Постанова № 45705906, 25.06.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 червня 2015 року № 826/4248/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О. в порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Гросері Саплай Менеджмент»до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0015332206 від 05 листопада 2014 року,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гросері Саплай Менеджмент» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0015332206 від 05.11. 2014.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем з порушенням встановленої процедури проведено позапланову виїздну перевірку дотримання вимог валютного та на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки, прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу нараховано суму пені у сфері ЗЕД у розмірі 144 567,14 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі, вказав, що висновки контролюючого органу є хибними, оскільки у відповідності до положень чинного законодавства зарахування валютної виручки має відбутися у термін не пізніше 180 днів з дат митного оформлення товару, суду надав додаткові письмові пояснення.

У судовому засіданні 20.05.2015 ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до журналу судового засідання, на підставі частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України судом в порядку правонаступництва замінено первинного відповідача - державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на належного відповідача - державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач).

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували та просили суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі, оскільки під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем валютного законодавства, а саме: прострочення строків зарахування валютної виручки на банківський рахунок, суду надали письмові заперечення.

Сторони у судовому засіданні 20.05.2015 заявили клопотання про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження, з огляду на що та відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, на підставі направлення від 08.10.2014 № 2107/26-55-22-06 та наказу від 08.10.2014 за № 2909, у період з 08.10.2014 по 14.10.2014 проведено позапланову документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Гросері Саплай Менеджмент» з питань дотримання вимог валютного законодавства, згідно повідомлення публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Преміум» від 05.06.2014 № 01308/674, від 03.07.3014 № 01381/863, від 07.08.2014 № 013081/1045 за контактом від 01.11.2013 № VS/03, який укладений з компанією «DESERT POWER TRADING LLC» (Об'єднані Арабські Емірати).

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Гросері Саплай Менеджмент» статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: несвоєчасне надходження на валютний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Гросері Саплай Менеджмент» коштів в загальній сумі 154 646,50 доларів США (в еквіваленті 1 829 752,27 грн.) від нерезидента компанії «DESERT POWER TRADING LLC» (Об'єднані Арабські Емірати).

За результатами перевірки складено акт від 21.10.2014 № 989/26-55-22-06/38451279 та винесено податкове повідомлення-рішення від 05.11.2014 № 0015332206, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня у сфері ЗЕД у розмірі 144 567,14 грн.

Позивачем було оскаржене зазначене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві про результати розгляду первинної скарги від 20.01.2015 за № 644/10/26-15-10-05-35 податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Печерському району Головного управління Міндоходів у м. Києві від 05.11.2014 № 0015332206 залишено без змін, а скаргу генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю «Гросері Саплай Менеджмент» - без задоволення.

Також, рішенням державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 24.02.2015 за № 3989/6/99-99-10-01-04-25 вказане податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Позивач, вважаючи, що в ході перевірки протиправно було встановлено порушення підприємством норм валютного законодавства, звернувся до суду з позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Позивач, крім іншого, оскаржує процедуру проведення перевірки та оформлення її результатів, зазначаючи, що наказ від 08.10.2014 за №2909 не відповідає вимогам чинного законодавства України та ставить під сумнів законність проведення зазначеної перевірки, а також порушено строки складання та направлення акту перевірки та податкового повідомлення-рішення, встановлені нормами пунктів 86.3 та 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, відповідно.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 Податкового кодексу України. Документальна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно пункту 78.5 статті 78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Власне ж допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та/або проведенні виїзної податкової перевірки. Отже, позови платників про оскарження дій контролюючого органу щодо призначення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. У протилежному випадку (тобто якщо на час вирішення даного спору виїзну перевірку вже проведено) правові наслідки наказу про призначення цієї перевірки є вичерпаними, а тому оскарження такого наказу не сприяє відновленню порушених прав платника.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 24.12.2010 у справі №21-25а10 та ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15.10.2014 у справі №К/800/41100/14.

Отже, враховуючи, що позивачем допущено посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки 08.10.2014, останніми фактично реалізована компетенція контролюючого органу на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, то оспорювані дії щодо проведення перевірки не є такими, що порушують права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов'язків.

Щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 0015332206 від 05.11.2014, судом встановлено наступне.

Діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності регламентується Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 №959-XII (далі по тексту - Закон №959-XII).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №959-XII до видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належать, зокрема, експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили.

Статтею 14 Закону №959-XII передбачено, що всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право:

- самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам;

- вільно обирати банківсько-кредитні установи, які будуть вести їх валютні рахунки та розрахунки з іноземними суб'єктами господарської діяльності, користуватись їх послугами, з додержанням при цьому вимог чинних законів України.

Відповідно до статті 1 Закону №959-XII іноземна валюта:

- валюта готівкою, грошові знаки (банкноти, білети державної скарбниці, монети), що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені або ті, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, які знаходяться в обігу,

- платіжні документи у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях,

- кошти у грошових одиницях іноземних держав, міжнародних розрахункових одиницях та у діючій на території України валюті з вільною конверсією, які знаходяться на рахунках та вкладах у банківсько-кредитних установах на території України та за її межами.

Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті визначений Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 №185/94-ВР (далі по тексту - Закон №185/94-ВР).

Статтею 1 Закону N185/94-ВР визначено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Матеріалами справи встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю«Гросері Саплай Менеджмент» з компанією «DESERT POWER TRADING LLC» (Об'єднані Арабські Емірати) було укладено зовнішньоекономічний експортний контракт від 01.11.2013 №VS/03 щодо експорту товару (овочі сушені, бобові, горох турецький (нут), насіння льону), на виконання умов якого 27.02.2014, 05.03.2014, 07.03.2014, 14.03.2014, 27.03.2014, 27.03.2014, 10.04.2014, 18.04.2014, 18.04.2014 було відвантажено товар на суму 154 645,40 доларів США, що підтверджується вантажно-митними деклараціями.

Як вже зазначалось, чинним законодавством надано право Національному банку України запроваджувати інші строки розрахунків, ніж, передбачені статтею 1 Закону №185/94-ВР.

Отже, Правлінням Національного банку України 12.05.2014 прийнято постанову №270 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за № 496/25273.

Пунктом 1 вказаної постанови установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

З системного аналізу зазначеного та виходячи з фактичних обставин справи, граничний строк отримання виручки по вказаному контракту становив - 28.05.2014, 03.06.2014, 05.06.2014, 12.06.2014, 25.06.2014, 09.07.2014, та 17.07.2014 відповідно.

З матеріалів справи вбачається, що на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Гросері Саплай Менеджмент» валютна виручка від нерезидента компанії «DESERT POWER TRADING LLC» (Об'єднані Арабські Емірати) надійшла в загальній сумі 763 610 доларів США (в еквіваленті 8 700 158,15 грн.), в тому числі валютні кошти в загальній сумі 154 645,40 доларів США (в еквіваленті 1 829 752,27 грн.) надійшли з наступними періодами прострочень:

- в сумі 7 469.0 доларів США з простроченням з 29.05.2014 по 08.07.2014 - 41 день;

- в сумі 37 500,0 доларів США з простроченням з 04.06.2014 по 08.07.2014 - 35 днів;

- в сумі 15 000,0 доларів США з простроченням з 06.06.2014 по 08.07.2014 - 33 дні;

- в сумі 7 500,0 доларів США з простроченням з 13.06.2014 по 08.07.2014 - 26 днів;

- в сумі 7 800,0 доларів США з простроченням з 26.06.2014 по 08.07.2014 - 13 днів;

- в сумі 39 000,0 доларів США з простроченням з 26.06.2014 по 08.07.2014 - 13 днів;

- в сумі 14769,0 доларів США з простроченням з 10.07.2014 по 12.08.2014 - 34 дні;

- в сумі 9 507,40 доларів США з простроченням з 18.07.2014 по 12.08.2014 - 26 днів;

- в сумі 16 100,0 доларів США з простроченням з 18.07.2014 по 12.08.2014 - 26 днів.

Суду не надано доказів надання товариством з обмеженою відповідальністю «Гросері Саплай Менеджмент» контролюючому органу висновку Міністерства економічного розвитку та торгівлі України на продовження строків розрахунків за контрактом від 01.11.2013 №VS/03 з компанією «DESERT POWER TRADING LLC» (Об'єднані Арабські Емірати).

Крім того, позивач у своїх доводах зазначає, що відповідач в акті перевірки посилається на постанову Правління Національного Банку України «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» № 453 від 14.11.2013, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 15.11.2013 за N 1951/24483, яка була чинною з 20.11.2013 по 17.05.2014, тобто, на вказані відповідачем періоди прострочення надходження валютної виручки на рахунки позивача (з 29.05.2014 по 12.08.2014), вже втратила чинність та не регулювала дані правовідносини.

Тому, на думку позивача, повинні бути застосовані норми статті 1 Закону N185/94-ВР, згідно якої виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується, а отже строки розрахунків у сфері ЗЕД позивачем не порушенні.

Суд не погоджується з вказаними вище доводами позивача з огляду на наступне.

Як встановлено при розгляді даної справи та зазначалось судом вище, розрахунки за контрактом від 01.11.2013 №VS/03 з компанією «DESERT POWER TRADING LLC» (Об'єднані Арабські Емірати) за граничний термін сплати з 29.05.2014 по 18.07.2014 було здійснено у період з 08.07.2014 по 12.08.2014, тобто під час дії положень постанови Правління Національного Банку України №270 від 12.05.2014 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», яка була чинною у період з 20.05.2014 по 21.08.2014 та пунктом 1 якої також встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Тобто, пункт 1 постанови Правління Національного Банку України №270 від 12.05.2014, чинної на момент виникнення спірних правовідносин, містив норми, аналогічні нормам постанови Правління Національного Банку України № 453 від 14.11.2013, на яку посилається контролюючий орган в акті перевірки.

Зазначене надає суду право вважати, що в акті перевірки має місце технічна описка. яка не впливає та не порушує права позивача.

Дослідивши фактичні обставини справи, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що на порушення статті 1 Закону №185/94-ВР виручка позивача - резидента у іноземній валюті зарахувана на його валютні рахунки у банку несвоєчасно.

Статтею 4 Закону №185/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

Таким чином, Закон №185/94-ВР передбачає єдину підставу для звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків зарахування валютної виручки на рахунки резидента, а саме прийняття судом рішення про задоволення позову резидента про стягнення відповідної заборгованості за зовнішньоекономічним договором, доказів чого суду не надано.

Зважаючи на викладене, відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення № 0015332206 від 05.11.2014 в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як зазначено в частині другій статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем надано достатні докази, які свідчать що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно, в той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають поверненню.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1. У позові товариства з обмеженою відповідальністю «Гросері Саплай Менеджмент» відмовити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Гросері Саплай Менеджмент» на користь Державного бюджету України решту судового збору у розмірі 2 602,21 грн.

3. Стягнення судового збору доручити державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук