Постанова № 45702837, 01.10.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2014 р. Справа № 804/7647/14 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття в особі Інгулецького районного центру зайнятості м. Кривого Рогу

до ОСОБА_1

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Фонд загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття в особі Інгулецького районного центру зайнятості м. Кривого Рогу звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманих коштів в сумі 6921 грн. 79 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач не відшкодував позивачу кошти, виплачені як матеріальне забезпечення на випадок безробіття, у зв'язку із чим центру зайнятості завдано матеріальну шкоду.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не зявилися, надіслали суду клопотання про розгляд справи без їх участі. Відповідач також надіслав суду заперечення проти позову у яких зазначено, що дійсно він був зареєстрований як приватний підприємець 19.02.2008 року, проте підприємницькою діяльністю не займався, прибуток не отримував, до податкового органу звітність не подавав. Крім того, позивач включив суму незаконно отриманих коштів за весь лютий, проте, реєстрація підприємницької діяльності відбулася 19.02.2008 року. З огляду на вищевикладене, відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, у звязку з поданням заяви, 22.01.2008 року наказом філії Інгулецького районного центру зайнятості № НТ 080122 надано статус безробітного та призначена матеріальна допомога на випадок безробіття з дня надання статусу безробітного.

Фахівцями Інгулецького районного центру зайнятості проведено звірку даних з ДПА по особі ОСОБА_1 за ознакою доходи особи «Підприємницька діяльність». За результатами проведеної перевірки складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 132 від 21.09.2010 року.

Зі змісту вищевказаного вбачається, що під час перебування на обліку як безробітного відповідач був зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності з 19.02.2008 року по 23.06.2008 року.

Кошти, нараховані та перераховані на особистий рахунок ОСОБА_1 як допомога по безробіттю за період з 19.02.2008 року по 23.06.2008 року складають 6921 грн. 79 коп.

21.09.2010 року прийнято наказ № НТ100921 «Про відшкодування коштів на користь Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття», відповідно до положень якого фахівцям позивача необхідно вжити заходів щодо повернення коштів виплачених відповідачу як допомога по безробіттю в сумі 6921 грн. 79 коп.

27.09.2010 року на адресу відповідача було направлено лист з проханням повернути незаконно отриманні кошти в сумі 6921 грн. 79 коп., проте у добровільному порядку відповідачем зазначені суми допомоги повернуті не були.

Згідно ч.1 ст.7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000р. №1533-III (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), одним із видів забезпечення на випадок безробіття є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Відповідно до ч.2 та ч.4 ст.22 вищевказаного Закону, застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців або звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7 і 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, особи, зазначені у частині другій статті 6 цього Закону, особи, зазначені в абзаці третьому частини четвертої статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років, а для осіб, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону та абзаці третьому частини четвертої статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", - 180 календарних днів.

Відповідно до положень ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг (ч.3 ст.36 Закону).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем порушено умови по отриманню забезпечення на випадок безробіття, а саме на момент отримання допомоги по безробіттю відповідач був зареєстрований як фізична особа - підприємець. Відповідач самостійно та на свій розсуд несе відповідальність за державну реєстрацію себе, як фізичної особи-підприємця та повинен був повідомити службу зайнятості про свої дії. Проте, відповідачем був проігнорований обов'язок надання інформації, що спричинило незаконне отримання коштів як допомога по безробіттю в сумі 6921 грн. 79 коп. Даний факт підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру від 01.09.2010 року.

При цьому, суд не бере до уваги твердження відповідача щодо невірного розрахунку суми, яка підлягає поверненню як незаконно отримана, оскільки зі змісту довідки про переплату від 24.06.2008 року вбачається, що сума за лютий 2008 року розрахована саме за період з 19.02.2008 року і до кінця місяця.

Крім того, суд вважає хибним твердження відповідача про те, що позивачем неправомірно нарахована сума, як незаконно отримана допомоги за червень 2008 року, оскільки відповідач подав заяву про припинення підприємницької діяльності 21.05.2008 року, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати

внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Таким чином, суд вважає, що позивач правомірно визначив період за який необхідно повернути незаконно отримані кошти.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 158 163, 183- 2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття в особі Інгулецького районного центру зайнятості м. Кривого Рогу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Інгулецького районного центру зайнятості м. Кривого Рогу (р/р 37177001012647 ГУ ДКСУ України в Дніпропетровській області, код ОКПО 37665169, МФО 805012) незаконно отримані кошти в сумі 6921 грн. 79 коп. (шість тисяч девятсот двадцять одна гривня сімдесят девять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_2