Постанова № 45703211, 24.06.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2015 р. Справа №805/2128/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

час прийняття постанови: 11:50

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шувалової Т.О.,

при секретарі судового засідання - Кузьменко Н.С.,

за участю:

представника позивача . не зявився;

представника відповідача ОСОБА_1 за довір.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІПРОМЄЗ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, -

ВСТАНОВИВ:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначало, що відповідачем надавався звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік, відповідно до якого середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача становила 170 осіб.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для відповідача норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 7 робочих місця. На підприємстві відповідача протягом 2014 року працювало 2 інваліди, тобто відповідач не виконав норматив по створенню 5 робочих місць по працевлаштуванню інвалідів, тому просив стягнути з відповідача суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів 147 611,75 грн. та пеню, нараховану станом на 01 червня 2015 року 6937,67 грн., а разом 154 549,42 грн.

Представник позивача в судове засідання не зявився про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю представника позивача за наявними доказами.

Представник відповідача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпромєз» у поданому до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік відобразило, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 170осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, - 2 осіб, тоді як повинно працювати 7 осіб. Тобто відповідач не виконав норматив по створенню 5 робочих місць по працевлаштуванню інвалідів.

За проведеними позивачем підрахунками сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становила 147 611,75 грн. На суму заборгованості нараховано пеню в розмірі 6937,67 грн. Загальна сума заборгованості становила 154 549,42 грн.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що протягом 2014 року відповідач не подавав до Маріупольського міського центру зайнятості щомісячні звіти про наявність вакансій для інвалідів відповідно до кількості вільних місць.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 Положення про Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом директора Фонду соціального захисту інвалідів від 01 березня 2007 року № 16, Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів, підзвітне і підконтрольне йому та утворюється для реалізації покладених на Фонд соціального захисту інвалідів завдань за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України.

Згідно покладених на нього завдань Фонд здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та за своєчасним перерахуванням сум адміністративно-господарських санкцій, що надходять від підприємств, за недодержання ними цього нормативу (пп.3 п. 4 Положення).

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 вказаного Закону для підприємств (об'єднань), установ і організацій, незалежно від форми власності і господарювання, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та покладається відповідальність за незабезпечення наведених нормативів на керівників відповідних підприємств.

Так, ч. 1 ст. 19 Закону визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Статтею 20 вказаного Закону визначено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням господарського суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Суми адміністративно-господарських санкцій і пені, що надійшли до державного бюджету, використовуються Фондом соціального захисту інвалідів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 відповідно до статей 19 і 20 вказаного Закону затверджено нормативно-правові акти: Порядок реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю; Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування; Порядок зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць у господарських об'єднаннях, до складу яких входять підприємства громадських організацій інвалідів; Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; Порядок використання суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що надійшли до державного бюджету; Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю.

Як встановлено судом, на виконання наведених вимог законодавства відповідачем не вживалися заходи по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

В даному випадку позивачем доведено вчинення відповідачем правопорушення у сфері господарювання.

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІПРОМЄЗ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІПРОМЄЗ» на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2014 році, у сумі 147 611,75 грн. та пені у сумі 6937,67 грн., а разом 154549 (сто пятдесят чотири тисячі пятсот сорок девять )гривень 42коп. на р/р 31216230700001 в ГУ ДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ ГУ ДКСУ 38033949; МФО 834016, код платежу 50070000, ЄДРПОУ відділення Фонду (стягувача) 13492430.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова виготовлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 24 червня 2015 року. Повний текст постанови виготовлено у повному обсязі 25 червня 2015 року.

Суддя Шувалова Т.О.