Рішення № 45686684, 23.06.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/791/1571/15 Головуючий в суді 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія: 48 Доповідач: Склярська І.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року червня місяця 23 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі :

Головуючого: Склярської І.В.

Суддів: Радченко С.В.

ОСОБА_2

При секретарі: Благовещенській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» на рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 31 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності на частку у спільному майні, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2012 року ОСОБА_3, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись те, що з 08.03.2002 року до 03.08.2005 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5В проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, за адресою: м. Херсон, вул. Запоріжська, № 7, разом вели спільне господарство, мали спільний бюджет. 08.04.2003 року за спільні кошти сторонами була придбана квартира № 9 у житловому будинку № 17 по провулку Спартаківському у м. Херсоні шляхом укладання договору купівлі-продажу між ОСОБА_6 (продавцем) та ОСОБА_5 (покупцем), в якій сторони мешкали до жовтня 2003 року. У жовтні місяці 2003 року сторони переїхали проживати до отриманого ОСОБА_5 у дарунок 48/100 частин житлового будинку № 31/2 по вул. Сорокіна в м. Херсоні, де і мешкають до цього часу. 03.08.2005 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, від якого мають сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Враховуючи те, що позивачу стало відомо, що відповідач намагається через органи місцевого самоврядування вирішити питання про зміну статусу квартири АДРЕСА_1 з житлового приміщення на нежитлове, для здійснення підприємницької діяльності, не визнає спірну квартиру спільною сумісної власністю, та зважаючи на те, що вказані дії відповідача суперечать інтересам сім'ї, просила:

1) встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без шлюбу у період з 08.03.2002 року до 03.08.2005 року.

2) визнати право власності ОСОБА_4 на ? ідеальну частку у однокімнатній квартирі № 9 у житловому будинку № 17 по провулку Спартаківському у м. Херсоні.

3) право власності на другу ? ідеальну частку у однокімнатній квартирі № 9 у житловому будинку № 17 по провулку Спартаківському у м. Херсоні визнати за ОСОБА_5

Рішенням Суворовського районного суду міста Херсона від 31 жовтня 2012 року позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство «Мегабанк» посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволені позову відмовити.

Письмові заперечення до суду апеляційної інстанції не надходили. В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не зявилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином, в звязку з чим їх неявка не перешкоджає розглядові справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідача, апелянта, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що в судовому засіданні було доведено факт проживання позивача з відповідачем однією сімєю у період з 2002р. по 2005 р. та з урахуванням вимог ст.70,74 СК України, ст.392 ЦК України визнає спільною сумісною власністю майно, що набуте ними у 2003 році за договором купівлі-продажу під час спільного проживання, а саме квартиру №9 у житловому будинку№17 по пров. Спартаківському у місті Херсоні.

Проте до такого висновку суд прийшов, допустивши порушення норм матеріального та процесуального прав, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, за договором купівлі-продажу від 08 квітня 2003 року ОСОБА_5 купив однокімнатну квартиру №9 у житловому будинку №17 по пров. Спартаківському у місті Херсоні (а.с.6,7).

Вказана квартира є предметом іпотеки згідно іпотечного договору від 13.12.2007 року, укладеного між ОСОБА_5В, іпотекодавцем, та ВАТ «Мегабанк», іпотекодержателем (а.с.29). 03.08.2012 року Суворовським районним судом м. Херсона ухвалене заочне рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, вищезазначеної квартири (а.с.32-34).

Відповідно до розяснень, що містяться в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року «16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сімю України ( у редакції, яка була чинною на момент спірних правовідносин), спори про поділ майна осіб, які живуть однією сімєю, але не перебувають у зареєстрованому шлюбі, мають вирішуватися згідно з пунктом 1 статті 17 Закону України «Про власність», відповідних норм ЦК Української РСР та з урахуванням пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності». Правила статей 22,28,29 КпШС України в цих випадках не застосовуються.

Майно, набуте до 01 січня 2004 року під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є обєктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб, як сімї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їх спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, обєднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними.

У звязку із цим суду під час вирішення спору щодо поділу майна, набутого сімєю, слід установити не лише обставини щодо факту спільного проживання сторін у справі, а й ті обставини, що спірне майно було придбане сторонами внаслідок спільної праці.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року №6-135цс13.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що сторонами не доводилося і судом першої інстанції не встановлювалося набуття спірного майна внаслідок спільної праці.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання встановлення факту проживання однією сімєю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у період з 08 березня 2002 року до 03 серпня 2005 року не зясував перебування відповідача по справі, ОСОБА_5, у шлюбі, зареєстрованому з ОСОБА_8 21 червня 2002 року, який остаточно розірвано 18 жовтня 2005 року на підставі рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 18.10.2005 року ( а.с.35).

Таким чином, знаходження відповідача у зареєстрованому шлюбі унеможливлює встановлення факту проживання однією сімєю без шлюбу.

Також, вирішуючи спір, правовідносини з якого виникли до 01.01.2004 року, суд першої інстанції помилково застосував норми СК України, які не підлягають застосуванню.

За викладених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для задоволення позову ґрунтуються на нормах матеріального права.

Усі наведені обставини, на думку колегії суддів свідчать про необґрунтованість заявленого ОСОБА_4 позову, а тому враховуючи невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення застосування норм матеріального та процесуального права , ухвалене в справі рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав.

На підставі викладеного, ст. 17 Закону України «Про власність», керуючись ст.303, ч.1 п.2 ст.307, ч.1 п.2,3 ст.309, ст. 316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» задовольнити.

Рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 31 жовтня 2012 року скасувати і ухвалити нове.

У задоволенні позову ОСОБА_3, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності на частку у спільному майні - відмовити.

Рішення набирає законної сили з дня його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: