Постанова № 45705048, 17.06.2015, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2015 р. Справа №818/1364/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Мороз Т.М.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/1364/15

за позовом Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області

до Державного підприємства "Наумівський спиртовий завод"

про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі,-

В С Т А Н О В И В:

Сумська обєднана державна податкова інспекція (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить надати дозвіл на погашення податкового боргу у сумі 12 628 073грн.75коп. за рахунок майна Державного підприємства «Наумівський спиртовий завод» (далі відповідач), що перебуває у податковій заставі.

Свої вимоги мотивує тим, що підприємство станом на 20.04.2015 року має заборгованість з податку на додану вартість в сумі 12 628 073грн.75коп. Згідно з актом №2 від 27.03.2009 року проведений опис майна боржника загальною балансовою вартістю 136 526грн.95коп. та вилучена готівка на суму 43,2тис.грн. відповідно до актів вилучення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків. Податкова застава зареєстрована 07.08.2014 року, що підтверджується витягом з Державно реєстру обтяжень рухомого майна. Сумська ОДПІ зверталася до суду із позовом про стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків, та готівки, що належить такому платнику податків. Постановами Сумського окружного адміністративного суду від 04.06.2014 року у справі №818/1001/14 та від 15.08.2014 року у справі №818/1645/14 позовні вимоги контролюючого органу задоволено та стягнуто заборгованість з податку на додану вартість в сумах 142 488грн. та 12 488 138грн.50коп. відповідно. На виконання вказаних постанов Сумською ОДПІ направлено в обслуговуючі боржника банківські установи інкасові доручення, які повернулися без виконання у звязку із відсутністю коштів на рахунках. Тому контролюючий орган звернувся до суду із позовною заявою щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі із зазначених вище підстав.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував (а.с.51), пояснивши, що в акт опису майна від 27.03.2009 року неправомірно включено ангар для сільгосптехніки вартістю 23971грн.97коп., оскільки відповідно до пп.87.3.5 п.87.3 ст.87 Податкового кодексу України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації. Крім того, постановами Сумського окружного адміністративного суду у справі №2а-1870/7671/11 від 13.12.2011 року та від 11.12.2012 року у справі №2а-1870/8735/12, залишеними без змін ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012 року та від 05.03.2013 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.05.2011 року №0000042310 про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 10555грн. та податкове повідомлення-рішення від 15.08.2012 року №0000011530 про збільшення суми грошового зобовязання з ПДВ на суму 97082грн.45коп. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17014грн.28коп., внаслідок чого податкові вимоги від 08.01.2009 року №1/1 та від 07.02.2009 року №2/6, на які Сумська ОДПІ посилається в позовній заяві, вважаються відкликаними в силу п.п.60.1.5 п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України. У задоволенні позову просив відмовити.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи і оцінивши докази в їх сукупності, суд визнає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач 06.08.1996 року зареєстрований як юридична особа та включений до ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що вбачається з копії витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.19-20).

Відповідач має борг з податку на додану вартість в сумі 12 628 073грн.75коп., що підтверджується розрахунком сум податкової заборгованості (а.с.8), постановами Сумського окружного адміністративного суду від 04.06.2014 року №818/1001/14 та від 15.08.2014 року у справі №818/1645/14 за позовом Сумської ОДПІ до ДП «Наумівський спиртовий завод» про стягнення заборгованості, які набрали законної сили (а.с.10-14), витягом з інтегрованої картки платника податку (а.с.69-73).

Так, з метою погашення податкового боргу, позивачем було надіслано відповідачу першу податкову вимогу форми "Ю1" від 08.01.2009 року №1/1 та другу податкову вимогу від 07.02.2009 року №2/6 (а.с.16), які були отримані представником відповідача 08.01.2009 року та 07.02.2009 року, про що свідчать його підписи у відповідній графі корінців податкових вимог.

04.06.2014 року Сумським окружним адміністративним судом було винесено постанову у справі №818/1001/14 за позовом Сумської ОДПІ ГУ Міндоходів у Сумській області до ДП «Наумівський спиртовий завод» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумах 142 488грн. за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків, та готівки, що належить такому платнику податків, якою позовні вимоги задоволено у повному обсязі (а.с.12-14).

Крім того, 15.08.2014 року постановою Сумського окружного адміністративного суду у справі №818/1001/14 стягнуто заборгованість з ДП «Наумівський спиртовий завод» з податку на додану вартість в сумі 12 488 138грн.50коп. (а.с.10-11).

Судові рішення набрали законної сили.

З метою забезпечення сплати відповідачем податкового боргу позивач провів опис майна відповідача та склав акт опису майна від 27.03.2009 року №2 (а.с.15), до якого включені автомобілі ГАЗ 2705 (Газель) №53 1999 р.в., ГАЗ 5312 (будка) №16 1992 р.в., КРАЗ-250 №17 1992 р.в., УПВ «Полтавчанка» IV-358 1998 р.в., комбайн «Єнисей» V-63 та ангар для с/г техніки ІІ-90.

Факт опису майна в податкову заставу засвідчує витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с.9).

Позивачем направлялися до банківських установ, в яких відкриті рахунки платника податків, інкасові доручення (розпорядження), проте, вони повернулися без виконання (а.с.17-44).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п.95.3 ст.95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Підпунктом 14.1.155 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Тобто, здійснення передбачених ст. 95 Податкового кодексу України заходів щодо стягнення податкового боргу шляхом продажу майна платника податків можливе за умови, якщо на це майно поширена податкова застава.

Відповідно до п.87.2 ст.87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 89.2 ст. 89 ПК України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Із наведеного вбачається, що податковий орган може поширити податкову заставу на будь-яке майно платника податків, крім передбачених випадків, а також на майно, яке платник податків набуде у майбутньому.

Щодо доводів представника відповідача про неможливість погашення податкового боргу за рахунок ангару для сільгосптехніки вартістю 23971грн.97коп. суд вважає необхідним відмітити, що пп. 87.3.5 п. 87.3 ст. 87 ПК передбачено, що не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації.

Статтею 1 Закону України від 07.07.1999 року №847-ХIV «Про перелік обєктів права державної власності, що не підлягають приватизації» затверджений перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, згідно з додатком 1, до яких віднесено ДП «Наумівський спиртовий завод».

Наказом Фонду державного майна №787 від 05.05.2001 року затверджено «Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації» (чинного на момент опису майна, на яке поширюється право податкової застави), яке визначає принципи та процедуру віднесення майна до такого, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, в тому числі казенних підприємств.

Норми, визначені у цьому Положенні, поширюються на державні підприємства за умови необхідності визначення майна як джерела погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 1.1 Положення №787 цілісний майновий комплекс - об'єкт, сукупність активів якого забезпечує провадження окремої господарської діяльності, що визначає загальнодержавне значення підприємства, на постійній і регулярній основі. Цілісними майновими комплексами можуть бути структурні підрозділи, які в установленому порядку відокремлюються в самостійні об'єкти.

До складу майна, яке не може бути використане як джерело погашення податкового боргу, входять:

спеціалізовані необоротні активи (основні засоби, об'єкти капітального інвестування, інші необоротні активи) і запаси, які безпосередньо беруть участь в єдиному технологічному процесі виробництва продукції (надання послуг, виконання робіт) в обсязі, передбаченому технологічною документацією, яка визначає загальнодержавне значення підприємства;

активи, що тимчасово не використовуються у виробничому процесі, законсервовані об'єкти - за наявності на підприємстві проекту плану розвитку підприємства (інвестиційної програми) з обґрунтуванням економічної доцільності його подальшого ефективного використання в основній діяльності підприємства;

окремо визначене майно і активи, які не задіяні у технологічному процесі, але віднесені до об'єктів загальнодержавного значення (п.2 Положення №787).

Процедура віднесення майна що включається до складу цілісного майнового комплексу державного (казенного) підприємства, яке не підлягає приватизації, та майна, яке може бути джерелом сплати податкового боргу, врегульована пунктом 3 цього ж Положення, яка полягає у наступному.

Після дати надіслання (вручення) підприємству другої податкової вимоги, за умови існування ймовірності непогашення податкового боргу в установлений законодавством термін, наказом керівника підприємства затверджується рішення про проведення інвентаризації майна підприємства, склад інвентаризаційної комісії та визначається дата інвентаризації. Результати інвентаризації узагальнюються на засіданні

інвентаризаційної комісії та оформлюються протоколом, який підписується усіма членами комісії та затверджується керівником підприємства.

На підставі матеріалів інвентаризації підприємство в 5-денний термін після затвердження результатів інвентаризації складає пооб'єктні переліки майна, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного (казенного) підприємства, яке не підлягає приватизації, та майна, яке може бути джерелом сплати податкового боргу, за відповідними формами, наведеними у додатках 1 та 2 до цього Положення. При формуванні переліків слід керуватись вимогами розділу 2 цього Положення та пункту 2 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна". Зазначені переліки майна підприємство подає на затвердження до відповідного органу, уповноваженого управляти державним майном.

Орган, уповноважений управляти державним майном, затверджує окремі переліки майна, що включається та не включається до складу цілісного майнового комплексу державного (казенного) підприємства, яке не підлягає приватизації, у термін до п'яти календарних днів з дня надходження переліків.

Проте, під час розгляду даної справи судом представником відповідача не було подано матеріалів інвентаризації та складених за її результатами переліків майна, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного (казенного) підприємства, яке не підлягає приватизації, та майна, яке може бути джерелом сплати податкового боргу, затверджених органом, уповноваженим управляти державним майном.

Отже, належні докази того, що ангар с/г техніки ІІ-90, включений до акту опису майна від 27.03.2009 року №2, належить до майна, що не може бути джерелом погашення податкового боргу, відсутні.

Крім того, предметом розгляду даної справи не є визнання протиправними дій Сумської ОДПІ щодо опису майна у податкову заставу та її реєстрації у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Також суд не приймає до уваги посилання відповідача на визнання протиправними та скасування постановами Сумського окружного адміністративного суду у справі №2а-1870/7671/11 від 13.12.2011 року та від 11.12.2012 року у справі №2а-1870/8735/12, залишеними без змін ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012 року та від 05.03.2013 року, податкових повідомлень-рішень від 30.05.2011 року №0000042310 про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 10555грн. та від 15.08.2012 року №0000011530 про збільшення суми грошового зобовязання з ПДВ на суму 97082грн.45коп. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17014грн.28коп. (а.с.52-58), оскільки сума боргу, про надання дозволу на погашення якої за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, позивач звернувся із позовом до суду, утворилася у ДП «Наумівський спиртовий завод» на підставі інших податкових повідомлень-рішень, ніж у вказаних вище справах, та внаслідок несплати підприємством податкових зобовязань, визначених у податкових деклараціях.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд вбачає наявність підстав для надання дозволу на погашення податкового боргу у розмірі 12 628 073грн.75коп. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, та вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області до Державного підприємства "Наумівський спиртовий завод" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі, задовольнити.

Надати Сумській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Сумській області дозвіл на погашення податкового боргу у сумі 12 628 073грн. 75коп. (дванадцять мільонів шістсот двадцять вісім тисяч сімдесят три грн. сімдесят п'ять коп.) за рахунок майна Державного підприємства "Наумівський спиртовий завод" (код ЄДРПОУ 00375208) , що перебуває в податковій заставі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 23.06.2015 року.

Суддя (підпис) О.О. Осіпова

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Осіпова