Ухвала суду № 45706140, 11.06.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого: Невідомої Т.О.

суддів: Головачова Я.В., Чобіток А.О.

при секретарі: Бугаю О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою Лисенко Вікторії Анатоліївни в інтересах Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 березня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про стягнення суми страхового відшкодування, збитків, пені та моральної шкоди,

№ апеляційного провадження: №22-ц/796/7652/2015 Головуючий у суді першої інстанції: Саадулаєв А.І. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Невідома Т.О.

в с т а н о в и л а :

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 березня 2015 року задоволено частково позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (далі по тексту - ПАТ «СК «Універсальна») про стягнення суми страхового відшкодування, збитків, пені та моральної шкоди.

Стягнуто з ПАТ «СК «Універсальна» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 49 490,00 грн., пеню у розмірі 21 616 грн. 88 коп., 3 % річних у розмірі 3 498 грн. 20 коп., інфляційні у розмірі 14 599 грн. 55 коп. та витрати на проведення дослідження у розмірі 800,00 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ПАТ «СК «Універсальна» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 900 грн. 04 коп.

Не погодившись із таким рішенням суду, Лисенко В.А. в інтересах ПАТ «СК «Універсальна» подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі. На думку апелянта суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про настання цивільно-правової відповідальності страхувальника та обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування, оскільки в матеріалах справи відсутнє рішення суду про встановлення вини водія забезпеченого транспортного засобу, тобто факт настання страхового випадку не підтверджений. Зазначає, що стягнувши з ПАТ «СК «Універсальна» вартість пошкодженого майна, суд першої інстанції не вирішив питання про передачу залишків транспортного засобу відповідачу.

В судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні повідомлення про вручення поштових відправлень, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 21 липня 2012 року о 13 год. 25 хв. в районі пгт. Каланчак Херсонської області водій вантажного автомобіля «DAF FTCF 75», д.н.з. НОМЕР_1, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 з наступним наїздом на припаркований на узбіччі автомобіль «ЗАЗ ТF69Y0», д.н.з. НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_2 (а.с.8).

Вантажний автомобіль «DAF FTCF 75», д.н.з. НОМЕР_1 належить ПАТ «Київське автотранспортне підприємство 13061», цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ПАТ «СК «Універсальна» відповідно до полісу № АА/3029881 (а.с.56).

Згідно з вказаним полісом ліміт відповідальності ПАТ «СК «Універсальна» становить 50 000,00 грн., сума франшизи - 510,00 грн.

21 липня 2012 року ПАТ «СК «Універсальна» було повідомлено про дорожньо-транспортну пригоду телеграмою №8923.

02 серпня 2012 року ОСОБА_2 було подано до ПАТ «СК «Універсальна» письмову заяву про виплату страхового відшкодування та ряд інших необхідних документів (а.с.41). Проте ПАТ «СК «Універсальна» вказану заяву залишило без відповіді та виконання.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку ТОВ «Експертно-асистуюча компанія «Легіон» від 15 серпня 2012 року вартість матеріального збитку заподіяного автомобілю «ЗАЗ ТF69Y0», д.н.з. НОМЕР_2 становить 63 857 грн. 36 коп. (а.с.9-38).

У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ПАТ «СК «Універсальна» про стягнення суми страхового відшкодування, збитків, пені та моральної шкоди, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просила визнати подію, яка мала місце 21 липня 2012 року страховим випадком, стягнути з відповідача на її користь 50 000,00 грн. страхового відшкодування, пеню в розмірі 21638 грн. 28 коп., інфляційні втрати у розмірі 14 750,00 грн., 3 % річних у сумі 3 534 грн. 25 коп., моральну шкоду у розмірі 2 500,00 грн., витрати на проведення експертизи у розмірі 800,00 грн. та право на залишки транспортного засобу залишити за страховиком.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2, та стягнув з відповідача страхове відшкодування в розмірі 49 490,00 грн., пеню в розмірі 21 616 грн. 88 коп., 3% річних в розмірі 3498 грн. 20 коп., інфляційну складову в розмірі 14 599 грн. 55 коп., витрати на проведення дослідження в розмірі 800,00 грн. та судовий збір в розмірі 900 грн. 04 коп.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно п. 33.1.4. ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Зі змісту п.п. 34.1., 34.2. ст. 34 зазначеного Закону вбачається, що страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Разом з тим, в порушення вимог вказаної норми ПАТ «СК «Універсальна» не здійснювало будь-яких дій необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. В тому числі, протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик не направив свого представника на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та оцінки розміру збитків.

Відповідно до ч. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності, документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Про що протягом 3-х днів направляє письмове повідомлення прийнятого рішення.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 вказаного Закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Частиною 36.5 статті 36 вказаного Закону встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Таким чином, суд першої інстанції, врахувавши, що шкода, завдана з вини автомобіля «DAF FTCF 75»,д.н.з. НОМЕР_1, що належить ПАТ «Київське автотранспортне підприємство 13061», не була виплачена позивачу страховиком через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, дійшов обґрунтованого висновку про настання цивільно-правової відповідальності ПАТ «СК «Універсальна» та стягнення з останнього на користь ОСОБА_2 суми страхового відшкодування.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про настання цивільно-правової відповідальності страхувальника та обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування, оскільки в матеріалах справи відсутнє рішення суду про встановлення вини водія забезпеченого транспортного засобу, є безпідставними, а тому відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

Так, відповідно до положень ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з п. 4 постанови Пленум Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01 березня 2013 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.

Відсутність складу злочину, наприклад, у разі відмови у порушенні кримінальної справи, закриття кримінальної справи за правилами Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року чи закриття кримінального провадження за правилами Кримінального процесуального кодексу України 2012 року не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності.

Пунктом 5 вказаної постанови цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану діяльністю, що є джерелом підвищеної небезпеки, настає у разі її цілеспрямованості (наприклад, використання транспортних засобів за їх цільовим призначенням), а також при мимовільному проявленні шкідливих властивостей об'єктів, що використовуються в цій діяльності (наприклад, у випадку завдання шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Таким чином, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу - джерела підвищеної небезпеки, настає незважаючи на наявність вироку чи/або постанови суду, а тому у ПАТ «СК «Універсальна» виникає обов'язок здійснити виплату страхового відшкодування в зв'язку з настанням страхового випадку.

Крім того, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було вирішено питання щодо передачі залишків транспортного засобу відповідачу, оскільки такі передаються за заявою заподіювача шкоди, який не був стороною у даній справі.

ПАТ «СК «Універсальна» не було надано доводів на спростування розрахунків суду трьох процентів річних, суми інфляційної складової та суми пені, які було стягнуто з останнього.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Лисенко Вікторії Анатоліївни в інтересах Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього суду.

Головуючий: Т.О. Невідома

Судді: Я.В. Головачов

А.О.Чобіток