Постанова № 45703701, 19.06.2015, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/322/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Борзаниці С.В.

при секретарі: Радіоновій Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Дочірнього підприємства «Лисичанський холодокомбінат» Відкритого акціонерного товариства «Луганськхолод» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м.Лисичанську головного управління Міндоходів у Луганської області до Дочірнього підприємства "Лисичанський холодокомбінат" Відкритого акціонерного товариства "Луганськхолод" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що субєкт підприємницької діяльності юридична особа Дочірнє підприємство "Лисичанський холодокомбінат" Відкритого акціонерного товариства "Луганськхолод" зареєстровано як юридична особа Лисичанською міською радою Луганської області за № 13811200000000543 від 21.07.1997.

У відповідача за період з 30.07.2013 по теперішній час утворився податковий борг з земельного податку у загальній сумі 51604,44 грн., що складається з самостійно узгодженої суми податкового боргу відповідно до наданої відповідачем податкової декларації.

Внаслідок несплати боржником узгодженої суми податкового зобовязання , позивачем була виставлена податкова вимога № 5 від 08.01.2013. На виконання Постанови Луганського окружного адміністративного суду від 29.07.2013 № 812/5700/13-а позивачем було направлено до банківських установ, які обслуговують відповідача інкасові доручення, які були повернуті без повного їх виконання. Згідно акту опису від 19.03.2013 позивачем було проведено опис активів відповідача на загальну залишкову вартість у розмірі 24691,76 грн. та зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна майно, на яке поширюється право податкової застави.

На даний час сума боргу відповідачем не погашена у звязку із відсутністю грошових коштів на рахунках.

На підставі вищевикладеного позивач просить надати дозвіл на погашення податкового боргу Дочірнього підприємства "Лисичанський холодокомбінат" Відкритого акціонерного товариства "Луганськхолод" з земельного податку у сумі 51604,44 грн. за рахунок майна , яке знаходиться в податковій заставі відповідно до акту опису активів від 19.03.2013.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідач - Дочірнє підприємство "Лисичанський холодокомбінат" Відкритого акціонерного товариства "Луганськхолод", код ЄДРПОУ 21756908, зареєстроване Лисичанською міською радою Луганської області в якості юридичної особи за № 13811200000000543 від 21.07.1997 (а.с.10-11) та перебуває на обліку в ДПІ у м.Лисичанську за №7-112 (а.с. 9).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобовязання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

У відповідності із пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.4 статті 287 Податкового кодексу України).

Відповідачем було подано до податкового органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)№ НОМЕР_1 від 25.01.2013 (а.с. 24, 25)

Однак, в порушення вищезазначених норм, відповідач має податкову заборгованість з земельного податку в загальній сумі 51604,44 грн., яка утворилась внаслідок несплати самостійно узгодженої відповідачем суми податкового зобовязання відповідно до наданої податкової декларації, що також підтверджується витягом з облікової картки платника податків (а.с. 27).

Таким чином, в силу приписів податкового законодавства податкові зобов'язання платника податків - відповідача, вважаються узгодженими та набули статусу податкового боргу за поданою відповідачем та не сплаченою у повному обсязі податковими декларацією.

Пунктом 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

08.01.2013 уповноваженим представником відповідача отримано податкову вимогу позивача від 08.01.2013 № 5 (а.с. 20).

Сторонами доказів щодо оскарження та скасування вказаної податкової вимоги до суду не надано.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.18 пункту 20.1); застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України; (підпункт 20.1.19 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.34 пункту 20.1).

Пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (п. 88.2 ст. 88 Податкового кодексу України).

Поняття податкової застави та порядок її реєстрації в державному реєстрі обтяжень рухомого майна регулюється ст. 89 Податкового кодексу України.

Право податкової застави, відповідно до п.п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку, та несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з п. 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до п.п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Згідно п.89.8 ст. 89 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Позивачем на підставі рішення начальника ДПІ у м.Лисичанську 19.03.2013 було здійснено опис майна у податкову заставу та складено акт опису майна у податкову заставу платника податків Дочірнього підприємства "Лисичанський холодокомбінат" Відкритого акціонерного товариства "Луганськхолод» (а.с.15, 16) на загальну суму 24691,76 грн.

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна активи платника податків Дочірнього підприємствоа "Лисичанський холодокомбінат" Відкритого акціонерного товариства "Луганськхолод" згідно акта опису від 19.03.2013 б/н перебувають в податковій заставі (а.с.14).

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до підпункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що достатньою умовою для надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є наявність у платника податкового боргу та відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів, достатніх для погашення цього боргу.

Судом встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29.07.2013 р. року по справі № 812/5700/13-а адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до дочірнього підприємства «Лисичанський холодокомбінат» відкритого акціонерного товариства «Луганськхолод» про стягнення коштів з рахунків у банках за податковим боргом із сплати за землю у розмірі 51271,85 грн., задоволений повністю.

На виконання рішення суду позивачем виставлено інкасові доручення (розпорядження) за №268 від 11.09.2013, №№ 269, 270 від 17.09.2013, з яких за №№ 268 повернуто до ДПІ у м.Лисичанську без виконання згідно інструкції НБУ №22 від 21.01.2004 року зі змінами та доповненнями п.25 (закрито рахунок), за інкасовим дорученням № 270 сплачено 32,26 грн, за інкасовими дорученням №268 від 17.09.2013 стягнуто 2,53 грн. та повернуто у звязку із частковою оплатою в межах коштів відповідно до п. 2.20 інструкції НБУ №22 від 21.01.2004 року, втім виставлено до стягнення 51271,85 грн. (а.с.21-23).

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позивачем доведено відсутність у відповідача грошових коштів, достатніх для погашення податкового боргу з земельного податку у загальній сумі 51604,44 грн.

Враховуючи, що станом на дату розгляду та вирішення справи відповідач має несплачений податковий борг, грошові кошти, достатні для погашення податкового боргу у відповідача відсутні, що підтверджується матеріалами справи, та встановлено, що позивачем здійснені заходи, які передують зверненню податкового органу до суду з позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 88, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Дочірнього підприємства «Лисичанський холодокомбінат» Відкритого акціонерного товариства «Луганськхолод» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі - задовольнити.

Надати Державній податковій інспекції у м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області (вул. Свердлова, 347, м. Лисичанськ, Луганська область, 93113, код 38504959 ) дозвіл на погашення податкового боргу із земельного податку Дочірнього підприємства «Лисичанський холодокомбінат» Відкритого акціонерного товариства «Луганськхолод» (вул. Першотравнева, буд. 201 А, м. Лисичанськ, Луганська область, 93113, код 217756908) у розмірі 51604,44 грн. (п'ятдесят одна тисяча шістсот чотири гривні 44 копійки) за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі відповідно до акту опису активів від 19 березня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено в повному обсязі 23 червня 2015 року.

Суддя ОСОБА_1