Постанова № 45703458, 23.06.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2015 року 14:00Справа № 808/776/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Садового І.В.,

за участю секретаря судового засідання Сірик К.Л.,

позивач, відповідач: не зявились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробничий комплекс Запоріжавтопобутхім»

про: арешт коштів на рахунках платника податків

ВСТАНОВИВ:

04.02.2015 Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі позивач, ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробничий комплекс Запоріжавтопобутхім» (далі відповідач, ТОВ «НВК Запоріжавтопобутхім») про застосування арешту коштів на рахунках платника податків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Ухвалою суду від 06.02.2015 відкрито провадження в адміністративній справі №808/776/15 та призначене попереднє судове засідання на 17.02.2015.

Ухвалою суду від 17.02.2015 провадження у справі зупинено до набрання законної сили постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.02.2015 у справі №808/773/15.

Ухвалою суду від 11.02.2015 провадження у справі поновлено зі стадії підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 11.02.2015 закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 23.06.2015.

Позивач у судове засідання не зявився, направив суду клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Згідно з позовною заявою просить застосувати арешт коштів на рахунках платника податків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків. Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України. Зазначає, що на підставі наказу №14 від 29.01.2015 та направлень на перевірку від 29.01.2015 №12, №13, №14 посадові особи позивача 29.01.2015 здійснили вихід для проведення позапланової виїзної документальної перевірки на адресу ТОВ «НВК Запоріжавтопобутхім». Після пред'явлення директору підприємства відповідача документів, які дають право розпочати позапланову перевірку, документи для проведення такої перевірки відповідачем не надано, та не надано допуск для проведення обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язано з утриманням об'єкта оподаткування. Посадовими особами також було здійснено вихід 30.01.2015 та 02.02.2015 на підприємство позивача для проведення перевірки. В обстеженні місця здійснення господарської діяльності відповідачем також було відмовлено. У зв'язку з відмовою платника податків позивача в реалізації наданого ст.20 Податкового кодексу України права на проведення позапланової виїзної документальної перевірки - відмовою у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення позапланової документальної перевірки платника податків, в.о. начальника ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя 03.02.2015 прийнято рішення про застосування адміністративного арешту активів платника податків, відповідно до вимог ст.94 Податкового кодексу України. На підставі вищевикладеного просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не зявився, про причини неявки суду не повідомив. У попередньому судовому засіданні 17.02.2015 проти позовних вимог заперечував, з підстав , викладених у наданих суду письмових запереченнях від 17.02.2015. Згідно з запереченнями зазначав, що після перевірки наявності у посадових осіб позивача документів на право перевірки, незважаючи на те, що в направленнях на проведення перевірки не було зазначено підстави для її проведення, посадові особи позивача були допущені в приміщення підприємства відповідача. Крім того, перевіряючі виявили бажання оглянути виробничі приміщення, які належать відповідачу. Незважаючи на те, що обстеження виробничих приміщень виходить за межі питань зазначеної перевірки (відповідно до пп.78.1.13 п.78.1 ст.78, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України), ревізори-інспектори були допущені відповідачем до огляду виробничого цеху. Таким чином, відповідачем були зроблені всі необхідні та достатні дії для допуску перевіряючих та надання їм всіх необхідних документів. Крім того, 05.02.2015 Запорізьким окружним адміністративним судом розглянуто справу № 808/773/15 за поданням позивача до відповідача про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податку. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду по справі №808/773/15 в задоволенні подання відмовлено. На підставі вищевикладеного відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у звязку із неявкою у судове засідання сторін фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково виробничий комплекс Запоріжавтопобутхім» (код ЄДРПОУ 33610760) зареєстроване 16.06.2005 Запорізьким міським управлінням юстиції як юридична особа за юридичною адресою: вул.Рекордна, буд.23, м.Запоріжжя, 69035, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 02.02.2015, є платником податків і зборів, передбачених діючим законодавством України та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Начальником ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя, на підставі п.20.1.4 п.20.1 п.20, ст.78.1.13 ст.78 Податкового кодексу України прийнято наказ №14 від 29.01.2015 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «НВК Запоріжавтопобутхім».

