобов'язаний повідомити покупця про дату дострокової поставки товару.

У п. 5.1. Договору сторони визначили, що ціна за одиницю товару кожного найменування та її еквівалент в іноземній валюті наводяться у додатках до договору.

Відповідно до п. 6.1. Договору загальна вартість товару повинна бути сплачена покупцем у строк, встановлений в додатках до договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та засвідчення печатками сторін, строк дії договору становить 12 місяців. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (розділ 10 Договору).

Згідно із п. 11.6. Договору нарахування штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за договором здійснюється без обмеження строку. Строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за договором становить три роки.

Додатком №1 від 03.04.2014р. до Договору сторони обумовили найменування, одиницю виміру, кількість, ціну за одиницю та загальну вартість товару. Крім того, погодили, що товар повинен бути поставлений покупцю в строк до 10.04.2014р.. Також встановили, що на момент укладення додатку №1 загальна вартість товару з ПДВ складає 55105,92 грн та сплачується покупцем в строк: 100% загальної вартості до 01.10.2014р. (а.с. 13).

Додатком №2 від 08.10.2014р. до Договору сторони обумовили найменування, одиницю виміру, кількість, ціну за одиницю та загальну вартість товару. Крім того, погодили, що товар повинен бути поставлений покупцю в строк до 17.10.2014р. Також встановили, що на момент укладення додатку №2 загальна вартість товару з ПДВ складає 35113,58 грн та сплачується покупцем в строк: 100% загальної вартості до 10.10.2014р. (а.с. 14).

Судом встановлено, що взяті на себе зобов'язання відповідно до умов Договору позивач виконав належним чином, передавши відповідачу товар на загальну суму 90219,50 грн на підставі видаткових накладних: №Н-ВХ-1604-053 від 16.04.2014р. на суму 55105,92 грн та №Н-ВХ-1510-005 від 15.10.2014р. на суму 35113,58 грн та відповідно до довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей № 12 від 14.04.14 р. та № 24 від 13.10.2014р. (а.с. 14-15).

Однак, відповідач свої договірні зобов'язання виконав частково, розрахувався лише за отриманий товар згідно видаткової накладної №Н-ВХ-1510-005 від 15.10.2014р. в сумі 35113,58 грн, що стверджується банківською випискою від 08.10.2014 року (а.с. 19).

Як свідчать матеріали справи, відповідач решти розрахунків за отриманий товар не здійснив, відтак у останнього виникла заборгованість перед позивачем по видатковій накладній №Н-ВХ-1604-053 від 16.04.2014р. на суму 55105,92 грн.

Непроведення відповідачем розрахунків за отриманий товар стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З моменту укладення сторонами договору №2-0304/пр901х від 03.04.2014р. між ними виникли зобов'язання, які регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України "Поставка".

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 693 ЦК України).

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 55105,92 грн правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її у вказаному розмірі.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 11457,50 грн пені за період прострочення з 01.10.2014р. по 24.04.2015р., 8265,89 грн 15% штрафу, 16136,13 грн інфляційних втрат за період з жовтня 2014р. по березень 2015р. та 933,02 грн 3% річних за період прострочення з 01.10.2014р. по 24.04.2015р., за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В додатку №1 від 03.04.2014р. до Договору сторони обумовили, що відповідач до 01.10.2014 року має оплатити 100% загальної вартості товару, а саме: 55105,92 грн, отже з 01.10.2014 року боржник вважається таким, що порушив строк виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В силу ч.ч.1,2 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною шостою статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 ГК України.

Пунктом 11.2. Договору сторони обумовили, що за порушення строків виконання зобов'язання за договором сторона, яка допустила прострочку, сплачує другій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нарахованої на суму прострочення зобов'язання за кожен день прострочки. Отже, умовами Договору сторони передбачили строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання понад 6 місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 15.04.2015 року справа № 3-53гс15.

В п. 11.3 договору сторони погодили, що в разі ухилення від оплати вартості товару понад 15 календарних днів покупець, крім пені, сплачує продавцю штраф у розмірі 15 % від загальної вартості товару.

Відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного Договору та вимогам чинного законодавства України.

Перевіркою правильності періодів нарахування та розрахунку пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язань за договорами, судом не виявлено помилок, в зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе за договором обов'язки щодо оплати вартості поставленого йому товару, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-5, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Корделівка", код ЄДРПОУ 37663004 (22445, Вінницька область, Калинівський район, с. Корделівка, вул. Кірова, 35) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння", код ЄДРПОУ 30674952 (юр. адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 18, кв. 3; поштова адреса: 03141, м. Київ, вул. Клінічна 25) 55105,92 грн основного боргу, 11457,50 грн пені, 8265,89 грн штрафу, 16136,13 грн інфляційних втрат, 933,02 грн. 3% річних та 1837,97 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4.Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 26 червня 2015 р.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи; 2 - відповідачу (22445, Вінницька область, Калинівський район, с. Корделівка, вул.Кірова, 35)