Вирок № 45649482, 24.06.2015, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа №1617/2000/12

Провадження по справі №1-кп/538/1/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2015 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Крекотень С.А.

при секретарі - Криворучко В.І.

з участю : прокурора Катріченко А.М.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лохвиця, Полтавської області кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця с. Гиряві Їсківці, Лохвицького р-ну, Полтавської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, працює слюсарем Лохвицького управління експлуатації газового господарства, раніше не судимого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3,

в скоєнні злочину, передбаченого ст.128 ч.1 КК України,

в с т а н о в и в :

21.09.2012 року, близько 23 год., в м. Лохвиця, Полтавської області ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного спяніння на літньому майданчику у наметі біля магазину «Поляна», що належить ПП Бутко, який розташований по вул. Леніна, 59 а, після спільного розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_3, під час розмови необережно відштовхнув його від себе, в результаті чого потерпілий ОСОБА_3 не втримався на ногах, впав на бетонну підлогу майданчика та отримав в результаті падіння тілесні ушкодження у вигляді перелому лівих скроневої та тімяної кісток, забою головного мозку в лівій скроневій області, з крововиливом під тверду мозкову оболонку в лівій тімяно-скроневій ділянці, садини, припухлість в лівій скроневій обл. голови, кровотеча з лівого слухового проходу, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в скоєному злочині не визнав, пояснивши суду, що 21.09.2012 року близько 23.00 год. він прийшов до гаражів, які знаходяться на фінському селищі в м. Лохвиці з ОСОБА_5 В гаражі були ОСОБА_3, та інші його товариші. Там вони випили. Потім ОСОБА_1 разом із ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 пішли до магазину «Поляна», який знаходиться неподалік по вул. Леніна в м. Лохвиці. У вказаному магазині ОСОБА_1 купив пляшку горілки 0,7л. Потім вони сіли в палатці, поблизу вказаного магазину, розпивати спиртне. За столом ОСОБА_5 сидів навпроти ОСОБА_6, а ОСОБА_1 навпроти ОСОБА_3 ОСОБА_3 перебував у стані сильного алкогольного спяніння; ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пяними не були. В палатці було темно. Потім ОСОБА_3 встав та пішов у власних справах. ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 знаходилися за столом. Повернувшись, ОСОБА_3 почав підходити до ОСОБА_1, чому саме до нього, він не знає. Підійшовши до ОСОБА_1, ОСОБА_3 поточився і впав навзнак на асфальт за межами палатки. Відстань між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 була близько 1,5 метра. Як вказує ОСОБА_1, біля палатки і в палатці були пеньки, можливо він через них перечепився і впав. ОСОБА_3 упав за півметра від східців, які були біля палатки. Після падіння ОСОБА_3 не піднявся, і вони, всі троє, підійшли до нього, та почали приводити до тями. Потім ОСОБА_6 викликав швидку допомогу. ОСОБА_3 він не штовхав та не бив, взагалі ніяких тілесних ушкоджень йому не наносив. ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження внаслідок падіння, викликаного алкогольним спянінням.

Заслухавши показання обвинуваченого ОСОБА_1, показання потерпілого ОСОБА_3 та свідків, дослідивши матеріали кримінального провадження суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 повністю доведена.

З показань ОСОБА_3 видно, що 21.09.2012 року близько 9 години вечора він прийшов до гаражів, які знаходяться на фінському селищі в м. Лохвиці. Там уже були ОСОБА_6, Жук, Гребінник. Потім приїхали ОСОБА_1 і ОСОБА_5 ОСОБА_3 у гаражі випив близько 100 грам горілки. Потім близько 23.00 вони вирішили піти до магазину «Поляна», який знаходиться неподалік по вул. Леніна в м. Лохвиці. ОСОБА_3 і ОСОБА_6 пішли до вказаного магазину, взяли пляшку горілки та пішли із ОСОБА_1 і ОСОБА_5 її розпивать. Сівши за столики у палатці, поблизу магазину, ОСОБА_3 сказав ОСОБА_7 : «Наливай.». ОСОБА_3 в цей момент почав підніматися із лавочки, щоб пересісти до ОСОБА_6 і ОСОБА_5 поближче. В цей час, ОСОБА_1, вставши, чимось ударив ОСОБА_3 по голові, чим саме він вказати не може, бо не памятає. Ударив він його в палатці. ОСОБА_3 упав навзнак.

Суд не бере до уваги показання ОСОБА_3 в частині механізму нанесення йому тілесних ушкоджень оскільки вони спростовуються іншими доказами кримінального провадження в сукупності , що наводяться у вироці нижче.

З показань свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 видно, що 21.09.2012 року у вечірній час доби вони перебували у гаражі, який розташований на фінському селищі в м. Лохвиці. Там були Жук, Гребінник, ОСОБА_1 і ОСОБА_3. Посидівши трішки та випивши 1,5 літри горілки, вони пішли на майданчик до магазину «Поляна», який знаходиться неподалік по вул. Леніна в м. Лохвиці. Близько 22.00 год., у палатці біля магазину, вони пили горілку, яку придбали в магазині. Ніяких сварок між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вони не чули та не бачили. Всі перебували в стані алкогольного спяніння. Через деякий час ОСОБА_3 піднявся із за столу та почав ходити навколо нього. Потім вони почули, як щось упало. Повернувшись на шум, вони побачили, що за межами палатки лежить ОСОБА_3 Вони намагались привести ОСОБА_3 до свідомості. ОСОБА_6 викликав швидку допомогу. ОСОБА_1 в цей час знаходився біля столу з лівої сторони у палатці на відстані від ОСОБА_3 близько 2 метрів, а від ОСОБА_5 і ОСОБА_6 знаходився на відстані близько 1,50-1,60 м. Самого факту падіння ОСОБА_3, вони не бачили, тілесних ушкоджень ОСОБА_3ніхто не наносив та не штовхав його. Вказані свідки зазначили, що були в стані сильного алкогольного спяніння, а тому, повністю відтворити події 21.09.2012 року, не можуть.

Показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в частині механізму нанесення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень суд не бере до уваги оскільки вони спростовуються наступними доказами.

З показань свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які були понятими під час проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_1, видно, що ОСОБА_1 в ході слідчого експерименту показав механізм поштовху потерпілого ОСОБА_3, траєкторію його падіння та зазначив, що в результаті падіння потерпілим були отримані тілесні ушкодження.

З показань експерта ОСОБА_10 видно, що тілесні ушкодження, які були встановлені у ОСОБА_3 згідно висновку експертизи № 2537 могли утворитися лише якщо тілу надати прискорення, самостійно такі тілесні ушкодження утворитися не могли.

З показань свідка ОСОБА_11, видно, що 21.09.2012 року у 23.20 год. їй повідомив ОСОБА_6, що ОСОБА_3 знаходиться у лікарні. Приїхавши до лікарні, вона дізналася, що її чоловік перебуває в хірургічному відділенні. Він був закривавлений : кров текла з носа, вуха, плечі, кулаки і ніс були збиті. Їй зять - ОСОБА_12 повідомив, що ОСОБА_6 розказав йому про те, що ОСОБА_3 випив, багато балакав, от і получив. 22.09.2012 року близько 21.00 год. ОСОБА_11 подзвонила до ОСОБА_1, щоб дізнатися правду по факту отримання тілесних ушкоджень її чоловіком. ОСОБА_1 спочатку агресивно відповідав, а потім приїхав до її місця проживання. В розмові із ОСОБА_11 ОСОБА_1 повідомив, що її чоловік почав багато говорити, він його штовхнув, а той упав, потім ОСОБА_1 пішов по воду, щоб привести його до тями. Наступного дня, ОСОБА_1 дав на лікування ОСОБА_13 200 грн., а ще через кілька днів привіз 800 грн. В кінці жовтня 2012 року до ОСОБА_3 приїжджав ОСОБА_1 і ОСОБА_5 та хотіли поговорить з приводу отриманих ОСОБА_3 травм.

З показань свідка ОСОБА_14 видно, що 23.09.2012 року він бачив ОСОБА_3 , останній не міг говорити, не чув на ліве вухо. ОСОБА_3 відвезли у м. Полтаву у лікарню, там він лікувався місяць. Через деякий час ОСОБА_14 приїхав до ОСОБА_3, біля будинку були ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ОСОБА_1 пропонував ОСОБА_3Г помиритись та вирішити всі питання. Розмова тривала близько 5 хв. ОСОБА_11 повідомила ОСОБА_14, що ОСОБА_1 дав на лікування ОСОБА_3 частину грошей.

З показань свідка ОСОБА_15 видно, що 21.09.2012 року від ОСОБА_11 їй стало відомо про те, що ОСОБА_3 знаходиться в Лохвицькій ЦРЛ у звязку із нанесенням йому тілесних ушкоджень. Прибувши до лікарні, вона побачила, що у ОСОБА_3 зчесане тіло, були синяки. Від свого чоловіка - ОСОБА_16, вона дізналася про те, що ОСОБА_6 повідомив йому, що ОСОБА_3 «добалакався».

Допитаний в судовому засідання у якості свідка ОСОБА_12 повідомив, що 21.09.2012 року він разом із дружиною, прибув до Лохвицької ЦРЛ, оскільки, туди доставлено ОСОБА_3 у звязку із нанесенням йому тілесних ушкоджень. Прибувши до лікарні, він побачив, що у ОСОБА_3 були синяки. ОСОБА_6 повідомив йому, що причиною тілесних ушкоджень ОСОБА_3Г є те, що останній «багато балакав». Пізніше ОСОБА_11 повідомила, що ОСОБА_1 дав на лікування ОСОБА_3 200 грн.

З протоколу слідчого експерименту проведеного за участю ОСОБА_1 у якості підозрюваного видно, що він показав механізм поштовху та падіння потерпілого в наслідок чого ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження та був доставлений в лікарню.

З протоколу огляду місця події від 24.10.2012 року та фото таблиці до нього видно обстановку та обставини скоєного кримінального правопорушення.

З протоколу слідчого експерименту проведеного за участю ОСОБА_3 у якості потерпілого видно дату, час, та місце вчинення злочину.

З висновку експертизи № 2537 від 20.12.2012 року видно, що тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_3, могли утворитися, вірогідніше за все при падінні тіла на площину, яким могло бути і асфальтобетонне покриття з раніше наданим прискоренням. Зазначене в цьому ж висновку твердження щодо можливості отримання тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_3, без надання прискорення тілу, суд не бере до уваги, оскільки воно спростовано показами допитаного в судовому засідання експерта ОСОБА_10, яка виконала вказану вище судово медичну експертизу.

З висновку повторної комісійної судово - медичної експертизи № 58/14 від 20.05.2015 року видно, що з огляду на характер та морфологічні особливості ушкоджень весь комплекс черепно- мозкової травми ОСОБА_3 міг утворитися від однієї дії тупого предмета, індивідуальні особливості якого не відобразились, в ліву частину голови, не виключено, в час та за обставини, що вказані в постанові, можливо в результаті падіння на площину «....з висоти власного зросту та при ударі головою в результаті падіння на (об) тверду поверхню (асфальтно-бетонне покриття, чи інші тверді виступаючі предмети (металева арматура, деревяні бруси, цегла, бордюри, тощо))...». При цьому, виникнення даних ушкоджень «...в результаті нанесення йому удару рукою, зжатою в кулак, у ліву частину скроневої ділянки голови...» та «...в результаті падіння на площину із сидячого положення...» малоймовірне. Судово-медичних даних для відповіді на питання «...які б свідчили про те, що прискорення при падінні потерпілого виникло саме в результаті удару або поштовху сторонньою особою...» немає. Беручи до уваги локалізацію даних ушкоджень їх виникнення можливе за умов, на які вказав ОСОБА_1 при проведенні слідчого експерименту від 24.12.2012 року та малоймовірне за умов, зазначених в показах ОСОБА_3 при проведенні слідчого експерименту від 04.12.2012 року.

Суд не бере до уваги висновок комісійної судово медичної експертизи за № 74 від 08.08.2013 року, оскільки, він спростовується наведеним вище висновком експертизи та доказами зібраними під час досудового розслідування наведеними вище.

Суд не бере до уваги покази потерпілого ОСОБА_3 в частині механізму отримання тілесних ушкоджень, оскільки вони спростовуються наведеними вище доказами.

Суд не бере до уваги покази ОСОБА_1 оскільки вони спростовуються наведеними вище доказами.

Отже, дії ОСОБА_1, що виразились в необережному нанесенні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3, слід кваліфікувати за ст.128 КК України.

При визначенні виду і міри покарання суд врахував, що ОСОБА_1 скоїв злочин вперше, характеризується позитивно, має на утриманні одну неповнолітню дитину, частково відшкодував шкоду завдану злочином. Дані обставини суд визнає пом`якшуючими покарання.

Суд врахував також, що ОСОБА_1 скоїв злочин в стані алкогольного спяніння, що згідно вимог ст. 67 КК України є обставиною яка обтяжує покарання.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи суд дійшов висновку, що виправлення і перевиховання ОСОБА_1 можливе без відбування ним покарання, тому на підставі вимог ст.75 КК України доцільно звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

В матеріалах провадження мається цивільний позов прокуратури Лохвицького району до ОСОБА_1 про стягнення на користь Департаменту фінансів Полтавської обласної державної адміністрації витрат на стаціонарне лікування в Полтавській обласній клінічній лікарні ім. М.В. Скліфосовського потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_3 в сумі 5397 грн.

В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги.

Позовні вимоги прокуратури підтверджені довідкою про вартість лікування ОСОБА_3 в Полтавській обласній клінічній лікарні ім. М.В. Скліфосовського, на суму 5397 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги прокурора не визнав, просив суд відмовити в позові.

Згідно вимог ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобовязана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від цього злочину.

Отже позовні вимоги прокурора є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

У матеріалах кримінального провадження мається цивільний позов ОСОБА_3Г до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 12 510,99 грн. та моральної шкоди на суму 20000 грн.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3Г позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що внаслідок отриманих тілесних ушкоджень від злочинних дій ОСОБА_1 він зазнав матеріальної шкоди на суму 12510,99 грн., які складаються з витрат на лікування, його транспортування до лікувальних закладів та експертних установ. До загальної суми матеріальної шкоди входить 6000 грн. невиплаченої йому матеріальної допомоги на оздоровлення за місцем роботи. Крім того ОСОБА_3 вважає, що від злочинних дій обвинуваченого він отримав моральну шкоду, яка виразилася в тривалому часі лікування, тривалому відчутті фізичного болю, в перенесенні психологічного дискомфорту, в обмеженні спілкування з людьми, погіршенням його стану здоровя, що призвело до інвалідності. Розмір моральної шкоди ОСОБА_3 оцінює в сумі 20 000 грн. ОСОБА_3Г просив суд стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 12510,99 грн., моральну шкоду в сумі 20000 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 9600 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги потерпілого не визнав, просив суд відмовити в позові.

Згідно вимог ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними

рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної

особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в

повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка

завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя фізичній особі, зобовязана відшкодовувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи

зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові

витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Розмір майнової шкоди підтверджується письмовими доказами на суму 11 660,99 грн. Суд врахував також, що ОСОБА_1 добровільно надав ОСОБА_3Г кошти в сумі 1000 грн. на лікування. Суд вважає, що позовні вимоги в розмірі 10 660,99 грн. є законними і обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню. В іншій частині позовних вимог на суму 1850 грн. - відмовити, оскільки відсутні письмові докази щодо вартості транспортних витрат та не врахована сума добровільного відшкодування збитків.

Згідно вимог ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно вимог ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають значення.

Враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань потерпілого ОСОБА_3, який внаслідок неправомірних дій став інвалідом, ступінь вини ОСОБА_1, сімейний стан ОСОБА_1, враховуючи вимоги розумності та справедливості суд вважає доцільним задоволити позовні вимоги, щодо стягнення моральної шкоди, частково на суму 10 000 грн., а в іншій частині вимог відмовити.

Відповідно до вимог ч.1 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Розмір процесуальних витрат на суму 9600 грн. не підтверджений актом про надані послуги адвокатом, який має бути підписаний як адвокатом так і потерпілим, та чеками про вартість проїзду адвоката. Отже вимоги щодо стягнення процесуальних витрат є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.349, 373, 374, 100 КПК України, ст.ст. 23, 1166, 1167, 1195, 1206 ЦК України суд -

з а с у д и в :

Визнати винним ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ст.128 КК України та призначити йому покарання у виді 2 ( двох) років обмеження волі. На підставі вимог ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину.

Міра запобіжного заходу не обиралась.

Позов прокурора прокуратури Лохвицького району Полтавської області в інтересах Департаменту фінансів Полтавської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 задоволити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту фінансів Полтавської обласної державної адміністрації (36014, м. Полтава, вул. Жовтнева,45, р/р 31411544700001, банк отримувач ГУДСКУ в Полтавській області, МФО 831019, код ЄДРПОУ 37959255) 5397 грн. (пять тисяч триста девяносто сім грн.) витрат за лікування в Полтавській обласній клінічній лікарні ім. М.В.Скліфосовського ОСОБА_3

Позов ОСОБА_3 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 10 660,99 грн. (десять тисяч шістсот шістдесят грн. 99 коп.) та моральну шкоду в сумі 10 000 грн. (десять тисяч грн.) В іншій частині позовних вимог відмовити. Відмовити в стягненні процесуальних витрат.

Вирок може бути оскаржений через Лохвицький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Апеляційного суду Полтавської області.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: С.А. Крекотень