Постанова № 45664118, 11.06.2015, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/3056/15 А

Номер провадження 2 А/638/165/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2015 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Штих Т. В.

за участю секретаря Кондратюк І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій субєкта владних повноважень неправомірними та зобовязання вчинення певних дій,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся 06.03.2015 р. до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій просить суд прийняти адміністративний позов до розгляду. Визнати не чинним рішення комісії для розгляду питань, повязаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсії від 11 лютого 2015 року, протокол № 27 управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова. Зобовязати управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію за віком відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 05.11.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що він належить до категорії осіб, які мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах: «Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах». В січні 2015 р. він звернувся до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова і заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, але йому відмовили в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 оскільки пільговий стаж, що підтверджений документами, становить лише 5 років 11 місяців 6 днів. Відповідачем не був підтверджений стаж роботи з 11.02.1981 р. по 01.04.1981 р., оскільки він знаходився на курсах підвищення кваліфікації; період роботи з 15.02.1988 р. по 22.04.1990 р., оскільки він перебував в закордонному відрядженні; період з 26.03.1986 р. по 14.02.1988 р., 23.04.1990 р. по 21.08.1992 р., оскільки з наданих на розгляд комісії документів не можливо встановити зайнятість заявника по професії ізолювальник плівочник повний робочий день; період з 22.08.1992 р. по 29.05.1995 р. оскільки заявник не надав на розгляд комісії документів про проведення атестації робочого місця.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов та тих підставах, які в ньому викладені.

В судовому засіданні представник управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності від 05.01.2015 р. № 22 27/07 заперечувала проти задоволення позову в повному обсязі. Вона пояснила, що їхнє рішення про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах повністю ґрунтувалося на рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яким підтверджено позивачу пільговий стаж 5 років 11 місяців на 6 днів, а тому він не має права на призначення пенсії на пільгових умовах.

В судовому засіданні представник Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності від 30.12.2014 р. № 17858 07/20 заперечувала проти задоволення позову в повному обсязі. Вона пояснила, що позивачем не надані докази того, що робота, яку він виконував дає йому право на пільговий стаж за такі періоди: з 11.02.1981 р. по 01.04.1981 р., оскільки заявник знаходився курсах підвищення кваліфікації; з 15.02.1988 р. по 22.04.1990 р., оскільки заявник перебував у закордонному відрядженні; з 26.03.1986 р. по 14.02.1988 р., з 23.04.1990 р. по 21.08.1992 р., оскільки з наданих на розгляд Комісії документів неможливо встановити зайнятість заявника по професії ізолювальник плівочник повний робочий день; з 22.08.1992 р. по 29.05.1995 р., оскільки заявник не надав на розгляд Комісії документів про проведення атестації робочого місця. Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області вважає, що рішення від 10.12.2014 року № 613 /23-14 про результати розгляду заяви про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах винесене без порушення чинного законодавства, що діє в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом в ході розгляду справи встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

У довідці союзу виробничих обєднань від 23.04.1990 р. № 34 24 14 зазначається, що ОСОБА_1 знаходився в закордонній командировці в Нігерії на будівництві металургійного заводу в м. Аджаокута в якості робочого по очистці та окрасці м/к з 22.02.1988 р. по 22.04.1990 р. Чергова відпустка за пропрацюваний час надана з 26.04.1990 р. на 104 робочі дні. У відповідності з Правилами про умови праці радянських працівників за кордоном, затверджених Постановою державного комітету Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати від 25.12.1974 р. № 365 працівникам, командированим для роботи закордоном, час їхньої роботи зараховується в їхній безперервний стаж при призначенні допомог по державному соціальному страхуванню при умові надходження на роботу по поверненню в СРСР протягом двох місяців, не рахуючи часу переїзду до місця постійного проживання та знаходження у відпустці, не використаного за час роботи за кордоном.

Відповідно до архівної довідки товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробничий сервісний центр» Харківський народний архів» в наказах по особовому складу Харківського спеціалізованого управління «Монтажхимзахист № 220» на ОСОБА_1, ізолювальника плівочника зазначається, що:

29.02.1980 р. зарахований ізолювальником плівочником 3 розряду на Харківську дільницю, наказ про зарахування № 15 К;

11.02.1981 р. вважати таким, що вибув на курси по підвищенню кваліфікації при учбовому пункті тресту УМ ХЗ м. Дніпродзержинськ, оплату проводити по середньому заробітку, наказ про навчання № 19 к;

01.04.1981 р. наказ про навчання № 19 к від 10.02.1981 р.;

11.04.1981 р. ізолювальник плівочник 5 розряду, наказ про встановлення № 41 к від 11.04.1981 р.;

15.02.1988 р. вважати таким, що вибув в розпорядження відділу кадрів в/о «Загранстроймонтаж» м. Москви для відїзду в дворічну закордонну командировку, наказ про закордонну командировку № 15 к від 08.02.1988 р.;

22.04.1990 р. вважати таким, що прибув із закордонного відрядження, наказ про закордонне відрядження № 54 к від 14.08.1990 р.;

26.11.1991 р. ізолювальник плівочник 5 розряду, наказ про встановлення № 81 к від 02.12.1991 р.;

29.05.1995 р. наказ про звільнення № 23 к від 29.05.1995 р.

В трудовій книжці АТ I № 1150843 ОСОБА_1, аркуш 5 7 зазначається, що:

29.02.1980 р. прийнятий в Харківське спеціалізоване управління № 220 Монтажхимзахист ізолювальником плівочником 3 розряду на Харківську дільницю, наказ № 15 к від 26.02.1980 р.;

11.04.1981 р. присвоєний пятий розряд ізолювальника плівочника, наказ № 41 к від 02.04.1981 р.;

26.03.1986 р. встановлена друга професія машиніста рухомого компресора 5 розряду, наказ № 43 к від 15.04.1986 р.;

01.01.1988 р. пройшов перетарифікацію у відповідності з ЕТКС Держкомпраці СРСР в ЦСПС 1985 року. Присвоєні четвертий розряд ізолювальника плівочника; четвертий розряд машиніста рухомого компресора СДВС, наказ № 1 від 05.01.1988 р.;

26.11.1991 р. присвоєний пятий розряд ізолювальника плівочника, наказ № 81 к від 02.12.1991 р.; 29.05.1995 р. звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП України, наказ № 23 К від 29.05.1995 р.

У витязі з протоколу № 27 рішення відділу з призначення пенсій управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова від 11.02.2015 р. зазначається, що комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області була розглянута заява ОСОБА_1 про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. З наданих заявником документів для призначення пенсії на пільгових умовах, Комісією не було підтверджено:

період роботи з 11.02.1981 р. по 01.04.1981 р. оскільки заявник знаходився на курсах підвищення кваліфікації;

період роботи з 15.02.1988 р. по 22.04.1990 р., оскільки заявник перебував у закордонному відрядженні;

період роботи з 26.03.1986 р. по 14.02.1988 р., з 23.04.1990 р. по 21.08.1992 р., оскільки з наданих на розгляд комісії документів неможливо встановити зайнятість заявника по професії ізолювальник плівочник повний робочий день;

період роботи з 22.08.1992 р. по 29.05.1995 р., оскільки заявник не надав на розгляд комісії документів про проведення атестації робочого місця.

Також комісія прийняла рішення від 10.12.2014 р. № 613/23-14 підтвердила стаж роботи ОСОБА_1 у період з 29.02.1980 р. по 10.02.1981 р., з 02.04.1981 р. по 25.03.1986 р.

02.03.2014 року ОСОБА_1 виповнилося 56 років. Згідно норм чинного законодавства йому необхідно 10 років пільгового стажу на зазначених роботах і не менше 25 років загального стажу роботи.

Так як пільговий стаж роботи ОСОБА_1, що підтверджений наданими документами, становить лише 5 років 11 місяців 6 днів, то права на пенсію за віком на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку чоловікам після досягнення 55 років Він не має.

Відділом з призначення пенсій управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком по списку № 2.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788 XII мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788 XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку проведення атестації відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоровя України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788 XII та Порядку проведення атестації дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788 XII є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

В матеріалах справи наявна відомість атестації робочий місць та відповідність їхньої переліку Списку № 2 по пільговому пенсійному забезпеченню Харківського спеціалізованого управління «Монтажхимзахист № 220» на 01.01.1992 р., професія ізолювальника плівочника включена до цього переліку.

Також наявна карта атестації робочого місця ізолювальника плівочника від 15.01.1992 р., відповідно до якої робоче місце ізолювальника плівочника вважати атестованим.

Ці документи були надані позивачем до Пенсійного фонду, але з незрозумілий підстав Пенсійний фонд не врахував ці документи для підтвердження пільгового стажу.

Відповідно до п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442, атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Враховуючи, що атестація робочого місця ізолювальника плівочника в Харківському спеціалізованому управлінні «Монтажхимзахист № 220» проведена 15.01.1992 р., а постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» винесена 01.08.1992 р., але це не означає, що у звязку з виданням нового нормативного акту була необхідність в повторному проведенні атестації робочого місця, або що новий нормативний акт після свого видання скасовує попередні проведенні атестації робочого місця, тому період роботи з 22.08.1992 р. по 29.05.1995 р. повинен бути врахований до пільгового стажу.

Суд вважає, що Пенсійний фондом неправомірно не враховано до пільгового стажу період роботи з 22.08.1992 р. по 29.05.1995 р.

