Справа № 555/217/15-а
Номер провадження 2-а/555/19/15
ПОСТАНОВА
іменем України
16 червня 2015 року Березнівський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Мельника В. Я.
при секретарі Лисенко О. Л.,
з участю відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Березне справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора ДАІ Березнівського району, підпорядкованого УМВС України в Рівненській області, ОСОБА_1 Васильовичапро оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
В С Т А Н О В И В:
В позовній заяві від 5 лютого 2015 року позивач ОСОБА_2 зазначає, що 27 січня 2015 року близько 16 години 05 хвилин, керуючи власним автомобілем "Nissan X Trail", державний номерний знак НОМЕР_1, в м. Березне по вул. Андріївській, поблизу магазину "Рубін" він здійснив маневр повороту праворуч для заїзду до прилеглої прибудинкової території, оскільки в одному з будинків на першому поверсі знаходиться ремонтна майстерня побутової техніки.
Після того як здав в ремонт телевізор, усвідомлюючи, що габарити його автомобіля не дадуть йому змоги здійснити розворот у вказаній дорожній обстановці, вирішив продовжити рух та виконав заїзд на територію автовокзалу зі сторони багатоквартирних житлових будинків, де помітив працівників ДАІ, які здійснювали там чергування патрульним автомобілем. Далі здійснив виїзд з території автовокзалу
Жодних дорожніх знаків, які б забороняли чи омежували рух при в'їзді на вказану територію, де знаходиться майстерня побутової техніки, не встановлено, а також дорожніх знаків, які забороняють зупинку чи стоянку на території автовокзалу ним помічено не було.
Коли він зупинився на території автовокзалу, до нього під'їхав службовий автомобіль працівників ДАІ, з якого вийшов інспектор Мороз О.В. та звинуватив його у вчиненні при в'їзді ним на територію автовокзалу адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: порушення ним вимог дорожнього знаку 3.2 "В'їзд механічних транспортних засобів заборонено". На його заперечення щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення інспектор не відреагував.
Вказує, що на його вимогу не було надано фото - чи відеофіксації в'їзду ним у зону дії дорожнього знаку, не взято до уваги його пояснення, не опитано свідків правопорушення.
Тоді як в'їзд на територію автовокзалу з прибудинкової території, на виїзді з якої не встановлено дорожніх знаків, що забороняють чи обмежують в'їзд, не створює складу адміністративного правопорушення.
Відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АП1 № 471152 від 27 січня 2015 року, в якому він зазначив про свою незгоду з рішенням інспектора. В подальшому відповідач прийняв рішення про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень.
Вважає постанову незаконною, а відомості, що в ній зазначені, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Інспектор не з'ясував і не довів обставини, які б свідчили про вчинення ним адміністративного правопорушення, інспектором порушено процесуальний порядок притягнення його до адміністративної відповідальності.
Покликається на ст. 55 Конституції України, ст. ст. 251,287-289, п.3 ст. 293 КУпАП та просить скасувати оскаржувану постанову інспектора Мороза О.В.
В судове засідання 16 червня 2015 року позивач ОСОБА_2 не прибув. Черговий раз подав заяву, в якій вказує, що ним відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України заявлено клопотання про розгляд справи за його відсутності. З посиланням на ч.3 ст. 167 КАС України вимагає у строки встановлені законом виготовити та надіслати на його адресу належним чином завірену копію постанови, ухваленої за наслідками розгляду справи за його адміністративним позовом.
В судовому засіданні встановлено наступне.
З пояснень інспектора Мороза О.О. він патрульним автомобілем разом з інспектором Шлеюком О.В. в той день несли чергування на території прилеглій до автовокзалу в м. Березне.
Водій ОСОБА_2 звернув на територію автовокзалу з вулиці Андріївської, ігноруючи вимоги дорожнього знаку 33.3.2 "В'їзд механічних транспортних засобів заборонено". При цьому він не зупинявся, а помітивши автомобіль ДАІ проїхав далі за приміщення автовокзалу, де вони його й зупинили.
На підтвердження цього факту надав фото автомобіля позивача, зроблене одразу після його зупинки.
При цьому ОСОБА_2 не заперечував факту правопорушення, послався на те, що крім нього на території автовокзалу знаходяться інші автомобілі, які також якимось чином в'їхали туди, але щодо них претензії працівниками ДАІ не ставляться.
Пояснив також, що протокол і постанова у справі про адміністративне правопорушення складалися ним відразу на місці, підписати або отримати їх копію ОСОБА_2 відмовився.
Зазначив, що якби ОСОБА_2 в'їжджав на територію автовокзалу, як він пояснює, від майстерні по ремонту побутових приладів, протокол на нього теж був би складений, але за інше порушення правил дорожнього руху, передбачене цією ж частиною статті Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки житловий будинок, в якому знаходиться майстерня, міститься в парку і від нього до вокзалу веде пішохідна алея.
Тому жодного дорожнього знаку там й бути не могло. За наполяганням ДАІ міською радою на місці виходу алеї до території автовокзалу з тим, щоб припинити такі заїзди з парку, в даний час встановлено металеві стовпчики, на які навішено використані автомобільні покришки.
Алея в парку досить широка, автомобіль позивача там вільно міг би розвернутися, навіть за умови, якби ОСОБА_2 звертався в майстерню по ремонту побутової техніки.
Зазначив, що після події він спеціально заїжджав до майстерні, спілкувався з її власником, який пояснив, що у вказаний ним час до нього по питанню здачі в ремонт телевізора ніхто не звертався.
При цьому він вільно розвернувся біля майстерні автомобілем ДАІ, довжина якого перевищує довжину автомобіля ОСОБА_2
Цей факт інспектор Мороз О.В. підтверджує наданими фотографіями з території парку, що прилягає до майстерні, де за твердженням позивача ОСОБА_2 він ніби то не міг зробити маневр розвороту.
Крім цього пояснив, що власника майстерні він не запрошував до суду в якості свідка, оскільки той страждає на хворобу Паркінсона.
Просить відмовити в позові ОСОБА_2 зважаючи також на те, що той жодних доказів на підтвердження своєї позиції суду не надав, тоді як в протоколі вказав, що зобов'язується їх представити під час судового розгляду.
Аналогічні пояснення дав допитаний в якості свідка інспектор ДАІ ОСОБА_3 З його показань слідує, що він особисто бачив як ОСОБА_2 під заборонний знак "33.3.2" заїжджав на територію автовокзалу. При складанні протоколу вів себе зухвало, відмовився давати пояснення.
Вислухавши відповідача по справі - інспектора Мороза О.В., допитавши в якості свідка інспектора Шлеюка О.В., дослідивши інші надані докази, суд приходить до висновку про безпідставність заявлених позивачем вимог та про відмову ОСОБА_2 в задоволенні його адміністративного позову.
Зазначає, що наведені позивачем ОСОБА_2 обставини події - в'їзд на територію автовокзалу зі сторони багатоквартирних житлових будинків є надуманими і такими, що не знайшли свого ствердження жодними доказами у справі. Не надав таких і ОСОБА_2, що зобов'язувався зробити в поясненні до протоколу про адміністративне правопорушення серії АП1 № 471152 від 27 січня 2015 року (а. с. 3) під час судового розгляду справи.
Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, у відповідності з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суд приходить до висновку, що інспектор Мороз О.В. довів винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, а позивач, заперечивши обставини зазначені в протоколі від 27 січня 2015 року серії АП1 № 471152, їх не спростував. Одне лише заперечення його на позов суд не може взяти до уваги.
Факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП - порушення вимог дорожнього знаку 33.3.2 "В'їзд механічних транспортних засобів заборонено", який встановлений при в'їзді на територію автовокзалу, чого позивач при зверненні до суду не заперечив, достовірно доведений, виходячи з наступного.
Порушення, яке вчинив ОСОБА_2, зафіксоване протоколом про адміністративне правопорушення серії АП1 № 471152, який він підписав і жодних пояснень чи доказів в заперечення вчиненого правопорушення тоді ним надано не було (а. с. 3).
Не надав він їх додатково й у судове засідання, про що вказував у протоколі.
Суд враховує також як доказ вчинення правопорушення ОСОБА_2 пояснення свідка ОСОБА_3, який хоча і є інспектором ДАІ та в той час виконував службові обов'язки, однак, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за неправдиві покази суду, дав показання, які є послідовними та не суперечать встановленим обставинам у справі.
Надані відповідачем фото з місця вчинення правопорушення та з місця заїзду на автовокзал, на яке вказав позивач ОСОБА_2, в сукупності з іншими наданими відповідачем доказами, спростовують покликання позивача на те, що він не мав змоги здійснити маневр розвороту біля майстерні, а отже дають підстави суду для висновку про спотворення ним фактичних обставин у справі, що суд розцінює як намагання позивача уникнути відповідальності.
А у відповідності зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення,винність даної особи в його чиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Наявність у справі для визнання особи винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення саме показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, на чому акцентує увагу суду позивач, за законом не є обов'язковою.
Його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення доведена усією сукупністю досліджених судом доказів, які спростовують наведені ним в позовній заяві факти.
Виходячи із встановлених обставин, вважаючи доведеним факт вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП - проїзд водієм транспортного засобу на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, зокрема дорожнього знаку 33.3.2 "В'їзд механічних транспортних засобів заборонено", суд не знаходить підстав для скасування постанови, винесеної інспектором Морозом О.В..
Постановою від 27 січня 2015 року серії ПС1 № 537394 інспектор Мороз О.В. притягнув ОСОБА_2 до адміністративної за ч.1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 255 гривень (а. с. 4).
Штраф, накладений на правопорушника, є мінімальним, той вперше, як це видно з адміністративних матеріалів, притягується до адміністративної відповідальності, а тому при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_2 інспектором ураховано всі обставини, як цього вимагає ст.280 КУпАП.
На підставі встановленого, прийшовши до висновку про доведеність факту вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП і дотримання вимог законодавства при притягнення його до адміністративної відповідальності інспектором Морозом О.О., суд відмовляє ОСОБА_2 в задоволенні його позову.
Керуючись ст. ст. 6-16,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 в позові до інспектора ДАІ Березнівського району підпорядкованого УМВС України в Рівненській області, ОСОБА_1 про скасування постанови серії ПС1 № 537394 від 27 січня 2015 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 255 гривень відмовити.
На постанову може бути внесена апеляційна скарга до Житомирського апеляційного адміністртивного суду протягом 10 деного строку з дня її проголошення, а ОСОБА_2 в той же строк з дня отримання копії постанови.
Суддя: ОСОБА_4
Судове рішення № 45654358, Березнівський районний суд Рівненської області було прийнято 16.06.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 555/217/15-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: