Ухвала суду № 45676669, 16.06.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/2663/15 Головуючий 1 інст. Діденко С.А.

Справа №640/2030/15-ц Доповідач - Пономаренко Ю.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2015 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Пономаренко Ю.А.,

суддів колегії - ОСОБА_1, ОСОБА_2

за участю секретаря - Каплоух Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2015 року за поданням старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про виділення (визначення) частки майна боржника у спільному сумісному майні по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення суми позики, -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2015 року старший державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції звернувся до суду з вищевказаним поданням, в якому просив виділити (визначити) частку майна боржника ОСОБА_4, якою він володіє на праві спільної сумісної власності.

В обґрунтування свого подання посилався на те, що в провадженні старшого державного виконавця Київського ВДВС ХМУЮ ОСОБА_5 знаходиться виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2/640/2058/13/03 від 01.08.2013 року, виданого Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 972000 грн. За час проведення виконавчих дій державним виконавцем вживалися заходи, направлені на виконання рішення суду. Проте, з отриманих відомостей вбачається, що за боржником не зареєстровано ніякого рухомого та нерухомого майна, на відкритих рахунках відсутні кошти, за виїздом державного виконавця на зареєстроване місцезнаходження боржника встановлено, що останній там не знаходиться, на направлені виклики боржник до державного виконавця на прийом не зявляється. Відповідно до п. 1 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 366 ЦК України у випадках, коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частину, яка визначається судом за поданням державного виконавця. Відповідно до заяви стягувача, боржник в період з 30.04.1992 року до 01.01.2012 року проживав однією сімєю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 Тому вважає, що 37/100 части майна єдиного майнового комплексу спортивно-риболовної бази, яка розташована за адресою: Харківська область, Вовчанський район, смт. Старий Салтів, вул.. Набережна, 23, який зареєстровано за ОСОБА_6 є спільною сумісною власністю її та ОСОБА_4

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2015 року було відмовлено у задоволенні подання старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про виділення (визначення) частки майна боржника у спільному сумісному майні.

Не погодившись з ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2015 року ОСОБА_3, через свого представника ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій вказав, що не погоджується з вказаною ухвалою та вважає її постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить в своїй апеляційній скарзі скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою задовольнити подання старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_5 про виділення (визначення) частки майна боржника у спільному сумісному майні.

Відмовляючи державному виконавцю в задоволенні подання про виділення (визначення) частки майна боржника у спільному сумісному майні суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що в поданні не міститься даних, що свідчать про наявність у ОСОБА_4 права на майно, що перебуває у спільній сумісній власності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на виконанні Київського ВДВС ХМУЮ знаходиться виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2/640/2058/13/03 від 01.08.2013року, виданий Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованості у розмірі 972000грн.

В результаті проведення державним виконавчих заходів було зясовано, що за ОСОБА_4 не зареєстровано ніякого рухомого та нерухомого майна, на відкритих рахунках відсутні кошти, за виїздом державного виконавця на зареєстроване місцезнаходження боржника встановлено, що останній там не знаходиться, на направлені виклики боржнику до державного виконавця на прийом останній не зявляється. В поданні державний виконавець зазначив, що оскільки ОСОБА_4 проживав сумісно з ОСОБА_6 в період з 30.04.1992року по 01.01.2012року, якій належить 37/100 частин майна єдиного майнового комплексу спортивно-риболовної бази, яка розташована за адресою: Харківська область, Вовчанський район, смт. Старий Салтів, вул.. Набережна, буд. 23, то суд повинен визначити частку боржника з цього майна.

Між тим колегія суддів не може погодитись з такими доводами, з наступних підстав.

Частиною 1 ст.379 ЦПК України визначено, що питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного виконавця.

Відповідно до положень ч.6 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV (з подальшими змінами та доповненнями), у разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Таким чином, вищенаведені норми права лише регулюють питання щодо визначення частки майна боржника, яким він володіє спільно з іншими особами.

У свою чергу, матеріали справи не містять, а також не надано апелянтом доказів того, що 37/100 частин майна єдиного майнового комплексу спортивно-риболовної бази належить ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на праві спільної сумісної або часткової власності.

Крім того, у поданні ВДВС також ставляться вимоги щодо виділення частки майна боржника ОСОБА_4, що не входить до компетенції державного виконавця.

Так, згідно ст. 371 ЦК України, кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернення стягнення, може предявити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, для звернення стягнення на неї здійснюється у порядку, встановленому статтею 366 цього Кодексу .

Отже, реалізація положень ст.ст. 366, 371 ЦК України можлива тільки у межах позовного провадження, оскільки субєктом звернення до суду визначена заінтересована особа кредитор, а також існує необхідність вирішення спору.

Згідно п.1) ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 307ч.2п.1), 312ч.1п.1), 313, 314ч.1п.4), 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді