Постанова № 4570050, 30.07.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 65-в

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2009 року Справа №2а-3507/09/0870

(16 год. 50 хв.)

Запорізький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Щербака А.А., при секретарі Запара О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства «Укренергочормет» державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.04.2009 року № 0000602301/2/985,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов закритого акціонерного товариства «Укренергочормет» (далі - ЗАТ «УЕЧМ») державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя ( далі - ДПІ у Заводському районі)про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.04.2009 року № 0000602301/2/985.

Позивач в позовній заяві зазначив, що він не згодний із донарахуванням відповідно до акту позапланової документальної виїзної перевірки (акт №349/23-012/00192502 від 13.04.2009 року ) та податкового повідомлення рішення №0000602301/2/985 від 27.04.2009 року податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 186 190 грн. у тому числі за основним платежем - 70 968 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 115 222 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що при розрахунку приросту (убутку) балансової вартості матеріальних запасів перевіряючими бралися до уваги показники лише на кінець звітних періодів, без урахування відображення підприємством у наданих деклараціях з помилками залишків балансової вартості запасів на початок звітного року, що призвело до викривлення результатів розрахунку.

Крім того, ЗАТ «УЕЧМ» не згоден з висновком акту перевірки про те, що позивачем порушено вимоги пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України про оподаткування прибутку підприємств» при віднесенні витрат на інформаційно-консультаційні та аудиторські послуги до валових витрат. Вказує на те, що при перевірці податковому органу було надано відповідні договори на надання послуг і відповідні акти прийому-передачі, що є належно оформленими первинними документами бухгалтерського обліку. Звертає увагу на те, що наявність звітів виконавця не є обов'язковою, тому що вони не відносяться до первинних документів бухгалтерського обліку. Просить повністю скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.04.2009 року № 0000602301/2/985.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив, вважає його безпідставним, надав суду письмові заперечення на позовну заяву, у яких вказав, що перевіркою господарської діяльності ЗАТ «УЕЧМ» встановлено заниження податку на прибуток у сумі 70 968 грн. у результаті допущених порушень податкового законодавства, а саме, невірного відображення показника балансової вартості запасів та балансової вартості запасів, які використані не у господарській діяльності, у незавершеному виробництві. Вказує на те, що однією з вимог включення будь-яких витрат до складу валових є зв'язок таких витрат з господарською діяльністю. Просить залишити позовні вимоги без задоволення.

У наступне судове засідання представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що ЗАТ «УЕЧМ» є юридичною особою, ідентифікаційний код 00192502. Позивач зареєстрований як платник податку у ДПІ Заводського району м. Запоріжжя.

На підставі направлень від 06.10.2008 року №523 та №523/1 фахівцями ДПІ у Заводському районі було проведено перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства та валютного та іншого законодавства з період з 01.04.2007 року по 30.06.2008 року. На підставі перевірки був складений акт від 21.11.2008 року №1189/23-012/00192502. Актом перевірки встановлено порушення вимог п1.32 ст.1, п.5.1, пп. 5.2.1 п 5.2 пп. 5.3.9 п.5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств. На підстав виявлених порушень ДПІ у Заводському районі було прийняте податкове повідомлення-рішення від 03.12.2008 року №0000602301/0, яким ЗАТ УЕЧМ» було нараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 208 338 грн. 00 коп., у тому числі за основним платежем 25 000 грн. і за штрафними санкціями - 183 338 грн.

Позивач оскаржив зазначене повідомлення рішення до ДПІ у Заводському районі. Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 03.02.2009 року №767/10/23-015 податкове повідомлення залишено без змін

17.02.2009 року ЗАТ «УЕЧМ» подало повторну скаргу до ДПА у Запорізькій області. Про розгляді повторної скарги ДПА у Запорізькій області була проведена позапланова документальна виїзна перевірка, про що було складено акт №349/23-012/00192502 від 13.04.2009. За результатами перевірки ДПА у Запорізькій області прийняло рішення №1686/10/25-020, на підставі якого, ДПІ у Заводському районі було скасовано податкове повідомлення рішення від 03.12.2008 року №0000602301/0 і прийняте податкове повідомлення рішення №0000602301/2 від 27.04.2009 року, яким позивачу визначене зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 186 190 грн., у тому числі за основним платежем 70 968 грн. за штрафними санкціями 115 222 грн.

ДПА України залишило своїм рішення від 29.05.2009 року №5023/6/25-0115 повторну скаргу позивача без розгляду у зв'язку із пропуском терміну для подання скарги.

Відповідно до п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткуванні прибутку підприємств», платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Пункт 11.1 ст.11 цього закону визначає , що . Для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду

Актом перевірки при розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів бралися до уваги лише показники на кінець звітних періодів, без урахування відображення підприємством у наданих деклараціях з помилками залишків балансової вартості запасів на початок звітного року, що призвело до викривлення результатів розрахунку . Для розрахунку приросту(убутку) балансової вартості запасів важливе значення має правильне визначення матеріальної складової у незавершеному виробництві і готовій продукції, для чого використовуються дані рахунку 23 «Виробництво».

