Ухвала суду № 45675624, 30.04.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 638/6434/14-к Головуючий 1-ї інстанції: Гайдук Л.П.

Провадження №11-сс/790/478/14 Доповідач: Цілюрик В.П.

Категорія : ст.183 КПК України

(застосування запобіжного заходу)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2014 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого - Цілюрик В.П.,

суддів - Зубкова Л.Я., Шевченко В.В.,

за участю секретаря - Яковлевої М.В.,

прокурора - Ганжи Д.І.,

захисника - ОСОБА_1,

підозрюваного - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Дзержинського району м. Харкова ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2014 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.04.2014 року у відношенні підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, раніше не судимого, не одруженого, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 22 червня 2014 року, із визначенням застави у розмірі 40 000 грн.

Приймаючи таке рішення слідчий суддя вважав доведеним наявність обґрунтованої підозри у вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України, існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість застосування більш мяких видів забіжного заходу.

З таким рішенням слідчого судді не погодився прокурор прокуратури Дзержинського району м. Харкова ОСОБА_3, який подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, застосувавши запобіжний засіб тримання під вартою без визначення розміру застави.

Автор апеляції вважає, що слідчий суддя не мотивував своє рішення про обрання конкретного розміру застави з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про особу підозрюваного. Також посилається на те, що слідчий суддя не визначив коло обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрюваного у разі сплати визначеного розміру застави.

Вислухавши доповідь судді, доводи прокурора на підтримку апеляційної скарги, думку захисника та підозрюваного ОСОБА_2, які вважали необхідним ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

В ухвалі, яка оскаржується зазначено, що ОСОБА_2 підозрюється у тому, що 21.04.2014 року близько 17 - 00 хв. разом з ОСОБА_4 та невстановленими під час досудового розслідування особами, перебуваючи біля центрального фонтану в парку ім. Т.Г. Шевченко, який розташований по вул. Сумській 35, маючи умисел направлений на відкрите заволодіння майном ОСОБА_5, та реалізуючи його, діючи відкрито вихопили з руки ОСОБА_5 його мобільний телефон НТС ОІЧЕ ОІІ05, вартістю 7500 гривень, картку Приватбанку, знаходилась в чохлі телефону, грошові кошти в сумі 800 гривен та розпорядились викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 8300 грн.

Крім цього, ОСОБА_2, 21.04.2014 року близько 17 год. 30 хв., перебуваючи біля кафе Кристал, яке розташоване в парку ім. Шевченко по вул. Сумській, 35 в м. Харків, маючи умисел на викрадення ОСОБА_5 та реалізуючи його, діючи узгоджено з ОСОБА_4С, та невстановленими під час досудового розслідування особами, розподіливши між собою ролі, подавлюючи волю ОСОБА_6 до спротиву, шляхом нанесення численних ударів по голові, кінцівках тулубу, застосовуючи фізичну силу, проти його волі посадили до автомобіля Рено Кенго жовтого кольору, де на них чекав ОСОБА_7 Після чого, продовжуючи ОСОБА_6 силоміць утримувати, відвезли останнього до лісного масиву, який розташований в районі вул. Котлова в м. Харкові, де продовжили його утримувати, наносили удари та знущатися з нього.

Крім того, ОСОБА_2, 21 квітня 2014 року близько 18 год. 00 хв., знаходячись лісному масиві поблизу вул. Котлова, в м. Харкові, більш точного місця в ході досудового розслідування не встановлено, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за попередньою змовою групою осіб, а саме: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4С, ОСОБА_7С, ОСОБА_10, ОСОБА_11, та іншими невстановленими особами, маючи умисел на катування ОСОБА_6, почав заподіювати сильного фізичного болю та фізичні страждання шляхом нанесення побоїв, які виразились у неодноразовому нанесенні потерпілому чисельних ударі тулубу з метою примусити останнього вчинити дії, що суперечать його волі у тому числі отримати у нього відомості про місце роботи, відношення до громадських організацій, а також про РІN код банківської карти останнього.

Встановлено, що відповідно до вимог ст. 214 КПК України, 22 квітня 2014 року були внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220480001889.

22.04.2014 року ОСОБА_2 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146 та ч. 2 ст. 186 КК України, а 23.04.2014 року повідомлення про підозру було доповнено підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України.

Приймаючи рішення про задоволення апеляційної скарги колегія суддів виходить із того, що відповідно до вимог п. 4 ст.176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Апеляційний суд вважає, що подане до суду першої інстанції клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 відповідає вимогам ст. 184 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В обґрунтування клопотання слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри, тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_2, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України; неможливість застосування до підозрюваного більш мяких запобіжних заходів.

Колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно підозрюваного більш мякого запобіжного заходу, але враховуючи вищенаведені обставини, тяжкість та обставини злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2, суворість можливого покарання, відсутність даних про наявність у ОСОБА_2 постійного місця роботи або навчання, слідчим суддею обґрунтовано прийнято рішення про неможливість застосування більш мяких запобіжних заходів.

Апеляційним судом були зясовані обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України та встановлено, що прокурором доведена обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, і враховуючи наведені вище обставини колегія суддів вважає, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам. Тому клопотання слідчого щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягало задоволенню.

Разом з тим колегія суддів вважає, що в порушення вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, без урахування наведених вище обставин, слідчим суддею при постановленні ухвали про застосуванні запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою визначено розмір застави в сумі 40000 грн.

За таких обставин ухвала слідчого судді на підставі п. 1 ч. 1 ст. 413 КПК України підлягає безумовному скасуванню і колегія суддів приходить до висновку про необхідність винесення у відповідності до ч. 3 ст.407 КПК України нової ухвали.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Дзержинського району м. Харкова ОСОБА_3- задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2014 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 40000 грн. скасувати.

Клопотання слідчого СВ Дзержинського РВ ХМВ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_12 задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України, який народився у м. Харкові, проживає у ІНФОРМАЦІЯ_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах СІЗО на строк 60 днів.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного взяття під варту.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :