Постанова № 45705595, 25.06.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 червня 2015 року № 826/6431/15

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Нагорянського С.І., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовомКиївського міського центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 982,71 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 травня 2015 року відкрито скорочене провадження у справі та встановлено відповідачу строк до 22 травня 2015 року для подання заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову.

Вищевказана ухвала суду 08 травня 2015 року про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену в позовній заяві, разом з тим, конверт з вищевказаною ухвалою суду повернувся на адресу суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 167 КАС України, судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, чи для фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку.

Враховуючи, що ухвала суду від 08 травня 2015 року про відкриття провадження у справі не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин, вона вважається врученою відповідачу належним чином.

Станом на 25 червня 2015 року жодних заперечень проти позовної заяви або інших клопотань від відповідача до суду не надходило.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення справи, судом встановлено наступне.

26 червня 2014 року ОСОБА_1 зареєструвався у Дніпровському районному центрі зайнятості Київського міського центру зайнятості, як особа, що шукає роботу.

Також, відповідач подав до Дніпровського районного центру зайнятості заяву від 27 червня 2014 року про надання статусу безробітного, в якій вказав, що він не зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Наказами Дніпровського районного центру зайнятості від 02 липня 2014 року № НТ140702 та від 04 липня 2014 року № НТ140704 відповідачу було надано статус безробітного з 27 червня 2014 року та призначено допомогу по безробіттю з 04 липня 2014 року.

Разом з тим, наказом Дніпровського районного центру зайнятості від 15 жовтня 2014 року № НТ141015 відповідачу було припинено реєстрацію з 14 жовтня 2014 року, у зв'язку із встановленням факту подання недостовірних даних та документів, на підстав яких прийнято рішення про надання статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Якщо застрахована особа не здійснювала підприємницьку діяльність протягом шести календарних місяців з дня отримання допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності (за винятком обставин, що унеможливлюють провадження підприємницької діяльності), виплачена сума коштів вважається використаною нею не за призначенням та підлягає поверненню в порядку, установленому центральними органами виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, державної податкової політики за погодженням з правлінням Фонду.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Відповідно до п. 4 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженому Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року N 60/62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 р. за N 232/16248, для проведення перевірки центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України шляхом обміну інформацією про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення звірки позивачем було здійснено запит до Державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Згідно отриманого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, реєстрація припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 вчинена лише 08 серпня 2014 року.

Таким чином, на момент звернення до центру зайнятості, а саме: 26 червня 2014 року, відповідач був зареєстрований як фізична особа-підприємець, а тому не мав право на отримання статусу безробітного та, відповідно, отримання матеріальної допомоги по безробіттю.

15 жовтня 2014 року Дніпровським районним центром зайнятості Київського міського центру зайнятості прийнято рішення № 496 про повернення вКазанцевим І.А. незаконно отриманих коштів, виплачених як допомога по безробіттю.

На підставі зазначеного наказу, 17 жовтня 2014 року на адресу відповідача направлено лист № 4627-07/23 з вимогою про повернення незаконно отриманої допомоги у розмірі 982,71 грн., однак відповідачем не було вчинено жодних дій щодо повернення коштів.

В силу ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки станом на момент розгляду справи в суді незаконно отримані відповідачем кошти не повернуті, вимоги центру зайнятості не виконані, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову у повному обсязі та стягнення з ОСОБА_1 на користь Київського міського центру зайнятості незаконно отримані кошти в розмірі 982,71 грн.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 71, 158-163, ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Київського міського центру зайнятості (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б, код ЄДРПОУ 03491091, р/р 37179301900001 Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019) кошти в розмірі 982 (дев'ятсот вісімдесят дві) грн. 71 коп.

Постанова набирає законної сили у порядку та в строк, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ч.8 ст.182-3, ст.ст.185-187 КАС України.

Суддя С.І. Нагорянський