Ухвала суду № 45675856, 08.05.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 638/6434/14-к Головуючий 1-ї інстанції: Гайдук Л.П.

Провадження №11-сс/790/470/14 Доповідач: Цілюрик В.П.

Категорія : ст.183 КПК України8

(застосування запобіжного заходу)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 травня 2014 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого - Цілюрик В.П.,

суддів - Курило О.М., Олефір Н.О.,

за участю секретаря - Яковлевої М.В.,

прокурора - Ганжа Д.І.,

захисника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційними скаргами прокурора прокуратури Дзержинського району м. Харкова ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 квітня 2014 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами кримінального провадження № 12014220480001889,-

встановила:

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.04.2014 року у відношенні підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, раніше не судимого, не одруженого, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 21 червня 2014 року, із визначенням застави у розмірі 30 000 грн.

Слідчий суддя, приймаючи таке рішення посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання зазначених у клопотанні ризикам.

З таким рішенням слідчого судді не погодився прокурор прокуратури Дзержинського району м. Харкова ОСОБА_2, який подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, застосувавши запобіжний засіб тримання під вартою без визначення розміру застави.

Автор апеляції вважає, що слідчий суддя не мотивував своє рішення про обрання конкретного розміру застави з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про особу підозрюваного. Апелянт також посилається на те, що слідчий суддя не визначив коло обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрюваного у разі сплати визначеного розміру застави.

Захисник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 також подав апеляційну скаргу, зазначивши, що ОСОБА_3 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, перебуває у фактично шлюбних відносинах, позитивно характеризується за місцем проживання. Посилаючись на п. 3 ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права апелянт вважає, що слідчим суддею не наведено підстав неможливості застосування у відношенні до ОСОБА_3 більш мякого запобіжного заходу, тому просить апеляційний суд скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу, застосувавши запобіжний захід не пов'язаний з триманням ОСОБА_3 під вартою.

Вислухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу і заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, думку захисника, який вважав необхідним ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, застосувавши запобіжний захід не пов'язаний з триманням ОСОБА_3 під вартою, заперечуючи при цьому проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного:

В ухвалі, яка оскаржується зазначено, що ОСОБА_3 підозрюється у тому, що 21.04.2014 року близько 17 - 30 хв. перебуваючи на вул. Клочковській біля фонтану Каскад, який розташований по вул. Сумській 35, маючи сумісний умисел на викрадення ОСОБА_5 та реалізуючи його, діючи узгоджено з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, та невстановленими під час досудового розслідування особами, розподіливши між собою ролі, подавлюючи волю ОСОБА_5 до спротиву, шляхом нанесення численних ударів по голові, кінцівкам та тулубу, застосовуючи фізичну силу, проти його волі посадили до автомобіля Рено Кенго жовтого кольору, який знаходиться у користуванні ОСОБА_9, де на них чекав ОСОБА_10, який став їм допомагати утримувати останнього при транспортуванні. Після чого, продовжуючи ОСОБА_5 силоміць утримувати, відвезли останнього до лісного масиву, який розташований в районі вул. Котлова в м. Харкові, де продовжили його утримувати, наносити удари та знущатися з нього.

Крім того, ОСОБА_3, 21 квітня 2014 року близько 18 год. 00 хв., знаходячись у лісному масиві поблизу вул. Котлова, в м. Харкові, більш точного місця в ході досудового розслідування не встановлено, за попередньою змовою групою осіб, а саме: ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, маючи умисел на заподіяння сильного фізичного болю, шляхом мучення, яке виразилось в стягуванні ніг ланцюгом з метою отримання від потерпілого ОСОБА_5 відомостей про його особу, заподіяли останньому сильного фізичного болю.

Встановлено, що відповідно до вимог ст. 214 КПК України, 22 квітня 2014 року були внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220480001889.

23.04.2014 року ОСОБА_3 було повідомлено про змінену підозру у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 146 КК України - викрадення людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та ч. 2 ст. 127 КК України - катування, тобто заподіяння сильного фізичного болю шляхом мучення з метою примусити потерпілого отримати від нього відомості, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Слідчий суддя зазначає, що підозра ґрунтується на показаннях потерпілого ОСОБА_5, проведеним впізнанням особи за участю потерпілого, допитом свідків. З огляду на це колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано прийнято рішення про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення і існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При наявності таких відомостей колегія суддів не знаходить підстав вважати необґрунтованим висновок суду 1-ї інстанції про існування зазначених в судовій ухвалі ризиків, а з урахуванням вагомості наявних доказів про вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, тяжкості покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним у їх вчиненні, даних про його особу, погоджується з висновками слідчого судді про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування до підозрюваного більш мякого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

З цих підстав колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про можливість визначення розміру застави у відношенні ОСОБА_3 у сумі 30000 грн. враховуючи вищенаведені обставини та данні, які характеризують його особу.

Разом з тим, у відповідності до другого абзацу наведеної вище норми, в ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Цих вимог закону слідчий суддя не виконав, і з а таких обставин ухвала слідчого судді на підставі п. 1 ч.1 ст.413 КПК України підлягає безумовному скасуванню, тому колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги прокурора, та винесення у відповідності до ч. 3 ст.407 КПК України нової ухвали.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів

постановила

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Дзержинського району м. Харкова ОСОБА_2 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 квітня 2014 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати.

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати стосовно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківському СІЗО на шістдесят днів до 21.06.2014 року до 22-00 і визначити заставу у розмірі 30000 грн., яку можна внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області, рахунок 373180008000164 МФО 851011, код ЄДРПО 26281249, одержувач ТУ ДСАУ в Харківській області. Призначення платежу запобіжний захід застава.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 обовязки прибувати за першою вимогою слідчого, прокурора, суду; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, суд про зміну місця проживання; утримуватись від спілкування з особами, визначеними слідчим; здати на зберігання до відповідних установ свій паспорт для вїзду та виїзду з України.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :