Ухвала суду № 45669484, 19.06.2015, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/2233/14-к

Номер провадження 1-кп/629/10/15

У Х В А Л А

19.06.2015 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Помазан В.А.,

при секретарі Фальковій І.М.,

за участю прокурора Бєляєва О.І.,

захисту адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Лозова, Харківської області клопотання прокурора Лозівської міжрайонної прокуратури Харківської області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимого 10.10.2001 року судом Жовтневого району м. Дніпропетровськ за ст. 185 ч. 3 КК України до 2 років позбавлення волі; 21.11.2001 року судом Жовтневого району м. Дніпропетровськ за ст. 185 ч. 3, 70 ч. 4 КК України до 3 років позбавлення волі; 25.10.2004 року Красногвардійским районним судом м. Дніпропетровськ за ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; 28.10.2013 року Красногвардійским районним судом м. Дніпропетровськ за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 194 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

У провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківськоїобласті знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 194 КК України.

19 червня 2015 року до суду надійшло клопотання прокурора Лозівської міжрайонної прокуратури Харківської області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий, належних висновків для себе не зробив і знову скоїв ряд злочинів, повязаних з незаконним заволодінням транспортним засобом та умисним знищенням чужого майна.

Так, ОСОБА_3 12 лютого 2012 року за попередньою змовою і спільно з ОСОБА_4, а також ОСОБА_5, приблизно о 19 год. 00 хв., маючи умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, марки ЗАЗ - 11020635 держ. номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_6, проти волі останнього, скориставшись тим, що у ОСОБА_5 були ключі від гаража № 245, який розташований в ГБК № 1 м. Лозова, Харківської області, що належить його матері ОСОБА_7, проникли в гараж, де продовжуючи свій злочинний умисел, повторно, ОСОБА_5, вліз, через багажник, який був не замкнений, в салон вище зазначеного автомобіля, після чого відкрив двері автомобіля, чим забезпечив посадку всіх учасників в даний транспортний засіб, потім ОСОБА_3, який не маючи жодного дозволу на управління даним транспортним засобом, а так само за вказівкою ОСОБА_5, зняв панель замку запалювання. Потім шляхом з'єднання проводів намагався завести двигун вказаного автомобіля, однак у зв'язку з відсутністю акумулятора не завів його. Потім ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, відкривши капот візуально переконавшись, що на даному транспортному засобі відсутній акумулятор вжили всі можливі заходи щодо його пошуку. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5, почав телефонувати своїм знайомим для того, щоб знайти акумулятор. Взявши у ОСОБА_8 акумулятор з метою встановлення його на транспортний засіб, який належить ОСОБА_6, попрямували назад в гараж при цьому несли акумулятор почергово ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3. Повернувшись в гараж ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, встановили на даний автомобіль вищевказаний акумулятор, після чого діючи умисно, за попередньою змовою, незаконно і достовірно знаючи, що вчиняють протиправні дії, спрямовані на незаконне заволодіння транспортним засобом, перебуваючи в салоні автомобіля, запустили двигун, і не маючи права на управління даним транспортним засобом, заволоділи ним. Вище перерахованими діями ОСОБА_6 було завдано збитків на суму 13742 гривні 63 копійки.

Таким чином, ОСОБА_3, своїми навмисними діями, які виразились у незаконному заволодінні автомобілем ЗАЗ 11020635, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, ОСОБА_3, 13 лютого 2012 року, за попередньою змовою і спільно з ОСОБА_4, а також ОСОБА_5, приблизно о 3 год. 00 хв., маючи умисел, спрямований на умисне знищення транспортного засобу, марки ЗАЗ - 11020635 держ. номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_6, відкотивши даний раніше викрадений ними автомобіль в район перегону блок поста 5 км,- 939 км Південної залізниці, де гр. ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_4 зняли номерні знаки з автомобіля. Потім ОСОБА_3 знайшов у салоні автомобіля пляшку з-під миючого засобу, відкрив капот даного автомобіля і по черзі з ОСОБА_4 з бензонасоса накачав в цю пляшку бензин, після чого вилив його в салон автомобіля і на дах та за допомогою сірників ОСОБА_3 підпалив дані горючо мастильні матеріали, у наслідку чого даний транспортний засіб, було знищено шляхом його підпалу.

