YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Львівська область

/

Львівський окружний адміністративний суд

Постанова № 4568925, 26.08.2009, Львівський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення

26.08.2009

Номер справи

2а-2262/09/1370

Номер документу

4568925

Форма судочинства

Адміністративне

Компанії, зазначені в тексті судового документа

1) ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ГЛАС ТРЬОШ ЛЬВІВ"

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2009 року о 13 год., 10 хв.

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.

секретар судового засідання Черній Ю.Л.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 2а-2262/09/1370

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогласс Захід», представник - Гартенко В.Ф. (довіреність від 13.03.2009 року)

до

Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова, представник - Чабан О.С. (довіреність № 15/10 від 13.05.2009 року)

про

визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Єврогласс Захід» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Франківському районі м. Львова про визнання нечинними податкових повідомлень рішень.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що за результатами планової виїзної перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.09.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.09.2008 року за результатами якої 06.02.2009 року складено акт № 314/23-2/33562801. На підставі висновків викладених у вказаному акті відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення № 3266/10/23-219 та № 3267/10/23-219 від 18.02.2009 року. Вказані податкові повідомлення - рішення є безпідставними, оскільки в згаданому акті перевірки податковим органом наводиться про заниження підприємством задекларованих доходів від продажу товарів, в обґрунтування такого заниження зазначається лише помилкове твердження про здійснення підприємством некомерційної господарської діяльності без мети одержання прибутку. Наявність збитків за даними бухгалтерського обліку встановлена податковим органом згідно із згаданим актом перевірки, що дійсно відповідає даним оборотно-сальдових відомостей за 2007 рік та становить значно більший показник збитковості, ніж розрахований податковим органом.

Податковим органом безпідставно наводиться в згаданому акті перевірки твердження про здійснення позивачем комерційної діяльності, начебто в порушення п. 1.32. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», посилаючись при цьому на положення ст. 3 ГК України, оскільки згідно п. 1.32. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарською діяльністю визначається будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи є регулярною, постійною та суттєвою. На думку позивача, господарська діяльність є такою без залежності від понесених витрат, пов'язаних з нею, та можливих збитків за її результатами.

Неотримання прибутку за результатами якогось звітного періоду є нормальним об'єктивним економічним ризиком будь-якої підприємницької діяльності, під якою розуміється згідно ГК України самостійна, ініціативна, тематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Стосовно встановлення податковим органом завищення підприємством валових витрат на загальну суму 25442,00 гривень при здійсненні операції за Договором № 88/06.08 від 25.06.2008 року, укладеним між Позивачем та Дочірнім підприємством «Завод «Полімер-Електрон», відповідачем зазначається, що останнє не могло надавати послуги з транспортування електроенергії кінцевому споживачу (орендарю його приміщення) без наявності відповідної ліцензії, а Позивачем в свою чергу віднесено такі витрати до складу валових витрат без наявності підтверджуючих документів. Також відповідачем вказується про недійсність цього ж Договору. Зазначені твердження відповідача не відповідають дійсності, так як при проведені перевірки підприємством цьому органу були надані всі необхідні первинні документи за цією операцією (акти наданих послуг, розрахункові документи, податкові накладні, які є достатньою і необхідною умовою для включення таких витрат до складу валових у повній відповідності з положеннями ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. У відповідності з положеннями ст. 227 того ж кодексу, правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним. Договір № 88/06.08 від 25.06.2008 року, укладеним між Позивачем та Дочірнім підприємством «Завод «Полімер-Електрон» до цього часу не визнавався недійсним у судовому порядку, а податковий органом не має передбачених чинним законодавством повноважень на визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів).

Аналогічна позиція позивача стосується і висновків відповідача щодо заниження податкових зобов'язань позивача з податку на додану вартість.

Крім цього, представник позивача пояснив, що за даними бухгалтерського обліку підприємство є збитковим фактично з часу заснування (2005 року) та по теперішній час. На запитання суду, представник позивача не зміг пояснити мети та економічних або інших причин систематичної збитковості підприємства, притому вказав, що підприємством формується податковий кредит з таких операцій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові пояснення та докази на підтвердження позовних вимог, просив суд позов задоволити повністю.

Позиція відповідача викладена у відзиві, доповненні до відзиву та письмовому поясненні. Відповідач вказує, про порушення позивачем п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» віднесення до валових витрат, витрат з придбання електричної енергії не підтверджені відповідними документами. Для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. На підставі договору ДП завод «Полімер - Електрон» поставляв та транспортував електроенергію ТОВ «Єврогласс Захід» згідно податкових накладних всього на суму 25441,42 грн. В бухгалтерському обліку ця сума віднесена до складу валових витрат та відображена у декларації з податку на прибуток підприємства у рядку 04.1 (витрати на придбання товарів, робіт та послуг), без підтвердження відповідними документами, чим завищено валові витрати на цю ж суму.

Позивачем порушено пп. 7.4.4. п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зайво віднесено до податкового кредиту в 2007 році суму 5088.26 грн. - ПДВ за постачання електроенергії та її транспортування, без підтвердження відповідними документами, за результатами виявлених порушень викладених в п. 3.1.2 «валові витрати» цього ж акту. Правилами користування електроенергії встановлено, що: «Постачальник електричної електроенергії це суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом на закріпленій території або за нерегульованим тарифом. Споживач електричної енергії (споживач) - юридична або фізична особа - СПД, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору. Субспоживач - споживач, якому електрична енергія надходить від постачальника через мережі електропередавальних організацій та технологічні електричні мережі основного споживача до мереж якого приєднані електроустановки цього споживача (субспоживача). Отже постачати (продавати) електроенергію, як споживачам, так і субспоживачам може виключно постачальник - СПД, який отримав ліцензію НКРЕ. Основний споживач лише передає електроенергію субспоживачам своїми електромережами. Згідно п.п. 1.5. Правил користування електроенергією саме постачальник укладає з усіма споживачами договори про постачання електричної енергії. Отже, основний споживач та субспоживач між собою такого договору не підписують. Субспоживачі розраховуються за спожиту електроенергію не з основним споживачем, а з Постачальником. Відповідно позивачем зайво віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 5088.26 грн. з вартості поставлено електроенергії згідно податкових накладних, чим порушено п.п. 7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

ДПІ у Франківському районі м. Львова при перевірці правильності визначення валового доходу підприємства за період 01.01.2007 року по 31.12.2007 року встановлено заниження його показників на загальну суму 507048,00 грн. Позивачем порушено п. 1.32., ст. 1, п. 4.1. п.п. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема, що господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу. Згідно даних податкового обліку позивач декларує незначні прибутки, зокрема:

- за 2007рік при обсягах продажу 11556973,00 грн. податок на прибуток визначений в сумі 50 613,00грн.;

- за 9 місяців 2008 року при обсягах продажу 17050674,00 грн. податок на прибуток визначений в сумі 51 291,00грн.

Згідно даних бухгалтерського обліку позивач декларує значні збитки, зокрема:

- за 2007 рік збитки від господарської діяльності підприємства становлять 615,18 тис. грн. (сальдо по бухгалтерському рахунку 44.2 «Непокриті збитки» - 615,18 тис. грн.); - за 9 місяців 2008 року збитки становлять 473,0 тис. грн. (сальдо по бухгалтерському рахунку 79 «Фінансові результати» - 473,0 тис. грн.).

Згідно Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток», у примітках до фінансової звітності передбачається розкриття інформації про податок на прибуток, в тому числі пояснення різниці між витратами(доходом) з податку на прибуток та добутком облікового прибутку (збитку) на застосовану ставку податку на прибуток та інша інформація, що пов'язана з формуванням податку на прибуток.

З огляду на вищевикладене показники, наведені в податкових деклараціях, формуються відповідно до даних бухгалтерського обліку у відповідності до вимог податкового законодавства. Суттєва постійна різниця між податковим прибутком і обліковими збитками за певний період, що виникає в поточному звітному періоді та не анулюється у наступних звітних періодах, має бути обґрунтована.

В заперечені до акту перевірки позивач суттєву різницю даних бухгалтерського обліку та показників, наведених в податкових деклараціях пояснює тим, що різниця виникає внаслідок відображення певної суми витрат в бухгалтерському обліку і їх включення до розрахунку облікового прибутку та їх не віднесенням до складу валових витрат у відповідності з нормами податкового законодавства для визначення об'єкту оподаткування, наявності доходів та витрат, які не входять до складу відповідно валових доходів та валових витрат, але враховуються при визначені облікового прибутку; наявність валових доходів та валових витрат, які не включаються відповідно до складу доходів та витрат при визначенні облікового прибутку. Позивач не зазначає, які доходи та витрати не відносяться до валових витрат та валових доходів для визначення об'єкту оподаткування у відповідності з нормами податкового законодавства.

По питанню причин виникнення різниці між податковим прибутком і обліковими збитками за 2007 рік та 9 місяців 2008року, що виникли в поточному звітному періоді та не анулюються у наступних звітних періодах, встановлено, що збитки за 2007 рік в сумі 615,18 тис. грн. та збитки за 9місяців 2008 року в сумі 473,0 тис. грн. виникли за рахунок невідповідності суми визначених доходів підприємства сумі справедливої вартості отриманих активів, робіт, послуг. На підприємстві відсутній облік понаднормативних відходів, які перевищують норми, встановлені технологією виробництва, останні на підприємстві теж відсутні. Понаднормативні відходи до собівартості продукції не включаються, а списуються за рахунок інших джерел фінансування. Відсутній облік поворотних та безповоротних сировинних відходів.

Сировина, матеріали та комплектуючі, необхідні для виробництва продукції (склопакетів) разом з відходами (понаднормативними, поворотними та безповоротними) позивачем списуються на собівартість продукції, причому калькуляції з статтями калькулювання виробничої собівартості продукції на підприємстві відсутні та до перевірки не представлені.

Відсутність калькуляцій зі статтями калькулювання виробничої собівартості продукції призводить до не планування отримання прибутків, до недостовірного визначення суми доходу, відповідно до не відшкодування витрат, пов'язаних безпосередньо з господарською діяльністю підприємства, що призводить до вищевказаної збитковості.

Твердження позивача, що підприємство, здійснюючи діяльність на власний ризик, досягає необхідного економічного результату, спростовується тим, що підприємство створюється для проведення діяльності з метою отримання прибутків, а вищевикладене свідчить, що діяльність збиткова, певні понесені витрати в сумі 1088180,00 грн. за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року невідшкодовані.

Згідно п.5 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» визначення доходу трактується: «Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції».

ДПІ у Франківському районі м. Львова за результатами перевірки правильності нарахування та сплати податку на додану вартість визначено його заниження на суму 106498,00грн., що виникла внаслідок заниження податкових зобов'язань на суму 101410,00грн. та завищення податкового кредиту на суму 5088,26грн. Обґрунтування правильності висновків ДПІ у Франківському районі м. Львова щодо порушень, допущених підприємством при нарахуванні податку на додану вартість, є аналогічним з обґрунтуванням, щодо податку на прибуток, за тими ж самими операціями та даними бухгалтерського обліку.

Позивачем порушено п. 1.32. ст.1 , п.п. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - занижено доходи від продажу товарів (робіт, послуг) на загальну суму 507 048,00грн.

Фінансові санкції по даному порушенню нараховані відповідно до підпункту «б» підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та складають 63 381,00 грн.

Позивачем порушено п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», віднесено до валових витрат витрати з придбання електричної енергії, не підтверджені відповідними документами, на загальну суму 25 442,00 грн.

Фінансові санкції по даному порушенню нараховані відповідно до підпункту «б» підпункту 4.2.2. п. 4.2. ст. 4, п.п. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та складають 3180,00грн.

Позивачем порушено п. 4.1. ст. 4, п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», занижено доходи від продажу товарів (робіт, послуг) на загальну суму 507048,00 грн. відповідно занижено базу оподаткування операцій з поставки товарів покупцям податком на додану вартість в сумі 101410,00грн.

Фінансові санкції по даному порушенню нараховані відповідно до підпункту «б» підпункту 4.2.2. п. 4.2. ст. 4, п.п. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та складають 50 705,00грн.

Позивачем порушено п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», зайво віднесено до податкового кредиту в 2007 році податок на додану вартість з вартості поставленої електроенергії та її транспортування, без підтвердження відповідними документами, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 5088,00 грн.

Фінансові санкції по даному порушенню нараховані відповідно до підпункту «б» п.п. 4.2.2. п.4.2. ст. 4, п.п. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та складають 2 544,00грн.

Відповідач просить суд відмовити позивачу повністю у задоволенні позовних вимог, з підстав, що податкові повідомлення - рішення № 3266/10/23-219 та № 3267/10/23-219 від 18.02.2009 року відповідають вимогам закону.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечення на позовні вимоги підтримав, просив в позовних вимогах відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд -

ВСТАНОВИВ:

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР із змінами і доповненнями, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року за № 2181-ІІІ із змінами і доповненнями, Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами і доповненнями, КАС України.

16.05.2005 року проведено державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогласс Захід», що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, серії А00 № 378386.

01.07.2005 року позивач, отримав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 17975227, згідно якого 01.07.2005 року позивач зареєстрований платником податку на додану вартість.

28.03.2006 року між Заводом «Полімер-Електрон» ДП ВАТ «Концерн - Електрон», як основаним споживачем та позивачем як субспоживачем підписаний договір № 35. Предметом вказаного договору є надання послуги по транспортуванню електроенергії та її оплата.

01.09.2007 року між позивачем, як комітентом та ПП «Нордокс», як комісіонером підписаний договір комісії 21/07. Згідно предмету вказаного договору комісіонер зобов'язується від свого імені вчиняти правочини щодо продажу товарів комітента, ціна за якою повинна відбутись реалізація зазначається в накладних, комісіонер має виконати свої зобов'язання на умовах найбільш вигідних для комітента.

25.06.2008 року між Заводом «Полімер-Електрон» ДП ВАТ «Концерн - Електрон», як основаним споживачем та позивачем як субспоживачем підписаний договір № 88/0608. Предметом вказаного договору є надання послуги по транспортуванню електроенергії та її оплата. Про вказані послуги складені відповідні акти та позивачем отримано податкові накладні.

05.12.2008 року відповідачем направлено позивачу повідомлення № 23-1/121 про проведення виїзної планової перевірки.

19.01.2009 року за № 23-2/25 ДПІ у Франківському районі м. Львова видано направлення на проведення перевірки позивача.

06.02.2009 року за результатами планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.09.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.09.2008 року ДПІ у Франківському районі м. Львова складено акт № 314/23-2/33562801.

У вказаному акті зазначено, що за період з 01.01.2007 року по 30.09.2008 року позивачем задекларовано скоригований валовий дохід у сумі 29730917,00 грн. Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за вказаний період встановлено його заниження на 507048,00 грн.

На порушення п.4.1. п.п. 4.1.1. п.4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем занижено валовий дохід від реалізації товарно - матеріальних цінностей (скла та склопакетів) за рахунок здійснення некомерційної господарської діяльності без мети одержання прибутку.

Перевіряючи фінансово - господарську діяльність позивача на підставі даних реєстрів бухгалтерського обліку та даних податкової звітності, діяльність підприємства за період з 01.01.2007 року - 30.09.2008 року збиткова за даними бухгалтерського обліку та малоприбуткова за даними податкової звітності, що відображено в бухгалтерському обліку по рахунку 79 «Фінансові результати» та по рахунку 44.2. «Непокриті збитки », в податковій звітності - в Деклараціях з податку на прибуток підприємства за відповідні звітні періоди по рядку 08 «Об'єкт оподаткування”, зокрема:

Дані бухгалтерської звітності:

- збитки за 2007 рік становлять 615,18 тис. грн.;

- збитки за 9 місяців 2008 року становлять 473,0 тис. грн.

Дані податкової звітності (рядок 08 «Об'єкт оподаткування» Декларацій з податку на прибуток підприємства за відповідні звітні періоди):

- об'єкт оподаткування за 2007рік становить 202,5 тис. грн. (податок на прибуток - 50,6 тис.грн., скоригований валовий дохід - 12 679,4тис.грн.);

- об'єкт оподаткування за 9 місяців 2008 року становить 205,2 тис. грн. (податок на прибуток - 51,3тис.грн., скоригований валовий дохід - 17 051 тис. грн.)

Згідно з ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Проведена господарська операція позивачем за період 01.09.2007 року по 31.12.2007 рік по реалізації імпортного скла (Виробник - Польща) ПП «Нордос» на умовах договору комісії №21/07 від 01.09.2007р., згідно яких Комісіонер (ПП «Нордос» - платник єдиного податку за ставкою 10%), Комітент - ТОВ «Єврогласс Захід» не має розумного економічного обґрунтування, економічного ефекту та ділової мети, а призводять до збитковості підприємства та несплати податків, оскільки в ціну реалізації скла не включені накладні витрати (адміністративні витрати та витрати на збут) в тій частині, що припадають на дану господарську операцію та складають 12,5% (вартість реалізованого скла на умовах комісії/загальний обсяг реалізації від усіх видів діяльності) від загальної суми накладних витрат 1977144,00 грн. (рахунок 92 «Адміністративні витрати» - 1872861 грн.; рахунок 93 «Витрати на збут» - 104283 грн.) що становить 247 140грн. Вищевказана господарська операція направлена саме на отримання збитків, а не прибутку. Збитки від даної операції складають 247140грн.

Позивачем занижено доходи від продажу товарів (робіт, послуг) на загальну суму 507 048,00 грн., чим порушено п. 4.1, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.01.2007 року по 30.09.2008 року встановлено завищення валових витрат всього у сумі 25442,00 грн.

Проведеною перевіркою відображеного показника за І-ІV квартали 2007 року, за І - ІІІ квартали 2008 року в сумі 26405937,00 грн. на підставі таких документів: накладні на придбання товару, матеріалів, товарно - транспортні накладні, оборотно - сальдові відомості по бухгалтерських рахунках 20.1«Виробничі запаси », 28.1 «Товари », 63.1«Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 68.5«Розрахунки з іншими кредиторами», звіти Комісіонера, акти виконаних робіт, банківські виписки, договори поставок, комісійна угода на придбання товару, встановлено завищення задекларованих ТзОВ «Єврогласс Захід» показників у рядку 04.1 Декларацій „витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11” всього у сумі 25 442,00 грн.,/у тому числі за 1 квартал 2007 року у сумі 9 850 грн.; за 2 квартал 2007 року у сумі 5 166 грн.; за 3 квартал 2007 року у сумі 5 715 грн.; за 4 квартал 2007 року у сумі 4 711 грн./.

На порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», позивачем віднесено до валових витрат витрати з придбання електричної енергії, не підтверджені відповідними документами. Д ля надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.п. 5.2.1. п.5.2 ст. 5 цього ж Закону, «до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї ж статті».

До перевірки надано Договір №35 від 28.03.2006 року між ДП завод « Полімер - Електрон» ВАТ Концерн Електрон (Основний споживач) та ТОВ «Єврогласс Захід» (Субспоживач). Згідно цього ж договору основний споживач зобов'язується передавати Субспоживачу електроенергію згідно заявленої потужності, надавати послуги по транспортуванню електроенергії по своїх електромережах.

Субспоживач оплачує за фактично спожиту електроенергію і за її транспортування основному споживачу.

На виконання умов даного договору ДП завод « Полімер - Електрон» поставляв та транспортував електроенергію ТОВ «Єврогласс Захід» згідно податкових накладних всього на суму 25 441,42грн.

В бухгалтерському обліку по оборотно-сальдовій відомості 685 рах. ця суми відображено бухгалтерськими проводками Дт 92 - Кт 685 та віднесено до складу валових витрат та відображено у декларації з податку на прибуток підприємства у рядку 04.1 (витрати на придбання товарів, робіт та послуг), без підтвердження відповідними документами .

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2007 року по 30.09.2008 року встановлено, що позивачем занижено податок на прибуток всього у сумі 133122,00 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в п. 3.1.1 та п. 3.1.2 розділу 3 цього ж акта перевірки.

18.02.2009 року ДПІ у Франківському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення рішення № 3266/10/23-219, згідно якого встановлено порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток», усього 199683,00 грн. в тому числі за основним платежем, в сумі 133122,00 грн., за штрафними санкціями, в сумі 66561,00 грн.

18.02.2009 року ДПІ у Франківському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення рішення № 3267/10/23-219, згідно якого встановлено порушення Закону України «Про податок на додану вартість», в зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість», усього 159747,00 грн. в тому числі за основним платежем, в сумі 106498,00 грн., за штрафними санкціями, в сумі 53249,00 грн.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 1.21. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», доходи з джерелом їх походження з України - будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України.

Згідно п. 1.31. ст. 1 цього ж Закону, продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Згідно п. 1.32 ст. 1 цього ж Закону, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно п.п. 2.1.1. п. 2.1. ст. 2 цього ж Закону, платниками податку є суб'єкти господарської діяльності, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1. ст. 4 цього ж Закону, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно п. 5.1. ст. 5 цього ж Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї ж статті.

Згідно п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п. 5.9 цього ж Закону, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

Згідно п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Згідно п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 цього ж Закону, 7.3.1. датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно п.п. 7.7.10. п. 7.7. ст. 7 цього ж Закону, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України.

Згідно ст.13 Закону України «Про електроенергетику», діяльність з виробництва, передачі та постачання електричної енергії в Україні здійснюється за умови отримання відповідної ліцензії. Ліцензія на здійснення діяльності з виробництва, передачі та постачання електричної енергії видається Національною комісією регулювання електроенергетики України.

Згідно п. 1.6. Правил користування електричною енергією, договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 3) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Згідно Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, а саме:

п. 1.3., за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак на підставі вимог ст. 49, 70 КАС України, позивач зобов'язаний добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами, а відтак зобов'язаний обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх позовних вимог, чого позивачем зроблено не було.

Позивач належними та допустимими доказами не підтвердив підставність своїх позовних вимог та не спростував вищевказані обставини та докази відповідача.

Відповідно до вказаних вимог закону валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Із системного аналізу чинного податкового законодавства та визначення господарської діяльності, наведеного у пункті 1.32 ст. 1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» випливає, що особа, яка здійснює діяльність, направлену на отримання доходу (зокрема, придбання товару з метою його наступного продажу), має сплачувати відповідні податки.

Внаслідок укладених договорів та здійснених операцій у позивача не виникла база оподаткування - прибуток. Тобто позивач не сплачував податок на прибуток з таких операцій і заявляв до відшкодування з державного бюджету суми податку на додану вартість.

На запитання суду представник позивача не зміг пояснити мети такої збиткової господарської діяльності, однак підтвердив, щодо формування податкового кредиту із збиткових операцій; такі дії дають можливість позивачу безпідставно одержувати кошти із державного бюджету.

Представник позивача не обґрунтував наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичної (з моменту заснування по теперішній час) збитковості підприємства. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку не має наміру одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а виключно чи переважно за рахунок відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість. Намір платника податку одержати дохід лише в такий спосіб без здійснення реальної господарської діяльності (з отриманням прибутку) не можна розглядати як самостійну ділову мету, і встановлення цих обставин дає підставу для відмови заявленого позову.

Крім цього, щодо договорів позивача із ДП завод « Полімер - Електрон», ПП «Нордос», суд зазначає, що з а змістом ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з ч. 2 цієї ж статті, є нікчемним.

Визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК). Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною у постановах від 10.06.2008 року, 25.03.2008 року.

Висновки ДПІ у Франківському районі м. Львова про порушення позивачем вимог п. 1.32, ст. 1, п.п. 4.1.1., п. 4.1. ст. 4, п.п. 5.3.9., п. 5.3., ст. 5, п. 5.9. ст. 5 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств » в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 133122,00 грн. порушення вимог п. 4.1., ст. 4, п.п. 7.3.1, п. 7.3., п.п. 7.4.4. п. 7.4., ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 106498,00 грн. підтверджуються зазначеними доказами, а відтак податкові повідомлення-рішення прийняте ДПІ у Франківському районі м. Львова № 3266/10/23-219, № 3267/10/23-219 від 18.02.2009 року в частині визначення суми податкового зобов'язання за основним платежем відповідно в сумі 133122,00 грн. - податку на прибуток та 106498,00 грн. - податку на додану вартість, не підлягають скасуванню.

Згідно п.п. 17.1.3., п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього ж Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф в даному випадку не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення прийняті ДПІ у Франківському районі м. Львова № 3266/10/23-219, № 3267/10/23-219 від 18.02.2009 року в частині визначення суми податкового зобов'язання за штрафними санкціями відповідно в сумі 66561,00 грн. - податку на прибуток та 53249,00 грн. - податку на додану вартість, також не підлягають скасуванню, оскільки судом встановлено порушення позивачем вимог п. 1.32, ст. 1, п.п. 4.1.1., п. 4.1. ст. 4, п.п. 5.3.9., п. 5.3., ст. 5, п. 5.9. ст. 5 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств » вимог п. 4.1., ст. 4, п.п. 7.3.1, п. 7.3., п.п. 7.4.4. п. 7.4., ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

П Р И Й Н Я В:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

3. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС України:

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена у повному обсязі 31.08.2009 року.

Суддя Гавдик З.В.

Часті запитання

Який тип судового документу № 4568925 ?

Документ № 4568925 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 4568925 ?

Дата ухвалення - 26.08.2009

Яка форма судочинства по судовому документу № 4568925 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 4568925 ?

В Львівський окружний адміністративний суд

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 4568925, Львівський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 4568925, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 26.08.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 4568925 відноситься до справи № 2а-2262/09/1370

Це рішення відноситься до справи № 2а-2262/09/1370. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:

1) ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ГЛАС ТРЬОШ ЛЬВІВ"

Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 4568919

Наступний документ : 4568928

Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
Перевірити наявність податкового боргу;