Ухвала суду № 45644261, 16.06.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4566/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Дрішлюк А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді Дрішлюка А.І., суддів Процик М.В., Сєвєрової Є.С.,

при секретарі судового засідання Решетник М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 25 березня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 Мвеху до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_4 про встановлення батьківства, -

ВСТАНОВИЛА:

10.02.2015 року позивач звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_4 про встановлення батьківства (а.с. 2-4).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 25 березня 2015 року було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_3 Мвеху ОСОБА_5 про залишення без розгляду позову ОСОБА_3 Мвеху до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_4 про встановлення батьківства (а.с.36).

03.04.2015 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 25 березня 2015 року. В обґрунтування апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме ч.1 ст.169 ЦПК України, оскільки в матеріалах справи відсутні докази сповіщення її як відповідача та третьої особи про дату судового засідання. Тобто апелянт вважає, що право позивача просити суд про залишення поданого ним позову без розгляду, це не є підставою для порушення процесуальних прав інших учасників судового розгляду. Просила скасувати ухвалу та повернути справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с. 39).

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги не заперечував. Пояснив, що дійсно ним було заявлено клопотання про залишення без розгляду позову для того, щоб не заявляти відвід головуючому по справі судді. Щодо отримання повноважень від позивача (укладення договору на надання правової допомоги) посилався на отримання підписаного екземпляру договору поштою, надав конверт, в якому за твердженням представника находився підписаний позивачем екземпляр договору, який було надано для огляду суду.

Відповідач - апелянт в судове засідання не зявилась, про час та місце проведення судового засідання повідомлялася належним чином. Подала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не зявився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Згідно з ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Приймаючи ухвалу про залишення без розгляду позову ОСОБА_3 Мвеху до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_4 про встановлення батьківства, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що це право самого позивача (ст.ст. 31, 207 ЦПК України), який на свій розсуд реалізовує право на захист (ст. 20 ЦК України). Тому незгода відповідача з такими діями позивача правового значення не має. З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів та відхиляючи доводи апеляційної скарги щодо порушення норм процесуального права вважає за необхідним вказати на наступне.

Клопотання про залишення позову без розгляду було зроблено представником позивача ОСОБА_3 Мвеху ОСОБА_5 у судовому засіданні 25.03.2015 року, що підтверджується журналом судового засідання від 25.03.2015 року (а.с.35) та копією звукозапису судового засідання від 25.03.2015 року.

Згідно із ч. 5 ст. 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду. Можливість відмови у залишенні заяви без розгляду ЦПК України не передбачено.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що розглядаючи клопотання про залишення позову без розгляду, суд вірно встановив що подання такого клопотання є правом позивача, вільним волевиявленням щодо його прав та вимог, заявлених шляхом залишення позову без розгляду, не суперечить чинному законодавству і не порушує права та обовязки сторін. При цьому слід враховувати, що цивільний процес має змагальний характер, залишення без розгляду не позбавляє права позивача на повторне звернення до суду, а відповідач у разі наявності інтересу у вирішення справи по суті має право на самостійне звернення до суду з відповідним позовом.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме ч.1 ст.169 ЦПК України, оскільки в матеріалах справи відсутні докази сповіщення відповідача та третьої особи про дату судового засідання, судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки залишення позову без розгляду є правом позивача щодо розпорядження своїми позовними вимогами на власний розсуд.

Доводи апеляційної скарги щодо не оформлення клопотання про залишення позову без розгляду письмово, судовою колегією також до уваги не приймаються, оскільки ЦПК України не містить вимоги обовязкового складання клопотання в письмовій формі.

Щодо посилань апелянта на те, що суд не перевірив наявність у представника позивача відповідних повноважень, то з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції було перевірено повноваження представника позивача, який діяв на підставі договору про надання правової допомоги від 19.09.2014 року (а.с.27). З тексту договору вбачається, що під час надання правової допомоги адвокат користується у суді всіма процесуальними правами, наданими клієнту ЦПК України. Крім того, в матеріалах справи є копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.28).

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», згідно зі статтею 38 ЦПК особи, які беруть участь у цивільній справі, можуть брати у ній участь особисто або через представника (крім справ про усиновлення). Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Повноваження представника сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, посвідчені документами, зазначеними в частинах першій - третій статті 42 ЦПК, а повноваження адвоката також і ордером, який видається відповідним адвокатським об'єднанням, або договором, дозволяють йому вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені не у виданому ордері, а в довіреності чи договорі. Як вбачається з тексту апеляційної скарги відповідачка по суті не оспорює наявність повноважень представника (зокрема, справжність підпису, момент виникнення повноваження, обсяг), проте вважає, що суд першої інстанції повинен був це зробити. Між тим, суд першої інстанції допустив до участі представника позивача, в цьому випадку, всі інші посилання мають технічний характер, та свідчать скоріше про дію в спільному інтересі сторін провадження поза національною адміністративною процедурою визнання батьківства, а не наявність спору про батьківство як такого. При цьому сама третя особа (громадянин України) повнолітня особа має самостійне право на захист своїх немайнових прав у встановленому національному законодавстві порядку.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що ухвала суду відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для її скасування не має. Згідно ч.1 ст.312 ЦПК України апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

На підставі викладеного та керуючись ст. 8, 31, 207, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 25 березня 2015 року - відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 25 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області А.І. Дрішлюк

ОСОБА_6

ОСОБА_7