Згідно з Інструкцією про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємстві організацій від 30 11 199 року №297 на рахунку «Виробництво» 23 підприємством відображається не лише вартість сировини та матеріалів, а і вартість затраченої праці з відрахуванням до соціальних фондів, зносу, спожитих послуг та інших нематеріальних витрат, із яких формується виробнича собівартість незавершеного виробництва та готової продукції. А для розрахунку приросту (убутку) береться лише матеріальна складова у залишках незавершеного виробництва та готової продукції, що неодноразово підтверджувалося офіційними податковими роз'ясненнями ДПА України.

Так, ДПА України своїм листом №1564/7/15-0217 від 29.01.2007 року роз'яснила, що при веденні обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів у незавершеному виробництві та залишках готової продукції визначається вартість не всього незавершеного виробництва або залишків готової продукції за даними бухгалтерського обліку, а тільки вартість запасів (матеріальних ресурсів), використаних у виробництві продукції (робіт, послуг). При цьому відповідно до Закону податковий облік запасів ведеться без урахування витрат, що понесені платником податку в цілях, не пов'язаних з придбанням таких запасів (витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи, амортизації тощо).

Відповідно до пп. "г" пп. 4.4.2 ст. 4 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування.

Таким чином, суд приходить до думки, що податковим органом невірно розраховано заниження валового доходу підприємства, на підставі невірного розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів підприємства.

Щодо порушення пп. 5.3.9 п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств слід зазначити наступне.

Відповідно до пп.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього закону до складу валових витрат включаються: Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну)

При цьому ні Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», ні правила ведення податкового обліку, до яких належать Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88. не передбачають вичерпного переліку документів, що підтверджують зв'язок понесених витрат платника податку з господарською діяльністю, а лише вказують на необхідність мати первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій

Судом встановлено, що між ЗАТ «УЕЧМ» та ПП ОСОБА_1було укладено договір №НОМЕР_1про надання інформаційно-консультаційних послуг. Ці послуги було фактично отримано, про що свідчать належним чином оформлені і підписані акти прийому - передачі виконаних робіт на загальну суму 84 000 грн. без ПДВ. Крім того, між ЗАТ «УЕЧ» та ПП ОСОБА_2,були укладені договори на проведення операційного аудити та аудиту звітності «1 від 12.06.2007 року, №30/-07 від 12.06.2007 року, № 4 від 03.09.2007 року, № 9 від 07.09.2007 року. Доказами отриманні цих послуг є належним чином оформлені акти прийому -передачі виконаних послуг.

Слід зазначити, що відповідно до пп. 5.4.2 п.5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валових витрат включаються витрати на проведення аудиту згідно діючого законодавства. Аналогічне правило встановлюється і Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. N 318.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Виходячи із змісту вищенаведених норм, вимог щодо наявності звітів виконавців вони не містять. Акти, якими оформлювався факт отримання послуг від вищевказаних контрагентів, містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів: назву послуг, їх вартісне вираження, одиницю виміру, місце та дату складання, посади та підписи уповноважених осіб. Крім того, акти, що засвідчують факт надання послуг, не були визнані недійсними у встановленому чинним законодавством порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом неправомірно зроблено висновок про порушення позивачем норм п1.32 ст.1, п.5.1, пп. 5.2.1 п 5.2 пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» а саме віднесення до валових витрат з придбання інформаційно-консультаційних послуг та послуг з операційного аудиту.

Крім того, суду вважає за необхідне зазначити наступне:

Відповідно до пп.17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону (коли дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях), такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

ДПІ у Заводському районі не надано суду розрахунку штрафних санкцій, що становлять майже 162 % суми донарахованого податкового зобов'язання. Таким чином суд приходить до висновку, що ДПІ у Заводському районі необґрунтовано застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 115 222 грн., визначену податковим повідомленням-рішенням від 27.04.2009 року № 0000602301/2.

Крім того, відповідно до п. 4.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, якщо за результатами розгляду скарги платника податків нарахована сума податкового зобов'язання збільшується, а на суму такого збільшення надсилається окреме податкове повідомлення, то в номері такого податкового повідомлення через дріб також проставляється номер скарги, за результатом розгляду якої відбулося таке збільшення. Наприклад, якщо за результатами розгляду другої скарги платника податків згідно з попереднім прикладом сума нарахованого податкового зобов'язання збільшується, то додатково такому платнику податків направляється податкове повідомлення з іншим порядковим номером, при цьому через дріб також проставляється цифра 2.

Судом встановлено, що за результатами розгляду повторно скарги ЗАТ «УЕЧМ» у ДПА у Запорізькій області позивачу збільшене податкове зобов'язання, однак, всупереч вимогам вищезазначеного порядку, ДПІ у Заводському районі було прийняте податкове повідомлення-рішення з тим самим порядковим номером але за /2.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що ДПІ у Заводському районі неправомірно, необґрунтовано і з порушенням норм чинного законодавства було винесене податкове повідомлення рішення від 27.04.2009 року № 0000602301/2/985.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення витрат зі сплати судового збору з Державного бюджету підлягають задоволенню.

На підставі викладено, ст.ст. 94, 158, 161-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну вимоги задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.04.2009 року № 0000602301/2/985.

Стягнути з державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства «Укренергочормет» судові витрати у сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасної подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.

Повне рішення виготовлено 5 серпня 2009 року.

Суддя А.А. Щербак