Вирок № 45688832, 19.06.2015, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Провадження № 1-кп/702/53/15

Справа № 702/580/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2015 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої - судді Діденко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище кримінальну справу про обвинувачення за ч.2 ст.185 та ч.3 ст.15, ч. 2 ст. 185 КК України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, не одруженого, освіта базова загальна середня, не працює, раніше судимий: 1) вироком Чорнобаївського районного суду від 22.08.1995 року за ч.3 ст.140 КК України, призначене покарання 2 роки виправних робіт з утриманням 20% заробітку в дохід держави; 2) вироком Монастирищенського районного суду від 16.09.1999 року за ч.1 ст.215-3 КК України, призначене покарання 2 роки виправних робіт з утриманням 10% заробітку по місцю роботи в дохід держави; 3) вироком Монастирищенського районного суду від 16.09.2002 року за ч.3 ст.185 КК України, призначене покарання 3 роки позбавлення волі; 4) вироком Монастирищенського районного суду від 21.08.2012 року за ч.3 ст.185, ч.2 ст.263 КК України, призначене покарання 3 роки позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим терміном 1 рік, згідно ухвали Монастирищенського районного суду від 09.04.2013 року направлено для відбуття покарання в місця позбавленні волі на 3 роки; звільнений 01.07.2014 року ухвалою Уманського міськрайсуду від 23.06.2014 року згідно ст.2 ЗУ «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, судимість не погашена,

з участю сторін та інших учасників судового провадження:

прокурорів: Грачова А.С., Варяниці Р.О.,

секретаря - Прилуцької О.І,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 18.02.2015 року близько 14 години 00 хвилин, діючи умисно, повторно, з корисливою метою, маючи намір на таємне викрадення чужого майна -чорного металу, прийшов до ділянки залізничної колії 11 кілометр перегону ст. Монастирище - ст. Івахни (Одеської залізниці), яка розташована в адміністративних межах Монастирищенського району Черкаської області, де із колії, шляхом демонтажу, таємно викрав 38 штук закладних болтів в зборі вартістю 4,36 гривень за один на суму 165,68 гривень, 38 штук клемних болтів в зборі вартістю 6,10 гривень за один на суму 231,80 гривень відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 6/151 від 24.03.2015 року, чим спричинив Одеській залізниці матеріальну шкоду на загальну суму 397,48 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 185 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

19.02.2015 року близько 11 години 20 хвилин, діючи умисно, з корисливою метою, маючи намір на таємне викрадення чужого майна - чорного металу, прийшов до ділянки залізничної колії 11 кілометр перегону ст. Монастирище - ст. Івахни (Одеської залізниці), яка розташована в адміністративних межах Монастирищенського району Черкаської області, де із колії, шляхом демонтажу, повторно, намагався таємно викрасти 18 штук підкладок типу КБ-50, вартістю 12,85 гривень за одну на суму 231,30 гривень, 89 штук закладних болтів в зборі вартістю 4,36 гривень за один на суму 388,04 гривень, 92 штук клемних болтів в зборі вартістю 6,10 гривень за один на суму 561,20 гривень відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №6/114 від 06.03.2015 року, чим спричинив Одеській залізниці матеріальну шкоду на загальну суму 1180,54 гривень, однак свій злочинний намір не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий на місці скоєння кримінального правопорушення працівниками міліції. Викрадені матеріали верхньої будови колії останній мав намір у подальшому здати до металоприймального пункту.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, - незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину визнав повністю та показав, що 18.02.2015 року близько 14 години прийшов до ділянки залізничної колії ст. Монастирище - ст. Івахни поблизу с.Антоніна, де із колії шляхом демонтажу таємно викрав 38 болтів одного виду та 38 болтів іншого виду, переніс їх до себе додому. 19.02.2015 року знову пішов до ділянки залізничної колії ст. Монастирище - ст. Івахни поблизу с.Антоніна, демонтував із колії болти та підкладки і переніс у посадку і залишив їх там, бо не було чим перевезти. Чим перевезти їх не знайшов, взяв з дому рядно, прийшов у посадку, почав складати металеві деталі на рядно, але підійшли працівники міліції. Всі викрадені деталі він добровільно повернув.Щиро кається у вчиненому.

Представник ДП «Одеська залізниця» ОСОБА_2 подав в суд заяву, в якій просить справу розглянути без нього, відносно міри покарання покладається на думку суду.

Крім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 у вчиненні даного злочину, його вина підтверджується доказами, добутими в установленому законом порядку в ході досудового розслідування, які за заявою учасників судового розгляду, згідно ст. 349 КПК України в судовому засіданні, крім показань обвинуваченого та матеріалів справи, які характеризують особу обвинуваченого не досліджувались, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

Судом з"ясовано чи правильно розуміють учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз"яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Оцінюючи зібрані у справі докази, в їх сукупності, суд вважає висунуте ОСОБА_1 обвинувачення за ч.2 ст.185 та ч.3 ст.15, ч. 2 ст. 185 КК України доведеним.

Суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад злочинів, передбачених ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, та за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить з тяжкості вчиненого злочину, з характеру та ступеня суспільної небезпечності, особи обвинуваченого.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, судом не встановлено.

Обвинуваченим ОСОБА_1 вчинено злочин середньої тяжкості, він позитивно характеризується за місцем проживання, добровільно відшкодував заподіяні збитки, щиро кається, тому суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього певні обов"язки.

Підстав для застосування ст. 69 КК України судом не встановлено.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України. Міра запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не обиралася.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 68, 69-1 КК України; ст.ст. 100, 337, 349, 368-369, 370-376 КПК України, суд

з а с у д и в :

Обвинуваченого ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185 та ч.3 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України.

Призначити ОСОБА_1:

за ч.2 ст.185 КК України покарання 3 (три) роки обмеження волі;

ч. 3 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України покарання 2 (два) роки обмеження волі.

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_1 за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання 3 (три) роки обмеження волі.

Керуючись ст. ст. 75-76 КК України обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі звільнити з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього наступні обов'язки:

1.Не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

2. Повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

3. Періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати в загальній сумі 491,04 грн. (чотириста дев»яносто одна гривня 04 коп.) (висновки експерта № 6/151 від 24.03.2015 року, № 6/114 від 06.03.2015 року) отримувач: УДКСУ у м.Черкасах Черкаської області, код отримувача 38031150, р/рахунок 31116115700002, банк отримувача ГУ ДКСУ у Черкаській області, МФО 854018, код платежу 24060300.

Речові докази:

Деталі ВБК, а саме: закладні болти в зборі - 89 шт., клемні болти в зборі - 92 шт., підкладки марки КБ-50 - 18 штук, які передані на зберігання відповідальним особам Христинівської дистанції колії ПЧ №5, залишити у власності ДП «Одеська залізниця», розписку про зберігання скасувати.

Автомобіль марки ВАЗ 21061 д.н.з.НОМЕР_1, який передано на зберігання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає в м.Монастирище Черкаської області, залишити у його розпорядженні, розписку про зберігання скасувати.

Гайковий ключ 32x36, металеву трубу, металеву монтировку, простирадло, поліпропіленовий мішок білого кольору, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ЛВ на ст. Христинівка УМВС України на Одеській залізниці, знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області протягом 30 діб з дня проголошення через Монастирищенський районний суд.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Т.І. Діденко