Постанова № 45653583, 17.03.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/65/14-п

Номер провадження 33/786/54/14

Категорія: ст. 124 КУпАП

Головуючий у 1-й інстанції Гольник Л. В.

Доповідач ап. інст. Куліш В. М.

ПОСТАНОВА

по справі про адміністративне правопорушення

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2014 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області Куліш В.М., з участю ОСОБА_2 та його адвоката Шиманського І.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Октябрського районного суду м. Полтави від 5 лютого 2014 року, -

в с т а н о в и в :

Цією постановою:

ОСОБА_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, одружений, має на утриманні малолітню дитину 10 років працюючий водієм КП "Полтаваелектроавтотранс", ідентифікаційний код НОМЕР_1,

- визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Згідно з постановою районного суду, ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 30 грудня 2013 року близько 11 год. 30 хв., керуючи тролейбусом ЮМЗ-Т2, бортовий №84, при від'їзді від зупинки громадського транспорту "Площа Зигіна" не впевнився у безпеці свого маневру, не надав переваги у русі легковому автомобілю "Mitsubisi Outlander", д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4,, який рухався з лівого боку в попутному напрямку, та допустив зіткнення з ним, чим порушив п.10.1, п.10.2, п.13.1 та п.17.5 ПДР. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди обидва транспортні засоби отримали технічні пошкодження.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 прохає постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Посилається на те, що ним було дотримано вимоги Правил дорожнього руху України, тоді як водієм автомобіля "Mitsubisi Outlander", д.н.з. НОМЕР_2, ОСОБА_4 було порушено вимоги ПДР України, на що місцевий суд не звернув увагу. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно нього було складено з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, а суд поверхово дослідив обставини події та зібрані по справі докази.

Заслухавши поясненя ОСОБА_2 та його захисника Шиманського І.О. на підтримання поданої апеляції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як видно суд першої інстанції вказаних норм закону не дотримався, дослідивши поверхово докази, які були зібрані інспектором ВДАІ при розслідуванні дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 30 грудня 2013 року, та залишивши без уваги пояснення водія ОСОБА_2.

Як вбачається з постанови про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, суд першої інстанції хоча й навів у постанові заперечення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, але жодної оцінки наведеним запереченням не надав. Так само місцевий суд жодним чином не надав оцінки розбіжності показань учасників дорожньо-транспортної пригоди, а також не з'ясував причини незгоди ОСОБА_2. зі складеним протоколом про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про вину ОСОБА_2 у скоєнні ДТП лише формально, пославшись на протокол про адміністративне правопорушення і схему ДТП та вказавши, що відповідно до п.17.5 ПДР водії автобусів, мікроавтобусів та тролейбусів, які подали сигнал про намір розпочати рух від зупинки, повинні вжити заходів для запобігання дорожньо-транспортної пригоди.

Між тим, як інспектор ДАІ, так і суд першої інстанції не звернули увагу на важливі обставини, що мали враховуватися при вирішення питання про винуватість водія ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

Так, згідно з протоколом про про вчинення адміністративного правопорушення місцем пригоди є проїзна частина дороги поблизу зупинки громадського транспорту, однак ця обставина у схемі до протоколу не відображена, відстань від зупинки до місця зіткнення транспортних засобів не визначена. Ні у протоколі про адміністративне правопорушення, ні у постанові суду не знайшли відображення дані про наявності переваги транспорту громадського користування у районі дії знаку зупинка громадського транспорту, що передбачено п.17.4 Правил дорожнього руху. З огляду на вказану норму особа, яка розслідувала факт дорожньо- транспортної пригоди мала ретельно перевірити вказану обставину та встановити, хто із водіїв порушив вказаний пункт ПДР, та чи знаходиться таке порушення з наслідками, які настали.

Інспектором ДАІ а також судом залишено поза увагою пояснення водія ОСОБА_2 про перевищення водієм автомобіля "Mitsubisi Outlander" ОСОБА_4 швидкості. З цього приводу спеціальні технічні дослідження не проводилися, свідки, які були вказані ОСОБА_2 не опитувалися. У той же час згідно зі схемою до протоколу вбачається, що місцем зіткнення транспортних засобів є місце на рівні розташування лівої частини бампера тролейбуса. При цьому автомобіль "Mitsubisi Outlander" зупинився від цього місця через 8,2 м. на полосі руху тролейбуса. За таких обставин мали бути перевірені доводи водія тролейбуса про обгін тролейбуса вказаним легковим автомобілем та "підрізання" його транспортного засобу.

При огляді місця ДТП інспектором ДАІ не застосовувалися технічні засоби. У той же час водієм ОСОБА_2 були надані суду фототаблиці ДТП у яких ставиться під сумнів правильність визначення місця зіткнення транспортних засобів та вказується на наявність слідів на проїзній частині дороги з яких можна було б судити про траєкторію руху легкового автомобіля, однак ці дані в протоколі та схемі не знайшли відображення, а суд першої інстанції не визнав за необхідне їх врахувати при прийнятті рішення.

Таким чином місцевим судом не було перевірено, а матеріалами справи не спростовуються показання водія ОСОБА_2 про те, що ним було вжиті передбачені Правилами дорожнього руху заходи для запобігання ДТП. Зокрема, не спростовані його пояснення щодо того, що ним було перевірено дорожню обстановку, увімкнено сигнал повороту для попередження інших водіїв про виїзд від зупинки громадського транспорту та той факт, що він не здійснював виїзду з крайньої правої смуги руху на ліву. При цьому не спростовано і твердження ОСОБА_2 що на момент зіткнення ним було завершено маневр виїзду від місця зупинки і він розпочинав рух прямо по смузі.

При цьому, зі схеми ДТП вбачається, що зіткнення транспортних засобів відбулося на крайній правій смузі руху, що суперечить показанням іншого учасника ДТП, водія ОСОБА_4 стосовно того, що він рухався виключно прямо та виключно по іншій смузі. Місцевим судом безпідставно не було надано оцінку твердженням ОСОБА_2 стосовно недотриманням водієм легкового автомобіля і вимог п. 10.3 ПДР щодо переваги у русі транспортних засобів, які рухаються справа.

За вказаних обставин, матеріали справи у їх сукупності не дають можливості вважати доведеним факт порушення ОСОБА_2 п.10.1, 10.2, 13.1 та 17.5 ПДР України, на що послався місцевий суд, а відтак зібраними по справі доказами не доведена наявність у діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 05.02.2014 року стосовно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП - скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю уйого діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області В.М. Куліш