Постанова № 45705128, 23.06.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1311/15

23 червня 2015 року

15год. 22хв.

м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Вавелюк А.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув

відповідача: представник не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі

до Сільськогосподарський виробничий кооператив "Колос"

про стягнення заборгованості 35719,56 грн.

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача - Сільськогосподарський виробничий кооператив "Колос" заборгованість по витратах на відшкодування пільгових пенсій, призначених згідно пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 35719,56 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, 27.05.2015 року подав клопотання, в якому позовні вимоги підтримує та просить розглянути справу без його участі.

Представник відповідача позов заперечив, подав письмове заперечення та додаткові пояснення, в яких зазначив наступне. Пунктом 6.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абз. 3 підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Позивач же подав розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій без врахування стажу роботи пенсіонерів у Відповідача.

Крім того, відповідно до пункту 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів “в”-“е” та “ж” статті 13 Закону № 1788-ХІІ, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку передбаченого статтею 26 цього Закону.

За вказаних обставин просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В останнє судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. Враховуючи подання представником відповідача письмових заперечень, додаткових пояснень та висловлення власної позиції у попередньому судовому засіданні, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі представника відповідача у судовому засіданні.

На підставі ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд приходить висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно даних обліку позивача за відповідачем станом на 01 травня 2015 р. рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень - квітень 2015 року на загальну суму 35719,56 грн.

Пункт 1 ст.2. Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для юридичних осіб, незалежно від форми власності, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, до об’єкту оподаткування відносить фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Вимогами пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-ІV встановлено, що після 01.01.2004 року зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, який діяв до набрання чинності цим Законом. До 01 січня 2004 року діяв порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, відповідно до якого бюджетні, громадські, інші установи й організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи відшкодовують Пенсійному фонду 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками пенсійного віку (п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 6 січня 2004 р. за №64/8663) (далі за текстом–Інструкція).

Така сама правова позиція була викладена і в Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 03.06.1999 року, №4-6, та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05.07.1999 року за №436/3729.

На виконання вимог п. 6.4 Інструкції, вимог п.7.4 Інструкції від 03.06.1999 року, позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення з розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно яких щомісяця, до 25 числа, відшкодуванню Пенсійному фонду підлягала сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначена на пільгових умовах працівникам відповідача. Розрахунки містять відомості про працівників (громадян), рік призначення пенсій, розмір призначеної пенсії.

1 січня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме: з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок, платники якого звільнялися від відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, позивач зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з січня 2015 року.

Позовні вимоги підтверджуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, які надав позивач, а саме: розрахунком суми позовних вимог по місяцям; розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій; довідками про понесення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по кожному з адресатів (а.с. 7, 10, 31-39).

Суд критично ставиться до твердження позивача про те, що пільгові пенсії сплачуються за рахунок коштів Державного бюджету, а відтак не підлягають відшкодуванню Пенсійному фонду України, враховуючи наступне.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, як вказувалося раніше, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через зазначені фонди особам, вказаним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-ІV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-ІV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

В абзаці п’ятому підпункту 1 пункту 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” 1058 — IV зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів “в”-“е” та “ж” статті 13 Закону № 1788-ХІІ, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку передбаченого статтею 26 цього Закону.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п’ятого підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФУ та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, зі змісту статті 14 Закону № 1788-ХІІ вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Виходячи зі змісту положень пункту 2 розділу XV “Прикінцеві положення Закону № 1058-ІV у контексті статті 14 Закону № 1788-ХІІ можна зробити висновок, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону № 1788-ХІІ.

Як зазначено вище, дана позиція висловлена в рішенні Верховного суду України від 23 квітня 2013 року № 21-113а13, а згідно 244-4 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Крім того, суд не бере до уваги твердження представника відповідача про те, що Позивач неправомірно подав розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій без врахування стажу роботи пенсіонерів у Відповідача, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту "ж" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

За таких обставин, стаж роботи пенсіонерів саме у відповідача не враховується при призначенні їм пільгової пенсії та при складенні розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій управлінням Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі.

З огляду на все вищевикладене, зважаючи, що на час звернення Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі з даним позовом до суду відповідач доказів сплати заборгованості по фактичних витратах Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 35719,56 грн. суду не надав, позов обґрунтований і на підставі ст. 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" підлягає до задоволення.

Згідно ст. 94 КАС України судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Колос" (код ЄДРПОУ 30160317) на користь управління ПФУ в Володимирецькому районі заборгованість по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 35719 (тридцять п'ять тисяч сімсот дев'ятнадцять) грн. 56 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Борискін С.А.