Ухвала суду № 45705793, 25.06.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

25 червня 2015 року м. Київ№ 826/2235/15Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., за участю секретаря судового засідання Голод А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про закриття провадження у адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпромлин»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києвіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеньза участю сторін:

представник позивача: Будник К.С.

представник відповідача: Катамай Г.М.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпромлин» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві, у якій просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення

- №0000582206 від 30.01.2015, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 9 294 804,00 грн., в т.ч. основний платіж - 6 196 536,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 3 098 268,00 грн.;

- №0000582206 від 30.01.2015, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 8 030 406,00 грн., в т.ч. основний платіж - 5 353 604,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 2 676 802,00 грн.

Від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із досягненням податкового компромісу. Аналогічне клопотання подане відповідачем

В судовому засіданні 25.06.2015 представники сторін підтримали заявлені клопотання.

17.01.2015 набув чинності Закон України №63-VIII від 25.12.2014 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу», яким розділ XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено підрозділом 9-2.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість подаються за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Разом з уточнюючим розрахунком подається перелік (опис) господарських операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації.

Пунктом 2 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, що сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.

Сума погашеного податкового зобов'язання з податку на прибуток та/або податку на додану вартість в розмірі 95 відсотків внаслідок застосування податкового компромісу не враховується для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Відповідно до пункту 7 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Процедура податкового компромісу щодо розміру та строків сплати заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, встановлена цим підрозділом, поширюється також на випадки, коли у платника податків незалежно від процедури податкового компромісу за рішенням контролюючого органу розпочата документальна перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки. У таких випадках платник податків має право подати до контролюючого органу, який призначив документальну перевірку або склав акт за результатами такої перевірки, відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань до податкових декларацій за звітні податкові періоди в порядку, визначеному пунктом 1 цього підрозділу.

Згідно з пунктом 8 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом. Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов'язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.

Матеріали справи свідчать про те, що 06.03.2015 ТОВ «Дніпромлин» подало до ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві заяву про застосування податкового компромісу.

18.03.2015 відповідач прийняв рішення №36 щодо погодження застосування податкового компромісу. Згідно даного рішення, між позивачем і відповідачем досягнуто податкового компромісу за податковим повідомленням-рішенням форми «Р» від 30.01.2015 №0000582206 з податку на прибуток на суму основного платежу у розмірі 6 196 536,00 грн. та за податковим повідомленням-рішенням форми «Р» від 30.01.2015 №0000572206 з податку на додану вартість частково на суму основного платежу у розмірі 4 936 469,00 грн.

12.03.2015 позивач сплатив суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 309 826,80 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 267 680,20 грн., на підтвердження чого надав копії платіжних доручень №798 та №799.

Таким чином, стосовно грошового зобов'язання з податку на прибуток, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 30.01.2015 №0000582206 між позивачем і відповідачем досягнуто податкового компромісу у повному обсязі та з податку на додану вартість, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 30.01.2015 №0000572206 між позивачем і відповідачем досягнуто податкового компромісу в частині визначення основного платежу у розмірі 4 936 469,00 грн.

Пунктом 11-2 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Згідно із частиною 3 статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо сторони досягли примирення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про досягнення між сторонами примирення, у зв'язку із чим клопотання сторін підлягають задоволенню, а провадження у справі в частині досягнутого податкового компромісу - закриттю.

Керуючись положеннями частини 3 статті 157, 160, 165, 254, пункту 11-2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпромлин» та Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві про закриття провадження у справі у зв'язку з досягненням податкового компромісу.

2. Закрити провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпромлин» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ДФС у місті Києві в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.01.2015 №0000582206 у повному обсязі та від 30.01.2015 №0000572206 в частині визначення основного платежу у розмірі 4 936 469,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 468 234,5 грн.

3. Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з тими самими позовними вимогами не допускається.

Ухвала набирає законної у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський