Постанова № 45705480, 24.06.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2015 року справа № 823/1450/15

м. Черкаси

08 год. 30 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Мишенка В.В.,

при секретарі Гордієнку Ю.П.,

за участю сторін:

представником позивача ОСОБА_1 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління ДФС у Черкаській області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Черкаському районі Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому просить стягнути податковий борг в сумі 1766, 80грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначає, що відповідач порушив вимоги Податкового кодексу України.

Відповідач до зали судового засідання не з'явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010р. № 2755-VI.

Згідно з п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.156 п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначає податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України встановлено, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Згідно п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України грошове зобов'язання самостійно визначене платником податку оскарженню не підлягає.

Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті мінімальна заробітна плата)., згідно до п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України,

Відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи є платником податку на доходи фізичних осіб.

У відповідності до п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу, а сааме: до 1 травня року, що настає за звітним (пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України).

Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації, згідно п. 179.7 статті 179 Податкового кодексу України.

В силу пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків не підлягає оскарженню.

Судом встановлено, що податковий борг фізичної особи ОСОБА_2 з податку на доходи фізичних осіб виник на підставі звітної податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік від 12.06.2014 поданої до ДПІ у Черкаському районі, де платник податків самостійно визначив суму податку (інші доходи), що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 1766, 80 грн.

Визначені вище суми самостійно розрахованих податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб відповідачем в установлені чинним законодавством терміни не сплачено.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Всупереч вимогам чинного законодавства відповідач не сплатив суму заборгованості по податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника, а тому податковий орган на адресу відповідача надсилав податкову вимогу форми "Ф" від 18.03.2015 року № 146-25.

Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За зазначених обставин, суд дійшов висновку про достатність доказів та наявність підстав для задоволення позову, оскільки станом на час судового розгляду справи податковий борг в сумі 1766 грн. 80 коп. сплачений не був, а тому позовні вимоги державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління ДФС у Черкаській області підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.11,14,70,71,86,89,94,128,159 163,254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь бюджету через державну податкову інспекцію у Черкаському районі Головного управління ДФС у Черкаській області (ідентифікаційний код 39494893) податковий борг в сумі 1766 (одна тисяча сімсот шістдесят шість) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Уразі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Мишенко