В архівній довідці № 06 14/2121Д від 25.09.2014 р. товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробничий сервісний центр» Харківський народний архів» зазначається, що відомостей про перевід ОСОБА_1 ізолювальника плівочника на неповний робочий день, про надання відпустки без збереження заробітної плати, про перевід на іншу роботу, про відпустку у звязку з навчанням, про простій в документах по особовому складу Харківського спеціалізованого управління «Монтажхимзахист № 220» за період з 02.04.1981 р. по 14.02.1988 р., з 23.04.1990 р. по 02.01.1994 р. немає.

Відмова Пенсійного фонду про зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 у звязку з тим, що з 26.03.1986 р. по 14.02.1988 р., з 23.04.1990 р. по 21.08.1992 р. з наданий документів неможливо встановити зайнятість заявника по професії ізолювальник плівочник повний робочий день, суд вважає такою, що не ґрунтується на нормах діючого законодавства.

Оскільки ні дані трудової книжки, ні дані архівний довідок не містять відомості про перевід ОСОБА_1 ізолювальника плівочника на неповний робочий день, про надання відпустки без збереження заробітної плати, про перевід на іншу роботу, про відпустку у звязку з навчанням, про простій, тому суд вважає, що даний період повинен бути врахований до пільгового стажу.

Відповідно до п. 48 Правил «Про умови праці радянських працівників за кордоном» Додаток до Постанови Держкомпраці СРСР від 25.12.1974 р. № 365 працівникам, що направлені в установи СРСР за кордоном, а також членам їхніх родин, прийнятим на місті на штатні посади, час роботи в цих установах зараховується в їхній безперервний трудових стаж при призначенні допомог по державному соціальному страхуванню при умові надходження на роботу по поверненню до СРСР протягом двох місяців, не рахуючи часу проїзду до місця постійного мешкання та знаходження у відпустці, не використаний час роботи за кордоном.

Відповідно до п. 50 Правил «Про умови праці радянських працівників за кордоном» Додаток до Постанови Держкомпраці СРСР від 25.12.1974 р. № 365, в стаж роботи по спеціальності (педагогічна, медична та ін.) враховується час роботи в установах СРСР за кордоном по даній спеціальності.

Відповідно до п. 70 Правил «Про умови праці радянських працівників за кордоном» Додаток до Постанови Держкомпраці СРСР від 25.12.1974 р. № 365 за працівниками, які направлені в службові відрядження з СРСР за кордон, зберігається місце роботи (посада) та середній заробіток.

Як вбачається з Правил «Про умови праці радянських працівників за кордоном» Додаток до Постанови Держкомпраці СРСР від 25.12.1974 р. № 365 та довідки про находження спеціаліста за кордоном від 23.04.1990 р. № 34 24 14, час знаходження працівника у службовому відрядженні зараховується до загального стажу роботи, але не дає підстави враховувати час знаходження у службовому закордонному відрядженні до періоду роботи, яких дає право на пільговий стаж, оскільки довідкою від 23.04.1990 р. № 34 24 14 не підтверджується, що ОСОБА_1 працював в Нігерії саме ізолювальником плівочником, оскільки лише ця посада дає право на пільгову пенсію.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058 IV зарахування періодів трудової діяльності та інших періодів, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, можливе в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом № 1058 IV.

Перелік видів трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначено статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788 XII.

Зокрема, підпунктом «д» пункту 1 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788 XII передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

На думку суду на підставі зазначеної норми права період навчання в на курсах підвищення кваліфікації при учбовому пункті тресту УМ ХЗ слід зараховувати до загального стажу.

Разом з цим відповідно до частини пятої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788 XII час, що зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (статті 13, 14 цього Закону), законодавець повязує з перебуванням на інвалідності у звязку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.

Інших випадків зарахування до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, наведена норма Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788 XII не містить.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10 лютого 1998 року № 103/98 ВР, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Можливість зарахування часу навчання до трудового стажу, що дає право на пільги, передбачена лише щодо професійно технічних навчальних закладів, які не є вищими навчальними закладами (стаття 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10 лютого 1998 року № 103/98 ВР).

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, суд дійшов висновку, що період навчання на курсах по підвищенню кваліфікації при учбовому пункті треста УМ ХЗ не може бути зараховано до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2.

На підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788 XII, Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058 IV, Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10 лютого 1998 року № 103/98 ВР, керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 11, 17, 69 71, 159 163 КАС України, суд

постановив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій субєкта владних повноважень неправомірними та зобовязання вчинення певних дій задовольнити частково.

Визнати не чинним рішення комісії для розгляду питань, повязаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсії від 11 лютого 2015 року, протокол № 27 управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова стосовно ОСОБА_1.

Зобовязати управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова та Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком № 2 період роботи з 26 березня 1986 р. по 14 лютого 1988 р., з 23 квітня 1990 р. по 21 серпня 1992 р., з 22 серпня 1992 р. по 29 травня 1995 р. на посаді ізолювальника плівочника Харківського спеціалізованого управління «Монтажхимзахист № 220».

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: