Дата документу 23.06.2015 Справа № 554/8110/15-к
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2015 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави Чуванова А.М., при секретарі Ігнатенко С.Ю., за участю слідчого Овсій М.В., прокурора Верблюд Я.М., підозрюваного ОСОБА_1,захисника ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого СВ ПМУ УМВС України в Полтавській області Овсій М.В., погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого на утриманні доньку Даніелу, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, раніше судимого: 01.02.2006 року Октябрським р/с м. Полтави за ч.2 ст.289 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання строком на 1 рік; 06.11.2007 року Київським р/с м. Полтави за ч.2 ст.125, ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 1рік, на підставі ст.71 КК України приєднано 2 роки і 1 місяць позбавлення волі згідно вироку Октябрського р/с м. Полтави від 01.02.2006 року і остаточно засуджено до 3 років 1 місяця позбавлення волі; 16.12.2014 року Київським р/с м. Полтави за ч.1 ст.309 КК України до обмеження волі на строк 1 рік, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання строком на 1 рік; 09.02.2015 року Київським р/с м. Полтави за ч.2 ст.309 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ч.4 ст. 70, ст. 72 КК України призначено покарання 2 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання строком на 1 рік; зареєстрований та проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 та ч.2 ст.309 КК України, по матеріалам досудового розслідування №120141700100000686, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.12.2014 року,-
В С Т А Н О В И В:
23 червня 2015 року слідчий звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1, підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 та ч.2 ст.309 КК України. В клопотанні орган досудового розслідування необхідність прийняття такого рішення аргументував наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, діючи повторно, маючи умисел на незаконне виготовлення наркотичного засобу, у не встановлений час, перебуваючи за місцем свого проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, який в подальшому за місцем свого проживання зберігав у медичному шприці обємом 12 мл., який заповнений рідиною коричневого кольору до познаки 4 мл., яка згідно висновку експерта № 323 від 17.03.2015 року містить особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину в рідині 4, 670 г. становить 0, 250 г., без мети збуту.
12.02.2015 року в ході проведення обшуку згідно ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави за місцем проживання ОСОБА_1, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, було виявлено та вилучено зазначений медичний шприц.
Крім того встановлено, що ОСОБА_1 29.04.2015 року, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, маючи умисел на незаконне виготовлення наркотичного засобу, у невстановлений час, перебуваючи за місцем свого проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, який в подальшому відлив у одноразовий медичний шприц, обємом 2 мл. до позначки 1 мл. рідиною коричневого кольору, яка згідно висновку експерта № 805 від 07.05.2015 року містить особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, обіг якого заборонено, маса якого в перерахунку на суху речовину в рідині 1,038 г. становить 0,168 г., який в подальшому зберігав за місцем свого проживання з метою збуту.
Цього ж дня, ОСОБА_1, маючи злочинний умисел, спрямований на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу опію ацетильованого, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, близько 12.30 год. незаконно шляхом продажу за 80 гривень (купюрою номіналом 20 гривень, серії АЦ 5642894, купюрою номіналом 20 гривень, серії МП 4571693, купюрою номіналом 10 гривень, серії ПГ 8429946, купюрою номіналом 10 гривень, серії ПБ 5015858, купюрою номіналом 10 гривень, серії НА 3630723, купюрою номіналом 10 гривень, серії ПЕ 8019667) збув залегендованій особі на імя «Сидоренко Сергій Сергійович» медичний шприц, обємом 2 мл. із особливо небезпечним наркотичним засобом опієм ацетильованим, масою в рідині 1,038 г. в перерахунку на суху речовину 0, 168 г.
Далі, 22.06.2015 року ОСОБА_1, діючи повторно, незаконно збув шляхом продажу за 110 гривень ОСОБА_3 паперовий згорток із речовиною рослинного походження у висушеному та подрібненому вигляді зі специфічним запахом, яка за своїми ознаками схожа на наркотичний засіб канабіс.
В ході проведення освідування ОСОБА_1, на долонях рук останнього за допомогою ультрафіолетової лампи було виявлено залишки люмінісцентного барвника жовто-зеленого кольору. Крім того, в ході особистого обшуку ОСОБА_1 було виявлено та вилучено грошові кошти на загальну суму 90 гривень, на яких за допомогою вищевказаної лампи також виявлено залишки люмінісцентного барвника жовто-зеленого кольору та напис літери «З». Серії та номера вищевказаних грошових коштів співпали із серіями та номерами грошових коштів, які працівники міліції використовували під час проведення оперативної закупівлі наркотичного засобу у ОСОБА_1
22.06.2015 року в ході обшуку згідно ухвали Октябрського р/с м. Полтави за місцем проживання ОСОБА_1, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено, пластикову пляшку з обрізаним денцем, в горловині якої знаходився наперсток із речовиною темно-коричневого кольору зі специфічним запахом, паперовий згорток із речовиною рослинного походження у висушеному та подрібненому вигляді зі специфічним запахом, поліетиленовий пакет із аналогічною речовиною, пластикові пляшки із двошаровими рідинами зі специфічним запахом, грошові кошти в сумі 20 гривень, на яких також за допомогою ультрафіолетової лампи виявлено нашарування люмінісцентного барвника жовто-зеленого кольору та напис літери «З», серії та номера яких співпали із серіями та номерами грошових коштів, які працівники міліції використовували під час проведення оперативної закупівлі наркотичного засобу у ОСОБА_1
22.06.2015 року ОСОБА_1 повідомлено по підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 та ч.2 ст.309 КК України.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні просили обрати запобіжний захід, не повязаний з позбавленням волі.
Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі „Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
У відповідності до ст. 5 п. „С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В судовому засіданні сторонами кримінального провадження надані докази, які на думку слідчого судді свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 та ч.2 ст.309 КК України, санкцією найтяжчого з яких, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна. Зазначене підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом обшуку помешкання ОСОБА_1 від 12.02.2015 року; висновком хімічної експертизи № 323 від 17.03.2015 року; протоколами допиту свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6Ф; висновком хімічної експертизи № 805 від 07.05.2015року; речовими доказами; протоколом освідування особи ОСОБА_1; протоколом особистого обшуку ОСОБА_1; протоколом обшуку помешкання ОСОБА_1 від 22.06.2015 року;
- наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а саме: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальні правопорушення у яких підозрюється;
- жоден із більш мяких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам.
Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного - ОСОБА_1 в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоровя, міцність соціальних звязків в місці його проживання, репутацію, майновий стан. Так, ОСОБА_1 спеціального лікування не потребує, міцних соціальних звязків не має, ніде не працює, постійного джерела прибутку не має, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Доводи сторони захисту про те, що підозрюваний має постійне місце проживання, проживає з непрацездатною бабусею, та навідує дружину з дитиною періодично, суд приймає до уваги, однак ці обставини ніяким чином не знижують ризики, суспільну небезпечність злочинів у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, не спростовують висновків суду про необхідність обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вони не можуть в повній мірі забезпечити його належну процесуальну поведінку, оцінюються, як дані про особу підозрюваного.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Одночасно, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує не доведеність на даний момент стороною обвинувачення наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, а відтак вважаю за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину.
Враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді пятдесяти розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 182-183, 193-194,196-197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
У Х В А Л И В:
Клопотання слідчого - задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під варто ю в Полтавському слідчому ізоляторі УДПтСУ в Полтавській області у межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, який обчислювати з 13 год. 35 хв. 22.06.2015 року.
Кінцевим днем тримання під вартою визначити 21.08.2015 року, до 13 год. 35 хв.
Розмір застави визначити у межах 50 (пятдесяти) мінімальних заробітних плат в сумі 60900 (шістдесят тисяч девятсот) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: 37313004000622 в ГУ ДКСУ в Полтавській області, код ЗКПО - 26304855, МФО - 831019, отримувач - ТУ ДСА в Полтавській області, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по - батькові платника застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом пяти днів з часу проголошення.
СуддяОСОБА_7
Судове рішення № 45650729, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави) було прийнято 23.06.2015. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 554/8110/15-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: