Вирок № 45647703, 25.06.2015, Козельщинський районний суд Полтавської області

25.06.2015 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 1611/1217/12

В И Р О К № 1-кп/533/6/14

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2015 року селище Козельщина Полтаської області.

Козельщинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді Науменко Н.Д.,

з участю прокурорів - Єрохова Р.С., Пластуна С.В.

захисника обвинуваченого - ОСОБА_1І

представника потерпілого ОСОБА_2 ОСОБА_3

потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_6

при секретарі Семенко Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 1 Полтавського районного суду Полтавської області кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований та фактично проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, працював на ТзОВ «Феропол» водієм, розлучений, утриманців немає, інваліда 1 групи, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_6 01.07.2012 року приблизно о 17 годині 10 хвилин в світлий час доби, керуючи автомобілем НОМЕР_1, належним йому на праві власності, і рухаючись по сухому асфальтобетонному покриттю автодороги «Полтава - Олександрія» зі сторони м. Полтави в напрямку м. Кременчука в селі Підгорівка Козельщинського району Полтавської області, перевищив максимальну швидкість руху в населеному пункті, проігнорував наявну на проїзній частині осьову суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, виїхав на зустрічну смугу руху, тим самим порушив вимоги п.12.1, п.12.4, п. п. б) п.12.9, п.1.1 розділу 34 «Правил дорожнього руху України», де відповідно вказано, що «під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60км/год.; водієві забороняється: б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил; (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в»їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей; лінію 1.1 перетинати забороняється; якщо лінією 1.1 позначено місце стоянки або край проїзної частини, суміжний з узбіччям, цю лінію перетинати дозволяється; як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об»їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об»їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються зі швидкістю менше 30км/год., в результаті чого на 73км +300м вищевказаної автодороги, не впорався з керуванням автомобіля, допустив його виїзд за межі проїзної частини дороги на праве узбіччя, по напрямку свого руху, та в подальшому його перекидання. В результаті перекидання пасажири, що перебували в транспортному засобі: ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, а ОСОБА_7 отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала її смерть.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 винним себе визнав повністю та показав, що події того дня не пам»ятає, позови в частині відшкодування матеріальних збитків визнав повністю, прохав зменшити розмір моральної шкоди. Зазначив, що коштів на відшкодування не має, так як отримує невелику пенсію, погоджується відшкодувати спричинену потерпілим шкоду без залучення страховика, який застрахував його відповідальність.

Крім повного визнання вини підсудним, його винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується дослідженими, всебічно перевіреними судом доказами, які є належними, допустимими і достатніми, а саме:

- показаннями потерпілого ОСОБА_2, який показав суду, що його і ОСОБА_7 підсудний підвозив до м. Кременчука. Він рухався із великою швидкістю і не реагував на його зауваження зменшити швидкість, перебував у стані алкогольного сп»яніння, що визначив по запаху алкоголю з ротової порожнини,

нечіткій мові, скляних очах, неадекватній поведінці на дорозі. В селі Підгорівка Козельщинського району Полтавської області автомобіль набрав швидкість 170 км/год. і, побачивши попереду автомобіль ДАІ, водій загальмував і вискочив на узбіччя і перекинувся, після чого він втратив свідомість. Від отриманих травм він тривалий час лікувався, втратив дівчину, яку кохав, можливість працювати за обраною військовою спеціальністю, вимушений працювати на роботах лише щоб заробляти кошти на існування і не бажає вибачати підсудного, вимагає його суворого покарання. Заявлений позов потерпілий підтримує у повному обсязі.

- показаннями потерпілих ОСОБА_7 АлімаМиколайовича і ОСОБА_4, які показали суду, що 1 липня 2012 року їм повідомили, що їх донька ОСОБА_7 попала в ДТП і перебуває в Козельщинській ЦРЛ, де доньку не впізнали через масивність отриманих травм. Доправити її до обласної лікарні лікарі відмовились через тяжких стан, доньку прооперували в Козельщинській ЦРЛ . В лікарні вони чули, як сварився підсудний і всі лікарі стверджували, що він був п»яний, а наступного дня він з друзями покинув лікарню. Наполягали на тому, що він вчинив ДТП у нетверезому стані і заперечували проти застосування щодо нього амністії, прохали позов задовольнити у повному обсязі.

Показаннями свідка ОСОБА_8, яка працювала в день аварії і приймала в реанімаційне відділення Козельщинської ЦРЛ постраждалих в ДТП в селі Підгорівка. В зв»язку з тяжкою травмою ОСОБА_7 їй першій надали допомогу, водій доставлений був останнім, він вів себе неадекватно, лаявся, ухилявся від маніпуляцій.

За зовнішніми ознаками: почервоніння очей, солодкий запах із ротової порожнини, загальмованість, ускладнення з визначенням больових ділянок свідчили про стан сп»яніння. За її вказівкою медична сестра взяла кров на аналізи, але під час робочої зміни

з»ясувалось, що аналізи взяті невірно і лабораторія повернула їх без проведення аналізу, наполягала на тому, що підсудний був у нетверезому стані.

Показанням свідка ОСОБА_9, яка підтвердила, що в кінці робочого дня 1.07.2012 року в їх реанімаційну палату помістили потерпілих від ДТП і вони намагались повернути до життя ОСОБА_7, яка перебувала в край важкому стані, надавали медичну допомогу молодому хлопцеві з чисельними травмами і водію, який вів себе агресивно, лаявся. Відмовлявся від процедур, намагався підвестись, тоді як це було протипоказано, виривав маніпуляційні предмети. Вона була впевнена, що він був у нетверезому стані. Кров на аналізи стану водія вона передала по зміні, але лабораторія їх не прийняла, так як вони не були правильно відібрані.

Свідок ОСОБА_10 показав суду, що чергуючи 1.07.2012 на пункті швидкої допомоги, доправив до лікарні потерпілих від ДТП, серед яких був і водій. Він отримав менш тяжкі травми і був доставлений в реанімацію останнім. При його транспортуванні він почув запах алкоголю з рота, але в документи цей стан не вніс, так як для визначення стану сп»яніння необхідно проводити спеціальні дослідження.

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 01.07.2015 року, яким встановлено, що в кюветі зліва від автошляху «Полтава Олександрія» у напрямку м. Кременчука, що проходить через село Підгорівка Козельщинського району Полтавської області, на відстані 68 метрів від повороту на селище Козельщина виявлено автомобіль НОМЕР_2, а на проїзній частині дороги та на узбіччі в районі перехрестя довжиною 29,5м поверхневі сліди шин автомобіля, а зліва в кюветі знаходяться на різній відстані два відірвані бампери автомобіля та номерний знак

( аркуші 8-15 том 1);

- висновком судової автотехнічної експертизи № 794 від 24 вересня 2012 року, якою встановлено, що дії водія автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_6 в дорожній ситуації 1.07.2012 року не відповідають вимогам п. п. 12.1,12.4,12.9, Розділу 34 п.1.1 Правил дорожнього руху України і з технічної точки зору знаходяться у причинному зв»язку з виникненням даної події. Він мав технічну можливість запобігти ДПТ ( аркуші -117-120 том 1);

- висновком судової автотехнічної експертизи №795 від 20 вересня 2012 року, згідно якої, виявлені несправності основних систем автомобіля НОМЕР_4 виникли в процесі розвитку дорожньо-транспортної пригоди і не могли вплинути на курсову стійкість автомобіля при його русі ( аркуші - 128-162);

- висновком судової транспортної трасологічної експертизи № 864 від 26.09.2012 року, якою встановлено, що пошкодження автомобіля належного підсудному не пов»язані з контактуванням з іншим автомобілем (аркуші 175-195 том 1);

- висновком судово медичної експертизи №978-а від 08.08.2012 року, згідно якої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді: черепно-мозкової травми, м»які покриви голови зі сторони внутрішньої поверхні з наявністю крововиливів в лобно-тім»яній ділянці, крововилив під тверду мозкову оболонку в проекції середньої, задньої черепно-мозкової ямки справа у вигляді червоно-коричневих згустків крові, щільно зрощених з твердою мозковою оболонкою об»ємом 50,0мл, крововилив під м»яку мозкову оболонку в тім»янопотиличних долях правої півкулі по конвекситальній поверхні, в потиличній долі лівої півкулі по конвекситальній поверхні, по базальтовій поверхні лобної долі правої півкулі, переломи кісток носа, ребер справа та зліва, правого та лівого стегон з масивними крововиливами в м»які тканини, рани, садна, голови, кінцівок, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя в момент їх заподіяння.

Згідно цієї ж експертизи смерть ОСОБА_7 настала внаслідок черепно-мозкової травми, яка супроводжувалася крововиливами під оболонки головного мозку, про що свідчить виявлені ушкодження, а вказані наслідки, які настали, перебувають у причинному зв»язку з порушенням підсудним правил безпеки руху (аркуші - 55-58 том 1);.

- відповідно до висновку судово-медичної експертизи №140 від 24.07.2012 року пасажир автомобіля ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого крайового перелому головки правої плечової кістки з незначним зміщенням, вивиху правого плечового суглобу, ЗЧМТ зі струсом головного мозку, травматичного надлому коронок 1-2 зубів нижньої щелипи зліва, ран на волосяній частині голови в лобній області справа (2 шт.), в правій завушній області, на кінчику носа, на лівій щоці, на верхній губі, на нижній губі справа, на внутрішній поверхні правого плеча в верхній третині, на правому соску, на внутрішній поверхні лівого плеча, саден на передній поверхні грудної клітки справа і зліва, на передній поверхні правого плечового суглобу, на зовнішній поверхні середньої третини правого плеча, на зовнішній поверхні правого ліктьового суглобу, на зовнішній поверхні правого передпліччя, на зовнішній поверхні лівого плечового суглобу, на зовнішній поверхні середньої третини лівого плеча, в нижній третині лівого передпліччя по зовнішній поверхні, на животі справа і зліва, в поперековій області справа, на передній поверхні правого стегна в верхній третині, на правому і лівому колінному суглобі, синців на віках правого ока, на зовнішній поверхні верхньої третини правого плеча, на передній поверхні середньої третини правого плеча, на зовнішній поверхні нижньої третини лівого плеча, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров»я і перебувають у прямому причинному зв»язку із злочинними діями підсудного ( аркуші справи 37-39 т.1).

- висновком судово медичної експертизи № 2072 від 26.10.2012 року, яким у підсудного виявлені тілесні ушкодження у вигляді: переломів кісток тазу зліва, компресійних переломів 1-го та 9-го грудних хребців, переломів 6-7-го шийних хребців та підвивиху 7-го шийного хребця, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забоїв м»яких тканин та саден шкіри голови, тулубу, які утворились від дії тупих предметів з обмеженими контактуючими поверхнями, якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля, можливо в строк та при обставинах, вказаних в постанові і кваліфікуються як ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров»я. В медичній картці № 1068 стаціонарного хворого Козельщинської ЦРЛ на ОСОБА_6 запису про те, що вилучалась кров та сеча на вміст алкоголю, також результатів їх дослідження немає ( аркуші 220-223 том 1);

Речовим доказом автомобілем НОМЕР_4, належний підсудному ( аркуш -68 том 1).

Відповідно до даних обліку Кобеляцького МРЕВ у Полтавської області автомобіль НОМЕР_4 зареєстрований на праві власності за ОСОБА_6 ( аркуш 92 том 2);

Витрати на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_2В і ОСОБА_7 закладами охорони здоров»я Полтавської області підтверджені довідками ( аркуші 24-26, 28, 31,32 том 2).

Потерпілими ОСОБА_5 і ОСОБА_4 витрачено на лікування і поховання доньки ОСОБА_7 33416,05грн, що підтверджується довідками лікарень і квитанціями про придбання ліків і оплату витрат на поховання і встановлення пам»ятника ( аркуш 34 том 2; аркуші 93 том 3).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи за № 133 від 10 грудня 2013 року на момент дослідження у підсудного виявлені віддалені наслідки важкої краніо-хребетно-спинно-мозкової травми з компресійно-скалковим переломом 1-го грудного хребця, відривним переломом дужки та остистого відросту 7-го шийного хребця зі зміщенням вперед тіла 7-го шийного хребця, перелом дужки 6-го шийного хребця, компресійними переломами 9-го грудного хребця (2ст), 10-11-12-го хребців (1ст) із забоєм шийно-грудного відділу спинного мозку важкого ступеня з явищами мієлопатії шийно-грудного відділу спинного мозку у вигляді тетрапарезу помірного ступеню з акцентом у лівих кінцівках (змішаного у руках; центрального у ногах), провідниковою гіпертензією поверхневої чутливості (температурно-больової) праворуч, стійкими мозочково-атактичним, лікворно-гіпертензіивним, цефалогічним синдромами помірного ступеня, елементами аміостатичного синдрому, дисфункцією тазових органів за типом нетримання; стійке вираження порушення статико-динамічної функції хребта, значне порушення функції плечових, кульшових, гомілково-ступневих суглобів, помірне порушення функцій ліктьових, променево-зап»ясткових, колінних суглобів. Дані зміни перебувають у прямому причинно-наслідковому зв»язку з отриманою 01.07.2012 року травмою. Наявність вказаних наслідків передбачає потребу у постійному відновному лікуванні і обмежує у можливості перебування у положенні сидячи більше 20 хвилин, а транспортування його можливе санітарним транспортом у положенні лежачи (аркуші -234-250 том 3).

За довідкою Полтавського травматологічного МСЕК № 0209665 визнаний інвалідом першої «Б» групи з ураженням опорно-рухового апарату з 25.10.2012 року з освідченням через 1 рік ( аркуші 11 том 2, 14 том 3, );

За місцем проживання і роботи підсудний характеризується виключно позитивно ( аркуші - 78, 96, 98 том 2);.

Згідно інформаційної довідки УІТ УМВС України в Полтавській області підсудний до кримінальної відповідальності не притягувався ( аркуші 75-76 том 2).

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 органами досудового слідствакваліфіковані за частиною 2 ст. 286 КК України, як необережні дії, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілій ОСОБА_7, а потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Даючи всебічну і об»єктивну оцінку проаналізованим доказам,суд вважає що вина підсудного ОСОБА_6 у вчинені інкримінованого йому злочину доведена. Необережні дії ОСОБА_6, що виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілій і завдало середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому, суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України.

Вирішуючи питання про покарання обвинуваченого, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу та обставини, що помякшуютьта обтяжують покарання.

Суд враховує, що підсудний у лікаря нарколога на обліку не перебуває, раніше не судимий, за місцем проживання і роботи характеризується позитивно, визнаний інвалідом 1 «б» групи з порушенням функцій опорно-рухового апарату та потребує стороннього догляду, вчинив тяжкий злочин з необережності, наявність незворотних наслідків вчиненого у вигляді смерті потерпілої ОСОБА_7, спричинення потерпілому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середньої тяжкості, думку потерпілих, які наполягають на суворій мірі покарання.

Обставини, які помякшують покарання підсудному: щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, суд не вбачає.

З врахуванням викладеного та положень ч.2 ст.50, ст.65 КК України, які передбачають, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, суд дійшов висновку, що підсудному необхідно призначити покарання у межах санкції ч.2 ст.286 КК України.

Також, суд вважає, за доцільне призначити підсудному додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Суд, приймаючи до уваги показанням потерпілого ОСОБА_2 і свідків у справі ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 про те, що підсудний перебував в стані алкогольного сп»яніння, не може визнати їх достатніми для встановлення стану підсудного під час вчинення злочину, так як необхідне для цього дослідження, передбачене законом, не проводилось, що суд повинен віднести на користь особи, що притягується до відповідальності. Ця обтяжуюча вину підсудного обставина органами попереднього розслідування не вмінена у провину, а відповідно до ст.275 КПК України суд проводить розгляд справи тільки відносно підсудних і тільки в межах пред»явленого обвинувачення.

В зв»язку з цим клопотання підсудного і його захисту про застосування Закону України «Про амністію в Україні у 2014 році» підлягає до задоволення і він підлягає звільненню від відбування призначеного судом основного і додаткового покарання на підставі п. «г» ст.1 цього Закону, як особа, визнана інвалідом першої групи.

Цивільні позови заступника прокурор Полтавської області про відшкодування коштів, витрачених закладами охорони здоров»я області на стаціонарне лікування потерпілих, суд задовольняє в повному обсязі в сумі 4557,95грн на користь Козельщинської ЦРЛ за лікування потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_7, в сумі 5029,74грн на користь Полтавської обласної клінічної лікарні ім. Скліфосовського за лікування ОСОБА_7, в сумі 4117,85грн на користь Кобеляцької центральної районної лікарні за лікування ОСОБА_2В з наступних підстав

ОСОБА_2 на суму 7500грн, ОСОБА_7 на суму 6204,08грн;

витрачені закладом охорони здоров»я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, в порядку, передбаченому ст.28 і частинами 2 та 3 ст. 93 КПК України для судових витрат, тобто з підсудного.

Вирішуючи цивільний позов про стягнення з підсудного заподіяної потерплим ОСОБА_2, ОСОБА_5 і ОСОБА_4 матеріальної шкоди, вислухавши доводи позивача, думку відповідача, дослідивши надані потерпілими докази, суд задовольняє позови, виходячи із наступного:

- вимоги позивача до підсудного про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки ґрунтуються на статті 1187 ЦК України, оскільки відповідач під час ДТП правомірно керував автомобілем на підстав запису у свідоцтві про реєстрацію,

- вчинення злочину підсудним і заподіяння шкоди позивачам доведено вході судового слідства,

- підсудний визнав цивільно-правові вимоги про стягнення витрат на лікування,

- вони документально підтверджені на суму 5966,19грн і 33416грн.

Суд вважає доведеними і підлягаючими відшкодуванню моральні страждання потерпілого ОСОБА_2, які оцінює у 20000грн. Саме таким грошовим еквівалентом у даному випадку мають оцінюватись страждання ОСОБА_2 від травмування, фізичного болю, тривалого лікування, порушення нормального перебігу і якості життя, від змін сімейних зв»язків, втрати роботи і інших негативних наслідків травмування. При цьому задоволені позовні вимоги не виходять за розумні межі і суд вважає їх справедливими.

Моральна шкода ОСОБА_5 і ОСОБА_4 судом вважається встановленою і такою, що підлягає частковому задоволенню з урахуванням моральних страждань, душевного болю від понесеної невідновної втрати самої близької людини - єдиної доньки, позбавлення їх підтримки і допомоги з її боку в майбутньому, тяжких змін у їх житті, втрати його змістовності, докладання додаткових зусиль до організації свого життя за умов, що склались після ДТП, і відшкодування моральної шкоди.

При визначенні розміру заподіяної моральної шкоди суд враховує обсяг і характер моральних страждань потерпілих та вважає, що сума коштів необхідна для відшкодування моральної шкоди кожному із батьків складає 150 000грн.

В зв»язку з викладеним суд стягує з підсудного на користь позивачів заявлену і доведену матеріальну і моральну шкоду відповідно до статей 22, 23, 1166, 1167, 1187 Цивільного кодексу України. При цьому враховує роз»яснення Пленуму Верховного суду України, викладені в Постанові № 5 від 25.05.2001року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», щодо обов»язку винних осіб при заподіяння особі моральної шкоди відшкодувати її незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

Згідно ст.28 КПК України особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі до початку судового слідства пред»явити до обвинуваченого або осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом із кримінальною справою.

За ст.51 КПК України як цивільних відповідачів може бути притягнуто підприємства, установи, організації, які в силу закону несуть відповідальність за шкоду завдану діями обвинуваченого третім особам під час ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за полісом (договором), а не в силу закону як це передбачено ст. 51 КПК України, а тому страхова кампанія не може бути відповідачем у даній справі.

Більше того, відповідно до ст.3 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-1У від 01.07.2004 року питання відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи не виконання нею передбаченого статтею 33 цього Закону обов»язку щодо письмового повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховика, з яким укладено договір, ( (МТСБУ).

Враховуючи згоду підсудного на відшкодування ним заподіяної злочином шкоди, неповідомлення потерпілими страховика про факт ДТП, суд вважає, що страхова кампанія не підлягає залученню до участі у справі в якості відповідача за позовам, заявленим потерпілими у даному провадженні.

Речовий доказ ««Daewoo» моделі «Nexia» державний номерний знак ВІ 6167АР підлягає поверненню підсудному як його власність.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з підсудного.

Запобіжний захід відносно підсудного залишити попередній підписку про невиїзд до набуття вироком законної сили.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України в редакції 1960 року суд, -

ухвалив:

Визнати винним ОСОБА_6 за ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання за даною статтею у виді 5 (п»яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту проголошення вироку.

Звільнити ОСОБА_6 від призначеного основного і додаткового покарання на підставі п. «г» статті 1 Закону України «Про амністію у 2014році».

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_6 до набуття вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Стягнути із ОСОБА_6 (паспорт КН № 213089, виданий Полтавським РВ УМВС України в Полтавській області ) на користь ОСОБА_2 5966,19грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди і 20000грн моральної шкоди, а разом 25966,19грн.

Стягнути із ОСОБА_6 (паспорт КН № 213089, виданий Полтавським РВ УМВС України в Полтавській області) на користь ОСОБА_5 і ОСОБА_4 по 166708грн кожному в рахунок відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

Стягнути із ОСОБА_6 ( паспорт КН № 213089, виданий Полтавським РВ УМВС України в Полтавській області) на користь Козельщинської центральної районної лікарні (МФО 080101, код ЄДРПОУ 0199932, р/р 35419004001851 у ГУ ДКСУ Полтавської області) за стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_2 в сумі 2471,72грн і ОСОБА_7 в сумі 2086,23грн, а разом 4557,95грн.

Стягнути із ОСОБА_6 на користь Кобеляцької центральної районної лікарні Полтавської області (МФО 831019, код ЄДРПОУ 01999307, р/р 35417004001790 у ГУ ДКСУ Полтавської області) за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 5029,74грн.

Стягнути із ОСОБА_6 на користь Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В.Скліфосовського (МФО 831019, код ЄДРПОУ 01999106, р/р 35416001001147 в ГУ ДКСУ Полтавської області) 4117,85грн за стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_7

Стягнути із ОСОБА_6 на користь Полтавського відділення Харківського НДІСЕ (Код ЄДРПОУ 25898290) судові витрати за проведення судових експертиз в сумі 4597,5 грн.

Речовий доказ автомобіль НОМЕР_3 передати власнику ОСОБА_11

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області протягом 15 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Козельщинський районний суд Полтавської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або після винесення рішення апеляційною інстанцією.

Вирок надрукований суддею в нарадчій кімнаті і є оригіналом.

Головуючий

Суддя

Козельщинського районного суду: ОСОБА_12