Рішення № 45667101, 18.06.2015, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/4797/15-ц

н/п 2/640/1616/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Бородіної Н.М.

при секретарі Медведєвої Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ТОВ «Міжнародна правова компанія «Бонд Інтелект груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

встановив:

Позивач, ТОВ «Міжнародна правова компанія «Бонд Інтелект груп», звернувся у суд з позовом до відповідача, ОСОБА_1, про стягнення суму винагороди за договором про надання послуг №20/14 від 20.01.2014 року , укладеного між сторонами, в сумі 16 000 грн., неустойки в розмірі 28929,76 грн., а також інфляційного збільшення в сумі 4560 та 3% річних в сумі 510,24 грн., передбачених ст. 625 ЦК України.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 20.01.2014 року між сторонами був укладено договір про надання послуг з придбання об'єкту нерухомого майна . За вказаним договором позивач зобов'язувався надавати послуги, направлені на придбання нерухомості, а відповідач-сплатити винагороду за надані послуги у розмірі 16000 грн.. Позивач зазначає що виконав умови договору, здійснив підбір та показав квартиру відповідачу, квартира була придбана нею, шляхом здійснення міни, однак кошти за надані послуги відповідач позивачу не сплатив.

Відповідач ОСОБА_1, проти позову заперечувала, при цьому зазначаючи, що кошти в сумі 1100 дол. США вона в момент укладання договору сплатила агенту позивача ОСОБА_2

Суд заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

20.01.2014 року між позивачем та відповідачем був укладений договір №20/14 про надання послуг з придбання об'єкта нерухомого майна.

За вказаним договором ( п.2.1.1-2.1.6) позивач, як виконавець, зобов'язувався проаналізувати ринок пропозицій на об'єкти нерухомості, їх вартість та технічні характеристики, надати інформацію по варіантам придбання, які зацікавили замовника, консультувати замовника з будь-яких правових питань, пов'язаних з придбанням об'єкта нерухомості, у тому числі погашення заборгованості, реєстрації, організувати огляд вибраних варіантів.

Замовник зобов'язується ( п.3.1-3.3 договору) оплатити надані послуги, в день укладання угоди клієнтом або його родичами, або третіми особами в інтересах клієнта. Сума винагороди складає 16000 грн., яку клієнт зобовязаний перерахувати в національній валюті, безготівковій формі на поточний рахунок виконавця, зазначений в договорі.

Згідно п.7.7. договору договір вважається виконаним виконавцем належним чином та в повному обсязі, якщо клієнт розписався у таблиці огляду обєкта нерухомості і останній був придбаний клієнтом, його родичами або третіми особами в інтересах клієнта.

Договір підписано сторонами. Крім того договір містить таблицю огляду нерухомості, у якій зазначено, що 20.01.2014р. відповідачка оглянула квартиру АДРЕСА_1, про що також свідчить її підпис(а.с.7).

27 січня 2014 року позивачка шляхом міни, придбала у власність 38/100 частини квартири АДРЕСА_2 .

Відповідно до ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, у відповідності до умов договору позивач виконав свої зобовязання за договором надав послугу, однак відповідачка за надану послугу не сплатила, тобто вимоги в частині стягнення коштів за надані послуги в сумі 16000 грн. є доведеними та такими , що підлягає задоволенню.

Посилання відповідачки на те, що вона сплатила за надані послуги співробітнику позивача ОСОБА_2, судом не приймається, оскільки доказів вказаної сплати суду не надано, більш того, за умовами договору кошти за надані послуги перераховуються у безготівковій формі на рахунок позивача, доказів перерахування вказаних коштів відповідачем не надано.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_3 (подруга відповідачки) та ОСОБА_4 (син відповідачки) лише зазначили, що відповідачка передала агенту по нерухомості «Город» ОСОБА_2 кошти в сумі 1100 дол. США під час укладання договору міни.

Більш того, не є допустимим доказом на переказ коштів за договором у відповідності до ч.2 ст. 59 ЦПК України та ст. 16 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» свідчення свідків.

Згiдно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК у разi порушення зобовязання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема сплата неустойки. Статтею 549 цього Кодексу встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобовязання. Формами неустойки є штраф i пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання (ч. 2 ст. 549 ЦК ). Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК ).

Неустойка має подвiйну правову природу. До настання строку виконання зобовязання неустойка є способом його забезпечення, а в разi невиконання зобовязання перетворюється на вiдповiдальнiсть, яка спрямована на компенсацiю негативних для кредитора наслiдкiв порушення зобовязання боржником. Разом з тим пеня за своєю правовою природою продовжує стимулювати боржника до повного виконання взятих на себе зобовязань i пiсля сплати штрафу, тобто порiвняно зi штрафом є додатковим стимулюючим фактором. Пiсля застосування такої вiдповiдальностi, як штраф, який має одноразовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобовязання, пеня продовжує забезпечувати та стимулювати виконання боржником свого зобовязання.

Відповідно до п.4.2 договору передбачено сплату неустойки у випадку невиконання чи неналежного виконання зобовязання буд-якою із сторін. При цьому винна сторона сплачує іншій стороні неустойку у розмірі 3% від суми боргу за кожен день невиконання чи неналежного виконання взятого на себе зобовязання.

Виходячи із порядку оплати послуг, передбаченого п.3.2. договору , оплата послуг замовником провадиться в день укладання ним договору купівлі-продажу оглянутого обєкта нерухомості.

Договір міни (який за своєю природою є різновидом договору купівлі-продажу) квартири датований 27.01.2014р., тобто із вказаної дати слід відраховувати розмір неустойки.

Таким чином, розмір неустойки за період з 27.01.2014р. по 19.02.2014р. (згідно заявлених вимог) складає 186240 грн. Однак позивачем зменшена сума неустойки до 28929,76 грн., тому враховуючи межі заявлених вимог, суд стягнує з відповідача на користь позивача неустойку передбачену договором в сумі 28929,76 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування iнфляцiйних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобовязання i є особливою мірою вiдповiдальностi боржника (спецiальний вид цивiльно-правової вiдповiдальностI) за прострочення грошового зобовязання, оскiльки виступають способом захисту майнового права та iнтересу, який полягає у вiдшкодуваннi матерiальних втрат (збиткiв) кредитора вiд знецiнення грошових коштiв внаслiдок iнфляцiйних процесiв та отримання компенсацiї (плати) вiд боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати .

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобовязання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобовязання. (постанови ВСУ №№6-59цс13, 6-113цс14).

За період з 27.01.2014р. по 19.02.2014р. інфляційне збільшення заборгованості відповідача перед позивачем складає 4560грн.(16000*1,285 -16000), а 3% річних складають 510,24грн. (16000*3%/365*388).

Таким чином загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за договором про надання послуг (основна заборгованість та неустойка), з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в загальній сумі складає 50000 грн., яка є доведеною.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Міжнародна правова компанія «Бонд Інтелект груп» заборгованість за договором з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в загальній сумі 50000 грн., а також судовий збір в сумі 500грн. .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, через суд першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Суддя Бородіна Н.М.