Рішення № 45669559, 16.06.2015, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа №629/4722/14-ц

Провадження №2/629/66/15

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2015 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Авраменко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-

встановив:

Позивач звернулася до суду з уточненою позовною заявою до відповідача в якій просить розірвати шлюб між нею, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 21.01.2007 року Відділом запису актів громадського стану Столінського райвиконкому, Брестської області, Республіки Білорусь, актовий запис №7 та стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дітьми віку повноліття та допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць, а також не стягувати з відповідача на її користь судові витрати, сплачені останньою при зверненні до суду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не зявилася, але надала суду заяву, згідно якої просить розглядати справу без її участі, на позовних вимогах наполягає, у разі неявки в судове засідання відповідача, просить винести рішення на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи, після розірвання шлюбу залишити їй прізвище «Ліпська», зазначила, що спору про розподіл спільно нажитого майна та про місце проживання дітей не має.

Відповідач ОСОБА_2 отримавши пакет документів в суді Столінського району Республіки Білорусії, відповідно до Мінської Конвенції «Про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справа» від 22.01.1993 року, заперечень щодо позовних вимог позивача не надавав, будучи належним чином повідомлений про час, день та місце судового розгляду, до суду не зявився.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ксерокопії свідоцтва про укладення шлюбу серії 1-АЛ №0137612, вбачається, що

21.01.2007 року Відділом запису актів громадського стану Столінського райвиконкому, Брестської області, Республіки Білорусь, зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, актовий запис №7 (а.с.12).

З огляду на ксерокопію свідоцтва про народження, виданого Рубельським сільським виконавчим комітетом Столінського району, Брестської області, Республіки Білорусії, вбачається, що у шлюбі народилась дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

З огляду на ксерокопію свідоцтва про народження, виданого Рубельським сільським виконавчим комітетом Столінського району, Брестської області, Республіки Білорусії, вбачається, що у шлюбі народилась дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9).

Судом було достовірно встановлено, що сторони створити міцної сімї за час спільного проживання не змогли, внаслідок чого шлюб фактично розпався, подружні стосунки припинились.

Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що шлюб між сторонами слід розірвати, оскільки зберегти їх сімю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам, оскільки сторони не проживають однією сімєю, подружніх стосунків не підтримують і не ведуть спільного господарства.

Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у звязку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Що стосується позовних вимог позивача ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Судом встановлено, що відповідач матеріальну допомогу позивачу на утримання дітей не надає.

В принципі №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: «…Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення». В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: «Держави-учасники зобовязуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обовязки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».

Відповідно до ст.ст.8,11,12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402: «…Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Сімя є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сімї разом з батьками або в сімї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обовязком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сімї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобовязані виховувати дитину, піклуватися про її здоровя, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці».

Керуючись вимогами ст.182 Сімейного Кодексу України та п.17 Постанови Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя та матеріальне положення дитини, стан здоровя та матеріальне положення позивача і відповідача.

Суд враховує, що відповідач не працює, інвалідом не являється, пільгами від держави не користується, стягнень по виконавчим документам з нього не проводиться, інших неповнолітніх дітей на утриманні не має.

Відповідно до ст.183 Сімейного Кодексу України, суд вважає можливим стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дітьми віку повноліття.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.88,130,169,174,208,209,212-215,218, 223, 224,ч.1 ст.367 ЦПК України, ст.ст.180,181,182,183,191 Сімейного кодексу України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_6) ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_6, Реступліки Білорусь, зареєстрований 21.01.2007 року Відділом запису актів громадського стану Столінського райвиконкому, Брестської області, Республіки Білорусь, актовий запис №7.

Після розірвання шлюбу, залишити прізвище позивачу ОСОБА_1 ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, Реступліки Білорусь, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, пров.Колгоспний, буд.4-А, фактично мешкає за адресою: Харківська область, м.Лозова, с.Домаха, пров.Колгоспний, буд.8, аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10, у розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду 05.11.2014 року і до досягнення дітьми віку повноліття.

Рішення, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок (розрахунковий рахунок 31219206700015, код ЄДРПОУ 38053090, одержувач Лозівське УДКСУ Харківської області, банк ГУ ДКСУ Харківської області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001, судовий збір, код 02893953, пункт 1.1).

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.А.Ткаченко