Постанова № 4568672, 02.09.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №2а-4319/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2009 року, 12 год. 55 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кравчука В.М.,

при секретарі судового засідання Ганачівській Л.Ю.,

за участю

представника позивача - Гораля Т.З.,

представника відповідача - Задорожного І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом приватного підприємства «Універсалбуд» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

02 липня 2009 року ПП «Універсалбуд» звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Личаківському районі м. Львова про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень № 0003032320/0 від 25.11.2008р. та № 0003042320/0 від 25.11.2008р.

 В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що висновки ДПІ про заниження позивачем податку на прибуток в ІІ кварталі 2008 року на суму 27 192 грн. та про заниження податку на додану вартість за червень 2008 р. в сумі 34 861 грн. не відповідають дійсності та чинному законодавству, що, в свою чергу, призвело до неправомірного винесення податкових повідомлень-рішень № 0003032320/0 від 25.11.2008 р. та № 0003042320/0 від 25.11.2008 р. Вважає, що ним надано всі необхідні для перевірки первинні документи, які містять відомості про господарські операції, а витрати здійснені позивачем на проведення маркетингових досліджень, прямо пов'язані з його господарською діяльністю.

В судовому засіданні представник позивача підтримав зазначені пояснення, просив позов задовольнити. Крім того, в підтвердження своїх позовних вимог подав суду комп'ютерний диск з текстовою частиною робіт по дослідженню ринків збуту.

Відповідач подав письмове заперечення проти позову. Вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірними, оскільки вони винесені з урахуванням п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та 7.4.1 п.7.4, п.п.7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Покликається на те, що ПП «Універсалбуд» до перевірки не надано доказів, які б спростували наявність виявлених порушень та підтверджували зв'язок витрат на придбання послуг позивачем, не доведено їх використання у власній господарській діяльності та відсутня підстава для включення вартості даних послуг без підтвердження відповідними первинними документами до валових витрат.

 В судовому засіданні представник відповідача заперечення підтримав, просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач - ПП «Універсалбуд» зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку за № 100067037 від 26.09.2007 р., виданим ДПІ у Личаківському районі м. Львова.

Між ПП «Будівельна компанія «Мегастильбуд» (Виконавець) та ПП «Універсалбуд» (Замовник) було укладено договір № 02-1/5 від 02.06.2008 року та договір № 02-1\10 від 05.06.2008 р. щодо надання маркетингових послуг. Відповідно до п.1 цих договорів Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати останньому послуги з проведення маркетингових досліджень щодо ринків збуту будівельних матеріалів за напрямками, що цікавлять Замовника.

Відповідно до п. 3 договору № 02-1/5 предметом маркетингових досліджень є дослідження ринків збуту наступних будівельних матеріалів: сантехніки та кераміки; будівельної хімії. Цим договором визначено, що Замовник виплачує Виконавцю винагороду в розмірі 130 521,60 грн. (п.8.1.), а підставою для оплати є акт здачі -приймання результатів досліджень, а у випадку їх доопрацювання - відповідний акт здачі-приймання (п.8.3.).

Додатком № 1 до цього Договору від 10.06.2008р. внесено доповнення, зокрема розділ 3 доповнено маркетинговим дослідженням теплоізоляційних матеріалів, а у розділі 8 - винагорода Виконавцю збільшується на 46 016,40 грн.

Відповідно до п. 3 договору № 02-1/10 предметом маркетингових досліджень є дослідження ринків збуту наступних будівельних матеріалів: гіпсокартону, фурнітури та інструментів для гіпсокартону. Цим договором визначено, що Замовник виплачує Виконавцю винагороду в розмірі 32 628,00 грн. (п.8.1.), а підставою для оплати є акт здачі -приймання результатів досліджень, а у випадку їх доопрацювання - відповідний акт здачі-приймання (п.8.3.).

У п. 2 кожного з цих договорів зазначено, що територією проведення маркетингових досліджень є м. Львів, а також Західна Україна.

Пунктом 4 обох згадуваних Договорів визначено, що маркетингові дослідження здійснюються за наступними напрямками: дослідження ринкового середовища вибраного товару (огляд ринку. Ринкова ситуація, ринкова пропозиція перспективи ринку, новинки ринку); дослідження продукту; визначення потенційних споживачів; дослідження цінової політики та стратегії збуту Замовника стосовно вибраного товару; дослідження стратегії просування товару Замовника; застосування різноманітних методів збору маркетингової інформації при проведенні маркетингового дослідження.

На виконання договору № 02-1/5 складено акт здачі - приймання № 0063 та № 0063/2 від 25.06.2008 р., де вартість наданої послуги по вказаному акті складає 130 521,60 грн., в т.ч. ПДВ та акт здачі - приймання № 0070 від 30.06.2008 р. на виконання договору № 02-1/10, де вартість наданої послуги по вказаному акті складає 32 628, 00 грн. в т.ч. ПДВ.

В п. 2 даних актів зазначено, що звіт про проведені маркетингові дослідження в письмовій формі та результати проведених маркетингових досліджень на електронному носієві передані Замовнику.

На пропозицію Суду позивач надав ці звіти в електронному вигляді на компактдиску №10250904, який було долучено до матеріалів справи. Судом досліджено ці звіти та встановлено, що звіти є текстовими документами з назвами: «Гипсокартон» (обсяг - 84 с.), «Сантехника 2007» (102 с.), «Общие сведения о теплоизоляции 2007» (165 с.), «Строительная химия 2008» (226 с.). Зазначені електронні тексти не містять реквізитів, за якими їх можна було б розглядати як звіт за договорами про надання маркетингових послуг № 02-1/5 та 02-1/10. У текстах відсутні назва, дата складення документа, не зазначено виконавців, які здійснювали дослідження, джерел інформації, відсутні відомості про замовника.

І замовник, і виконавець є українськими суб'єктами господарювання, уся договірна документація складена на українській мові, але електронні тексти викладені російською мовою.

За змістом, електронні тексти містять загальні відомості про будівельні матеріали (гіпсокартон, кераміку, інструменти, теплоізоляційні матеріали тощо), їх виробників та узагальнені перспективи ринку. Зазначена інформація є загальною і не містить індивідуальних ознак, за якими її можна було б вважати створеною на замовлення позивача саме на виконання згаданих вище договорів про надання маркетингових послуг. З допомогою пошукових функцій програми «Мicrosoft Word» у файлі «Гіпсокартон» корінь «Львов» було знайдено лише 1 раз; у файлі «Сантехника 2007» - 3 рази; у файлі «Общие сведения о теплоизоляии 2007» - 1 раз; у файлі «Строительная химия 2008» - 2 рази. Це свідчить про порушення виконавцем вимог п. 2 договорів, де зазначено, що територією проведення маркетингових досліджень є м. Львів, а також Західна Україна.

Відповідно до п. 5 договору Виконавець зобов'язаний надати результати дослідження з детальним та повним описом усіх питань у відповідності до узгоджених напрямків досліджень. Натомість, електронні тексти не містять опису дослідження та висновків про дослідження щодо цінової політики та стратегії збуту Замовника стосовно вибраних товарів; стратегії просування товару Замовника; застосування різноманітних методів збору маркетингової інформації при проведенні маркетингового дослідження. В той час як саме за цими напрямками мало відбуватися дослідження згідно укладених договорів.

Відтак, маркетингові дослідження, які зафіксовані у електронних документах, не відповідають тим напрямкам маркетингових досліджень, про які йдеться в укладених договорах № 02-1/5 від 02.06.2008 р. та № 02-1/10 від 05.06.2008 р.

Таким чином, звіти про маркетингові дослідження, кожен з яких є єдиним доказом, що відображає обсяг, склад, характер, методику та висновки досліджень, не відповідають умовам договорів № 02-1/5 від 02.06.2008 р. та № 02-1/10 від 05.06.2008 р. та не містять ознак первинного документа у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.1. ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів Украхни від 24.05.1995р. № 88.

Факт здачі-приймання маркетингових досліджень засвідчено актами здачі-приймання робіт № 0063 від 25.08.2008р. на суму 130521,60 грн., № 0063/2 від 25.08.2008р. на суму 46016,40 грн., № 0070 від 30.06.2008р. Прийняття робіт - це право замовника; саме він визначає належність їх виконання. В зазначених Актах не конкретизовано зміст наданих послуг, не зазначено виконавців, які здійснювали дослідження, джерел інформації. Суд відзначає, що Акти було складено без зауважень до якості робіт. В той же час, враховуючи зміст наданих Суду звітів (в електронній формі), у замовника мали б виникнути зауваження щодо обсягу дослідження, оскільки вони не відповідають умовам договору. Адже лише у разі якісного виконання дослідження, результати маркетингового дослідження могли б бути використані у господарській діяльності замовника та сприяти підвищенню прибутковості. Відсутність таких зауважень Суд оцінює як байдужість замовника (позивача у справі) до результатів дослідження, і відповідно, відсутність наміру використовувати їх у господарській діяльності.

Огляд властивостей зазначених текстових документів виявив, що файл «Гипсокартон» створено 01.05.2008 р.; «Сантехника 2007» - 23.04.2008 р.; «Строительная химия 2008» - 01.07.2008р., Общие сведения о теплоизоляции 2007» - 17.03.2008р. Зазначені дати не узгоджуються із строками виконання маркетингових досліджень, які мали б відбуватися у проміжку між 02 і 30 червня 2008 р. Таким чином, є підстави вважати, що жоден із файлів, які позивач надав Суду в якості звітів, не був створений на виконання договорів.

Суд звертає увагу також на те, що в жодному документі, які складалися у зв'язку із укладенням договорів, не зазначено прізвища осіб, які проводять дослідження. В судовому засіданні представник позивача не зміг навести прізвище жодного спеціаліста, який був задіяний в маркетинговому дослідженні.

З огляду на вищезазначені фактичні обставини справи, зокрема, узгодження сторонами в договорах № 02-1/5 від 02.06.2008 р. та № 02-1/10 від 05.06.2008 р. переліку напрямків, за якими повинні проводитися маркетингові дослідження, обов'язків виконавця стосовно надання результатів досліджень з детальним та повним описом усіх питань у відповідності до цих напрямків, надані позивачем акти здачі-приймання робіт № 0063 від 25.08.2008р. на суму 130521,60 грн., № 0063/2 від 25.08.2008р. на суму 46016,40 грн., № 0070 від 30.06.2008р. на суму 32626,00 грн. не можуть вважатися первинними документами, які підтверджують факти виконання маркетингових послуг, оскільки не містять інформації про конкретні обсяги та напрямки, за якими згідно з розділом 4 договору здійснювалися відповідні дослідження. Не визначено, які саме види досліджень та відповідно маркетингових послуг оцінені сторонами за договором в розмірі грошових коштів, зазначеному в цих актах. При цьому Суд бере до уваги правову позицію, викладену в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.08.2008р. у справі К-38820/06.

Виконавець видав Замовнику (ПП«Універсалбуд») податкові накладні від 25.06.2008 р. № 0055 на суму 176 538,00 грн., в т.ч. ПДВ 29 423,00 грн. та від 30.06.2008 р. № 0073 на суму 32 628, 00 грн., в т.ч. ПДВ 5 438,00 грн. Видані ПП «Будівельна компанія «Мегастильбуд» податкові накладні містять усі необхідні реквізити та за формою відповідають закону.

ДПІ у Личаківському районі м. Львова за період з 01.07.2005 р. по 01.07.2008 р. було проведено планову виїзну перевірку ПП «Універсалбуд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, про що складено акт № 477/23-2/23974897 від 24.11.2008 р.

Перевіркою встановлено порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток в ІІ кварталі 2008 року на суму 27192 грн. та 7.4.1 п.7.4, п.п.7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2008 р. в сумі 34 861 грн.

В акті перевірки від 24.11.2008р. зазначено, що до перевірки не був представлений договір про надання послуг (с. 6 акту). На останній сторінці акту директор ПП» Універсалбуд» ОСОБА_1 засвідчив своїм підписом, що усі первинні документи надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що спростовують викладені в акті перевірки факти відсутні. В судовому засіданні представник позивача пояснив цей запис неграмотністю директора; зазначив, що насправді договори про маркетингові дослідженні були надані під час перевірки.

Суд ці доводи представника позивача вважає необґрунтованими. Позивач не надав жодних доказів наявності договорів № 02-1/5 від 02.06.2008 р. та № 02-1/10 від 05.06.2008 р. під час перевірки. Їх відсутність доводиться відомостями, зазначеними в акті перевірки, записом директора про відсутність таких документів. Суд враховує також, що позивач в особі директора ознайомився із актом перевірки, розписався за це, отримав копію акту, але жодних зауважень щодо його змісту (зокрема щодо неправдивості зазначених у ньому відомостей про відсутність договорів під час перевірки) не подавав.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: 1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; 2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів). З цих положень випливає обов'язок платника податку надавати усі наявні у нього первинні документи під час документальної перевірки.

Таким чином, Суд дійшов висновку, що під час перевірки зазначені договори були відсутні, оскільки їх не надав позивач, в порушення вимог закону.

Вирішуючи спір, Суд виходить з положень підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) однією із обов'язкових умов виникнення у платника податку права на включення до податкового кредиту сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням у податковому звітному періоді товарів (робіт, послуг), є віднесення згідно встановлених законом правил податкового обліку вартості цих товарів (робіт, послуг) до валових витрат.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, до складу валових витрат відноситься лише ті суми витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, які фактично понесені на придбання товарів (робіт, послуг) для подальшого використання їх у власній господарській діяльності.

Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п. 1.32 ст. 1 вищезгаданого Закону).

Позивач не довів, що за укладеними з ПП «Будівельна компанія «Мегастильбуд» договорами він отримав результати маркетингових досліджень, які використав у власній господарській діяльності, не навів економічного ефекту цієї господарської операції та їх зв'язок із досягненням доходу в наступних періодах.

За встановленого факту ненадання позивачем ДПІ первинних документів безпосередньо під час проведення документальної перевірки, відсутності усіх необхідних первинних документів, які б підтверджували наявність дійсних витрат позивача щодо придбання зазначених робіт (послуг), Суд дійшов висновку про необґрунтованість позову та відсутність підстав для його задоволення. При цьому Суд бере до уваги правову позицію, викладену в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.11.2008р. у справі № К-35244/06.

Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові не передбачено.

Керуючись ст.ст. 17-19, 72, 86, 94, 160-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. 1. У позові про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0003032320/0 від 25.11.2008р. та № 0003042320/0 від 25.11.2008р., винесених Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова - відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасована, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 03 вересня 2009р. о 17:50

Суддя В.М.Кравчук