Постанова № 45705589, 19.06.2015, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2015 року Чернігів Справа № 2а-5891/10/2570

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Терехової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Варвинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

До Чернігівського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області (далі-позивач) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" (далі-відповідач) про стягнення з відповідача 460185,01 грн. заборгованості по податку з доходів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що сума утриманого податку з доходів фізичних осіб згідно поданого відповідачем розрахунку по формі №1 ДФ за 3 квартал 2010 року становила 602185,01 грн., проте перераховано лише 142000,00грн, у зв’язку з чим відповідачем не сплачено (не перераховано) до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 460185,01 грн., що на думку податкового органу, є порушенням п.п.8.1.2 п.8.1. ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а тому вказана сума підлягає стягненню в судовому порядку.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.10.2010 р. позов задоволено, стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба- Нова" податок з доходів фізичних осіб, утриманий з платників податку при виплаті оподаткованого доходу за III-й квартал 2010 року в сумі 460185,01 грн. (а.с 53).

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

07.04.2011 Київським апеляційним адміністративним судом апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.12.2010 – без змін.

В подальшому ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.03.2015 за наслідками розгляду касаційної скарги відповідача скасовано постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.12.2010 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2011 з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому Вищий адміністративний суд України, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції, наголосив на тому, під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати чи була дотримана податковим органом процедура примусового стягнення податкового боргу, яка передбачає надсилання податковим органом платникові податків першої податкової вимоги, а у разі непогашення суми податкового боргу, визначеного у першій податковій вимозі, у встановлені строки-другої податкової вимоги. Також встановити, у якому розмірі у товариства існує податковий борг з податку з доходів фізичних осіб та період його виникнення.

14.05.2015 адміністративна справа після касаційного перегляду надійшла на адресу Чернігівського окружного адміністративного суду та передана для розгляду судді, визначеному в порядку, встановленому статтею 15-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 справу прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду.

Усною ухвалою від 11.06.2015 замінено неналежного позивача – Варвинську міжрайонну державну податкову інспекцію Чернігівської області на належного Варвинську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (а.с.219).

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надіслав заяву про розгляд справи без участі та позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надіслав заяву про розгляд справи без участі, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб за 3 квартал 2010 року відсутня.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Дослідивши подані сторонами документи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та перебуває на податковому обліку у Варвинській ОДПІ, що підтверджується довідкою від 07.09.2009 р. №585 (а.с.6-8).

З поданого відповідачем податкового розрахунку форми № 1 ДФ за 3 квартал 2010 року вбачається, що сума утриманого (нарахованого) податку складає 601250,86 грн. та 934,15 грн., а перерахованого - 174728,44 грн. та 271,56 грн. відповідно (а.с.9-19).

На підставі поданих відповідачем розрахунків по формі № 1 ДФ за 3 квартал 2010 року та даних особової картки платника податків ф.15 позивачем складена довідка, в якій вказано, що станом на 19.11.2010 сума заборгованості у відповідача по податку з доходів фізичних осіб за період з 01.07.2010 по 30.09.2010 складає 460185,01грн., яка виникла внаслідок несплати самостійно узгодженого зобов’язання визначеного платником податку (а.с. 20).

На момент виникнення спірних правовідносин, порядок стягнення з платників податків податкового боргу, визначався Законом України від 21.12.2000 № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі - Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

Так, у преамбулі Закону України від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зазначено, що "цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення".

Статтею 14 Закону України "Про систему оподаткування" визначено, що до загальнодержавних податків і зборів належить податок з доходів фізичних осіб.

Отже, Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовується до стягнення коштів, встановлених Законом про систему оподаткування податків і зборів (обов'язкових платежів) і санкцій за порушення, пов'язані зі сплатою виключно цих платежів.

Згідно п. 1.2. ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Зобов'язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб виникло у відповідача на підставі Закону України від 22.05.2003 № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб".

Оскільки нормами цього Закону не визначено окремого порядку при стягненні коштів з підприємств та фізичних осіб, його застосування провадиться у порядку, встановленому Законом № 2181-III.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені Законом № 2181-III строки, то ця сума визнається сумою податкового боргу, внаслідок чого до платника податків застосовуються заходи щодо стягнення боргу.

Податковий борг - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене в установлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого зобов'язання (п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181-III).

Тобто виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.

Відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 зазначеного Закону стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.

Саме після настання зазначених у п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-III обставин та з урахуванням строку, передбаченого пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону, виникає право на звернення контролюючого органу із позовом про стягнення податкового боргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Таким чином, стягнення заборгованості з платників податку має бути проведено з дотримання порядку стягнення такої податкової заборгованості.

Проте доказів, які б підтверджували вжиття відповідних заходів (направлення податкових вимог), позивачем суду не надано.

З огляду на встановлені у справі обставини та беручи до уваги те, що відсутня прийнята відповідно до до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону № 2181-ІІІ податкова вимога, надіслання якої передує стягненню податкового боргу, суд приходить до висновку про недотримання контролюючим органом встановленої Законом № 2181-ІІІ процедури, що є передумовою для стягнення з відповідача спірної суми податкового боргу.

Що стосується акту перевірки № 9/2300/31333767 від 14.01.2011, яким, на думку позивача, зафіксовано факт неперерахування СТОВ "Дружба-Нова" податку з доходів фізичних осіб за спірний період (01.07.2010 по 30.09.2010), то останній судом до уваги не приймається, оскільки складений після звернення позивача до суду з даним позовом (24.11.2010).

Крім того, згідно довідки Варвинської МДПІ від 06.12.2010 № 296 /10/19-010 станом на 06.12.2010р. та довідки Варвинської ОДПІ від 05.06.2015 № 432/410/25-05-23-10 станом на 05.06.2010р. у СТОВ "Дружба-Нова" відсутня заборгованість з податків та зборів (обов’язкових) платежів (а.с.33,191), що не узгоджується з даними, викладеними в акті перевірки. Інших доказів, які спростували вказану інформацію, позивачем суду не надано.

Разом з тим, надана СТОВ "Дружба-Нова" виписка банку від 28.03.2013, яка на думку відповідача, є також доказом відсутності у СТОВ "Дружба-Нова" заборгованості зі сплати податків, зборів, платежів за спірний період, судом, відповідно до ст. 69 КАС України не взята до уваги, оскільки з даної виписки не вбачається, що кошти з податку з доходів фізичних осіб були перераховані саме за період з 01.07.2010 по 30.09.2010.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відтак, виходячи з наведених положень законодавства та встановлених у справі обставин, суд вважає вимоги позивача безпідставними та передчасними внаслідок недотримання встановленої процедури направлення податкових вимог, яка є передумовою стягнення податкового боргу, а також недоведеністю позивачем на час розгляду справи наявності у відповідача боргу зі сплати податку з доходів фізичних осіб за період з 01.07.2010 по 30.09.2010, а відтак позов є таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163, 156 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.І. Соломко