З наказом на перевірку ознайомлений директор підприємства відповідача ОСОБА_1 29.01.2015, про що свідчить його підпис на наказі.

На підставі наказу №14 від 29.01.2015 та направлень на перевірку від 29.01.2015 №12, №13, №14, виданих головному державному ревізор-інспектору ОСОБА_2, головному державному ревізор-інспектору ОСОБА_3, головному державному ревізор-інспектору ОСОБА_4, посадовими особами ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя 29.01.2015 здійснено вихід для проведення позапланової виїзної документальної перевірки на адресу ТОВ «НВК Запоріжавтопобутхім».

Направлення на перевірку отримані директором підприємства відповідача ОСОБА_1 29.01.2015, про що свідчить його підпис на направленнях.

Позивач в позові зазначив, що посадових осіб податкового органу, які прибули 29.01.2015 для проведення перевірки до ТОВ «НВК Запоріжавтопобутхім» та надали усі необхідні документи для проведення перевірки, не було допущено до огляду приміщень, що використовуються платником податків у здійсненні господарської діяльності.

З метою перевірки первинних документів платника податків, заступником начальника ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя сформовано запит про надання інформації та її документального підтвердження від 30.01.2015 №1271/10/08-29-17-02, який вручено 30.01.2015 уповноваженій особі платника податків бухгалтеру ОСОБА_5 під час здійснення фахівцями податкового органу повторного виходу на підприємство, з метою проведення перевірки. Проте, посадові особи ТОВ «НВК Запоріжавтопобутхім» повторно не надали перевіряючим первинні документи та не допустили до приміщень, що використовуються платником податків у здійсненні господарської діяльності.

02.02.2015 перевіряючими втретє здійснено вихід на підприємство за адресою: м.Запоріжжя, вулиця 8 Березня, будинок №190, але відповідачем також було відмовлено у проведенні обстеження приміщень.

Фахівцями ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя складено акт відмови від допуску до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи повязано з утриманням обєкта оподаткування від 02.02.2015 №1/08-29-07-02/33610760.

На підставі вказаних вище документів, виконуючим обовязки начальника ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 03.02.2015, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків, що перебуває за адресами: місто Запоріжжя, вулиця Рекордна, будинок №23 та місто Запоріжжя, вулиця 8 Березня, будинок №190.

Відповідно до приписів п.94.10 ст.94 Податкового кодексу України та ст.183-3 КАС України позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з поданням до ТОВ «НВК Запоріжавтопобутхім» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податку, за яким відкрито провадження в адміністративній справі №808/773/15.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.02.2015 у справі №808/773/15, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015, залишено без задоволення подання Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс Запоріжавтопобутхім» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податку.

Оцінивши представлені докази, вважаю що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Згідно з пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до п.94.1 ст.94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно з п.94.2.3 п.92.3 ст.94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до абз.2 пп. 94.6.2 п.94.6 ст.94 Податкового кодексу України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

З наведених норм вбачається, що реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків.

Відповідно п.7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 568 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за №1839/24371 (далі Порядок) для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган доходів і зборів подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Як було встановлено матеріалами справи, виконуючим обовязки начальника ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 03.02.2015, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків, що перебуває за адресами: місто Запоріжжя, вулиця Рекордна, будинок №23 та місто Запоріжжя, вулиця 8 Березня, будинок №190.

Згідно з п.94.10 ст.94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Відповідно до приписів п.94.10 ст.94 Податкового кодексу України та ст.183-3 КАС України позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з поданням до ТОВ «НВК Запоріжавтопобутхім» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податку, за яким відкрито провадження в адміністративній справі №808/773/15.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.02.2015 у справі №808/773/15, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015, залишено без задоволення подання Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс Запоріжавтопобутхім» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податку.

Судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій у справі №808/773/15 встановлено, що підставою для застосування арешту є вчинене платником податків правопорушення у сфері оподаткування, що виразилося у неправомірному не допуску до перевірки відповідних працівників фіскального органу, за наявності законних підстав для її проведення, відмова платника податків від проведення документальної перевірки або від допуску посадових осіб контролюючого органу за своєю суттю являються виразом активних дій платника податків, що унеможливлюють проведення перевірки (пряма відмова уповноваженої особи платника податків від проведення перевірки, недопуск посадових осіб контролюючого органу на підприємство) і фіксація таких дій платника податків відповідно до положень п.81.2 ст.81 Податкового кодексу України повинна бути відображена у відповідному акті .

Також, під час розгляду справи №808/773/15 було встановлено, що посадовими особами податкового органу було складено 02.02.2015 акт відмови від допуску до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи повязано з утриманням обєкта оподаткування №1/08-29-07-02/33610760 від 02.02.2015. Проте фактично субєктом господарювання - ТОВ «НВК Запоріжавтопобутхім» фахівці податкового органу, які прибули для проведення перевірки відповідно до наказу №14 від 29.01.2015 були допущені для проведення перевірки. Так, головного державного ревізора-інспектора ОСОБА_4 було допущено до приміщень, які використовуються платником податків у здійсненні господарської діяльності, але остання зазначила про ненадання доказів правомірності використання підприємством саме цього приміщення у господарській діяльності, ревізори були допущені до офісного приміщення підприємства та їм було надано первинні документи, які стосувались предмета перевірки, який зазначено у направленнях №№12,13,14 від 29.01.2015.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що посадовими особами податкового органу, які прибули для проведення перевірки, не складався акт про відмову від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або про відмову від допуску посадових осіб контролюючого органу, а складений ними акт відмови від допуску до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи повязано з утриманням обєкта оподаткування №1/08-29-07-02/33610760 від 02.02.2015 не може бути визнано підтвердженням наявності обовязкової підстави для застосування арешту майна платника податків відмови останнього від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або про відмову від допуску посадових осіб контролюючого органу, оскільки поняття «не допуск посадових осіб контролюючого органу до перевірки» та «не допуск посадових осіб контролюючого органу до обстеження територій та приміщень» не є тотожними, оскільки не допуск посадових осіб контролюючого органу до перевірки повністю виключає можливість її проведення, натомість не допуск посадових осіб контролюючого органу до обстеження приміщень не виключає можливість проведення перевірки на підставі наданих первинних документів і передбачає лише не допуск до окремих приміщень (виробничих), і у свою чергу такий не допуск є підставою лише для звернення фіскального органу до суду з позовом (поданням) щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобовязань платника податків, погашення податкового боргу) (підпункт 20.1.31 пункту 20.1 статті 20 ПК України).

Враховуючи вищенаведене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що податковим органом не було доведено правомірність застосування ним у даному випадку арешту майна платника податків ТОВ «НВК Запоріжавтопобутхім» на підставі пп.94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України.

Згідно з п.8.2.1 Порядку припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з: відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 4.2 розділу ІV цього Порядку, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Отже, виходячи з наведеного вище, адміністративний арешт майна платника податків ТОВ «НВК Запоріжавтопобутхім» припинено у зв'язку з відсутністю рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обовязків платника податків, наведене в п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна. Отже, норми ст. 94 Податкового кодексу України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від предмета такого арешту.

При цьому підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Таким чином, у звязку з припиненням адміністративного арешту майна платника податків, відсутні підстави і для застосування арешту коштів на рахунках платника податків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст.19 Конституції України посадові особи податкової служби повинні діяти на підставі, в межах повноважень і способами, передбаченими нормами діючого законодавства.

Згідно ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд вважає, що позивачем не доведено правомірність своїх вимог, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 164, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробничий комплекс Запоріжавтопобутхім» про застосування арешту коштів на рахунках платника податків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Садовий