Після скоєння злочину ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зникли. Вище перерахованими діями ОСОБА_6 було завдано збитків, відповідно до висновку експерта автотоварознавчої експертизи № 102 від 17.03.2012 року, на суму 13742 гривні 63 копійки.

Таким чином, ОСОБА_3, своїми умисними діями, які виразились в умисному знищенні автомобіля ЗАЗ 11020635, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 194 КК України, тобто умисне знищення майна, вчинене шляхом підпалу.

Виходячи з вишевикладеного та враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може продовжити свою злочинну діяльність, переховуватись від суду, знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків шляхом застосування психологічного та фізичного тиску, перешкоджати кримінальному провадженню та розгляду справи по суті у суді, що обумовлено тим, що ОСОБА_3 скоїв ряд тяжких корисливих злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, у звязку з чим, прокурор просить суд застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор підтримав доводи викладені у поданні та прохав застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може продовжити свою злочинну діяльність, переховуватись від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків шляхом застосування психологічного та фізичного тиску, перешкоджати кримінальному провадженню та розгляду справи по суті у суді.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_1 заперечували проти застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наполягали на відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Статтею 186 КПК України передбачено, що клопотання про застосування або заміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.

Слухання справи відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 194 КК України відкладено на 04.08.2015 року, однак враховуючи викладене, суд вважає розглянути дане клопотання в цьому судовому засіданні.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, дослідивши наявні документи, суд вважає встановленим існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема того, що він може переховуватися від суду та вчинити нові злочини, оскільки він раніше судимий, відбуває покарання, повязане із позбавленням волі за вироком Красногвардійского районного суду м. Дніпропетровськ від 28.10.2013 року за ч. 3 ст. 185 КК України, скоїв ряд тяжких корисливих злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, може вчините інше кримінальне правопорушення.

Вищевикладені обставини підтверджені наданими суду доказами: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220380001026 від 12.05.2014 року, протокол про підозру від 13.05.2014 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 15.02.2012 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 05.04.2012 року, протоколом допиту обвинуваченого ОСОБА_11 від 03.03.2012 року, протоколом допиту обвинуваченого ОСОБА_5 від 23.02.2012 року, протоколом допиту обвинуваченого ОСОБА_4 від 23.02.2012 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 28.03.2012 року.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суддя враховує наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5, ст. 177 КПК України, обставини передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у вчиненні кримінальних правопорушень, ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий, відбуває покарання, повязане із позбавленням волі за вироком Красногвардійского районного суду м. Дніпропетровськ від 28.10.2013 року за ч. 3 ст. 185 КК України, застосування більш мяких запобіжних заходів неможливе.

Суд також оцінює ступінь суспільної небезпечності кримінальних правопорушень, які ОСОБА_3 інкримінуютьсята можливість продовження обвинуваченим протиправної поведінки у подальшому.

Таким чином, виходячи з діючих норм кримінально-процесуального кодексу України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи досліджені матеріали, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи,суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ст. 183 ч. 3, 4 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті та зазначити, які обовязки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання.

Суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Враховуючи вимоги ст. 182 ч. 4, 5 КПК України, суд визначає розмір застави з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обовязків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобовязані виконувати покладені на них обовязки, повязані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обовязків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не зявився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177-178, 182-183, 194, 331, 371-372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И Л А:

Клопотання прокурора Лозівської міжрайонної прокуратури Харківської області ОСОБА_13 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 задовольнити.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківському СІЗО на строк 60 днів - до 17 серпня 2015 року.

Визначити заставу в сумі 30 000 (тридцять тисяч) грн., яка підлягає внесенню на рахунок 37318008000164, код банку отримувача (МФО) 851011, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, банк отримувача ГУ ДКСУ у Харківській області, отримувач коштів ТУ ДСА України у Харківській області.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_3 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 наступні обовязки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Копію даної ухвали негайно вручити обвинуваченому ОСОБА_3 та його захиснику ОСОБА_1.

Копію даної ухвали негайно направити начальнику Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області, начальнику слідчого ізолятора м. Харкова для виконання, Лозівському міжрайонному прокурору Харківської області для відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя: