Рішення № 45644432, 22.06.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4917/15

Головуючий у першій інстанції

ОСОБА_1

Доповідач Варикаша О. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді Варикаші О.Д.

суддів - Бабія А.П.

- ОСОБА_2

при секретарі - Стадніченко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 05.11.2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до гаражного колективу «Лада», голови правління гаражного колективу «Лада», ОСОБА_3 про визнання права забудовника на гараж та зобовязання не чинити перешкод у користуванні гаражем,-

встановила:

Позивачка звернулася з вказаним позовом до суду (а. с. 3-5), який в подальшому змінила (а. с. 71-75) і доповнила (а. с. 76-78) та просила: визнати за нею в порядку спадкування за її братом ОСОБА_5, який помер 29 листопада 2002 року всі права забудовника, в тому числі: право здачі та введення обєкта гаражу, розташованого по ряду «Т» гаражного колективу «Лада» в експлуатацію, отримання свідоцтва про право власності, право на державну реєстрацію права власності; зобовязати правління гаражного колективу «Лада» та ОСОБА_3 не чинити їй перешкоди у користуванні гаражем, розташованим по ряду «Т» гаражного колективу «Лада»; зобовязати ОСОБА_3 відшкодувати їй моральну шкоду у розмірі 10 000 грн., матеріальну шкоду у розмірі 846,70 грн.; стягнути з ОСОБА_3 на її користь судові витрати по справі, а саме судовий збір у сумі 856,60 грн., витрати повязані з оплатою правової допомоги адвоката у розмірі 11 750 грн., всього 22 784,80 грн.

Свої позовні вимоги позивачка, як зазначено в рішенні суду, обґрунтовувала тим, що рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 18 червня 2014 року їй продовжено строк для прийняття спадщини, пропущений з поважних причин та визначено їй додатковий строк 3 місяці (з дня набрання чинності рішення суду) для подання нею до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, який помер 29 листопада 2002 року та визнано за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, який помер 29 листопада 2002 року на будівельні матеріали, з яких самочинно збудовано спірний гараж. Позивачка також вказувала, що їй стало відомо про те, що з дозволу голови гаражного колективу «Лада», гаражем № 54, з підвалом, розташованим по ряду «Т» гаражного колективу «Лада», що розташований за адресою: 68003, м. Іллічівськ, вул. Героїв Сталінграду, 1 користується ОСОБА_3, який повісив на ворота замок і здійснює перешкоди у доступі та користуванні вказаним приміщенням.

В судовому засіданні в суді першої інстанції, як зазначено в рішенні суду, позивачка та її представник підтримали заяву про зміну позовних вимог та заяву про доповнення до позовної заяви, просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Голова гаражного колективу «Лада» не заперечував проти задоволення позовних вимог, мотивуючи тим, що померлий ОСОБА_5 був членом гаражного колективу «Лада» з моменту його створення та він самостійно без належних дозволів побудував спірний гараж за власні кошти з будівельних матеріалів, які сам купував, саме в тому вигляді, який наразі має гараж № 54, з підвалом, розташований по ряду «Т» гаражного колективу «Лада», за адресою: м. Іллічівськ, вул. Героїв Сталінграду, 1. Майже у всіх членів гаражного колективу права власності на гаражі не має, вони побудовані самочинно на землі, виділеній міською радою в оренду гаражному колективу «Лада». Після смерті ОСОБА_5, ніхто з членів його сімї не звертався до гаражного колективу «Лада» для вступу в колектив, як це передбачено п. 3.7 Статуту, останні роки користувався спірним гаражем ОСОБА_3, навісив замок та гараж, здавав в оренду іншим особам і отримував кошти за оренду.

Відповідач ОСОБА_3 не був присутній в судовому засіданні.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 05.11.2014 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_4 в порядку спадкування за її братом ОСОБА_5, який помер 29 листопада 2002 року всі права забудовника. В тому числі: право здачі та введення обєкта гаражу, розташованого по рядку «Т» гаражного колективу «Лада» в експлуатацію, отримання свідоцтва про право власності, право на державну реєстрацію права власності. Зобовязано правління гаражного колективу «Лада» та ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_4 перешкоди у користуванні гаражем, розташованим по ряду «Т» гаражного колективу «Лада». Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 витрати, повязані з оплатою правової допомоги у розмірі 11 750 грн. 00 коп. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 судовий збір у розмірі 481 грн. 20 коп.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 05.11.2014 року, в якій просить рішення суду від 05.11.2015 року змінити, скасувати рішення, в частині стягнення витрат на юридичну допомогу в розмірі 11750 грн., в частині стягнення з ОСОБА_3 судового збору в розмірі 481 грн. 20 коп. та, в частині зобовязання ОСОБА_3 не чинити перешкоди у користуванні гаражем по ряду «Т», гаражного колективу «Лада» та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, в решті рішення залишити без змін, посилаючись на те, що оскаржуване рішення суду відповідає частково вимогам законності та обґрунтованості.

Іншими учасниками процесу рішення суду не оскаржується.

В судовому засіданні ОСОБА_3 та його представник підтримали апеляційну скаргу. Інші учасники процесу в судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи від них на адресу суду не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_3 та його представника, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги та наданих доказів, судова колегія, не роблячи висновку стосовно неоскаржуваної частини рішення суду щодо визнання за ОСОБА_4 в порядку спадкування за її братом ОСОБА_5, який помер 29 листопада 2002 року всі права забудовника, в тому числі: право здачі та введення обєкта гаражу, розташованого по рядку «Т» гаражного колективу «Лада» в експлуатацію, отримання свідоцтва про право власності, право на державну реєстрацію права власності та зобовязання правління гаражного колективу «Лада» не чинити ОСОБА_4 перешкоди у користуванні гаражем, розташованим по ряду «Т» гаражного колективу «Лада», приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в оскаржуваній частині скасуванню, з ухваленням нового рішення, в цій частині, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є зокрема: неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обовязковою підставою для скасування рішення.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 в оскаржуваній частині, суд першої інстанції виходив з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачка ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є рідними братом та сестрою, що підтверджується копіями свідотв про народження (а. с. 9-10) та копією заповіту від 21 вересня 1995 року (а. с. 9-10, 17), згідно якого ОСОБА_7 на випадок смерті все своє майно заповідала: дочці ОСОБА_4 та сину ОСОБА_5

Згідно копії ухвали апеляційного суду Одеської області від 29.10.2014 року рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 18 червня 2014 року залишено без змін.

Відповідно до мотивувальної частини даної ухвали апеляційного суду Одеської області від 29.10.2014 року вбачається, що рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 18 червня 2014 року позовні вимоги задоволено. Продовжено ОСОБА_4 строк для прийняття спадщини, пропущений з поважних причин, визначивши їй додатковий строк 3 місяці (з дня набрання чинності рішення суду) для подання ОСОБА_4 до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, який помер 29 листопада 2002 року. Визнано за ОСОБА_4, право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, який помер 29 листопада 2002 року на будівельні матеріали, з яких самочинно збудовано спадкодавцем ОСОБА_5 гараж № 54 по ряду «Т» у гаражному колективі «Лада», що розташований за адресою: 68003, м. Іллічівськ, вул. Героїв Сталінграду, 1 та складається з блоків, з яких виготовлено фундамент, метало-каркасних конструкцій, з яких виготовлені стіни та дах гаражу.

Отже, як вазано судом першої інстанції, в судовому засіданні встановлено та не заперечувалося сторонами по справі, що ОСОБА_5 за життя, на законних підставах, побудував гараж № 54, розташований по ряду «Т» гаражного колективу «Лада», проте документи про право власності на вказаний кооперативний гараж ним не були оформлені. Гараж не входить до статутного капіталу колективу «Лада».

Наразі, гаражем № 54, з підвалом, розташованим по ряду «Т» гаражного колективу «Лада», що розташований за адресою: 68003, м. Іллічівськ, вул. Героїв Сталінграду, 1 з дозволу керівництва гаражного колективу «Лада» користується ОСОБА_3, який повісив на ворота замок і здійснює перешкоди позивачці ОСОБА_4 у доступі до вказаного приміщення.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову в частині, зокрема, зобовязання ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_4 перешкоди у користуванні гаражем, розташованим по ряду «Т» гаражного колективу «Лада».

Також суд першої інстанції вважав, що відповідно до ст. ст. 79, 88 ЦПК України, підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_4 витрати, повязані зі сплатою судового збору, які підтверджуються квитанціями у розмірі 481,20 грн. (а. с. 2, 28, 108).

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України до судових витрат серед іншого належать і витрати на правову допомогу.

Відповідно до ст. ст. 84, 88 ЦПК України, та ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», судові витрати на правову допомогу це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, повязані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 уклала з адвокатом ОСОБА_8 договір про надання правової допомоги (а. с. 90-96).

Відповідно до квитанцій (а. с. 97-100) позивач ОСОБА_4 здійснила оплату послуг адвоката у розмірі 11 750,00 грн.

У рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 р. № 23-рп/2009 висловлена правова позиція щодо правової допомоги, згідно з якою правова допомога є багатоаспектною і включає, крім інших її видів, також представництво в судах. Вибір форми та субєкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що підлягають стягненню витрати, повязані з оплатою правової допомоги у розмірі 11 750 грн. 00 коп. та стягнув їх із ОСОБА_3

За таких обставин, суд першої інстанції, керуючись ст. ст. 22, 23, 1166, 1216, 1118 ЦК України, ст. ст. 60, 79, 84, 88, 212-215 ЦПК України, постановою Пленуму вищого спеціалізованого суду України № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», п. 8 постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», задовольнив позовні вимоги, зокрема до ОСОБА_3 і в оскаржуваній частині.

Однак, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції в оскаржуваній частині рішення, щодо зобовязання ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_4 перешкоди у користуванні гаражем, розташованим по ряду «Т» гаражного колективу «Лада», стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 витрат, повязаних з оплатою правової допомоги у розмірі 11 750 грн. 00 коп. та судового збору в розмірі 481 грн. 20 коп., не роблячи висновків стосовно неоскаржуваної частини рішення суду.

Оскільки, відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Однак, відповідно до матеріалів справи позивачкою не доведено ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, щодо перешкоджання ОСОБА_3 їй у користуванні спірним гаражем, розташованим по ряду «Т» гаражного колективу «Лада», а її доводи ґрунтуються на припущеннях.

Обставини, на які позивачка посилається в обґрунтування цих позовних вимог, що наразі, їй стало відомо, що з дозволу голови гаражного колективу «Лада» гаражем № 54, з підвалом, розташованим по ряду «Т» гаражного колективу «Лада», що розташований за адресою: 68003, м. Іллічівськ, вул. Героїв Сталінграду, 1 користується ОСОБА_3, який повісив на ворота замок і здійснює перешкоди позивачці у доступі до вказаного приміщення, з чого виходив і суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, в цій частині, не підтверджуються доказами по справі.

ОСОБА_3 проти цих обставин заперечує, пояснивши в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, що спірним гаражем після смерті ОСОБА_5 користувалася його дружина ОСОБА_9, здаючи його в оренду з метою отримання коштів для лікування, що вбачається також з апеляційної скарги та не спростовано позивачкою відповідними доказами.

Пояснення голови гаражного колективу «Лада», який є відповідачем у справі, що останні роки користувався спірним гаражем ОСОБА_3, навісив замок та гараж здавав в оренду іншим особам і отримував кошти за оренду, не є відповідно до ч. 2 ст. 57 ЦПК України доказом, оскільки відомості про допит голови гаражного колективу «Лада», як свідка, в матеріалах справи відсутні, а іншими доказами ці пояснення не підтверджуються.

За таких обставин, судова колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивачки, в цій частині щодо зобовязання ОСОБА_3 не чинити їй перешкоди у користуванні гаражем, розташованим по ряду «Т» гаражного колективу «Лада».

Також не підлягають задоволенню і вимоги позивачки щодо стягнення з ОСОБА_3 на її користь витрат, повязаних з оплатою правової допомоги у розмірі 11 750 грн. 00 коп. та судового збору в розмірі 481 грн. 20 коп.

Оскільки, відповідно до ст. 79 ЦПК України судовий збір та витрати на правову допомогу є судовими витратами.

Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до рішення суду першої інстанції (а. с. 151), судом першої інстанції встановлено, що позивачкою не доведено неправомірність дій відповідача ОСОБА_3, порушення ним прав позивача та заподіяння внаслідок цього моральної шкоди, а також не доведено, якими саме неправомірними діями відповідача їй було завдано матеріальної шкоди та які наслідки потягли для позивачки, в звязку з чим суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги позивачки, в частині відшкодування компенсації моральної та матеріальної шкоди не підлягають задоволенню.

Позивачкою рішення не оскаржується.

Судова колегія також дійшла висновку про недоведеність позивачкою позовних вимог стосовно чинення ОСОБА_3 позивачці перешкод у користуванні гаражем, розташованим по ряду «Т» гаражного колективу «Лада».

Інші позовні вимоги відповідно до позовних заяв (а. с. 3-5, 71-78) позивачка до ОСОБА_3 не заявляла.

Тому, оскільки відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивачки до ОСОБА_3, то відповідно до ст. 88 ЦПК України відсутні і підстави для стягнення з ОСОБА_3 на користь позивачки судових витрат.

Таким чином, на підставі наведеного, судова колегія частково погоджується з доводами апеляційної скарги, враховуючи вище зазначене і резолютивну частину апеляційної скарги, та не роблячи висновків стосовно неоскаржуваної частини рішення суду першої інстанції, вважає, що рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 05.11.2014 року необхідно скасувати, в оскаржуваній частині, щодо зобовязання ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_4 перешкод у користуванні гаражем, розташованим по ряду «Т» гаражного колективу «Лада», стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 витрат, повязаних з оплатою правової допомоги у розмірі 11750 грн. та судового збору у розмірі 481 грн. 20 коп., ухваливши нове рішення в цій частині, про відмову в задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_4 В іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 05.11.2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до гаражного колективу «Лада», голови правління гаражного колективу «Лада», ОСОБА_3 про визнання права забудовника на гараж та зобовязання не чинити перешкод у користуванні гаражем скасувати, в частині зобовязання ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_4 перешкод у користуванні гаражем, розташованим по ряду «Т» гаражного колективу «Лада», стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 витрат, повязаних з оплатою правової допомоги у розмірі 11750 грн. та судового збору у розмірі 481 грн. 20 коп.

Ухвалити нове рішення в цій частині, яким відмовити в задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_4.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області О.Д. Варикаша

ОСОБА_10

ОСОБА_2